Протягом минулого тижня російські військові неодноразово обстрілювали Полтавську область.
Протягом минулого тижня російські військові неодноразово обстрілювали Полтавську область. Про усі інциденти повідомляв начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
Удень 7 липня російський БпЛА впав на проїжджу частину у Миргородському районі. Вибухова хвиля пошкодила покрівлі та скління вікон прилеглих будинків. Відомо, що у двох людей виникла гостра реакція на стрес.
7 липня через падіння уламків ворожого дрона в Миргородському районі горів ліс. Як повідомили в Слобожанському лісовому офісі, пожежа спалахнула у Великобагачанському лісництві філії офісу.
Для ліквідації вогню залучили рятувальників, лісівників, дві пожежні автівки, трактор і спецтехніку. Вони локалізували пожежу й загасили вогонь на площі 0,5 гектара. Це, говорять в Офісі, дало змогу уникнути знищення великого 59-річного лісового масиву.
У ніч із 7 на 8 липня росіяни атакували один із обʼєктів енергетики у Полтавському районі. Унаслідок цього троє людей отримали травми. Через обстріл відбулося аварійне відключення електроенергії для побутових та юридичних споживачів – тимчасово без світла залишилися близько 8500 абонентів у 36 населених пунктах.
У ту ж ніч військові армії РФ вдарили БпЛА по автозаправній станції у Полтавському районі. Тоді обійшлося без постраждалих.
Аварійні бригади АТ «Полтаваобленерго» працювали над відновленням електропостачання. Коли вони виконували аварійно-відновлювальні роботи, російські військові запустили БпЛА по службовому автомобілю енергетиків. Троє із них отримали поранення різного ступеня важкості. Постраждалих доставили у лікарні.
Через те, що в Зіньківській громаді були проблеми з електропостачанням після обстрілу, в деяких районах припинили й водопостачання. Як повідомили в «Полтававодоканалі», роботу системи водопостачання певний час забезпечували генератори. Місцева комісія з питань ТЕБ та НС вирішила, що воду до завершення ремонтних робіт у Зіньківській громаді подаватимуть за графіками – з 6:00 до 9:00 та з 18:00 до 21:00. Місцевих жителів просили зробити запас води.
Також унаслідок аварійної ситуації, спричиненої попередніми ворожими обстрілами, без газопостачання тимчасово залишалися близько 5 тисяч споживачів у Полтавському районі. Про те, що вдалося відновити газопостачання для всіх споживачів, Віталій Дяківнич написав 9 липня о 16:00.
Зранку 11 липня ворожий БпЛА влучив по складському приміщенню одного з підприємств у Полтавському районі. Виникла пожежа, яку загасили підрозділи ДСНС. Звернень до екстрених служб щодо травмованих не надходило.
У ніч із 11 на 12 липня безпілотник росіян влучив по території одного з підприємств у Полтавському районі. Обійшлося без постраждалих. У ДСНС сповістили, що після російської атаки на підприємстві виникла пожежа. До гасіння залучали понад 50 рятувальників і 20 одиниць техніки.
Удень 13 липня росіяни вдарили БпЛА по території приватного домоволодіння у Миргородському районі. Виникла пожежа господарської будівлі, яку ліквідували підрозділи ДСНС. За даними Полтавської ОВА, відомо про трьох травмованих людей, з яких одна жінка від отриманих травм померла у лікарні.
Також безпілотник атакував територію одного з аграрних підприємств. Інформації про постраждалих не надходило.
Поліція та прокуратура Полтавщини поінформували, що 13 липня близько 15:30 російські війська атакували безпілотниками «Герань-3» територію Гадяцької громади Миргородського району.
Один із безпілотників влучив у приватний житловий будинок, який зазнав часткового руйнування. Поранення отримали 66-річна жінка та 22-річний чоловік, які перебували на території домоволодіння. Двох постраждалих госпіталізували у Гадяцьку міську лікарню у тяжкому стані.
Крім того, уламками ворожого БпЛА пошкодили ще один приватний будинок. Важких поранень зазнала 73-річна місцева жителька, яка пізніше померла в лікарні.
Російська атака пошкодила щонайменше п’ять приватних домоволодінь та виробничий об’єкт, який не експлуатувався.
Правоохоронці розпочали досудове розслідування у кримінальному провадженні за частиною 2 статті 438 Кримінального Кодексу України (вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людини).
Лідери держав-членів НАТО ухвалили спільне рішення про те, що у 2026 – 2027 роках Альянс надасть Україні військову підтримку на суму не менше 140 мільярдів євро. Як передає «Європейська правда», про це йдеться у рішенні саміту НАТО, що відбувся 7-8 липня в Туреччині.
Декларація саміту констатує, що «європейські союзники та Канада наразі фінансують переважну більшість безпекової допомоги Україні», але окремо наголошується, що підтримка має зберегтися.
«На 2026 рік союзники зобов’язуються надати Україні військові засоби, допомогу та навчання на 70 мільярдів євро і підтверджують суверенні зобов’язання зберегти щонайменше еквівалентний рівень у 2027 році», – йдеться у документі.
Важливо, що члени НАТО одностайно визнають потребу довгострокового фінансування української оборони, а це означає, що йдеться про горизонт суттєво більш віддалений, ніж 2027 рік.
8 липня на саміті у турецькій Анкарі відбулася зустріч президента США Дональда Трампа та українського президента Володимира Зеленського, інформує «Українська правда». Трамп оголосив, що Сполучені Штати Америки дозволять Україні самостійно виробляти ракети-перехоплювачі до систем ППО Patriot. Коментуючи українські удари по російських НПЗ, він сказав, що «це ескалація, яка може допомогти завершити війну», та додав, що США купуватимуть в України дрони.
Під час зустрічі, відповідаючи на питання Трампа, чи поїхав би він до Москви, Володимир Зеленський сказав, що це небезпечно, оскільки «там багато українських дронів».
Президент України Володимир Зеленський під час онлайн-брифінгу 9 липня повідомив, що за підсумками перемовин з партнерами на полях саміту НАТО Київ очікує допомогу від Сполучених Штатів, також є домовленості з деякими іншими партнерами – зокрема, йдеться про перехоплювачі для ЗРК Patriot.
На саміті НАТО в Анкарі для європейських лідерів стала несподіванкою прихильна до України тональність заяв президента США Дональда Трампа і це викликало відчуття, що він, під враженням від останніх успіхів України у «далекобійних санкціях», суттєво змінив свою позицію. Про це пише Financial Times.
Європейських лідерів країн НАТО здивували його несподівано «теплі слова» на адресу України та обіцянка ліцензій на виробництво Patriot. Неназвані посадовці у коментарі виданню висловили надію, що це сигналізує про тривалу зміну позиції США у питанні підтримки України і дає сподівання, що тепер тиск на Росію посилиться.
– Тут все відносно просто… Трамп любить переможців. А Україна віднедавна почала перемагати, – поділився один з дипломатів у НАТО.
Посадовець, країну якого не уточнюють, каже, що на зустрічі лідерів Трамп просигналізував, що налаштований більше підтримувати Україну і зважує нові кроки для того, щоб допомогти Україні переламати ситуацію у війні на свою користь.
Попри заяву Трампа про те, що він дозволить Україні виробляти власні ракети Patriot, реалізація такого виробництва може зайняти роки, пише Bloomberg.
Керівниця відділу оборони видання Бекка Вассер заявила, що «виробництво однієї ракети Patriot займає роки, а це означає, що українське виробництво цих ракет не відбудеться в ті короткі терміни, які потрібні».
Ланцюги постачання для поточного виробництва вже перебувають під навантаженням, а відкриття нової лінії також вимагатиме спецобладнання та підготовки персоналу.
Також Бекка Вассер наголосила, що США ведуть суворий контроль над своїми технологіями, і це також може вплинути на швидкість виробництва.
Крім того, будь-який новий завод з виробництва озброєння в Україні стане пріоритетною ціллю для російських атак. Україні радять будувати завод за кордоном, зокрема в Польщі. Нещодавно уряд Польщі підписав угоду про техобслуговування ракет PAC-3 європейських країн на об’єкті в Польщі.
Головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський у соцмережах повідомив, що у першому півріччі 2026 року темпи просування російських загарбників скоротилися більш ніж удвічі, а середньомісячні втрати противника вбитими й пораненими становлять близько 32 тисяч військовослужбовців.
«Противник намагався розгорнути масштабний наступ, однак фактично не зміг досягти жодної з поставлених цілей, попри майже подвійну перевагу в особовому складі та техніці. Якщо раніше російська армія вела активні наступальні дії на 13 оперативних напрямках, то нині таких напрямків залишилося максимум шість-сім», – написав він.
За даними Олександра Сирського, українські війська продовжують оборонну операцію, поєднуючи її зі стабілізаційними заходами, а на окремих напрямках ведуть активні дії та утримують оперативну ініціативу.
Він розповів, що наразі співвідношення українських штурмових дій до дій противника становить приблизно 40 на 60, і що за темпами просування сторони фактично наблизилися до паритету.
«Зберігається стійка тенденція щодо збільшення співвідношення території, яка звільняється Силами оборони України до тих ділянок, де ворогу вдається просуватись», – сповістив він.
Також він повідомив, що за шість місяців засобами Deep Strike уражено 697 цілей на території РФ. Прямі та непрямі економічні збитки, завдані росіянам, оцінюються щонайменше в 6,1 мільярда доларів. Ефективно діє й кампанія Middle Strike. За цей період уражено 7028 об’єктів противника.
Крім того, артилерія виконала понад 456 тисяч вогневих завдань. Ракетні війська завдали понад 1140 ударів, авіація Повітряних сил – понад 1100, підрозділи підтримки – близько 1400.
425 штурмовий полк «Скеля» звільнив шість сіл на Дніпропетровщині, передає АрміяInform. Під контроль України повернули Тернове, Запорізьке, Новогеоргіївку, Вороне, Січневе та Маліївку.
«Глибина просування склала 25 кілометрів. У ході наступу завдано критичних втрат російській 120-й дивізії морської піхоти та підрозділам 68-го армійського корпусу», – йшлося в дописі.
Як повідомили в полку, десятки штурмових груп одночасно почали рух із району Великомихайлівки у східному та південному напрямках. Штурмові дії велися за постійної підтримки з повітря, також системно відбувалась робота з виявлення та знищення російських пілотів.
Українські удари дронами могли вивести з ладу від 20 до 40 % нафтопереробних потужностей Росії, про це пише Financial Times із посиланням на оцінки аналітиків.
У червні Росія в середньому переробляла 4,1 мільйона барелів нафти на добу, що на 28 % менше за середній показник останніх п’яти років і на 35 % нижче від номінальної потужності.
Україна значно посилила удари по російській нафтовій інфраструктурі у травні. Відтоді українці атакували десять найбільших НПЗ РФ, зокрема Омський НПЗ за 2500 кілометрів від лінії фронту, на який припадає близько 7 % нафтопереробних потужностей країни.
Як свідчить аналіз Financial Times, паливний дефіцит уже зачіпає 50 мільйонів росіян, або 35 % населення. До 8 липня місцева влада або продавці запровадили обмеження на продаж пального у більшості регіонів РФ.
До 25 червня майже 50 російських регіонів запровадили ті чи інші обмеження на продаж пального, тоді як довгі черги біля АЗС поширилися по всій країні. У Криму офіційно діє режим надзвичайної ситуації, а бензин продають лише за електронними талонами.
