«Не пий холодного», «не сиди на протязі», «після шостої вечора не їж» – ці застороги знайомі майже кожному з дитинства. Проте сучасна медицина пояснює: більшість із них або перебільшена, або зовсім не відповідає дійсності. «Полтавська думка» розвіяла найпоширеніші міфи разом із полтавською сімейною лікаркою Аллою Баклицькою.
Спростувала поширені стереотипи щодо здоров’я полтавська сімейна лікарка Алла Баклицька.
Щодня потрібно випивати 2 літри води
Правило «випивати рівно 2 літри води щодня» – це міф. Універсальної норми для всіх не існує, а потреба в рідині залежить від ваги, рівня активності, температури повітря та стану здоров’я, їжі. Немає наукових доказів того, що всім людям потрібен однаковий об’єм води. Частина рідини вже є у звичайній їжі та інших напоях (чай, суп). Орієнтовна формула рахує близько 30-40 мілілітрів рідини на кожен кілограм ваги. Але потреба в рідині може змінюватися щодня залежно від обставин, тож орієнтуватися передусім треба на свою спрагу.
Зрозуміло, що треба щоразу передбачати свою спрагу. Приміром, узимку під час перебування у кабінеті, де багато людей, з увімкненим опаленням втрати води зростають. А коли ми сидимо в кондиціонованому приміщенні весь день, то не варто заливати в себе мінеральну воду примусово, хоч це й літо. Дорослим людям із потребами в рідині просто: хочете пити – пийте, аби не алкоголь і не солодкі газовані напої, шкідливі високим вмістом цукру.
Дітям і старшим людям із водним балансом і спрагою складніше – вони можуть її не усвідомлювати, тому потребують нагадувань. У дітей спрага може мати прояв раптової вередливості, плаксивості, апатії. У дуже малих дітей, які потребують води, шкіра може втратити пружність. Можна також орієнтуватися на те, як часто дитина ходить до туалету чи на горщик – якщо давно цього не було, то треба нагадати про воду.
Головний висновок – пийте воду тоді, коли відчуваєте в ній потребу та не намагайтеся насильно виконувати уявні норми. Організм самостійно та дуже точно регулює свій водний баланс за допомогою відчуття спраги. Пийте більше лише під час спеки, хвороб із високою температурою чи активних тренувань.
Якщо вийти на вулицю з мокрою головою – обов’язково захворієш
Звичайно, це – міф. Захворіти можна лише тоді, коли в організм потраплять віруси, а переохолодження не створює інфекцію з нічого. Вихід на мороз із вологими пасмами шкідливий не стільки для імунітету, скільки для самої структури волосся. Вода всередині волосини на морозі розширюється й буквально руйнує її зсередини, роблячи ламкою.
Не можна їсти після 18:00
Насправді це не так. Організму важливо не те, яка година на годиннику, а коли ви лягаєте спати. Їсти потрібно за 3-4 години до сну. Якщо ви засинаєте о 23:00, вечеря о 19:30 чи 20:00 є нормою. Чому так? Організм не має внутрішнього будильника, який о 18:00 перемикає обмін речовин у режим накопичення жиру. Усе працює набагато простіше. Організм спалює калорії навіть під час сну, щоб забезпечувати дихання, серцебиття та відновлення клітин. Вага збільшується лише тоді, коли ви споживаєте більше калорій, ніж витрачаєте за весь день. Процеси травлення сповільнюються лише в фазі глибокого сну, а не з заходом сонця. Заборона їсти після 18:00 при пізньому засинанні шкодить шлунку та веде до нічних зривів.
Отже, час останньої трапези залежить від вашого індивідуального графіка, а не від фіксованої години.
Всі вітаміни та БАДи корисно пити для профілактики
Майже щодня на прийомі чую: «Які вітаміни пропити для укріплення імунітету» або «Призначте вітаміни для профілактики». Моя відповідь не всім подобається, адже я проти цього. Вітаміни та БАДи не захищають від хвороб автоматично, не замінюють здорове харчування і навіть можуть зашкодити організму через передозування. Тому призначаю вітаміни лише за підтвердженого аналізами дефіциту. Єдине – рекомендую профілактичну дозу вітаміну D в осінньо-зимовий період. І бажано здати аналіз крові на вітамін D, щоб правильно підібрати дозу.
БАДи – це взагалі тріумф маркетингу! Реклама переконує здорових людей, що їм обов’язково чогось не вистачає для «енергії». Люди часто відчувають покращення просто тому, що вірять у дію дорогої яскравої баночки.
Добавки мають право на життя лише у трьох випадках:
Протяги небезпечні: якщо посидіти на протязі, то обов’язково захворієш
Це твердження є частковим міфом. Сам собою протяг (рух повітря) не може викликати вірусну застуду чи грип, оскільки для цього потрібен мікроб або вірус. Однак тривалий локальний потік холодного повітря здатний призвести до м’язового спазму, болю (міозиту). Потік повітря охолоджує певну ділянку тіла (шию, спину), через що звужуються судини та виникає спазм м’язів. Через холод може погіршитися кровообіг у носі чи горлі, й вірусам легше пробити імунні бар’єри. Але ж самі протяги не призводять до ГРВІ.
Що реально може статися на протязі:
Не можна пити/їсти холодне, бо буде боліти горло
Це поширений міф. Біль у горлі викликають віруси та бактерії, а не холодна їжа чи напої. Проте різкий перепад температур може викликати короткочасний спазм судин і подразнення нервових закінчень, через що з’являється легкий дискомфорт, але це не викликає тонзиліт. Я навіть рекомендую своїм пацієнтам помірно холодну їжу, наприклад, морозиво при болю в горлі, оскільки воно діє як анестетик (лікарський засіб, який тимчасово блокує передачу нервових імпульсів і знижує або повністю позбавляє чутливості до болю – ред.) і допомагає зменшити біль під час запалення.
Ходіння босоніж холодною підлогою викликає застуду/проблеми з сечовидільною системою або гінекологічні проблеми в жінок
Ходіння босоніж по холодній підлозі не є прямою першопричиною застуди, циститу чи гінекологічних захворювань, оскільки ці недуги викликають віруси та бактерії. Низькі температури не створюють специфічних жіночих хвороб із нічого, але регулярне замерзання може погіршити хронічні запальні процеси малого таза через застій кровообігу. Оскільки переохолодження ніг звужує судини, уповільнює кровообіг у малому тазі та тимчасово знижує імунітет. А ослаблений організм гірше бореться з мікробами, що призводить до загострення хронічних хвороб або легшого зараження вірусами.
Авторка головного фото: Людмила Герасимюк, misto.media
