У Полтавській області з 2021 року стало на 12 лікарень менше. Їх кількість за роки повномасштабної війни скоротилася з 49 до 37.
У 2021 році в усій Україні працювали 1135 лікарняних закладів. За час великої війни їх кількість зменшилася на 21,1% або на 239 установ – станом на 2025 рік приймали пацієнтів 896 закладів. Про це повідомило видання «Слово і діло» з посиланням на Центр громадського здоров’я МОЗ.
Найбільше кількість лікарень зменшилася в регіонах, які є частково окупованими чи перебували під окупацією. Зокрема в Запорізькій області медзакладів стало менше на 60 % (скорочення з 50 до 20), у Херсонській області – на 51,6 % (із 31 до 15).
У Києві кількість медзакладів зменшилася на 45,9 % (з 61 до 33). В окупованій Луганській області – на 36,4 % (з 22 до 14), у частково окупованій Донецькій – на 29,1 % (з 55 до 39).
Приблизно однакове зменшення зафіксоване у Закарпатській, Дніпропетровській, Харківській та Полтавській областях – на 28,1 %, 27,9 %, 27 % та 24,5 %.
Зменшення кількості лікарень за роки великої війни також спостерігається в Миколаївській (на 18,9 %), Одеській та Волинській (на 16,7 %), Івано-Франківській (на 15,1 %), Хмельницькій (на 11,4 %), Кіровоградській (11,1 %), Черкаській (на 10,8 %).
Найменше скорочення кількості медзакладів за роки вторгнення – в Житомирській (на 5,4 %) та Чернігівській областях (на 5,7 %). У Київській області з 2021 до 2025 року скорочення становило лише 2,1 %.
Водночас у Рівненській, Сумській та Чернівецькій областях кількість лікарняних закладів за чотири роки не змінилася.
Як пише «Слово і діло», на скорочення кількості лікарняних закладів у різних регіонах України вплинула не лише велика війна, а й медична реформа. Деякі трансформації відбувалися через реорганізацію лікарняної мережі. У 2022 році в Україні законодавчо ввели поняття госпітального округу та спроможної мережі, а постановою Кабміну № 174 від 28 лютого 2023 року запровадили механізм її формування.
Постанова передбачала розподіл лікарень на загальні, кластерні та надкластерні, а також організацію медичної допомоги відповідно до ролі кожного закладу в госпітальному окрузі. Планувалося, що найпростіші захворювання лікуватимуть якомога ближче до пацієнта, в загальних лікарнях. У разі складніших проблем зі здоров’ям – пацієнт потраплятиме у кластерні та надкластерні лікарні, які надаватимуть високоспеціалізовані послуги.
На початку 2023 року в МОЗ зазначали, що керівники лікарень часто зловживають, купуючи обладнання, яке потім роками простоює або ж вмикається лічені рази на рік, оскільки заклад не має необхідної кількості пацієнтів, або ж у нього взагалі відсутні фахівці, які мають можливості працювати на цьому обладнанні. Тож в уряді були переконані, що реформа дозволить раціонально розподіляти закупівлі та постачання коштовного обладнання між лікарнями.
З початком реформи в Україні відбулося укрупнення медичних закладів. Так, деякі медзаклади в Полтавській області перестали існувати як окремі установи, і їх приєднали до інших. Наприклад, у Полтаві до Полтавської обласної клінічної лікарні імені Скліфосовського додалися:
У Кременчуці до лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька» в такий же спосіб приєднали:
До Полтавського обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру як його структурні підрозділи увійшли:
У цьому випадку свою роль зіграло те, що в Україні запровадили нову модель лікування туберкульозу, орієнтовану на переважно амбулаторне лікування пацієнтів. Через це потреба у великій кількості стаціонарних ліжок зменшилася.
Також протягом 2021-2026 років приєднали:
Не всі реорганізації пройшли тихо та спокійно. Так, у 2024 році Кременчуцька міська рада вирішила приєднати лікарню «Придніпровська» до Першої міської лікарні імені Богаєвського в рамках всеукраїнської медичної реформи. Але незгодні з таким рішенням кременчуківці кілька разів виходили на мітинги, а також створили петицію проти реорганізації лікарні «Придніпровська», про це писало видання «Кременчуцький Телеграф». Медики лікарні «Придніпровська» вважали, що після приєднання до Першої міської лікарні імені Богаєвського їм загрожує звільнення та погіршення умов праці, вони навіть готувалися до голодування через ліквідацію закладу.
Натомість міська влада запевняла, що заробітні плати не зменшуватимуть і що скорочення штату лікарні через реорганізацію медзакладу не планують. Справа навіть дійшла до суду. Та все ж наразі лікарня «Придніпровська» закрита як окрема установа, і її приєднали до Першої міської лікарні імені Богаєвського. Про це свідчить інформація, яку отримала «Полтавська думка» у відповідь на запит від Національної служби здоров’я України.
Раніше до лікарні «Придніпровська» приєднали Кременчуцький обласний шкірно-венерологічний диспансер, коли він перейшов з обласного підпорядкування у власність міста.
Також НСЗУ у відповідь на запит «Полтавської думки» поінформувала, як змінювалася загальна кількість медзакладів (не лише лікарень) в Україні й на Полтавщині протягом останніх шести років.
Кількість чинних медзакладів в Україні
| Форма власності | 2021 рік | 2022 рік | 2023 рік | 2024 рік | 2025 рік | 2026 рік |
| Державна | 100 | 218 | 282 | 330 | 353 | 364 |
| Комунальна | 2661 | 2782 | 2687 | 2880 | 2847 | 2743 |
| Приватна (без ФОП) | 709 | 1174 | 1811 | 2835 | 3031 | 3252 |
| ФОП | 592 | 937 | 2575 | 8040 | 8439 | 8670 |
Кількість медзакладів в Україні, які отримували оплати за договорами із НСЗУ за Програмою медичних гарантій або іншими програмами (крім реімбурсації)
| Форма власності | 2021 рік | 2022 рік | 2023 рік | 2024 рік | 2025 рік | 2026 рік |
| Державна | 0 | 3 | 4 | 26 | 84 | 92 |
| Комунальна | 2420 | 2434 | 2387 | 2211 | 2126 | 2070 |
| Приватна (без ФОП) | 248 | 347 | 386 | 496 | 553 | 581 |
| ФОП | 424 | 628 | 746 | 852 | 920 | 966 |
Кількість чинних медзакладів на Полтавщині
| Форма власності | 2021 рік | 2022 рік | 2023 рік | 2024 рік | 2025 рік | 2026 рік |
| Державна | 2 | 5 | 10 | 13 | 13 | 14 |
| Комунальна | 110 | 115 | 113 | 227 | 225 | 211 |
| Приватна (без ФОП) | 16 | 24 | 45 | 61 | 69 | 75 |
| ФОП | 26 | 35 | 124 | 341 | 354 | 373 |
Кількість медзакладів на Полтавщині, які отримували оплати за договорами із НСЗУ за Програмою медичних гарантій або іншими програмами (крім реімбурсації)
| Форма власності | 2021 рік | 2022 рік | 2023 рік | 2024 рік | 2025 рік | 2026 рік |
| Державна | 0 | 0 | 0 | 1 | 2 | 2 |
| Комунальна | 100 | 104 | 104 | 102 | 96 | 92 |
| Приватна (без ФОП) | 6 | 8 | 10 | 14 | 19 | 21 |
| ФОП | 17 | 23 | 27 | 31 | 35 | 36 |
Як бачимо, після 2024 року в Україні, зокрема й у Полтавській області, зменшилася кількість комунальних медзакладів, натомість зросла кількість приватних.
Значну втрату медичної інфраструктури дійсно спричинила повномасштабна війна. За даними Міністерства охорони здоров’я, станом на 1 вересня 2026 року в Україні були пошкоджені чи знищені 2687 об’єктів медичної інфраструктури, що входять до складу 854 закладів охорони здоров’я.
Зокрема у країні налічують 340 повністю зруйнованих об’єктів, що входять до складу 127 закладів охорони здоров’я.
Найбільше пошкоджень і руйнувань медичних установ зафіксували в Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській та Київській областях.
Водночас у МОЗ зазначали, що, попри щоденні загрози та складну безпекову ситуацію, відновлення медичної інфраструктури триває. Наразі повністю відновили 752 об’єкти, ще 317 об’єктів – частково. Водночас 87 медзакладів, які повністю відновили, згодом зазнали повторних пошкоджень.
Також відомо, що 241 заклад охорони здоров’я евакуювали в інші приміщення.
Головне фото: Полтавська обласна клінічна лікарня імені Скліфосовського
