На фасадах двох полтавських навчальних закладів встановили меморіальні дошки полеглим захисникам.
Як повідомила пресслужба Полтавської міської ради, на фасаді ЗЗСО № 39 відкрили меморіальну дошку загиблому захиснику України Олександру Васильєву, а на фасаді гімназії № 19 – меморіальні дошки Ігорю Гончару та Олексію Пупченку.
Олександр Васильєв. Фото: Полтавська міська рада
Старший сержант Олександр Борисович Васильєв народився 2 лютого 1972 року в Полтаві. Навчався у школі № 16, потім у медучилищі, яке так і не закінчив, бо вирішив піти в армію. Повернувшись зі служби працював на бурових, у промисловості, в геологічних експедиціях. Частину життя віддав важкій, але улюбленій справі – нафто- і газовидобуванню.
З початком повномасштабного вторгнення став до лав ЗСУ. Вступив до Державної прикордонної служби. Служив відповідальним виконавцем, а згодом – інспектором бойових підрозділів швидкого реагування 11 прикордонного загону. Боронив кордони Донеччини, Сумщини, служив у Чорнобильській зоні.
23 жовтня 2023 року під час бойового завдання поблизу селища Курдюмівка на Донеччині, потрапив під щільний мінометний обстріл ворога. В тому бою загинули всі, шансу вижити не було. Саме він добровільно викликався йти на ту позицію. Він був одним з найстарших і хотів вберегти молодших побратимів.
У 2024 році його посмертно нагородили почесним нагрудним знаком «11 Прикордонний Загін».
Ігор Гончар. Фото: Полтавська міська рада
Лейтенант Ігор Іванович Гончар (позивний «Інженер») народився 4 листопада 1990 року в Полтаві. Навчався у ЗОШ № 19, яку закінчив із золотою медаллю. Потім навчався у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка за спеціальністю інженерної механіки.
З 2013 року по 2018 рік працював провідним інженером-конструктором Полтавського автоагрегатного заводу (ВТКГАЗРС).
З 2018 року по 2023 рік працював інженером-конструктором в «Юнітех Україна».
Ігор вів активний спосіб життя: ходив у гори, неодноразово підіймався на Говерлу, займався спортом, стрибав з парашутом. Любив природу, робив про це дописи, фотографував.
До лав ЗСУ його призвали 12 березня 2023 року. Пройшов навчання в Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного.
Після навчання його направили до 116 окремої механізованої бригади військової частини А 4722. Обіймав посаду командира механізованого 3 взводу, мав офіцерське звання лейтенанта.
27 серпня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.
Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), відзнакою Полтавської громади «Захисник України – Герой міста Полтава» (посмертно).
Життєвим кредо Ігоря було: «Я дію з честю, тримаю слово і не відступаю перед труднощами. Дію розумом і серцем, є опорою для тих, хто поруч і не відступаю від своїх принципів».
Олексій Пупченко. Фото: Полтавська міська рада
Солдат Олексій Олексійович Пупченко (позивний «Гулівер») народився 29 січня 1989 року в Полтаві.
З 1996 по 2003 роки навчався у ЗОШ № 19. Був у загоні юних інспекторів руху, призер міських, обласних та Всеукраїнських змагань, грав у шкільній футбольній команді. Мав нагороди, грамоти та дипломи. Потім навчався у ліцеї № 31 (спортивний клас, футбол). Після навчання в ліцеї вступив до Полтавського ПТУ № 23, де здобув фах «Слюсар із ремонту автомобілів» та водія І-ІІІ класу.
З 2012 року проживав у селі Корсунівка Миргородського району. Працював у різних сферах, зокрема в сільському господарстві, охороні, благоустрою та місцевій пожежній охороні.
У 2018-2019 роках працював на посаді пожежного-рятувальника КО «Місцева пожежна охорона Вирішальненської сільської ради». Брав участь в обласних змаганнях «Кращий пожежник-рятувальник» та посів ІІІ місце.
31 серпня 2025 року Олексія Пупченка призвали на військову службу до лав ЗСУ.
З 5 вересня 2025 року проходив базову загальновійськову підготовку у 199 навчальному центрі ДШВ, отримавши сертифікат та кваліфікацію «стрілець».
З 27 жовтня 2025 року проходив службу у військовій частині А1126 на посаді солдата, стрільця – номера обслуги 2-го парашутно-десантного відділення 2-го парашутно-десантного взводу 11-ї парашутно-десантної роти 3-го парашутно-десантного батальйону.
Після отриманих поранень загинув 31 грудня 2025 року в Донецькій області поблизу населеного пункту Шевченко Покровського району.
Поховали Олексія Пупченка 3 лютого 2026 року на території Меморіалу пам’яті загиблим військовим – Алеї Героїв.
Нагороджений відзнакою Полтавської громади «Захисник України – Герой міста Полтава».
Фото: Полтавська міська рада
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
