Лише від початку вересня влада повідомляла про понад чотири десятки атак на Полтавщину – росіяни б’ють по регіону чи не щодня. Від обстрілів потерпає й цивільна інфраструктура, зокрема школи й садки. Організувати звичне офлайн-навчання в умовах частих і тривалих повітряних тривог непросто. Чимало дітей просиджують в укриттях більшість часу навчального процесу (першачки інколи взагалі майже всі уроки) без повноцінного продовження занять, адже вчителі не завжди мають можливість робити це в сховищах. Сусідні регіони – Сумщина, Харківщина, Чернігівщина, Дніпровщина – щоб принаймні частково уникнути освітніх втрат, уже будують підземні школи. Чи актуальна така ідея для Полтавської області?
Полтавщина, як і ще десять українських регіонів і Київ, – вже в переліку територій підвищеного ризику, затвердженого Верховною Радою. І хоча цей реєстр стосується насамперед підприємств і їхньої змоги отримувати компенсації за знищене чи зруйноване росіянами майно, Полтавська область сусідить із Сумщиною та Харківщиною, які потерпають від обстрілів і повітряних тривог щодня, і в яких уже збудували щонайменше 38 шкіл-укриттів, у яких діти можуть безперервно навчатися – навіть під час загроз.
Згідно з соцопитуванням, результати якого підготувало видання «Слово і Діло», попри те, що більшість дітей у центральних регіонах України (серед яких і Полтавська область) – близько 43 % – навчається в очному форматі, чимала частка – близько 25-35 % – здобувають освіту в змішаному форматі. Тобто кілька днів уроки для дітей проводять дистанційно, а кілька – безпосередньо у школах.
Крім цього, 43 % опитаних із центральних областей зазначають, що укриття у місцевих школах хоч і обладнані, але з суттєвими недоліками. 17 % людей вважають такі споруди цивільного захисту взагалі формальними й непридатними для використання.
Лише понад чверть опитаних родин із цих регіонів обрали для своїх дітей очне навчання, попри стан укриття, водночас 28 % – перейшли на «дистанційку» чи змішану форму через неякісність сховищ, а ще 22 % свідомо добирали школу чи формат здобування освіти завдяки наявності якісно облаштованої споруди цивільного захисту. Більшість батьків пояснює такий вибір побоюванням щодо високих ризиків обстрілів свого регіону.
Водночас понад третина опитаних батьків з усіх областей України, чиї діти навчаються дистанційно або в змішаному форматі, зауважили, що готові обрати для дитини повністю очне навчання, якщо в школі гарантовано облаштують укриття за всіма стандартами безпеки.
У відповіді на інформаційний запит «Полтавської думки» в Полтавській ОВА розповіли, що станом на 15 вересня 328 закладів загальної середньої освіти навчаються в очному форматі, 116 – у змішаній формі, 8 – на «дистанційці». Водночас у Полтавській громаді, за інформацією від міськради, отриманої через запит, менш ніж у половині шкіл організували очне навчання.
Як пояснила заступниця міського голови Полтави з питань діяльності й розвитку гуманітарної сфери Леся Марталішвілі, структуру й тривалість навчальних року, тижня, занять та уроків, а також відпочинку між ними, визначають педагогічні ради освітніх закладів.
Станом на 14 вересня, ЗЗСО Полтавської громади працюють так:
Із них власні укриття мають 42 заклади загальної середньої освіти:
Решта – ліцеї № 3, 6, 47, школа № 39, гімназії № 4, 7, 19, 20, 23, 24, 27, 30 та Ковалівська початкова школа – їх орендують.
За словами ексміністерки освіти й науки України, а також очільниці міжнародного благодійного фонду savED Анни Новосад, масовий перехід шкіл на «дистанційку» може бути дешевшим, аніж побудова укриттів для всіх навчальних закладів, утім такий варіант не має бути альтернативою.
Новосад пояснює: під час навчання вдома діти зазнають освітніх втрат, а прогалини, які виникають під час дистанційного навчання, можуть не надолужуватися роками.
«Дистанційне навчання теж має ціну. Просто вона дасться взнаки пізніше», – говорить ексміністерка, додаючи, що відповідальність за таке навчання не можна перекладати лише на батьків, адже держава має створювати умови для належного здобування освіти дітьми.
Попри те, що в українських регіонах створюють Центри з надолуження освітніх втрат (про один із таких, який функціонує у полтавському ліцеї № 17 «Інтелект», ми розповідали раніше), наздогнати все згаяне під час перерваних повітряними загрозами уроків водночас швидко й ефективно не вдасться.
Результати цих втрат безпосередньо відображаються на майбутньому школярів у вищій освіті – цьогоріч до 200 шкіл, випускники яких найкраще склали національний мультипредметний тест, увійшли лише три школи з Полтавщини, а Полтава взагалі посіла передостаннє місце в рейтингу обласних центрів за цим же показником.
Зважаючи на небезпеки під час обстрілів і тривалі повітряні тривоги, які переривають навчальний процес на кілька годин, Міністерство освіти й науки України рекомендує проводити саме очні уроки, якщо учні та педагоги й працівники школи мають змогу безпечно дістатися до навчального закладу, а укриття може вмістити їх усіх.
Якщо тривоги епізодичні чи нетривалі – уроки пропонують переривати, щоб спуститися до укриття, утім, якщо вони тривалі або їх оголошують часто, захисні споруди рекомендують використовувати як навчальні простори. Для цього вони мають бути облаштовані місцями для школярів і вчителів, електроживленням, інтернетом та якісним освітленням.
Утім не всі укриття в українських, зокрема й полтавських школах, мають всі ці умови. Ба більше, як розповіла «Дзеркалу тижня» директорка одного зі столичних ліцеїв Ірина Чернілевська, зазвичай простір захисних споруд просто не розрахований на проведення уроків, адже працювати з одним конкретним класом у сховищі, переповненому сотнями дітей, майже неможливо.
Крім цього, шкільні укриття зазвичай працюють під час усіх повітряних тривог (у Полтаві – теж), і перечікувати небезпеку в них мають право не лише учні чи шкільні працівники, а й звичайні місцеві жителі. Така можливість передусім – про безпеку, утім навчальному процесу сторонні точно не сприяють.
Ще одна проблема такого навчання – харчування. Попри те, що в школах Полтави й організували можливість нагодувати учнів в укриттях під час повітряних тривог, цей процес займає більше часу, ніж якби це відбувалося безпосередньо на місці, де й готують обіди чи сніданки кухарі.
Області, які сусідять із Полтавщиною і тривоги в яких інколи тривають по кілька годин поспіль або ж перериваються лише нетривалими відбоями, як альтернативу звичним укриттям будують підземні школи. Станом на 3 вересня, за інформацією міністра освіти й науки Андрія Бутенка, в Україні вже працюють понад 100 повноцінних таких просторів. Ще понад 130 подібних шкіл-укриттів перебувають на стадії будівництва.
Підземні школи – це навчальні простори, які зводять на глибині кількох метрів під землею. У них діти мають змогу безперервно навчатися впродовж усього дня, не перериваючись на загрози з повітря, адже, власне, ця «підземність» шкіл працює як спеціально облаштоване під освітні процеси укриття, доступ до якого в цей час є лише в учасників навчального процесу. Зазвичай у них облаштовують навчальні аудиторії, медичні кабінети, інклюзивну інфраструктуру, опорні кухні й зони для відпочинку.
Подібні школи вже працюють у:
Їх продовжують відкривати й під час навчального року – наприклад, днями в Сумах запрацювала підземна школа на пів тисячі людей. Її, як розповідає «Суспільне», збудували за 2,4 мільйона євро. Кошти надали ЄС, Литва та Ірландія. Звели простір менш ніж за рік, облаштувавши в ньому 12 навчальних кабінетів, вентиляцію з клімат-контролем, спортивні зони, резервне джерело живлення. Наразі в Сумській області вже працюють 13 підземних шкіл, ще 9 – будують.
Також 1 вересня ще одна підземна школа запрацювала в Харкові. Її розташували в Немишлянському районі міста – до цього діти відвідували метрошколу (простір для навчання, облаштований на станціях метрополітену). Половину коштів на її будівництво, за словами мера Харкова Ігоря Терехова, спрямували з міського бюджету, ще 50 % – дала держава.
У середньому вартість однієї такої школи, за інформацією Міносвіти, становить близько 90 мільйонів гривень. Водночас звичні шкільні укриття зазвичай обходяться в 30-100 мільйонів гривень. Наприклад, сховища для шкіл № 11 та 30, а також гімназії № 25 у Полтаві вартували 32, 53 та 63 мільйони гривень відповідно.
За словами вже колишнього очільника Запорізької ОВА Івана Федорова, їхній регіон залучав на будівництво підземних шкіл фінансування одразу з чотирьох джерел:
Також в Україні вже зводять не лише підземні школи, а й садочки – на початку вересня в Пісочинській громаді Харківської області запрацював такий заклад для дошкільнят. У просторі, розрахованому на 260 людей, облаштували навчальні кімнати, медичний пункт, їдальню, душові.
У травні влада Кременчука заявила про плани збудувати на території ліцею № 10 «Лінгвіст» підземну школу, щоб забезпечити безперервне навчання для дітей. У просторі, розрахованому на понад тисячу людей, пообіцяли облаштувати 16 навчальних аудиторій, інклюзивні санвузли та пандуси, центральну рекреаційну зону, простір для гуртків і позакласних занять, мінібібліотеку, кабінети психолога, логопеда, соціального педагога й сучасний клас безпеки. Загальну вартість будівництва попередньо оцінили трохи більш ніж у 107 мільйонів гривень, 70 % із яких – гроші від держави.
За майже пів року будівництво так і не розпочали, адже, як повідомило видання «Медіадоказ» 14 вересня, ліцей лише з другої спроби зміг замовити роботи, оскільки перший договір, укладений із кам’янським підприємством, розірвали після моніторингу аудиторів.
Попри те, що на оновлений тендер прийшла та ж компанія – договір ліцей підписав, бо підрядник знизив ціни на деякі будівельні матеріали, а вдруге виявлені невідповідності в документації фірма виправила за 24 години. Згідно з оновленим тендером, школу мають збудувати до кінця 2027 року – поки що це єдина спроба звести подібний навчальний простір у Полтавській області.
Раніше ми розповідали, що в Полтаві пропонують об’єднати весняні та осінні канікули з зимовими, пояснюючи це можливістю оптимізувати для учнів навчальний процес, доки світловий день довший, а в приміщеннях шкіл – тепліше. Під цією ж інформацією в соцмережах щодо об’єднання канікул одна з мам писала про необхідність будівництва підземних освітніх просторів:
– Наприкінці жовтня вже холодно. Лютий може бути холодніший за січень. Освіти взагалі ніякої немає. Умов – нуль. Треба з Харкова брати приклад і будувати вже підземні повноцінні школи.
Цей коментар підтримали понад 60 людей.
Утім, як пояснили «Полтавській думці» в Департаменті освіти й науки Полтавської ОВА у відповіді на інформаційний запит, офіційно наразі в регіоні не розглядають питання щодо облаштування підземних шкіл. Пояснили тим, що подібних пропозицій облвійськадімінстрація не отримувала, а всі «зусилля та ресурси зосередили на гарантуванні безпеки у вже наявній інфраструктурі», тобто спрямовують їх на капітальні ремонти вже наявних сховищ або будівництво найпростіших укриттів.
У Полтавській міськраді також розповіли, що школи громади наразі забезпечені укриттями, в які можуть піти школярі та педагоги під час повітряних тривог, а станом на початок вересня цього навчального року безпосередньо Департамент освіти міста не отримував звернень від батьків щодо створення підземних шкіл. Інформацією, чи отримували подібні звернення саме адміністрації навчальних закладів, департамент не володіє.
Підземні школи – наразі найнадійніший варіант організувати для школярів, які за останні кілька років зазнали не лише освітніх втрат, а й втратили частину можливостей для «живого» спілкування й інтеграції серед однолітків, безперервний освітній процес у регіонах, які майже щодня потерпають внаслідок російських обстрілів, і Полтавщина – одна з таких областей.
На головному фото школа, збудована під землею, у Харкові. Фото: телеграм-канал мера міста Ігоря Терехова
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
