За інформацією від Полтавської ОВА, серйозних руйнувань церков на Полтавщині не фіксували. Втім під час однієї з ворожих атак у Полтаві від вибухової хвилі вилетіли вікна у деяких церквах.
Громадська організація «Майстерня академічного релігієзнавства» започаткувала проєкт «Релігія в огні» для того, щоб документувати руйнування релігійних об’єктів та воєнних злочинів російської армії проти релігійних громад.
У рамках проєкту опублікували дослідження щодо того, скільки церков зазнали пошкоджень і руйнувань за 4 роки повномасштабної війни.
Так, станом на 2 лютого 2026 року внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україні зазнали пошкоджень або руйнувань щонайменше 742 релігійні споруди, з яких повністю знищені – 70, а 119 мають важкі руйнування. Велика кількість об’єктів отримала повторні пошкодження.
Найбільша кількість пошкоджених і зруйнованих релігійних споруд, що зафіксовані в базі даних проєкту, як і раніше, належать до Української православної церкви. Станом на 2 лютого 2026 року йдеться про 395 таких споруд (понад 53 % від загальної кількості пошкоджених об’єктів). Щонайменше 194 пошкоджені чи зруйновані споруди належать протестантським релігійним громадам, з них 82 – зали царства свідків Єгови. 75 об’єктів належать Православній церкві України. Ще 22 об’єкти належать до юдаїзму, 16 – до Української греко-католицької церкви, 15 – до Римо-католицької церкви, 7 – до ісламу та 2 – до індуїзму.
Найбільшу кількість пошкоджених чи зруйнованих релігійних споруд команда проєкту «Релігія в огні» зафіксувала в Донецькій області – йдеться щонайменше про 163 об’єкти, у Київській – 100, Харківській – 98, Херсонській – 88, Луганській – 75.
«Майстерня академічного релігієзнавства» повідомляє про три пошкоджених релігійних об’єкти в Полтавській області, один із них належить до протестантизму, інші два – до православ’я (ПЦУ та УПЦ). Втім конкретних назв у дослідженні не наводять.
Постійні атаки російських сил на цивільну забудову охоплюють також збільшення кількості ударів по релігійній спадщині України. Щороку зростає кількість пошкоджених пам’яток історії й архітектури, впродовж четвертого року повномасштабної війни зазнали пошкоджень найвідоміші релігійні споруди України – Києво-Печерська лавра та Софійський собор у Києві. Втім чимало пошкоджених і зруйнованих старовинних храмів не мали офіційного статусу пам’ятки, часто через формальні причини. У звіті подано інформацію про руйнування близько 40 старовинних релігійних споруд, які були зведені між ХІ та ХІХ століттями.
Так, внаслідок масованої атаки на Київ 15 червня 2026 року сталася пожежа на території Києво-Печерської лаври, зокрема горів дах Успенського собору.
«Пошкодження на території Лаври суттєві, є серйозне займання. Росіяни свідомо вдарили в серце однієї з найбільших християнських святинь!» – написав тоді керівник Київської МВА Тимур Ткаченко.
За даними рятувальників, в Успенському соборі площа загоряння даху становила 800 квадратних метрів.
Генеральний директор національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко повідомив, що збитки Лаври від російського обстрілу 15 червня перевищують 500 мільйонів гривень, а реставраційні роботи й відновлення може тривати близько двох років.
Влучання російського безпілотника Shahed завдало значної шкоди зовнішньому вигляду й інтер’єру Успенського собору, а також постраждали сусідні історичні споруди, включаючи елементи фортифікаційного комплексу Лаври та вежу Івана Кушника. За словами Максима Остапенка, крім Успенського собору й вежі Кушника як основних об’єктів, які постраждали, загалом різних пошкоджень зазнало ще 17 об’єктів заповідника.
– Виконано величезний об’єм надзвичайно важливих першочергових робіт. Усі експонати, яким загрожувало пошкодження, демонтовані та врятовані. Це було зроблено в першу годину після прильоту, – сказав Максим Остапенко на пресконференції.
Він зазначив, що пошкоджено більш ніж 80 % даху, але найголовніше, що службам вдалося запобігти проникненню вогню всередину собору.
За його словами, основні кошти будуть необхідні на формування нової конструкції даху, відновлення куполів, позолотні роботи й облаштування пошкоджених мереж (електрика, захист від блискавки, вентиляція).
У Департаменті культури й туризму Полтавської обласної військової адміністрації «Полтавській думці» прокоментували, що серйозних руйнувань церков на Полтавщині не фіксували. Також редакції повідомили, що у департаменті ведуть облік пошкоджень внаслідок обстрілів не усіх релігійних споруд, а лише тих, які є об’єктами культурної спадщини.
На території Полтавської області налічують дві такі церкви у Полтаві. Ці об’єкти зазнали незначних пошкоджень – від вибухової хвилі там вилетіли вікна. Мова йде про:
Під час російської атаки у ніч на 3 жовтня 2025 року у Свято-Миколаївському храмі вибуховою хвилею вибило частину вікон та пошкодило трапезну. Про це повідомляв настоятель Свято-Миколаївського храму ПЦУ в Полтаві Олександр Дедюхін.
«Унаслідок нічної атаки росіян в нашому храмі вибило половину вікон. Слава Богу, ніхто не постраждав. Продовжуємо радіти в Ісусі Христі. Усе відремонтуємо, а поки що затягнемо плівкою. Усі служби відбуватимуться за розкладом», – написав він тоді на своїй фейсбук-сторінці.
Вибиті вікна у Свято-Миколаївському храмі
Того ж дня постраждала і дзвіниця Свято-Успенського кафедрального собору. На своїй фейсбук-сторінці митрополит Полтавський і Кременчуцький Федір опублікував фото дзвіниці з пошкодженими вікнами на другому поверсі й зірвану зі стіни та розбиту ікону Божої Матері.
«Сьогодні сатанинський дух “русского міра” торкнувся полтавських святинь…» – йшлося в його дописі.
На головному зображенні – пошкоджене вікно на дзвіниці та розбита ікона Божої Матері у Свято-Успенському кафедральному соборі. Джерело фото: митрополит Полтавський і Кременчуцький Федір
