На зруйнованому російським ударом ТРЦ у Кривому Розі полтавські кінологи та їхні службові собаки працювали поміж згарища, гострого металу, гарячого бетону та хаосу різких запахів. Для Касандри, Біджі та їхніх напарників це була виснажлива робота під загрозою повторних обстрілів. Кінологи Іван Негер та Костянтин Шикер із Полтави розповіли, як будується абсолютна довіра між людиною і собакою, чому «робота носом» виснажує швидше за біг та чому до чотирилапого на завалах варто ставитися як до повноцінного бійця рятувальної служби.
Кінолог-рятувальник Іван Негер несе службу разом із німецькою вівчаркою Касандрою. Касандрі – 5 років, рятувальник працює з нею вже 3 роки. Її специфіка роботи – пошук живих людей під завалами і в природному середовищі.
«Працювати кінологом мріяв з дитинства. Завжди були собаки, я до них тягнувся. Коли призвався на строкову службу, у нас у підрозділі було кінологічне відділення, тож почав займатися цим професійно. Під час повномасштабного вторгнення запросили на службу в ДСНС у Кропивницькому, потім перевівся на Полтавщину», – пояснив Іван.
«Хвостата рятувальниця» приїхала на службу в Полтавську область із кінологічного центру на Сумщині. Взагалі термін служби собак – до 8 років. Можливий варіант, якщо дозволяє фізичний стан й здоров’я пса, то термін служби можуть продовжити ще на рік. Після цього собака виходить на заслужений відпочинок. Якщо у кінолога є можливість, то він має першочергове право забрати тварину до себе. Іноді буває так, що кінолог не може цього зробити, то це можуть зробити інші співробітники або родичі кінолога.
«Але зазвичай собаку забирає кінолог, тому що 8-9 років служби разом – це дуже великий відрізок життя, і потім буде тяжке розставання», – зазначив Іван.
Удар по ТРЦ у Кривому Розі
21 серпня 2026 року Росія вдарила по торгово-розважальному центру у Кривому Розі. Тоді загинуло 16 людей, 13 – зазнали поранень, серед них – 23 дітей.
«У п’ятницю ввечері отримали інформацію про те, що наш зведений загін відправляють до Кривого Рогу. Крім кінологів, там ще були інші спеціалісти, наприклад, верхолази, загалом рятувальники. Виїхали з Полтави ввечері, десь біля дев’ятої години. Приблизно біля першої години ночі ми вже були на місці. І відразу розпочали виконання службових завдань».
За інформацією ДСНС, окрім особового складу Дніпропетровщини, до ліквідації наслідків обстрілу долучилися рятувальники з семи областей і кінологічні розрахунки. З Полтавщини разом із Іваном Негером до Кривого Рогу поїхав водій-кінолог Костянтин Шикер. Іван пояснив, чим відрізняються обов’язки кінолога-рятувальника та кінолога-водія:
«Ми обоє рятувальники-кінологи, але на відповідальності водія-кінолога ще службовий автомобіль, тобто він відповідає за переміщення особового складу. У машині зберігається все наше майно, яке нам потрібне. Якщо мова йде про Кривий Ріг, то ми працювали з ним разом, позмінно. Було дуже багато повітряних тривог. Він постійно мусив переривати роботу, виганяти автомобіль з території, бо була загроза повторного удару».
Спочатку на завалах працювали собаки, які натреновані шукати живих людей. Коли пошуки не дали результатів, до роботи приступили собаки-рятувальники, що спеціалізуються на пошуках загиблих.
Іван пояснив, що перед початком роботи рятувальники оцінюють саму зону пошуку, небезпеку – які конструкції можуть обвалитися. На місці влучання було багато бетонних та металевих конструкцій. Метал дуже нагрівається, тому потрібно перевіряти, де собака не може працювати, а де може тільки у спеціальному спорядженні.
«Також проводимо коротке опитування тих, хто на місці володіє інформацією, виділяємо зони пошуку. Ділимо на зони: на важливу і на ту, яку можна відкласти на пізніше. Наприклад, тому що там або могло не бути людей, або ця зона наразі дуже небезпечна, і не можемо там працювати. У першу чергу шукаємо в тих місцях, де було велике скупчення людей. Перевіряли саме ці локації з надією, що ще знайдемо живих», – розповів Іван.
Кінолог пояснив, що Касандра голосом позначає, якщо відчуває запах людини. Собака гавкає до приходу кінолога:
«Буває таке, що ми навіть не чекаємо, коли собака почне гавкати. Тобто я вже розумію, що цю ділянку треба перевірити ретельніше. Повідомляю про це загін рятувальників, який працює поруч із нами, і вони там швидко розбирають цю ділянку, щоб собака швидше міг туди дістатися. І пес уже конкретно вказує місце, на яке потрібно звернути увагу».
Собака несе службу 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Якщо говорити про роботу безпосередньо на локації, то час роботи залежить від стану собаки, погодних умов та особливостей місця.
«Якщо брати Кривий Ріг, то було дуже спекотно. До того ж там усе горіло, було дуже багато запахів, бо були зруйновані різні магазини: і парфумерія, і продуктові – все змішалося. А коли собака працює носом, то дуже втомлюється. Якщо на прогулянці собака може декілька годин бігати й особливо не втомитися, то під час роботи носом за 30-40 хвилин дуже видихається. Тому наше головне завдання як кінологів – стежити за станом підопічного, щоб це не було повним виснаженням.
Якщо бачимо, що собака втомлюється, то обов’язково йдемо попити води, трішки полежати, десь у затінок зайдемо. Якщо збоку спостерігати, то може здатися, що тварина просто бігає. Але насправді вона працює. Кінолог бачить зміну поведінки: що собака дійсно просто бігає, вже не шукає, бо немає сил. І якщо це негайно не припинити, то у тварини буде виснаження, і подальша якість роботи дуже знизиться», – роз’яснив рятувальник.
Пошукова собака має спеціальне взуття, яке захищає лапи. Також є окуляри. Іван Негер додав, на локації у Кривому Розі згоріло багато утеплювача з мінеральної вати. Під час контакту з нею у повітря здіймалося багато пилу, тому собакам був необхідний захист для очей.
«У собак є навіть бронежилети, тому що бувають такі зони, де може бути повторний приліт. Є охолоджувальні та сигнальні жилети. Якщо собака працює в таких місцях, де кінолог лише на відстані нею управляє, а сам не може туди зайти через загрозу обвалу, то щоб пса здалеку було видно, надягають сигнальні жилети яскравого кольору. Але якщо дозволяє ситуація, то ми стараємося мінімум цього спорядження на тварину надягати, щоб не було можливості собаці десь за щось зачепитися.
Якщо немає дуже багато скла або поверхня не гаряча, то ми можемо працювати навіть без налапників, тому що собаці тоді набагато легше пересуватися. Він краще тримається за поверхню. Відповідно, якщо є якісь уламки або гаряча поверхня, то ми їх вдягаємо», – розповів кінолог.
Відновлення
Кінолог зазначив, що для нього, як для рятувальника, на першому місці – сон. Під час триденного відрядження у Кривий Ріг повноцінного сну не було, лише кількагодинний відпочинок. Прийняти ванну та провести час з родиною – базові речі після складних пошукових робіт.
По завершенню роботи Іван завжди пригощає Касандру різними смаколиками, наприклад, сушеними субпродуктами. Кінолог зізнався, що його напарниця полюбляє твердий сир.
Після виснажливої роботи він зменшує навантаження для собаки. Але вигул, гра, контакт із кінологом – це все присутнє.
Журналістка: «Що б ви хотіли, аби цивільні люди розуміли про роботу рятувальників та кінологів під час таких подій?»
Іван: «Мабуть, насамперед люди мають розуміти, що робота кінолога з собакою як кінологічного розрахунку – це велика праця, декілька років тренувань. І щоб цивільні під час роботи не заважали й не приходили з порадами: буцімто щось робите не так або якусь дію краще виконувати по-іншому. Людям збоку здається, що собака просто бігає біля кінолога. Не всі розуміють, що пес у цей час працює. Буває таке, що приходять, хочуть погладити, сфотографуватися, пригостити чимось собаку. І таких випадків багато. Іноді це навіть дратує.
Хочеться, щоб розуміли: коли собака гуляє – це одна справа, а інша річ — коли працює. Пошуковий пес – це частина рятувальної служби, яка полегшує роботу всім рятувальним загонам, пришвидшує рятувальну операцію, тому що він швидше знаходить людей завдяки своєму нюху. Потрібно ставитися до нього як до повноцінного рятувальника й усвідомлювати це», – підкреслив кінолог Іван Негер.
Костянтин Шикер – водій-кінолог пошуково-рятувального кінологічного відділення ГУ ДСНС України у Полтавській області. Разом з Іваном Негером брав участь у пошукових роботах у ТРЦ Кривого Рогу.
«Я обрав цю професію, тому що хотів бути корисним людям і займатися справою, яка має реальний сенс. У нашій роботі потрібно бути готовим у будь-який момент виїхати туди, де потрібна допомога. Мій хвостатий напарник – Bij (Біджі), бельгійська вівчарка малінуа. Вона спеціалізується на пошуку загиблих людей та їхніх решток. Ми багато часу проводимо разом, тренуємося і працюємо як одна команда. Я добре знаю її поведінку, а вона знає мене», – розповів Костянтин.
Чоловік розповів, що раніше був кінологом у поліції. Потім – сапером у ДСНС, згодом перейшов на посаду кінолога, бо дуже любить собак. Біджі – 5 років, вона родом із Нідерландів. В Україну її передав благодійний фонд Говарда Баффета. Костянтин отримав Біджі у кінологічному центрі на Сумщині.
У Кривому Розі
«Коли вперше побачив наслідки удару, було дуже важко. Масштаби руйнувань, знищений ТРЦ, завали… Але в такі моменти розумієш, що ти приїхав для конкретної роботи. Тому емоції відходять на другий план – потрібно зосередитися і виконувати своє завдання», – розповідає водій-кінолог.
Костянтин говорить, що безпека собаки для них завжди на першому місці. Перед роботою він оцінює ділянку і визначає, де Біджі може безпечно працювати. Для захисту собаки використовує спеціальні засоби – захисні черевики й окуляри. Вони допомагають захистити лапи від скла, металу та інших гострих предметів, а очі – від пилу та дрібних уламків.
«Але навіть із засобами захисту ми постійно контролюємо ситуацію. Якщо бачимо, що ділянка небезпечна, собаку туди не направляємо. На таких завалах не можна ризикувати життям та здоров’ям тварини», – наголосив рятувальник.
Коли Біджі знаходить джерело запаху, вона не гавкає – сідає, завмирає і «дивиться» саме на осередок запаху.
«Для мене як для кінолога це дуже важливий сигнал. Я добре знаю її поведінку і можу відразу зрозуміти, що вона щось виявила. Тобто це не обов’язково гавкіт. У кожного собаки може бути свій спосіб позначення, і кінолог повинен дуже добре знати свого напарника», – пояснив Костянтин.
Кінолог наголосив, що собака фізично та психологічно виснажується, особливо на таких складних об’єктах. Зазвичай Біджі активно працює приблизно 20-30 хвилин, після чого їй потрібно дати 30-40 хвилин відпочинку. Загалом «графік роботи» залежить від температурного режиму, складності завалів, стану собаки та конкретної ситуації на місці. Напарник постійно стежить за собакою і сам бачить, коли потрібно зробити перерву.
«Об’єкт був дуже складний не тільки через масштаби руйнувань. Заважали різні матеріали, які залишилися після пожежі. Було багато битого скла, мінеральної вати, різноманітних порошків і хімічних речовин. Через це потрібно було дуже уважно працювати та постійно думати про безпеку як людей, так і собаки. До того ж була постійна загроза повторного удару, повітряні тривоги не давали працювати безперервно. Тому фізично й психологічно це був дуже важкий об’єкт», – поділився спогадами Костянтин.
Відновлення
Після подібних виїздів рятувальнику найперше потрібні сон і фізичний відпочинок, також говорить кінолог.
«Повністю перемкнутися одразу буває складно. Певний час ще прокручуєш у голові те, що бачив і через що пройшов. Допомагає спілкування з близькими, відпочинок і просто час. Поступово повертаєшся до нормального ритму».
Собаці після роботи також потрібен повноцінний відпочинок. «Рятувальниця» повинна відновити сили, отримати воду, їжу та можливість спокійно відпочити. При цьому кінолог стежить за її фізичним станом і поведінкою. Після важких виїздів собака не повинен одразу знову працювати з максимальним навантаженням.
Журналістка: «Що б ви хотіли, аби цивільні люди розуміли про роботу рятувальників та кінологів під час таких подій?»
Костянтин: «Я хотів би, щоб люди розуміли: за кожним таким виїздом стоїть величезна фізична та психологічна робота. Рятувальники та кінологи працюють у дуже складних і небезпечних умовах. Іноді ми працюємо годинами, практично без повноцінного відпочинку, але продовжуємо робити свою роботу, тому що розуміємо її важливість.
І окремо хотів би сказати про службових собак. Це не просто тварини, які приїхали разом із рятувальниками. Це повноцінні члени команди, які проходять спеціальну підготовку і працюють разом із нами. Для нас це напарники, яким ми довіряємо своє життя і від яких багато в чому залежить результат пошуку», – наголосив Костянтин Шикер.
Матеріал створено для участі в конкурсі «Співпростір». Конкурс проводиться за підтримки ГО «Ю-Хартс Україна» та Kormotech.
На головному фото Біджі обстежує складське приміщення приватного підприємства на Полтавщині, по якому вдарили росіяни 4 вересня. Фото: ДСНС Полтавщини
