Сектор почесних поховань загиблих військовослужбовців, учасників бойових дій, захисників та захисниць України на території Затуринського кладовища розширили, включивши до нього ще два сектори. Водночас тривають роботи з облаштування військового меморіалу на кладовищі. Детальніше читайте в матеріалі.
Таке рішення ухвалили на засіданні полтавського міськвиконкому 9 липня. Згідно з ним, до сектору почесних поховань включили сектори № 10 і № 11.
Сектор для почесних поховань на Затуринському кладовищі надали 2022 року. А вже через рік постало питання про те, щоб збільшити загальну площу кладовища майже вдвічі, адже на кладовищах, що вже існують, вичерпалися місця для поховань.
Наприкінці 2024 року жителям Затуриного пообіцяли наступного року побудувати огорожу на кладовищі, а на засіданні містобудівної депутатської комісії керівник «Спецкомбінату похоронно-ритуального обслуговування» запевнив, що відстань від крайньої могили до найближчого житла відповідає нормам і перевищує 500 метрів.
На тому ж засіданні комісії депутати підтримали рішення щодо розроблення проєкту санітарно-захисних зон і проєкту розмежування кладовища й села, встановлення огорожі кладовища й забезпечення жителів Затуриного водопостачанням від «Полтававодоканалу».
На брифінгу 19 червня 2025 року керівник Управління житлово-комунального господарства полтавського міськвиконкому Тарас Панасенко розповів, що межі санітарно-захисної зони передбачені звітом, який розробив Інститут громадського здоров’я імені Марзєєва. Вже після цього ухвалили відповідні рішення міськвиконкому та сесії Полтавської міськради щодо спрямування коштів на розроблення проєктної документації для розширення сектору почесних військових поховань, додавши сектори № 9 та № 10. Так загальну площу для почесних поховань збільшили до 1,8 гектара.
Жителі Затуриного стверджували, що це порушує санітарно-захисну зону, яка відділяє місце поховань від житлової забудови.
За інформацією «Полтавщини», представник громадськості звернувся до суду, і зрештою колегія суддів Другого апеляційного адміністративного суду визнала дії міської влади протиправними й зобов’язала шукати інші земельні ділянки для розширення сектору почесних поховань. Це і стало причиною рішення про розширення сектору почесних поховань вже не на 9 і 10 сектори, а на 10 і 11.
Військовий меморіал
Водночас на Затуринському кладовищі тривало будівництво військового меморіалу, яке також не обійшлося без проблем.
Проєкт будівництва меморіалу замовили у 2022 році, після того, як там почали ховати полеглих захисників. Його замовили у ТОВ «ВКК Арія», а вартість склала майже 300 тисяч гривень.
Улітку 2023 року «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» оголосив тендер на будівництво меморіалу. На нього подався один учасник – ТОВ «Грандбуд+», яке запропонувало виконати роботи за 18,7 мільйона гривень. 13 вересня з ним уклали договір, згідно з яким підрядник мав зокрема:
– встановити перші 96 уніфікованих надгробних каменів;
– вимостити доріжки плиткою;
– встановити пам’ятну композицію в центрі меморіалу;
– влаштувати систему освітлення та відеоспостереження;
– встановити флагштоки з прапорами.
Будівельні роботи в секторі почесних поховань розпочалися наприкінці року. А в липні 2024 року на позачерговому засіданні полтавського міськвиконкому затвердили оновлений проєкт будівництва меморіалу, який передбачав його розширення та збільшення вартості до 145,7 мільйона гривень.
Він передбачав встановлення вже 405 уніфікованих надгробних каменів.
У 2025 році виникли питання вартості робіт та ефективності використання спрямованих на них грошей. А в лютому 2026 року будівництво меморіалу фактично призупинили через кримінальне провадження щодо можливих фінансових порушень.
29 квітня 2026 року Офіс генерального прокурора України повідомив, що до суду скерували обвинувальний акт щодо шести осіб у справі про заволодіння бюджетними коштами під час облаштування сектору почесних поховань.
Сторона обвинувачення стверджувала, що під час виконання робіт упродовж серпня 2023 – червня 2025 року штучно завищували вартість будівельних матеріалів, виробів та меморіальних елементів. Схема охопила облаштування 114 місць поховань загиблих військовослужбовців.
Йдеться про бетонну плитку, гранітні цоколі, плити, лампадки, лавки, прапори й індивідуальні стели з постаментами.
За версією слідства, директор підрядної організації системно завищував вартість матеріалів і робіт та забезпечував внесення неправдивих даних до офіційної документації. На підставі цих документів замовник перераховував бюджетні кошти.
До привласнення бюджетних коштів також залучили власника підприємства з виробництва бетону та його партнера, колишнього посадовця Державної архітектурно-будівельної інспекції в Полтавській області, а також двох підприємців, які виготовляли меморіальні елементи.
Загальна сума встановлених збитків у провадженні перевищує 15 мільйонів гривень. Під час досудового розслідування забезпечили відшкодування майже 12 мільйонів гривень до бюджету.
Директора підрядної організації обвинуватили у привласненні бюджетних коштів в особливо великих розмірах та службовому підробленні.
Інших учасників – у пособництві у привласненні коштів. Двом підприємцям додатково інкримінували підроблення документів.
Щодо обвинувачених діють запобіжні заходи у вигляді застав на загальну суму понад 20 мільйонів гривень.
Тим часом триває робота над проєктом облаштування сектору почесних облаштувань спільно з родинами полеглих захисників і захисниць. Навесні 2026 року відбулося засідання постійної депутатської профільної комісії Полтавської міської ради, де представники родин полеглих попросили врахувати в проєкті їхні побажання щодо майбутнього меморіалу. Зокрема щодо розширення сектора почесних поховань, а також озеленення, стоянки тощо.
Крім того, родини попросили організувати зустріч щодо ландшафтної архітектури, щоб погодити питання озеленення в секторі почесних поховань. Це дозволило б не чекати розроблення проєкту, а висаджувати рослини вже зараз. Представники родин пояснили, що змінюють рослини на могилах рідних, а старі рослини доводиться викидати, натомість у межах кладовища є локація, де б їх змогли висаджувати й облаштувати гарну зону. Це прохання аргументували тим, що власними силами на кладовищі вже провели воду, побудували будиночок для охорони, з якого видно і другий, і десятий сектори. Тому власними силами хочуть облаштувати й такий куточок у пам’ять про загиблих рідних.
Також обговорили питання будівництва каплички. Представники родин полеглих хочуть розуміти, чиїм коштом її споруджуватимуть. Адже якщо це буде коштом громади, то вони готові чекати створення проєкту й закінчення будівництва. Якщо ж капличку зводитимуть коштом меценатів, вони хотіли б вже почати над цим працювати, зокрема обговорювати власні ідеї, ідеї архієпископа полтавського і кременчуцького владики Федора про її розташування. Крім того, родини полеглих воїнів також готові фінансово долучитися до будівництва.
Наприкінці виступів представники громадської організації «Сім’ї загиблих учасників бойових дій Полтавщини» попросили визначити когось відповідального за меморіал, щоб до нього можна було звертатися стосовно його будівництва.
За результатами обговорення та голосування, члени комісії ухвалили доручити Управлінню з питань містобудування та архітектури підготувати необхідні документи для створення робочої групи з питань підготовки технічного завдання для проведення відкритого архітектурного конкурсу на розробку ескізного проєкту меморіального комплексу на території секторів почесних поховань героїв українсько-російської війни. А також – скликати позачергову координаційну раду з ландшафтної архітектури, щоб опрацювати питання озеленення цього сектору з залученням ГО «Сім’ї загиблих учасників бойових дій Полтавщини».
Крім того, погодилися долучати фахівців архітектурної та художньої спільноти до розробки проєкту меморіалу.
Управлінню земельних ресурсів дали доручення вивчити питання передачі частки земельної ділянки під будівництво каплички.
9 липня відбулося засідання робочої групи з підготовки конкурсної документації для проведення архітектурного конкурсу на кращу концепцію Полтавського військового меморіального комплексу Захисників України на території Затуринського кладовища.
Під час засідання визначили, що конкурс буде регіональним, відкритим, двостадійним та проводитиметься в форматі конкурсу на кращі проєктні пропозиції.
Також визначили, що замовником буде УЖКГ, а співорганізаторами – Управління архітектури та містобудування й Управління з питань ветеранської політики.
Крім того, робоча група підтримала підхід, відповідно до якого до меж конкурсу включать всю територію Затуринського кладовища. Це дозволить учасникам запропонувати комплексні архітектурні рішення та врахувати перспективу подальшого розвитку меморіального комплексу.
Фото: «Суспільне Полтава»
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
