Середина літа традиційно приносить на ринки та в супермаркети перші кавуни й дині. Поки одні покупці з острахом шукають у них нітрати, справжня загроза криється в іншому. Чому не варто купувати «половинки», як захистити себе від інфекцій та обрати плід для тривалого зберігання – розповідаємо в матеріалі.
На прилавках Полтавщини починають з’являтися баштанні культури – кавуни та дині. Лабораторії на ринках мають перевіряти зокрема й ці плоди на нітрати. Наприклад, на полтавському ринку «Марлана» станом на 14 липня кавунів у лабораторії на перевірці немає. Проте дині вже є, вони пройшли контроль – за показниками нітратів усе в нормі. Про це «Полтавській думці» розповіли у пресслужбі Держпродспоживслужби у Полтавській області.
«За словами працівників лабораторії, за досвідом минулих років у цей період із чистотою кавунів щодо нітратів завжди все було добре», – додали у пресслужбі.
Водночас у Міністерстві охорони здоров’я вважають, що нітрати в помірній кількості не становлять загрози здоров’ю. Насправді, нітрати надходять до нас цілий рік з овочами (особливо буряком, редисом, шпинатом, руколою), м’ясом та питною водою. Вміст нітратів в овочах і фруктах залежить від ґрунту та кількості азотистих добрив.
Кількість нітратів у кавунах варіюється, але допустима ВООЗ норма нітратів для людини вагою 60 кілограмів дорівнює 300 міліграмів. Така кількість міститься більш ніж в одному кілограмі м’якоті кавуна, який щедро поливали амонійною селітрою.
Чому буває погано після кавунів
Нудота, діарея, біль у животі супроводжують кишкові інфекції, зокрема сальмонельоз та лістеріоз. Salmonella та Listeria живуть на поверхні немитих овочів, особливо тих, що продають на землі, трасі чи на ринку біля м’яса. Якщо їх різати і куштувати перед купівлею чи їсти вдома немитими, то бактерії з поверхні потраплять у м’якоть і згодом – у кишківник. Достатньо навіть купити пів кавуна в супермаркеті, щоб у розріз потрапили бактерії, інформує МОЗ.
Після розрізання солодка м’якоть швидко стає ідеальним середовищем для бактерій, наголошують у Центрі контролю та профілактики хвороб. Особливо якщо плід зберігається без холодильника під палючим сонцем.
Крім того, часто на ринках просто немає умов для миття рук і дезінфекції ножів. Уявіть, що кавуни розрізали одним і тим самим ножем десятки разів. Пил, комахи й бактерії роблять свою справу.
Лістеріоз – це інфекційне захворювання, спричинене мікроорганізмами Listeria monocytogenes. Ці бактерії широко розповсюджені у природі, їх знаходять у ґрунті, піску, воді. За інформацією Центру громадського здоров’я МОЗ України, продукти харчування – молоко, м’ясо, риба, овочі, фрукти – відмінне живильне середовище для росту мікроорганізмів.
Сприйнятливість до лістерій у людей невисока. Імунна система вміє боротися з цими бактеріями, не допускаючи розвитку хвороби. Захворювання в основному вражає людей зі зниженим імунітетом. Це можуть бути хворі на СНІД та цукровий діабет, особи, які отримують хіміо- і гормональну терапію, люди похилого віку, діти першого року життя, вагітні жінки. Імовірність розвитку лістеріозу у вагітних жінок приблизно у 20 разів вища, ніж у інших дорослих людей. А у хворих на ВІЛ/СНІД ризик того, що при зустрічі з лістеріями розвинеться лістеріоз, вищий у 300 разів.
Симптоми схожі на звичайне харчове отруєння: нудота, діарея, температура, слабкість. Але при важкому перебігу можуть розвинутися менінгіт, сепсис, запалення мозку.
Сальмонельоз – це інфекційне захворювання, яке викликає бактерія роду Salmonella. Інкубаційний період коливається від 6 годин до 2-3 діб. Хвороба може перебігати в легкій формі. Проте в деяких випадках пов’язане з хворобою зневоднення може становити загрозу для життя.
Симптоми сальмонельозу: підвищення температури, головний біль, слабкість, нездужання, біль у животі, нудота, блювання, діарея.
Як знизити ризик харчового отруєння
Центр контролю та профілактики хвороб радить купувати тільки цілі кавуни й дині без тріщин і пошкоджень в офіційних торгових точках або в супермаркетах. Не варто купувати розрізані плоди, навіть якщо вони загорнуті у плівку. Уражені гниллю й пошкоджені фрукти також під забороною.
Треба ретельно мити кавун або диню під проточною водою перед нарізанням. Ніж має бути чистим.
Як обрати кавун для зберігання – поради від Держпродспоживслужби Полтавщини
Не кожен солодкий кавун підходить для тривалого зберігання. Найкраще зберігаються пізні сорти з цілою блискучою шкіркою без тріщин, плям чи вм’ятин.
Перші баштанні культури (ранні кавуни) менш придатні для зберігання й часто містять підвищену кількість нітратів. Краще віддати перевагу плодам, зібраним у серпні–вересні.
Для зберігання цілих кавунів у домашніх умовах підійдуть темні прохолодні приміщення або холодильник (нижні полиці або ящик для овочів).
Кавуни мають лежати на м’якій натуральній тканині, не торкаючись один одного. Не розміщуйте їх під морозильним відділенням або на верхніх полицях холодильника. Періодично перевертайте кожен плід та оглядайте на наявність пошкоджень чи ознак псування.
Розрізаний кавун швидко втрачає свої властивості й уже за 1-2 доби стає непридатним до споживання. Через швидке розмноження бактерій та ризик отруєння не рекомендується зберігати розрізаний плід при кімнатній температурі навіть кілька годин.
Найкраще купувати кавун такого розміру, щоб його можна було з’їсти за один день. Якщо залишилася половина – одразу приберіть її до холодильника.
Щоб зберегти половинку кавуна:
Нарізані скибки бажано спожити впродовж доби. Якщо все ж залишилися – очистьте від шкірки, складіть у герметичний контейнер або вакуумну ємність і зберігайте в холодильнику. Так ви максимально збережете їхню соковитість і смакові якості.
Зображення створене за допомогою штучного інтелекту
