Із віком через малорухливий спосіб життя, зайву вагу, травми, навантаження значна кількість людей стикаються з болями у суглобах та обмеженістю в рухах. І якщо консервативне лікування не допомагає, така людина постає перед питанням заміни ураженого суглоба. У Полтавській області чотири лікарні займаються ендопротезуванням – безоплатно для пацієнтів замінюють кульшові та колінні суглоби. Про те, що потрібно, щоб підготуватися до такої операції, розповів «Полтавській думці» Олексій Корсунський – завідувач ортопедичного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні імені Скліфосовського.
Він повідомив, що в лікарні імені Скліфосовського операції з ендопротезування проводять з 2008 року. Але більш активно почали виконувати їх після того, як відбулася реорганізація й обласну клінічну лікарню відновного лікування на вулиці Шевченка, 10 приєднали до Полтавської обласної клінічної лікарні імені Скліфосовського.
– Унаслідок цього ортопедичне відділення, яке спеціалізувалося на даній послузі, опинилося у структурі лікарні імені Скліфосовського. Повноцінно це відбулося у 2025 році, – каже лікар.
За словами Олексія Корсунського, за рік у медзакладі оперують близько 500 людей. Середній вік пацієнтів, яким замінюють суглоби, – 55-60 років.
Розповідаючи про те, що призводить до того, що суглоби зношуються і потребують заміни, лікар зазначає:
– Щодо кульшових суглобів, основна причина – це захворювання на артроз та асептичний некроз головки стегнової кістки, а також травматична причина – перелом шийки стегнової кістки, це більше стосується пацієнтів старшого віку. Щодо колінного суглоба – це артроз.
На запитання, чому розвивається артроз, під час якого поступово руйнується та деформується хрящова тканина у суглобі, наш співрозмовник пояснює, що на цей процес впливає багато факторів – спосіб життя людини, вид роботи, на якій вона працювала, травми, супутні захворювання, генетична схильність, зайва вага.
– Це комплексне захворювання, єдиної причини наразі не виділяють. Це може бути й післятравматична, і вікова проблема, – говорить Олексій Корсунський.
За його словами, зараз це захворювання «помолодшало», тому що додалася категорія таких пацієнтів як військовослужбовці, які під час виконання завдань зазнають великих навантажень. Крім того, гіподинамія негативно впливає на здоров’я, адже все більше людей працюють за комп’ютерами й не мають достатньо фізичних навантажень. Також і зайва вага призводить до більш раннього розвитку артрозу.
– У нас є категорія пацієнтів, коли почули діагноз «артроз третього або четвертого ступеня», одразу кидаються на ендопротезування. Але сам артроз не є показом до операції. По-перше, додатково до артрозу повинна бути втрата функції. По-друге, відсутність ефекту від консервативного лікування. Коли людина спробувала одне, друге, третє, вже нічого не допомагає, тоді крайня міра – протезування.
До консервативного лікування суглобів належать протизапальна терапія, гімнастика, фізіотерапевтичні процедури, масажі.
– Зараз майже в кожному закладі є реабілітаційно-відновне лікування. Ми рекомендуємо проходити його в умовах стаціонару, щоб пацієнт міг 10-14 днів провести на лікуванні, а не пів дня добиратися в одну сторону до поліклініки, а після процедур – назад. У такому випадку лікування не має сенсу, ефект від нього буде мінімальним, – зауважує лікар.
«Полтавська думка» поцікавилася, чи приносить результат метод лікування, коли плазму виокремлюють із крові пацієнта і вводять йому в суглоб.
– Це називається біологічне лікування. Плазму пацієнта з великою концентрацією тромбоцитів вводять у хворий суглоб. Але для цієї процедури є суворі покази. Як правило, її застосовують, коли є травматичні види пошкодження хряща, сухожилка чи м’яза, – відповів він.
Наш співрозмовник пояснює, що задача тромбоцитів у плазмі за такого лікування – максимально швидко відновити пошкоджені структури.
– Але коли це артроз четвертого ступеня, там уже немає, що відновлювати, там вже гола кістка (і стертий хрящ – ред.), то ефект від цієї процедури буде мінімальним.
Основні симптоми та скарги пацієнта, які можуть стати показами до операції з ендопротезування, – це сильний біль та порушення функції суглоба.
– Коли біль вже не піддається консервативним методам лікування і є наявні дефіцити функції, тобто пацієнт переміщується на милицях, ходунках, не може самостійно себе обслуговувати, тоді вже це є абсолютними показами до оперативних втручань, – каже завідувач ортопедичного відділення лікарні.
Щоб пройти ендопротезування, необхідно взяти електронне направлення в сімейного лікаря до ортопеда-травматолога. Він скерує пацієнта на рентген-обстеження, і якщо заміна суглоба необхідна – допоможе оформитись в електронну чергу на протезування.
– На початковому етапі огляду ортопеда-травматолога і рентген-знімку хворого суглоба буде достатньо. Якщо виникнуть якісь нюанси чи щось буде незрозуміло, тоді може знадобитися КТ чи МРТ-дослідження. Коли пацієнт перебуває у черзі в реєстрі, і черга підходить до нього, його телефоном викликатимуть на консультативний огляд та операцію.
Наступний крок – це відвідини ортопеда-травматолога, який безпосередньо виконуватиме операцію, щоб можна було визначитися з видом протеза.
Ендопротезування – безоплатна для пацієнта, вартість роботи й самого імпланта покриває держава за Програмою медичних гарантій. Олексій Корсунський каже, що в Україні для безоплатного ендопротезування використовують сертифіковані імпланти китайського виробництва.
Він додає, що зараз у лікарні імені Скліфосовського опрацьовують питання платних операцій з ендопротезування, коли пацієнти зможуть придбати собі ендопротези інших виробників, які коштують дорожче за моделі, що надає держава.
– Платна послуга за даним напрямом ще повністю не впроваджена, але напрацювання відбуваються. Платна послуга передбачатиме сам процес лікування, медичні препарати, перебування у лікарні, харчування і той самий конкретний імплант.
Оскільки вартість цієї пропозиції наразі прораховують, Олексій Корсунський ще не має інформації, якою буде ціна такої платної послуги.
Уже безпосередньо перед початком процедури ендопротезування людина проходить стандартний набір обстежень для планового оперативного втручання – загальноклінічні аналізи крові та сечі, біохімічні аналізи, огляд кардіолога, робить кардіограму.
Зазвичай заміна суглоба – це планова операція (за винятком травм та переломів), тож остаточне рішення має ухвалити сам пацієнт.
– Кінцеве рішення все ж йде за пацієнтом, тому що це вагомий вибір у житті, коли ставиш штучні суглоби, – підкреслює наш співрозмовник.
Операція з заміни суглоба триває в середньому півтори-дві години. Особливим чином до неї готуватися не потрібно.
– Спеціальної підготовки немає. За дві-три години до операції пацієнти перестають приймати тверду їжу, водичку – можна. Після операції людина повертається до звичного ритму життя вже на другий день.
У 90 % випадків оперативне втручання відбувається під спинномозковою анестезією, коли пацієнту роблять укол у поперек, і він не відчуває ніг.
– Але кожен пацієнт індивідуальний. Рішення про анестезію на підставі аналізів, анамнезу ухвалює лікар-анестезіолог, коли оглядає пацієнта, – наголошує Олексій Корсунський.
Уже на другий день після втручання, зважаючи на больові відчуття пацієнта, лікарі намагаються поставити його на милиці, щоб він потихеньку починав ходити, їсти ту їжу, до якої звик.
– Чим раніше ми його поставимо на ноги, чим раніше він стане активним, тим кращим буде результат, – говорить фахівець.
Після оперативного втручання у лікарні людина залишається 5-7 днів.
– Ми за пацієнтом спостерігаємо, він здає контрольні аналізи, приймає необхідні препарати. Якщо все нормально, на 5-7 добу виписуємо його на амбулаторний нагляд за місцем проживання.
Згідно з рекомендаціями, на милицях без повного навантаження людина має проходити ще 1,5-2 місяці.
– Усе залежить від того, якої конституції пацієнт: чи худенький, маленький, чи в нього є зайва вага, який вік (адже що молоді люди більш активні). Старшим пацієнтам треба більше догляду, щоб ніде не перечепилися, не впали, не травмувалися.
Зазвичай за 1,5-2 місяці після ендопротезування людина вже може переходити на тростину, виходити на роботу й нормально себе почувати.
– Але все індивідуально, – підкреслює лікар. – Немає такої статистики, щоб 100 % через якийсь період всі пацієнти відновилися. І проблема в тому, що зазвичай захворювання не вражає один ізольований суглоб. Іноді пацієнти не можуть швидко повернутися до активного життя через те, що в них також вражені інші суглоби.
У таких випадках після операції на одному суглобі людина повертається через 6-8 місяців, щоб вирішити таку ж проблему з другим суглобом.
Деяким пацієнтам після операції може знадобитися реабілітація в медзакладі. За електронним направленням її можна пройти безоплатно.
– Якщо це віковий пацієнт зі слабкими м’язами, то ми рекомендуємо через 3-4 тижні пройти реабілітацію, яка включає гімнастику, зарядку. Молоді пацієнти зазвичай справляються самі, й відсоток їхніх звернень до реабілітологів набагато нижчий, – пояснює Олексій Корсунський.
Операція з ендопротезування досить складна, тож після неї можуть виникати ускладнення, про що пацієнтів попереджають заздалегідь. Одне з основних, ранніх ускладнень – може з’явитися тромбоз поверхневих та глибоких вен в ногах. Із пізніх ускладнень – коли виникає нестабільність компонентів ендопротеза (простими словами, коли імплант не прижився). Нестабільність виникає тоді, коли з часом кістка слабшає і протез може розхитуватися.
– Якщо імплант «не прижився», це є показом до ревізійних оперативних втручань, тобто треба старий протез видаляти й замінювати на новий, – коментує фахівець.
Ще одне можливе ускладнення – інфекційне, коли протез запалюється чи приєднується хронічна інфекція.
Але Олексій Корсунський поспішив заспокоїти, що ускладнення виникають нечасто:
– Відділення на Шевченка, 10 відкрилося 1 квітня 2008 року, ми вже працюємо 18 років. За нашою статистикою, зі 100 людей у трьох-п’яти випадках бувають ускладнення. Тобто 5 % максимум. Це не дуже багато, але вони, на жаль, є. І дати пацієнту стовідсоткову гарантію (що операція мине без ускладнень – ред.) буде нечесно й неправильно. Ми всіх пацієнти попереджаємо, й вони дають згоду на операцію.
Зазвичай чекати на планове безоплатне ендопротезування в черзі пацієнту доводиться від 1 до 2 років.
– На операцію на коліні треба чекати трохи довше, тому що пацієнтів, у яких хворі коліна, значно більше, ніж тих, у кого – кульшові суглоби. Але якщо перелом або травма, то пацієнт оперується позачергово, – зазначає Олексій Корсунський.
Щоб зареєструватися в черзі, необхідно зібрати:
У реєстрації в реєстрі людині можуть відмовити, якщо вона не подала всі документи, вона вже перебуває в черзі на такий самий суглоб або в неї відсутні медичні покази до ендопротезування.
Станом 1 вересня 2026 року в електронній черзі лікарні імені Скліфосовського очікує 1631 пацієнт, у наявності – 169 ендопротезів.
Крім Полтавської обласної клінічної лікарні імені Скліфосовського, в області безоплатні операції з ендопротезування виконують також у лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька», Лубенській лікарні інтенсивного лікування та у 3-й міській клінічній лікарні Полтави. Це дає змогу пацієнтам отримувати необхідне лікування ближче до дому, а родичам – простіше навідувати таких пацієнтів після операції.
