Так, в Україні планують розпочати часткове звільнення військовослужбовців, які перебувають в армії з 2022 року чи раніше.
1 травня президент Володимир Зеленський оголосив, що в Україні починається реформа армії. Зокрема контрактну систему планують посилити так, щоб раніше мобілізовані військовослужбовці вже цього року отримали шанс повернутися до цивільного життя, навіть якщо війна триватиме. 12 червня Міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що Кабмін ухвалив пакет постанов, який запускає перший етап реформ в українській армії.
В інтервʼю ТСН він розповів, що з кінця осені 2026 року розпочнеться процес часткового звільнення військовослужбовців, які перебувають в армії з 2022 року або раніше. Причому указ президента матиме пріоритет над підписаними контрактами.
За словами міністра, механізм звільнення зі служби базуватиметься на двох головних критеріях. Першим критерієм буде загальна тривалість служби в армії, починаючи з 2014 року, другим – кількість бойових днів.
– Тобто, якщо ви, наприклад, із 2022 року (служите – ред.), і у вас велика кількість бойових днів, то ви можете вже бути звільнені зі служби указом президента наприкінці цього року, – прокоментував Михайло Федоров.
Під час дії воєнного стану звичайні правила звільнення зі служби були призупинені. Фактично це означало, що військові зобов’язані служити до завершення війни чи до оголошення повної демобілізації. Відсутність чітких термінів звільнення стало одним із найболючіших питань для військовослужбовців і предметом гострих суспільних дискусій.
Михайло Федоров зазначив, що держава не можна відпустити відразу всіх, хто воює з 2022 року, інакше фронт просто обвалиться.
– На цих людях зараз тримається війна, вони є скелетом нашої армії. Але вони не повинні бути заручниками системи. Тож ми робимо цей перший етап трансформації, щоб дати їм надію, гроші та перспективу звільнення, – сказав міністр оборони.
Процес звільнення координуватиме Генеральний штаб ЗСУ на основі даних про терміни служби та бойові дні. Відомство планує створити спеціальний калькулятор, за допомогою якого кожен військовослужбовець зможе вирахувати конкретний місяць свого звільнення.
Черговість і кількість військових, які звільнятимуться щомісяця, залежатиме від ситуації на полі бою та можливих мобілізаційних кроків Російської Федерації. Для звільнених діятиме піврічна відстрочка від повторного призову, а кожен день безпосередньої участі в бойових діях додаватиме ще один день до цього терміну відстрочки.
– Якщо ви воюєте з 2022 року, почули про те, що почнеться звільнення зі служби, не знаєте, скільки людей будуть звільняти, яка формула, ви потрапите чи ні, то ви можете підписати контракт на 24 місяці. І якщо ви потрапите, наприклад, у листопаді чи у грудні під звільнення, то дія указу президента буде мати першочергове значення, ви будете звільнені, незважаючи на те, що підписали цей контракт, – пояснив Михайло Федоров.
«Полтавська думка» поцікавилася думкою військовослужбовців з Полтави щодо нововведення від Міністерства оборони України.
Військовий Сергій Шебеліст служить в артилерійській бригаді Сухопутних військ ЗСУ з 24 лютого 2022 року, тобто вже 4 роки і 4 місяці.
На його думку, те, що Міністерство оборони почало бодай обережно говорити про можливе звільнення військових, які служать із 2022 року або й раніше, – це вже позитивний сигнал.
– Бо раніше ця тема була мало не табу. Через те, що надто чутлива, особливо для тих, хто не служить і не воює. Це великий прошарок суспільства, з яким влада не хоче сваритися, – говорить він.
Чоловік додає: з іншого боку, ті, хто давно у війську за мобілізацією чи продовженим контрактом до кінця воєнного стану, розраховують на хоч якусь справедливість і визначеність.
– Хай це буде непопулярно, але краще вже чесно озвучити терміни служби і дотриматися слова. П’ять років – так п’ять років. «Почесна демобілізація» – це те, на що чекають ті, хто прийшов до війська першими, сподіваючись, що виграють час для підготовки зміни і з чистим сумлінням передадуть їй зброю, – каже військовий.
Сергій Шебеліст переконаний, що відсутність чітких термінів служби й затягування серйозної розмови про це вкрай негативно вплинуть на морально-психологічний клімат у війську.
Командир роти розвідки Олекса Коба служив у 2014 – 2016 роках, а також перебуває у війську з 24 лютого 2022 року й до сьогодні.
Військовослужбовець вважає, що питанням демобілізації потрібно було займатися у 2023 – 2024 роках, коли в Україні активно йшла підготовка до нової виборчої кампанії й лунала інформація, що не треба переживати, війна скоро закінчиться й буде перемир’я:
– Саме тоді треба було замінювати тих, хто пішов (служити – ред.) у перші дні війни. А що ми отримали натомість, яка вдячність тим, хто пішов у перші дні війни? Їх прирівнюють до тих, хто 4 роки ухилявся. Бо і тим, і тим зараз пропонують абсолютно однакові умови контракту з однаковими термінами.
На його думку, у країні нічого не змінилося щодо питання демобілізації: вона, як і раніше, доступна тим військовим, які досягли 60 років або отримали важкі поранення. А часткове звільнення, про яке говорить Міноборони, це, по суті, відстрочка, а не демобілізація.
– Це все та ж відстрочка, за якою у нас в одній каруселі залишаються ті, хто вже воював, а ті, хто вже бронювався, залишаються в каруселі бронювання, – каже він.
Олекса Коба додає, що механізму демобілізації для тих, хто воював, так і немає.
– Припустимо, що людина отримала відстрочку на пів року, хай навіть на рік. Перші два місяці вона буде «збирати раму», піде на кладовище до побратимів, поїде до рідних. У неї залишиться умовно 8 місяців. Але давайте чесно: хто з роботодавців візьме цю людину на роботу? І які вона може будувати для себе плани щодо майбутнього, якогось бізнесу, навчання, розвитку? Та ніяких, – наголошує чоловік.
Він пояснює військовим у своєму підрозділі, що в цій відстрочці немає сенсу, адже зараз вони працюють у злагодженій команді, яка підібрана під певні задачі. Коли ж військовий «випаде з обойми» на пів року чи рік, а потім прийде у новий підрозділ, то вимушений буде починати все спочатку.
– Потрібно розробити інструменти, щоб відбувалося чітке залучення всіх до відсічі збройної агресії Росії, щоб був побудований справедливий процес. Я розумію, як це смішно й інфантильно звучить. Але тоді можна буде говорити про демобілізацію з нормальними, адекватними термінами, де люди, які захищали свою країну, зможуть отримати реальний час на планування майбутнього.
Також редакція запитала в Олекси Коби думку щодо того, чи триматиметься фронт, якщо відстрочку отримають досвідчені бійці та чи буде ким їх замінити.
– Це питання має цікавити цивільних і тих, хто ухиляється від військової служби. І питанням демобілізації передусім мають цікавитися не військові, а цивільні. Бо військові, якими б вони сталевими кіборгами не були, залишаються людьми. І тягти війну на одних і тих самих людях протягом 12 років – це так не працює. Тож треба запитувати саме тих, хто досі не долучений до війська чи принаймні до активної допомоги війську.
Головне зображення: «Полтавська думка»
