Віра в перемогу на рівні 85 %, помірний реалізм щодо тривалості війни та серйозні зміни в політичних рейтингах – соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила свіжі дані всеукраїнського опитування. Тож цифри показують, чим живе, у що вірить та кого хоче бачити при владі українське суспільство станом на червень 2026 року.
У червні 2026 року провели всеукраїнське соціологічне опитування громадян. Дослідження реалізувала Соціологічна група «Рейтинг» на замовлення Центру аналітики та соціологічних досліджень (CISR) Міжнародного республіканського інституту (IRI).
В опитуванні брали участь 2404 людини віком від 18 років. Опитування проводили в усій Україні (за винятком тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу) з 30 травня до 3 червня 2026 року за допомогою комп’ютеризованих телефонних інтерв’ю. Нижче наводимо висновки ключових блоків дослідження.
Економічне становище та соціальні настрої. Погляд на майбутнє: 78 % опитаних оцінюють майбутнє України як «скоріше обнадійливе», 16 % – як «скоріше безнадійне». Це свідчить про зростання оптимізму порівняно з липнем 2025 року (тоді було 73 %). Найвищий рівень оптимізму фіксується серед старшого покоління віком 51+ (81 %).
Оцінка фінансового стану родин. Порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення, 63 % громадян заявляють про погіршення фінансового стану (33 % – «дещо погіршилось», 30 % – «набагато погіршилось»). Лише 7 % помітили покращення. Найбільше від погіршення ситуації постраждали внутрішньо переміщені особи (ВПО) – серед них про сильне погіршення заявляють 39 % (проти 28 % серед осілого населення).
Економічні очікування на 12 місяців. Більшість населення (52 %) вважає, що фінансовий стан їхньої родини залишиться без змін. Покращення очікують 16 % респондентів, а погіршення – 20 %. Щодо економіки країни в цілому: 18 % очікують покращення, а 46 % прогнозують погіршення або стагнацію.
Очікування щодо війни та перемоги. Абсолютна більшість українців (85 %) продовжує вірити в перемогу України. З них 54 % відповіли «однозначно так», а 31 % – «скоріше так». Рівень віри стабілізувався порівняно з літом 2025 року (80 %).
Думки щодо територіальних результатів війни розділилися: 32 % вважають, що війна завершиться в межах поточної лінії фронту. 31 % опитаних вірять, що Україна збереже всі свої території у кордонах 1991 року. 16 % очікують повернення до ліній, які були підконтрольні до 24 лютого 2022 року.
Терміни завершення бойових дій. Респонденти демонструють помірний реалізм. 30 % вважають, що обстріли та бомбардування припиняться менш ніж за рік. 32 % прогнозують тривалість ще у 1-2 роки, тоді як 17 % не змогли дати відповіді. Лише 4 % вважають, що бойові дії не припиняться ніколи.
Міжнародна підтримка та геополітичний вектор. Інтеграція до ЄС: Загальна підтримка вступу до Євросоюзу залишається високою – 79 % («однозначно» або «скоріше» підтримують). Водночас рівень задоволеності темпами євроінтеграції низький: 63 % громадян незадоволені темпами процесу (38 % – «скоріше незадоволені», 25 % – «зовсім незадоволені»).
Ставлення до НАТО. Якби референдум щодо вступу до НАТО відбувся сьогодні, 63 % проголосували б «ЗА», 12 % – проти, а 21 % – не брали б участі. Рівень підтримки НАТО знизився порівняно з піковим лютим 2023 року (тоді було 82 %).
Серед тих респондентів, які не підтримують вступ до Альянсу, 58 % вважають, що найкращим рішенням для України було б створення нових військових союзів із країнами, готовими допомогти, тоді як 36 % виступають за повернення нейтрального статусу.
Оцінка діяльності влади. Опитування демонструє динаміку суспільних оцінок щодо ключових інститутів влади. Хоча базовий рівень підтримки центральних фігур зберігається, фіксується запит на ефективність.
Оцінка президента України. Рівень повної або часткової підтримки діяльності Володимира Зеленського залишається стабільним. Порівняно з липнем 2025 року помітних коливань немає. Його діяльність як лідера держави утримує міцне ядро прихильників (близько третини населення повністю схвалюють, ще третина – скоріше схвалюють), проте критика з боку опозиційно налаштованих груп залишається відчутною.
Кабінет Міністрів та Верховна Рада. Традиційно для українського соціуму оцінка виконавчої та законодавчої гілок влади є значно нижчою, ніж оцінка інституту президента. Більшість опитаних висловлює незадоволення темпами внутрішніх реформ, економічною політикою та рівнем боротьби з корупцією, що корелює з загальним невдоволенням темпами євроінтеграції (63 % незадоволених).
Вибори. Найбільш динамічний блок опитування, який демонструє зсуви в політичних уподобаннях українців станом на червень 2026 року. На запитання «Якби президентські вибори відбувалися цієї неділі, за якого кандидата Ви б проголосували?», голоси розподілилися так:
Інші політики: Дмитро Разумков – 4 %, Олексій Гончаренко – 2 %, Андрій Білецький – 2 %, Юлія Тимошенко – 2 %, Сергій Притула – 2 %, Юрій Бойко – 1 %.
Не визначилися з вибором або не пішли б на голосування – сумарно близько 14-15 % респондентів (10 % – важко відповісти, 4 % – не голосували б).
Виклики, зумовлені війною. Цей розділ ілюструє, як цивільне населення адаптується до тривалих бойових дій і які загрози вважає першочерговими.
Безпекові та психологічні виклики. Головними стресовими факторами для громадян залишаються загрози ракетних ударів, руйнування інфраструктури та тривала невизначеність. Попри те, що 30 % опитаних очікують припинення обстрілів протягом найближчого року, понад 50 % респондентів оцінюють ситуацію реалістично і готуються до того, що війна чи її наслідки триватимуть ще від 1 до 2 років або довше.
Енергетика та побут. Питання щодо стабільності енергопостачання та підготовки до важких періодів залишаються критичними, безпосередньо впливаючи на те, чому понад 60 % сімей фіксують погіршення свого фінансового та побутового становища порівняно з періодом до 2022 року.
Головне фото створене за допомогою штучного інтелекту
