Депутат облради Микола Кульчинський пропонує після завершення війни у згорілому майже шість року тому Полтавському будинку Дворянського зібрання створити новий простір, у якому проводили б культурні й громадські події, а також могли б облаштувати куточки, які б розповідали про історію Полтавщини та її діячів. Чи можливо це зробити наразі та якою є цінність цієї будівлі – читайте далі в матеріалі.
Майже шість років тому, 9 грудня 2020 року, Полтаву сколихнула новина – горить будівля колишнього кінотеатру імені Котляревського, розташована в центрі міста. Пожежа залишила від будівлі самі стіни – рятувальники гасили вогонь близько 9 годин, а тління – ще пів доби. За ці роки питання відновлення чи то принаймні збереження споруди від подальших руйнувань неодноразово було в центрі дискусій.
8 вересня під час позачергової сесії Полтавської облради депутат Микола Кульчинський знову порушив це питання, пропонуючи після завершення війни створити в колишній будівлі кінотеатру Народний дім.
«Полтавщина має багату культурну та історичну спадщину, зокрема у літературі, тож головні напрями праці Народного дому мають зосереджуватися на висвітленні досягнень письменників Полтавщини та їхнього вкладу у всеукраїнську духовну скарбницю», – пояснює дисидент і депутат Кульчинський.
Другий напрям, за його словами, стосувався б висвітлення подій Української революції 1917-1921 років, а також діяльності державного та політичного діяча, публіциста, театрального та літературного критика, головного отамана військ Української Народної Республіки та Голови Директорії УНР Симона Петлюри, який родом із Полтави.
Кульчинський також запропонував облаштувати в залах Народного дому до ста місць, які б можна було орендувати за пільговою ціною, і безоплатно проводити там виступи творчих колективів Полтавщини, музичні вечори світової та української класики, зустрічі з письменниками, громадськими та культурними діячами, політиками, науковцями тощо.
Утім, за словами голови Полтавської облради Олександра Біленького, наразі розпочати розроблення проєкту такого простору неможливо, адже будинок Дворянського зібрання досі перебуває на балансі Полтавської громади.
Заступник начальника Управління майном Полтавської облради Ігор Федій пояснив: депутати ухвалили рішення про згоду прийняти кінотеатр на баланс обласної ради, і це рішення – чинне, однак Полтавська міська рада ще не ухвалила рішення про передачу, хоча й обговорювали це питання кілька років тому.
Займання та його передумови
Пожежа, яка майже знищила будинок Дворянського зібрання, сталася майже шість років тому. До займання у будівлі працювали нічний клуб «Версаль», караоке та ресторан товариства «Старнайт», директор якого пізніше отримав підозри в порушенні вимог пожежної безпеки та невиконанні судового рішення.
Як писало тоді видання «Полтавщина», відновлюючи хронологію подій, 9 грудня близько 3:00, охоронці, які стежили за кафе, розташованим у будівлі, побачили, що в закладі зник сигнал охорони. Співробітники охоронної фірми виїхали на місце й не побачили нічого підозрілого, та й згодом сигнал відновився. Утім вже через пів години він знову зник. Ще через пів години свідки почули всередині звук, схожий на негучний вибух, і стало зрозуміло, що в будівлі – пожежа. Охоронці викликали рятувальників.
Вогонь охопив споруду дуже швидко – пізніше пожежники розповіли, що розгорянню сприяв сильний вітер, чимало дерев’яних конструкцій всередині будівлі, а у «Версалі» – легкозаймистих речей та меблів із м’якою оббивкою. До ліквідації наслідків пожежі залучали понад пів сотні вогнеборців. «Версаль», а також караоке-клуб і ще два заклади, розташовані в споруді, повністю вигоріли. Від будівлі лишилися лише стіни, частина покрівлі й нова прибудова, яку досі не демонтували. Магазини на першому поверсі колишнього кінотеатру також уціліли.
Крім цього, «Полтавщина» тоді нагадувала, що в 2019 році – трохи більше ніж за рік до пожежі – ДСНС зверталася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, у якому вимагала припинити використовувати приміщення у споруді через порушення вимог пожежної безпеки після перевірки «Версалю» і виявлення у ньому порушень. Суд тоді у задоволенні позову відмовив.
Пізніше, у листопаді 2019 року, Господарський суд Полтавської області зобов’язав товариство «Старнайт» знести приміщення, яке фірма незаконно прибудовувала до будинку Дворянського зібрання впродовж 2017 – 2018 років. Водночас міська рада того ж року розірвала з компанією договори на оренди різних частин будівлі – заклади товариства мали «виселити», утім цього так ніхто й не зробив до самої пожежі.
Зазначимо, що кінцеві бенефіціарні власники товариства «Старнайт» – колишній депутат Полтавської міської ради Сергій Гонтовий та чинний депутат Олександр Калуцький, якого у квітні 2026 року викрили на незаконному збагаченні.
За інформацією правоохоронців, у жовтні 2025 року депутат «забув» зазначити у своїх деклараціях про майновий стан криптовалют та операцій із віртуальними активами на 200 мільйонів гривень.
Також слідчі встановили, що він також додатково намагався приховати від фінансової звітності 340 мільйонів гривень невідомого походження.За даними кіберфахівців СБУ, упродовж 2022-2025 років чоловік через підставних осіб перераховував кошти на власні криптогаманці, не вказуючи їх у деклараціях і податковій звітності.
Підозри
Після ліквідації пожежі в будівлі кінотеатру виявили тіло 27-річного полтавця. Як з’ясували пізніше, він проник до будівлі та спричинив пожежу. Тодішнього керівника «Старнайту» Олега Устименка, якому висували підозри в порушенні правил пожежної безпеки, як писало «Суспільне», виправдали за недоведенням правопорушення. Прокурори намагалися оскаржити рішення суду, утім, апеляція залишила скаргу без задоволення.
Однак Устименка визнали винним у невиконанні судових рішень та призначили йому штраф – 17 тисяч гривень, а також позбавили права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарчих та організаційно-управлінських повноважень, строком на три роки.
Ймовірна переплата на протиаварійних роботах
У 2021 році Управління капітального будівництва Полтавської міської ради та товариство «Добробуд-Інвест» підписали два договори на виконання протиаварійних робіт у приміщенні будинку Дворянського зібрання. У квітні 2022 року слідчі відкрили кримінальне провадження, щоб перевірити, чи не отримувало товариство переплату за роботи. Правоохоронці підозрюють, що у схемі могли брати участь посадовці Управління капбудівництва міськради.
Як повідомили в Полтавській обласній прокуратурі наступного року, у 2023-му, інженер із технічного нагляду, не зважаючи на лише часткове виконання протиаварійних робіт, підписав офіційні документи, на підставі яких із місцевого бюджету товариству безпідставно перерахували майже 2,7 мільйона гривень.
Чоловіку вручили підозри у видачі особою, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг, завідомо підроблених офіційних документів та зловживанні своїми повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
Саме підприємство заперечило переплату, як пише «Полтавщина», повідомивши Господарський суд Полтавської області про те, що в місцевому суді вже розглядають пов’язаний позов Управління капітального будівництва щодо стягнення збитків із інженера технагляду, а також заявивши, що претензії щодо фінансової відповідальності також мають стосуватися інженера. Через це суд призупинив провадження.
Попри те, що Полтавська обласна прокуратура скаржилася до Східного апеляційного господарського суду, щоб визнати рішення попереднього суду безпідставним і домогтися від суду окремого розгляду справи щодо «Добробуд-Інвесту», скаргу не задовольнили. Позов Управління капбудівництва теж наразі «на паузі».
Нагадаємо, що будинок Дворянського зібрання – він же колишній кінотеатр імені Котляревського – національна пам’ятка архітектури й історії. Будівлю спорудили в 1810 році.
До 2020 року будинок уже горів – у 1943-му, під час Другої світової війни. Після її завершення, упродовж 1945 – 1947 років кінотеатр відбудували.
На головному фото консервація споруди в жовтні 2023 року.. Джерело: «Полтавщина»
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
