Більшість із нас під час захворювання на грип чи ГРІ хоч раз користувалися судинозвужувальними краплями для носа. Та не усі знають, що такі назальні краплі можуть викликати залежність і призвести до порушень кровотоку голови та незворотних змін слизової оболонки носа. Лікарка-отоларингологиня консультативно-діагностичного центру лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька» Юлія Кодатко розповіла «Полтавській думці», чому виникає така залежність, чим вона небезпечна і як її перемогти.
Судинозвужувальні краплі для носа швидко полегшують носове дихання при застуді, алергії чи гострому риніті. Проте Юлія Кодатко наголошує, що їхнє тривале та безконтрольне використання може призвести до розвитку медикаментозного риніту та залежності від назальних крапель.
Основний механізм полягає в тому, що після регулярного застосування судини слизової оболонки носа втрачають здатність самостійно підтримувати нормальний тонус.
Юлія Кодатко пояснює, що людський ніс кровопостачається з крупних судин головного мозку, а судини у носі мають м’язи (так звана, вазомоторна здатність).
– Коли ми крапаємо судинозвужувальні краплі в ніс, наприклад, «Нокспрей», «Називін», «Фармазолін», «Риназолін», вони скорочують ці м’язи. Але коли дія крапель закінчується, м’язи у судинах розслабляються – і ніс знову закладає.
Коли людина користується судинозвужувальними краплями більше ніж 7 днів, м’язи судин, які кровопостачають зовнішній ніс, швидко «звикають» до того, що не скорочуються самостійно.
– Це як замкнене коло: чим більше ми крапаємо, тим більше треба. Оскільки ніс кровопостачається напряму з крупних судин головного мозку, коли ми використовуємо краплі, судини у носі звужуються, а судини голови, навпаки, рефлекторно розширюються в мозку, щоб компенсувати це.
Від цього підвищуються внутрішньочерепний та артеріальний тиски, виникає головний біль.
Крім того, після закінчення дії препарату виникає повторний набряк слизової оболонки носа, який часто буває більш вираженим, ніж до початку лікування. У результаті людина змушена все частіше використовувати краплі, бо не може нормально дихати.
Недолік в тому, що під дією судинозвужувальних крапель слизова носа може поліпозно змінитися, і у носі починають рости поліпи.
– Якщо поліп починає рости, йому вже потім нічого не зробиш. Поліпи видаляють – вони знову ростуть, навіть коли людина вже і не користується краплями. Вони постійно розростаються в порожнину і пазухи носа.
Лікарка розповідає, що пазухи носа зігрівають, зволожують й очищають повітря, яке вдихає людина, а також захищають очниці та корені зубів від різких температурних коливань. Слизова оболонка виробляє слиз, який затримує пил, мікроорганізми та інші частинки, тож пазухи носа беруть участь в імунному захисті верхніх дихальних шляхів.
– Наш череп – це дуже важка кістка, а пазухи амортизують, коли ми ходимо, бігаємо, нівелюючи цю вагу черепа, згладжуючи її. Для нашого організму було б важко, якби це була тільки кістка без амортизації, – коментує вона.
Коли ж пазухи носа заповнені поліпами, вони не виконують свої функції, порушується аеродинаміка носа і в цілому погіршується стан пацієнта.
– Увесь кисень, який ми вдихаємо носом, йде в головний мозок. І якщо ніс не буде нормально дихати і буде заповнений поліпами, то мозок не отримуватиме достатньо кисню, виникнуть гіпоксія, головний біль, підвищений тиск. Загальний стан погіршується, виникає слабкість, пацієнт стає роздратованим.
Як приклад наша співрозмовниця наводить людей з алергіями, які протягом усього сезону алергії (2-3 місяці) можуть користуватися судинозвужувальними краплями, щоб зняти набряк слизової оболонки носа та покращити дихання:
– Їм не можна ці краплі використовувати, адже алергіки схильні до поліпозів, коли відбувається гіперплазія слизової (вона змінюється зі здорової у патологічний стан).
Є інший варіант, як тривале використання судинозвужувальних препаратів може вплинути на слизову оболонку носа – вона може атрофуватися, стати блідою та сухою, виникають печіння, кровоточивість і як результат – порушення захисної функції зовнішнього носа.
Юлія Кодатко коментує, що до неї дуже часто звертаються пацієнти із залежністю від судинозвужувальних крапель, які вони купують в аптеці і використовують під час хвороби.
Ознаками формування залежності є постійна закладеність носа без крапель, скорочення часу їх дії, збільшення частоти застосування та необхідність носити препарати з собою.
Лікарі дійсно призначають ці краплі, коли у пацієнта є запалення слизової оболонки носа і треба звузити судини, щоб прибрати набряк.
– Коли набряк блокує відтік слизу з гайморової пазухи, тоді ми використовуємо ці краплі і так формуємо дренаж. Відбувається відтік, адже гайморова пазуха має очиститися.
Але отоларингологиня підкреслює, що більшість судинозвужувальних препаратів рекомендують застосовувати не довше 5-7 днів для короткочасного полегшення симптомів. Вони не призначені для постійного використання, бо потім настає залежність.
Щоб впоратися з ринітом під час застуди, Юлія Кодатко радить використовувати сольові розчини:
– Потрібно промити ніс, щоб вимити та розрідити слиз. Є сучасні краплі, які мають у своєму складі сольовий розчин та АЦЦ – одночасно і розріджується, і витягується мокрота. Але все ж на першому плані – сольові розчини.
Якщо закладеність носа зберігається довше ніж 7 днів, необхідно звернутись до лікаря, який встановить причину порушення носового дихання та підбере безпечне лікування.
– Лікар, оглянувши слизову, зрозуміє, що робити далі. Є певні маркери на слизовій, за якими ми орієнтуємося під час огляду: якого вона кольору, в якому відділі носа набряк, чи в’язкий слиз. І тоді лікар зорієнтується: чи це алергічний риніт, чи це запалення, чи, можливо, треба дообстежити пацієнта, зробити рентген. І вже тоді підбирає лікування, – говорить Юлія Кодатко.
Щоб позбутися залежності від судинозвужувальних препаратів для носа, треба, по-перше, скасувати їхнє застосування. По-друге, лікар призначає медикаментозну терапію для носа місцевої дії – кортикостероїди.
– Для лікування залежності призначаються топічні кортикостероїди, тобто місцевої дії. Це дуже важливо, бо почувши загальну назву «кортикостероїди», люди можуть думати, що це гормони, які впливають на організм. Але є гормони системної дії, а є топічні кортикостероїди місцевої дії. Важливо підкреслити різницю між ними.
Фото ілюстративне: Magnific
