У регіони України на тлі аномальної спеки повернулися графіки відключення світла. Зокрема у Полтавській області 30 червня та 1 липня застосували обмеження з 18:00 до 22:00.
30 червня в «Укренерго» повідомили, що через масове використання кондиціонерів у квартирах, офісах, магазинах і ТРЦ навантаження на систему зросло щонайменше на чверть.
У той же день у Міністерстві енергетики сповістили, що терміново змінюють роботу генерації, зокрема:
Літо 2026 року енергосистема зустрічає після складного осінньо-зимового періоду, з наслідками пошкодження генерувальних потужностей і мережевої інфраструктури. Про це пише Міністерство фінансів України з посиланням на генерального менеджера у сфері безпеки та стійкості аналітичного центру DiXi Group Михайла Бабійчука.
Із жовтня 2025 року російські атаки пошкодили понад 9 ГВт генерувальних потужностей. Наразі тривають ремонти пошкоджених електростанцій та введення в експлуатації нової розподіленої генерації. Загалом мета уряду відновити 6 ГВт потужностей до старту нового опалювального сезону й запустити 1,5 ГВт розподіленої генерації до кінця року. Тож можна припустити, що ситуація може поступово покращуватиметься впродовж літа, оскільки літо – це критичне вікно, щоб провести ремонти й накопичити ресурси.
Відкритим питанням є відновлення та захист ТЕЦ, які є не тільки критично важливими об’єктами взимку, а й необхідною системі генерацією влітку, особливо в періоди планових ремонтів блоків АЕС.
Серед ключових факторів, які визначатимуть проходження літа – ремонтна кампанія, можливості імпорту електроенергії, введення нових потужностей і ризики нових атак.
Важливо й те, наскільки гнучкою залишається енергосистема. Найбільших втрат зазнала саме теплова генерація та ТЕЦ, які забезпечують балансування системи та здатні покривати періоди пікових навантажень. Тобто буквально за кілька хвилин вони можуть видати в систему додаткову потужність, наприклад, коли спека максимальна або у вечірні години, коли всі вмикають світло одночасно з кондиціонерами.
Через поєднання кількох факторів – сезонно нижчу водність у літній період, наслідки руйнування Каховської ГЕС, пошкодження окремих об’єктів гідрогенерації та загальне зменшення доступної маневрової потужності – українська гідрогенерація залишається обмеженою. А сонячна генерація не здатна повністю компенсувати дефіцит у вечірній час. Розподілена газова генерація зростає, однак поки лише частково компенсує втрати маневрових потужностей.
Директор енергетичних та інфраструктурних програм «Центру Разумкова» Володимир Омельченко говорить, що повернення відключень влітку було цілком прогнозованим. За його словами, в умовах сильної спеки в енергосистемі може виникати дефіцит потужності до 2 ГВт.
Водночас директор спеціальних проєктів у Науково-технічному центрі «Психея» Геннадій Рябцев наголошує, що висока температура – не єдина й навіть не головна причина.
Він зауважує, що ключова проблема полягає в тому, що велика кількість об’єктів генерації в Україні перебувають на ремонті, через що баланс між виробництвом та споживанням електрики є вкрай хитким.
Вдень у період з 11:00 до 16:00 потреби вдається покривати завдяки активній роботі сонячних електростанцій, що дозволяє уникати відключень. Проте ввечері їхня ефективність падає, і системі необхідна допомога з-за кордону.
А оскільки у східноєвропейських країнах через спеку споживання також зросло, можливості для імпорту суттєво обмежені, пише видання «РБК-Україна» з посиланням на експертів.
Крім того, за даними «Укренерго», головний пік споживання припадає на вечір, коли сонце вже сідає і генерація сонячних станцій стрімко падає до нуля. Тоді ж люди масово повертаються додому та вмикають техніку, спричиняючи величезний дефіцит, який пошкоджені теплові та гідроелектростанції не можуть покрити самостійно.
Саме тому «Укренерго» закликає переносити роботу потужних електроприладів на денні або нічні години. Однак, як зауважує Геннадій Рябцев, у деяких регіонах ці заклики ігнорують, й українці продовжують масово вмикати кондиціонери ввечері, не вкладаючись у ліміти.
Як пояснив директор енергетичних та інфраструктурних програм «Центру Разумкова» Володимир Омельченко, особливо вразливими під час спеки залишаються високовольтні лінії електропередач і трансформаторне обладнання. Під час сильного навантаження вони можуть перевантажуватися, а це може спричинити аварійні відключення електроенергії.
За словами Володимира Омельченка, якщо літо буде особливо спекотним, то в окремі дні можуть запроваджуватися графіки погодинних відключень світла. Йдеться про обмеження тривалістю від двох до чотирьох годин, що відповідає половині чи одній повній черзі відключень.
Водночас експерт наголосив, що такий сценарій не означає повернення до щоденних графіків. Обмеження можливі лише в найспекотніші дні, коли споживання електроенергії досягатиме пікових значень.
Ситуація може погіршитися, якщо Росія буде бити по енергетиці. Тоді тривалість відключень світла може зрости до 5-6 годин у вечірній час, вважає експерт.
Однак, на думку директора спеціальних проєктів у Науково-технічному центрі «Психея» Геннадія Рябцева, масових стабілізаційних графіків для всієї України поки що запроваджувати не планується. Він каже, що обмеження матимуть локальний характер і виникатимуть лише в окремих регіонах, де спостерігатиметься дефіцит через надмірне споживання. Як тільки споживання знижуватиметься, світло повертатиметься.
Експерт зазначає, що певна кількість аварійних відключень відбувалася б навіть за відсутності екстремальної спеки через необхідність постійних ремонтів зношеного обладнання. Проте висока температура значно підвищує ризики відмов техніки.
Як розповів про ситуацію виданню «Фокус» економічний експерт Сергій Дяченко, проблема в енергосистемі виникла зокрема через те, що на атомних станціях розпочався сезон ремонтів. Тому при збільшенні навантаження виникає необхідність відключати споживачів на кілька годин. А сонячної енергії, яка могла б замінити атомну, в нас не так уже й багато.
До того ж, за словами Сергія Дяченка, Україна дуже мало закуповує електроенергію за кордоном. Це пов’язано з пропускною спроможністю. Існують обмеження щодо пропускної здатності та можливості постачання нам електроенергії.
– Наразі немає можливості повністю забезпечити себе за рахунок імпорту, коли виникає серйозний дефіцит. У цій ситуації потрібно чекати, коли температура повітря знизиться хоча б до 25 градусів. Тоді й навантаження на електромережі зменшиться – люди перестануть масово вмикати кондиціонери. Адже сьогодні ніхто не може заборонити це робити ні приватним особам, ані юридичним особам. А прохання не завжди знаходять відгук, – зазначає експерт.
Економічний експерт у галузі енергетики Юрій Корольчук прокоментував «Фокусу», нині Україна має розраховувати виключно на власні сили, бо виникла проблема з імпортною електроенергією, тому що в Європі теж спекотно. До того ж високовольтна лінія, яка йшла до Жешува, перебуває на ремонті. Тому Європа нам не допоможе. І влітку багато ремонтних робіт, зокрема і на українських станціях після прильотів.
– Лише наприкінці квітня нарешті завершили розбирання завалів на пошкоджених ТЕС, розчистили майданчики й чекали на обладнання та кошти. Відповідно, лише на початку червня реально почали щось робити. Тому не виключено, що всі ці фактори накладаються один на одного, й цей дефіцит ми не можемо покрити завдяки Європі. Тому відключення на пару годин на день – очікуваний сценарій, – вважає Юрій Корольчук.
Якщо росіяни завдадуть нових ударів – ситуація погіршиться, прогнозують експерти. Цілі можуть бути тими самими: ТЕС, ГЕС, високовольтні підстанції, які з’єднують АЕС із системою.
За словами Юрія Корольчука, найскладніша ситуація – у прифронтових регіонах. В інших регіонах можуть бути відключення, але це залежить від дня тижня: у понеділок – пік, далі – спад, у вихідні – менше відключень. Але він підкреслює, що ризики аварій залишаються, наприклад, на ТЕС або АЕС може відключитися блок, і тоді одразу «відпадає» тисяча мегаватів.
Економічний експерт Сергій Дяченко попередив, що найбільше цього літа можуть постраждати райони, до яких електроенергію постачають атомні електростанції. Це західні райони Києва, південно-західні райони Київської області, центр (зокрема й Полтавщина) та частково захід України. Адже ремонтні роботи на АЕС, згідно з планом, завершаться лише на початку наступного опалювального сезону.
Народний депутат від «Слуги народу» Сергій Нагорняк розповів, що найбільш вразливими залишаються енергодефіцитні регіони, насамперед Лівобережжя України. За його словами, після окупації та втрати Запорізької атомної електростанції цей регіон виробляє значно менше електроенергії, ніж споживає. Саме тому в разі дефіциту тут можуть виникати найбільші труднощі з забезпеченням електроенергією.
У Міненерго пояснюють, що найскладніше система проходить ранкові та вечірні пікові години – приблизно з 7:00 до 10:00 та з 16:00 до 23:00. Саме в цей час більшість людей одночасно користується електроприладами.
Лише одночасна робота кондиціонерів у спекотну погоду додає до енергосистеми близько 2 ГВт додаткового навантаження. Крім цього, значно більше електроенергії починають споживати холодильники, які працюють на максимальній потужності, а також насоси для поливу присадибних ділянок.
Додаткові труднощі створюють планові ремонти енергоблоків електростанцій, а також наслідки російських ударів по теплових, гідроелектростанціях та електромережах. Саме ТЕС та ГЕС забезпечують балансування енергосистеми в моменти різких стрибків споживання. Крім того, виробництво електроенергії сонячними та вітровими електростанціями залежить від погодних умов, а ввечері генерація сонячних електростанцій закономірно різко скорочується.
Поради для ощадливого користування електроенергією:
Фахівці наголошують: якщо мільйони українців одночасно виконуватимуть ці прості рекомендації, це допоможе суттєво знизити навантаження на енергосистему та зменшити ймовірність вимушених обмежень електропостачання.
Варто зазначити, що ситуація в енергосистемі стрімко змінюється. Так, 2 липня жодних заходів обмеження споживання електроенергії в Україні не було. Як повідомили в «Укренерго», цього вдалося досягти завдяки зниженню температури в сусідніх країнах та покращенню можливостей для імпорту електроенергії в Україну.
Головне фото: ДТЕК
