Днями Рада оборони регіону ухвалила рішення щодо дозволу на полювання у межах області. Мисливський сезон розпочнуть 1 жовтня. Раніше в регіоні дозволяли лише проводити заходи з регулювання чисельності диких кабанів і червоних лисиць.
Як повідомили в Полтавській ОВА 11 вересня, Рада оборони ухвалила рішення дозволити полювання на територіях регіону з 1 жовтня до 31 грудня 2026 року. Для мисливців одразу встановили кілька правил:
За дотриманням усіх правил, встановлених владою Полтавщини, стежитимуть екологічні інспектори та правоохоронці. Водночас в обласній військовій адміністрації зазначили, що в разі їх порушення – дозвіл на полювання скасують.
Під час апаратної наради Полтавської ОВА, яку проводили 14 вересня, голова Градизької громади Мирослав Носа запитав у влади, з ким погоджували ухвалене рішення.
«Яка була нагальність у відкритті полювання? Хто виступив інціатором цього питання і чи узгоджене майбутнє відкриття полювання з військовими?» – уточнив Носа.
На це директорка Департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської ОВА Світлана Лоскот відповіла, що ініціювали це рішення представники лісових господарств області й Головне управління Держпродспоживслужби в регіоні.
«Це (рішення щодо дозволу на полювання – ред.) стосувалося економіки, зокрема сплати податків і розвитку мисливських господарств, тому що він (розвиток – ред.) зупинився. Членами Ради оборони є й військові, які проголосували за це», – додала Лоскіт.
Водночас заступник очільника ПОВА Максим Калінін пояснив голові Градизької громади, що якщо у жителів громад області є зауваження щодо ухваленого рішення, влада готова до діалогу.
Заборона на полювання діє в Україні від початку повномасштабної війни. Раніше в Полтавській області лише дозволяли полювати на червоних лисиць і диких кабанів, щоб зменшити їхню чисельність. Як раніше пояснювали в обласному осередку Українського товариства мисливців і рибалок в ефірі Українського радіо «Полтава», мисливство – це «не лише полювання, а й охорона та раціональне використання природних ресурсів».
В організації розповідали, що повна заборона на полювання може призвести до погіршення епізоотичної ситуації (тобто такої, яка стосується інфекційних захворювань тварин, простими словами – зростання кількості випадків сказу, смертельно небезпечного і для тварин, і для людей).
«Через воєнний стан у багатьох областях не проводиться повноцінне полювання. Наслідком стало стрімке розповсюдження хижаків: у період з 2021 по 2025 рік кількість шакалу в Україні зросла на 913 %, лисиці – на 133 %, вовка – на 96 %. Сказ, загибель худоби, вільне пересування хижаків по вулицях сіл стає проблемою і для фермерів, і для приватних домогосподарств», – говорив раніше ексголова Держлісагентства Віктор Смаль.
Нині на Полтавщині фіксують випадки, коли хижі тварини пробираються прямо до міст. Наприклад, як пише Bazar Media, 15 вересня ввечері у Гадячі помітили двох лисиць прямо серед житлової забудови. За інформацією очевидців, вони вибігли з підвалу одного з будинків та почали наближатися до дитини – їх від неї відігнав перехожий. Водночас журналісти зазначають, що цей випадок – не перший для їхнього міста, адже раніше лисиць помічали ще в двох мікрорайонах Гадяча.
«Особливо насторожує те, що тварини виходять до людей удень і не надто бояться людської присутності. Водночас визначити за поведінкою, чи хвора конкретна лисиця на сказ, неможливо – це може встановити лише відповідна ветеринарна служба», – пише Bazar Media.
Попри всі ризики щодо погіршення епізоотичної ситуації, на відновлення полювання у регіоні більшість людей у соцмережах відреагували несхвально, наголошуючи на тому, що це може тригерити місцевих жителів:
– Шок, просто шок. Значить, мопедисти і мотоциклісти ввечері заважають, а полювання дозволили? Мало адреналіну ще?
– Це жах. Сьогодні вже чула поряд з лісом постріл. Чесно кажучи, хорошого мало. І так не знаєш чого лякатись, а тепер і полювання дозволили. Воєнний стан в країні, а вони полювати дозволили.
– Якщо почую постріли в себе біля дому – стрілятиму в ту сторону. Полюйте.
Наразі ж полювання дозволили в чотирьох регіонах України:
У липні Комітет Верховної ради України з питань екологічної політики та природокористування отримав проєкт закону «Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин». У пояснювальній записці ініціатори законопроєкту зауважили, що попередній закон, який регулював мисливське господарство, ухвалили ще 26 років тому, і він:
Основними завданнями такої реформи законотворці називають:
Крім цього, нардепи пропонують більшість процедур перевести в електронний формат, дозволи на полювання видавати також у режимі онлайн, а відповідальність за порушення правил – посилити.
Водночас зоозахисники та самі представники Українського товариства мисливців і рибалок законопроєкт не схвалюють. В УТМР говорять, що «не проти змін та інновацій», а законодавство дійсно потребує оновлення й сучасних підходів, утім:
«Мисливське законодавство справді потребує оновлення, сучасних підходів, цифровізації та гармонізації з європейськими нормами, але це не повинно означати знищення громадських мисливських організацій і перетворення мисливських господарств та полювання на привілей для тих, у кого багато грошей», – йдеться в повідомленні організації.
В УТМР зазначають, що проєкт закону, який передбачає нові вимоги щодо фінансової спроможності претендентів на отримання мисливських угідь, може знищити громадські неприбуткові організації, які роками утримували рахунком членських внесків і добровільної праці мисливців, може стати.
«Конкурс, який формально може виглядати як прозорий механізм, у реальності створює очевидну перевагу для тих, хто має найбільші фінансові можливості. А це – прямий шлях до концентрації мисливських угідь у руках фінансово потужних структур, монополізації галузі та витіснення громадських організацій, які роками вкладали у ці території власні кошти, працю та ресурси», – пояснюють в Українському товаристві мисливців і рибалок.
Кампейнер із біорізноманіття Greenpeace Україна Сергій Хара пояснює: законопроєкт, окрім іншого, передбачає в полюванні використання безпілотників, приладів нічного бачення, тепловізорів, електрообладнання, використання мисливських списів, що «викликає серйозні протиріччя і запитання з точки зору дотримання концепції природоохорони». На думку активіста, такий підхід до мисливства перетворює полювання «на тир із живими мішенями». Також Хара зауважує, що законотворці пропонують проводити полювання і в так званий «сезон тиші» – період, коли більшість тварин розмножуються.
«Якщо ми називаємо себе цивілізованим суспільством, саме “сезон тиші” має бути періодом максимальної охорони тварин, а не часом для полювання на них», – зазначає активіст.
Зоозахисна організація UAnimals також закликає депутатів не голосувати за запронований законопроєкт, оскільки він:
Фото ілюстративне. Джерело: ТСН
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
