Дрони й «балістика» по області, масований обстріл столиці, знищені російські Ту-142, передача пускової установки від Німеччини та масштабна оборонна угода зі Швецією – ці та інші головні події війни за тиждень розповідаємо в новому матеріалі «Полтавської думки».
У ніч на 28 травня в Полтавській громаді впав російський безпілотник. Дрон пошкодив житлові будинки та господарські споруди. Як повідомила виконувачка обов’язків міського голови Полтави Катерина Ямщикова, часткові руйнування зафіксували у 26 приватних будинках і господарчих спорудах. Один із будинків через значні пошкодження тепер повністю непридатний до експлуатації.
У будинках зафіксували пошкодження 96 вікон, 15 покрівель, 10 стель, 16 вхідних та міжкімнатних дверей, стін та підлог, а в спорудах – 29 вікон, 10 дверей, 5 покрівель, стін і стель. До ліквідації наслідків обстрілу залучили 40 комунальників.
Цієї ж ночі, за інформацією очільника ОВА, уламки ворожого БпЛА впали на адмінбудівлю одного з підприємств у Миргородському районі. Пожежу, яка виникла внаслідок атаки, ліквідували вогнеборці ДСНС. Цього ж дня ввечері полтавці почули звуки вибуху – окупанти вдарили по Полтавському району. Перед вибухом осінтери повідомляли про «балістику» на Полтаву.
29 травня ввечері Повітряні сили ЗСУ повідомляли про групу ворожих безпілотників, які рухалися на Полтавську область. За інформацією ПОВА, упродовж вечора влучання ворожих дронів та падіння їх уламків зафіксували одразу на кількох локаціях у Полтавському районі. Внаслідок атаки пошкоджені приватні будинки, будівля амбулаторії, господарчі будівлі, автівка й лінії електропередач. Пожежі, що виникли після ударів, загасили надзвичайники.
30 травня окупанти знову намагалися вдарити по Полтавській громаді. Сили ППО знищили російський дрон. У ніч на 1 червня російський дрон впав на відкритій місцевості на території Полтавського району. Вибухова хвиля пошкодила скління будинків поряд. За інформацією Катерини Ямщикової, це сталося в одному з сіл старостинських округів Полтавської громади. Обійшлося без пожежі, втім пошкодження зафіксували в трьох приватних домоволодіннях, вибиті 10 вікон у будинках і господарчих приміщеннях.
У ніч на 2 червня Полтавщина опинилися під комбінованим дроново-ракетним російським ударом. У Лубенському районі зафіксували влучання ворожих дронів та уламків ракет. Як повідомили в ОВА та Полтавській обласній прокуратурі, внаслідок обстрілу травмовані дві людини – вони зазнали гострої реакції на стрес.
Окупанти пошкодили виробничі приміщення приватного товариства, три житлових будинки, господарчі споруди. Слідчі розпочали досудове розслідування у двох кримінальних провадженнях щодо вчинення воєнного злочину.
Харківщина
30 травня вранці росіяни атакували дроном автівку, яка рухалася Рясним, що в Богодухівському районі Харківської області. За інформацією обласної прокуратури, внаслідок удару травми отримали дві жінки. Їх ушпиталили.
Пізніше окупанти запустили FPV-дрон по автівці в селищі Степне. 21-річний водій та 46-річна пасажирка також отримали поранення. Ворог повторив атаку й поблизу селища Питомник – внаслідок атаки постраждало подружжя: 78-річний чоловік та його 77-річна дружина.
Одещина
Унаслідок ворожих ударів по Одеській області в ніч на 1 червня постраждали шестеро людей. Як повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер, двох постраждалих госпіталізували до лікарні. Окупанти атакували житлову та промислову інфраструктуру.
В Одесі безпілотник влучив у перший поверх багатоповерхівки. Удар частково зруйнував кілька квартир, фасади та балкони з першого по четвертий поверхи. Пошкоджені вікна будинку та припарковані поруч автівки. Ще троє людей отримали травми через влучання ворожого дрона по житлових будинках і руйнування квартир.
Цього ж дня росіяни вдарили по півдню Одещини, а саме по лікарні, пошкодивши адміністративну будівлю медзакладу й пологове відділення.
«У медзакладі пошкоджено фасад, двері та понад 30 вікон. У відділенні перебували шість породіль із немовлятами, одна жінка – при пологах. На щастя, пацієнтки та персонал не постраждали», – написав Олег Кіпер.
Дніпро
У ніч на 2 червня окупанти вдарили по Дніпру. Станом на 12:57 2 червня, за інформацією очільника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, відомо, що російська атака забрала життя 12 людей. Із них двоє – діти. У ДСНС повідомили, що один із загиблих – рятувальник, який прибув на місце атаки для ліквідації її наслідків. Росіяни завдали повторного удару, коли надзвичайники працювали.
У місті пошкоджені з пів сотні будинків, побиті понад дві тисячі вікон, пошкоджені підприємство, пожежна частина, знищені автівки.
Київ
Росіяни забрали життя шістьох людей у Києві, завдавши масованого удару «балістикою» і дронами по столиці в ніч на 2 червня. За словами мера міста Віталія Кличка, від обстрілу постраждали 65 людей. У різних районах Києва пошкоджені будинки, нежитлові приміщення, чотири медичні заклади.
У Дарницькому районі через падіння, ймовірно, уламків безпілотника виникла пожежа на АЗС, в Оболонському – падіння уламків зафіксували біля дитячих садочків, у Шевченківському – уламки влучили у 24-поверховий будинок, у Святошинському – теж пошкоджений житловий будинок, у Подільському – внаслідок повторного влучання ракети в дев’ятиповерховий житловий будинок стався частковий обвал конструкцій.
28 травня президент України Володимир Зеленський підписав закон, який врегульовує питання підтримки військових громадами. Як пише «Укрінформ», це не стосується закупівель боєприпасів та зброї. Закон передбачає надання повноважень виконавчим органам сільських, селищних і міських рад щодо будівництва, влаштування й утримання фортифікаційних споруд.
Також місцеві органи самоврядування матимуть змогу затверджувати передачу коштів як міжбюджетних трансфертів до місцевих бюджетів у разі тимчасової окупації територіальної громади й відсутності військової адміністрації.
30 травня Сили безпілотних систем ЗСУ знищили «Іскандер» окупантів та два літаки Ту-142 на військовому аеродромі в Таганрозі. Про це розповів командувач СБС «Мадяр».
Наступного ж дня, 31 травня, за інформацією Генерального штабу ЗСУ, військові уразили російський нафтопереробний завод «Саратовский». На території підприємства виникла масштабна пожежа. Цей НПЗ входить до структури «Роснєфті», його переробна потужність становить близько 7 мільйонів тонн нафти на рік.
«Завод виробляє бензин, дизельне та інші види пального, що використовують, зокрема для забезпечення військової логістики держави-агресора», – повідомляють у Генштабі.
Окрім цього, військові уразили лінійну виробничо-диспетчерську станцію «Лазарєво», яку називають важливим елементом нафтопереробної інфраструктури ворога, – вона перекачує сиру нафту магістральним трубопроводом. Загалом, як пише Bloomberg, у травні обсяги перероблення нафти в Росії впали до найнижчого рівня з 2009 року – це результат українських дронових атак.
Також українським бійцям вдалося вразити склад паливно-мастильних матеріалів окупантів, командно-спостережний пункт у Курській області, пункти управління безпілотниками у районах Калинового Донецької області та Графовки (Бєлгородська область), і по районах зосередження живої сили противника в Донецьку та Желанному на Донеччині.
28 травня Кабмін виділив додаткові 10,8 мільярда гривень на закупівлю та виробництво озброєння для української армії. Як пояснила прем’єрка Юлія Свириденко, ці кошти вдалося акумулювати (тобто накопичити завдяки сплаченим податкам на доходи фізичних осіб та ліцензійним зборам від лотерей та грального бізнесу) в спеціальному фонді державного бюджету й направити на оборонні потреби.
9 мільярдів гривень спрямують на закупівлю нового озброєння, модернізацію та ремонт військової техніки. Решту – майже 2 мільярди гривень – спрямують на розвиток українського оборонно-промислового комплексу: швидке впровадження технологій безпосередньо на полі бою та масштабування виробництва.
Також стало відомо, що 30 травня Німеччина передала Україні нову пускову установку системи протиповітряної оборони IRIS-T – це один із найсучасніших німецьких зенітних ракетних комплексів середнього радіуса дії. Як писало раніше «Суспільне», вона може збивати літаки, крилаті ракети, броньовані гелікоптери, безпілотники.
Водночас Володимир Зеленський, який і повідомив про передачу установки, нагадав про те, що Україна потребує ракет до системи ППО, щоб мати змогу відбивати російські повітряні атаки.
Україна виділить близько 2,5 мільярда євро з суми кредиту від Європейського Союзу в межах Ukraine Support Loan на закупівлю шведських винищувачів Gripen. Про це в Офісі президента повідомили 28 травня, назвавши цю закупівлю початком масштабної оборонної угоди між двома країнами.
Наразі відомо, що Україна планує закупити закупить 20 моделей Gripen серії Е до 2030 року, однак, за словами прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона, на початку 2027 року його країна передасть нашій державі 16 літаків Gripen модифікації C/D із власних запасів. Крістерссон говорить, що винищувачі посилять українську ППО й протиповітряний захист Європи загалом.
Очільник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в етері телемарафону пояснив, що самі собою шведські винищувачі не зможуть миттєво змінити ситуацію на фронті, однак ракети Meteor на їхньому борту здатні витіснити російську авіацію від українських кордонів.
Як пише «Бабель», посилаючись на слова президента України на програмі CBS News «Face the Nation», на думку Володимира Зеленського, перемовниками від Європи на майбутніх переговорах із РФ могли б стати три країни: Франція, Велика Британія та Німеччина.
«У нас також є надійні партнери з країн Північної Європи. Туреччина завжди хотіла бути посередником, і ми мали певні успіхи в поверненні наших військовополонених з їхньою допомогою», – додав президент.
За словами Зеленського, питання того, хто саме має представляти Європу на перемовинах, мають вирішити безпосередньо Україна та Європейський Союз.
На головному фото наслідки російського удару по Полтавщині у ніч на 2 червня. Джерело: Полтавська обласна прокуратура
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
