Днями на території Полтавського державного аграрного університету запрацював, можливо, перший у світі SOIL MUSEUM, у якому досліджуватимуть ґрунти та популяризуватимуть їх збереження. За словами професора Миколи Маренича, створення музею зайняло не дуже багато часу – близько місяця. Розповідаємо, що тут і до чого.
Площа аграрного університету в Полтаві – понад сім гектарів. Музей побудували прямо на його території – поблизу головного навчального корпусу, який першим бачать студенти та відвідувачі закладу. «Експонати», а саме «живі» зразки ґрунту – чорнозему опідзоленого пилувато-суглинкового на лесовидному суглинку, розташували під дахом зі склопакетів із полікарбонату. Його товщина захищатиме музей від опадів.
Спроєктована конструкція виключає потрапляння атмосферної вологи, а також дає змогу відвідувачам спостерігати, як розвивається ґрунт і його біота (сукупність живих організмів: рослин, грибів, бактерій тощо), яка в ньому функціонує.
«Температура повітря в такій конструкції мала б зараз сягати близько 40 градусів, однак тут все продумано так, що музей розташований на підпірках, і завдяки цьому відбувається вентиляція, немає запотівань у самій експозиції», – розповідає доктор сільськогосподарських наук, директор навчально-наукового інституту агротехнологій, селекції та екології ПДАУ Микола Маренич.
Цей ґрунт, пояснює професор, – живий, непорушений. Спочатку фахівці зробили розрізи ґрунту, потім провели експертизу, після якої його визнали природним, не відірваним від своєї основної породи, на який нічого не впливає, крім, звісно, температури й вологи, адже музей – під накриттям.
Це можна помітити й, придивившись до ґрунту, – на ньому досі є кротовини (кротячі нори), яким, як стверджує Маренич, уже близько 4-6 тисяч років, невеликі рослини, тонкі доріжки – ходи дощових черв’яків.
Загалом цей органічний шар ґрунту, який можна побачити в музеї, почав формуватися ще близько десяти тисяч років тому – внаслідок життєдіяльності організмів, які перебували на його поверхні.
«Зараз сонячна, спекотна й суха погода, тому ми бачимо лише експозицію цього ґрунту. Подивимося, як він себе проявить під час весняних та осінніх періодів, дощів, можливо, тут з’являться якісь живі організми, адже тут не лише шари ґрунту чорнозему опідзоленого – далі перехідний шар і материнська порода. Фактично ми зараз стоїмо на глибині десяти тисяч років», – пояснює професор.
За словами Миколи Маренича, SOIL MUSEUM виконуватиме одразу п’ять основних функцій:
«Сама ідея й концепт цього музею передбачає участь і навчання представників громад», – додає Маренич.
Надалі в музеї також встановлять прилади, які передаватимуть температурні й вологісні показники ґрунту в «хмару» – тобто звідси планують вести цілодобову трансляцію.
Для маленьких відвідувачів планують облаштувати експозицію зі зразками ґрунту, який вони зможуть не лише взяти в руки, а й зробити з нього, наприклад, іграшку.
Ініціатором відкриття музею в Полтаві став доктор біологічних наук, президент ГО «Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків» доктор біологічних наук, професор Юрій Дмитрук. Відкрили SOIL MUSEUM у межах європейського проєкту SoilTribes програми Horizon Europe.
Його будівництво й облаштування коштувало понад 21 тисячу євро (близько 1 мільйона 98 тисяч гривень) – за словами Миколи Маренича, гроші на це виділив ЄС. Процес передачі музею на баланс ПДАУ розпочнуть до кінця цього року. Такий музей – перший в Україні. Другий подібний планують відкрити на базі Подільського державного університету, що в Кам’янці-Подільському в Хмельницькій області. Споруда відрізнятиметься від полтавського музею, однак концепт лишиться тим же.
За словами професора, реалізація ідеї створення музею тривала близько місяця. За цей час обговорили його концепцію та безпекові питання для відвідувачів, створили умови для перебування екскурсійних груп.
«Буквально за кілька днів вирили котлован. Далі виготовили конструкції наземної та підземної частин (музею – ред.). Сам проєкт не передбачав склопакетів по периметру, бо вважалося, що потрібно, можливо, доторкнутися до того ґрунту», – розповів Маренич, додавши, що ідея зі склопакетною поверхнею надійшла саме від підрядника, що дало змогу й здешевити конструкцію.
Споруда повністю автономна – є зарядна станція та сонячні батареї, які дадуть змогу музею працювати навіть під час відключень електроенергії.
Для досліджень ґрунту в музеї використовуватимуть аграрне обладнання, зокрема, як розповів професор кафедри землеробства й агрохімії ПДАУ Олег Міщенко, наприклад:
Хоча музей і відкрили тиждень тому, його продовжують облаштовувати й розвивати. Наприклад, за словами Миколи Маренича, для SOIL MUSEUM планують створити окремий сайт, на якому, після встановлення ще однієї камери відеоспостереження, запустять цілодобову трансляцію, щоб люди могли спостерігати за експонатами в режимі реального часу. Крім цього, незабаром у ПДАУ розроблять графік відвідування музею та розпочнуть екскурсії.
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
