Росіяни майже щодня обстрілюють Полтавську область, зокрема об’єкти критичної інфраструктури. Окупанти поступово змінюють тактику ударів, б’ючи по українських школах, мостах і дорогах, намагаючись залякати цивільних у тилу.
30 вересня на територію приватного домоволодіння у Кременчуцькому районі впав російський дрон. За інформацією влади, вибухова хвиля, спричинена падінням безпілотника, пошкодила вікна та фасад будинку. Також цього дня ворожий дрон впав на відкритій місцевості в Полтавському районі. Постраждалих внаслідок обох атак немає.
1 жовтня Полтавському районі виявили уламки російського БпЛА на відкритій місцевості. Руйнувань чи пошкоджень не зафіксували. 2 жовтня у Полтавській ОВА повідомили про ворожий обстріл Лубенського району: російський безпілотник влучив по енергетичному об’єкту, внаслідок чого близько шести тисяч людей залишилися без електропостачання.
Ще один дрон впав на проїжджу частину автодороги Київ-Харків-Довжанський у Полтавському районі, внаслідок чого загорілася вантажівка. Травмованих внаслідок удару немає. Того ж дня ввечері поблизу Полтави впав безпілотник, через що загорілися сухі рослини.
4 жовтня росіяни неодноразово атакували область – упродовж всього дня у різних районах Полтавщини знаходили уламки ворожих повітряних цілей, деякі з них – з бойовими частинами. У Кременчуцькому районі уламки дрона впали на відкритій території одного з дачних кооперативів – люди не постраждали. Також ворог влучив безпілотником по об’єкту енергетичної інфраструктури, внаслідок чого 22 тисячі людей тимчасово лишалися без світла.
Через знеструмлення, яке сталося внаслідок удару, 14 людей у Полтаві опинилися заблокованими в ліфтах, а комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» у Горішніх Плавнях тимчасово перейшло на подачу води за графіком – із 6:00 до 9:00 та з 18:00 до 21:00.
Також стало відомо, що від початку року в Полтавській області вигоріли близько 7,7 гектара лісу через російські атаки. Як повідомили в «Слобожанському лісовому офісі», займання в лісових масивах здебільшого спричиняють падіння уламків ворожих безпілотників.
29 вересня росіяни прицільно вдарили чотирма керованими авіаційними бомбами по школі в Сумах. Як повідомив президент Володимир Зеленський, під час обстрілу в закладі тривало навчання. Учні та вчителі внаслідок атаки не постраждали, адже були в укритті. Будівля школи суттєво пошкоджена.
Тоді ж ворог обстріляв й інші цивільні об’єкти – за інформацією очільника Сумської ОВА Олега Григорова, житлові будинки, храм і кладовище. Удари забрали життя двох людей – 70-річної жінки та 74-річного чоловіка. Одна з бомб влучила по території Центрального міського кладовища, пошкодивши могили та пам’ятники й вибивши вікна в храмі.
30 вересня окупанти атакували кілька районів столиці. За інформацією мера Києва Віталія Кличка, пошкодження та загоряння внаслідок ударів зафіксували у Святошинському, Оболонському, Голосіївському, Шевченківському, Солом’янському районах міста. Ворожий обстріл забрав життя трьох людей, ще шестеро людей постраждали.
1 жовтня ворог вдарив дроном по приміщенню школи в Солом’янському районі Києва, спричинивши руйнування третього поверху будівлі. У ДСНС повідомляли, що діти в цей час були в укритті.
Цього ж дня росіяни тричі атакували Південний – найвищий – міст у столиці, який вважають однією з головних транспортних артерій Києва, адже той з’єднує правий та лівий береги міста, безпілотниками. Через нього пролягають не лише шість автомобільних смуг, а й два шляхи метро. Повністю зруйнувати споруду кількома ударами, говорять експерти, складно, але пошкодження окремих його елементів можуть впливати на експлуатацію.
Експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов розповів DW, що, на його думку, росіяни могли націлитися на Південний міст, оскільки саме його відкрили для руху поїздів під час жовтого рівня повітряної тривоги. Він пояснює: в такий спосіб окупанти завдають найбільшого удару транспортній системі столиці, порушуючи графік поїздок для багатьох людей, що водночас впливає і на економіку Києва.
Крім цього, говорить Беспалов, Південний міст – основна логістична артерія для вантажівок, адже інші споруди, наприклад, Дарницький міст, або незручно під’єднані до дорожньої мережі, або, як-от міст Патона, мають певні обмеження.
«Якщо паралізувати Південний міст, то лівий берег і правий фактично залишаться відокремленими, тому що приватними автомобілями перевезти той пасажиропотік, який існує між берегами Києва, неможливо», – пояснив експерт, додавши, що в години пік через метро мостом можуть проїжджати 10-15 тисяч людей щогодини.
3 жовтня окупанти вдарили по Північному мосту в столиці, пошкодивши дорожнє полотно та контактну тролейбусну мережу. За словами мера міста Віталія Кличка, через удар по споруді постраждали двоє людей.
4 жовтня росіяни повторно атакували столичний міст, пошкодивши тепломагістраль і залишивши жителів Деснянського району Києва без гарячої води. Цього ж дня окупанти завдали подвійного удару «Бандеролями» по багатоквартирному будинку в Харкові – внаслідок обстрілу загинув чоловік, який їхав у цей момент в авто.
5 жовтня зранку росіяни атакували пункт пропуску «Паланка – Маяки-Удобне» в Одеській області – ворожий снаряд упав поблизу пункту «Паланка», як пише «Суспільне», зрикошетив від землі та влучив в пасажирський автобус, який саме стояв біля шлагбаума. Внаслідок атаки співробітник Прикордонної поліції Молдови отримав легкі поранення, його стан – стабільний.
Цього ж дня ворог вдарив керованими авіаційними бомбами по Харкову – через удар, за інформацією мера міста Ігоря Терехова, виникли пожежі складських приміщень і житлових будинків. Станом на 20:49 5 жовтня відомо, що внаслідок обстрілу загинули шестеро людей. Ще щонайменше 29 містян, зокрема троє дітей, отримали поранення.
Також росіяни обстріляли приватний сектор у Слов’янську – внаслідок атаки пошкоджені 19 будинків і склад. За інформацією ДСНС, через удари загинула людина, ще одна – дитина – поранена. Коли рятувальники приїхали гасити складське приміщення – окупанти завдали повторного удару по надзвичайниках, внаслідок чого пошкоджений пожежно-рятувальний автомобіль. Самі рятувальники не постраждали.
Володимир Зеленський заявив про підготовку Росією нової тактики обстрілів України перед зимою. Як пише «Суспільне», в інтерв’ю Reuters президент розповів, що про підготовку свідчать документи, отримані українською розвідкою.
За словами Зеленського, йдеться про дороги, школи, логістичні об’єкти, лікарні – ударами по таких об’єктах, вважає президент, ворог намагатиметься тиснути на цивільних, щоб вони їхали зі столиці та інших міст. Також Володимир Зеленський пов’язує зміни в тактиці з бажанням росіян «продемонструвати силу», оскільки їхні втрати на фронті зростають. Ці твердження також базуються на даних розвідки.
Крім цього, в інтерв’ю Financial Times президент розповів, що з перехоплень українських спецслужб відомо, що Путін скасував усі обмеження, які діяли під час попередніх повітряних атак на Україну, що й спричинило стрімке зростання кількості обстрілів. Зеленський зауважив, що цей наказ той видав у вересні, після чого окупанти й активізували удари по українській столиці, зокрема по навчальних закладах, дата-центрах і лікарнях. Головними цілями РФ стали Київ, Харків, Одеса та, ймовірно, Львів.
«Росія готується посилити атаки на найбільші міста України, прагнучи ізолювати їх від решти країни з настанням зими», – сказав президент.
Зміни в тактиці відзначив і міністр закордонних справ Андрій Сибіга. За словами посадовця, ворог переорієнтувався з обстрілів промислових об’єктів та складів на ураження важливих транспортних артерій, відзначаючи те, що Південний міст, наприклад, росіяни обстрілювали в той час, коли ним рухалися вагони метро й цивільний транспорт, пише «Дзеркало тижня».
Крім цього, Інститут вивчення війни зазначає, що Росія, ймовірно, розпочала удари по українській енергетичній інфраструктурі раніше, ніж попередні роки, намагаючись максимально пошкодити їх до того, як Україна посилить захист від ракет і дронів. Як пише «Главком», посилаючись на звіт Інституту, Міноборони РФ уже підготувало «позицію», якою намагатиметься виправдовувати можливе посилення обстрілів української критичної інфраструктури восени й взимку – йдеться про ствердження, буцімто удари – відповідь на «численні атаки України по цивільних об’єктах Росії».
Аналітики Інституту також вважають, що на зміну тактики могла вплинути ситуація на полі бою – оскільки українські військові мають успіхи на фронті, РФ намагатиметься завдавати якомога більше далекобійних ударів по тилу.
«Ця кампанія ударів має на меті зробити життя цивільного населення в Україні нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами Росії», – говорять аналітики.
Лише від моменту запровадження жовтого та червоного рівня загроз повітряної тривоги – тобто від початку вересня, періоду, який припадає на збільшення кількості обстрілів, – у Полтавській області оголошували 645 тривог. Із них 474 – жовтого рівня (дрони), 171 – червоного (ракети).
Складніша ситуація у Харківській, Дніпропетровській, Київській, Сумській, Кіровоградській, Запорізькій, Одеській і Миколаївській областях – у цих регіонах повітряні тривоги жовтого та червоного рівня оголошували 1806, 1616, 1133, 897, 875, 831, 798, 752 разів відповідно.
Верховний комісар ООН Фолькер Тюрк назвав війну в Україні «катастрофою для прав людини». Як пише «Суспільне», посилаючись на заяви Тюрка під час засідання Ради ООН з прав людини в Женеві, за перші вісім місяців 2026 року управління, яке очолює Тюрк, підтвердило, що 15 280 наших громадян загинули або отримали поранення – це близько 400 людей щотижня. За перші вісім місяців 2025 року кількість загиблих та поранених в Україні була на 55 % меншою.
За словами комісара, через атаки дронів та авіаудари, обстріли й реактивні системи залпового вогню гинуть багато цивільних, які живуть неподалік від лінії фронту. Російські керовані авіаційні бомби за цей період вбили або поранили майже 2500 людей – значно зросла кількість загиблих від КАБів у Запорізькій, Сумській, Харківській та Донецькій областях.
Крім цього, зазначив Фолькер Тюрк, окупанти атакують багатоквартирні будинки, медичні заклади, школи, морські порти, магазини, логістичні компанії, залізницю, автозаправні станції.
1 жовтня українські військові вперше застосували вітчизняну балістичну ракету FP-7. Як пише DW, вона може долати відстань до 250 кілометрів та нести до 200 кілограмів вибухівки. У Fire Point – компанії, яка розробляє FP-7 та далекобійні дрони FP-1 і крилаті ракети FP-5 – позиціюють ракету як дешевшу альтернативу американським ATACMS.
Крім цього, 4 жовтня під час зустрічі з журналістами, пише «24 Канал», Володимир Зеленський розповів про створення нової малої ракети «Ніка» в партнерстві з Німеччиною – її планують використовувати для перехоплення реактивних «шахедів». Наразі її мають випробовувати.
Також, за словами президента, наразі Україна випробовує одразу п’ять моделей високошвидкісних безпілотників, здатних перехоплювати російські реактивні дрони. Як пише «Суспільне», посилаючись на інтерв’ю Зеленського виданню Financial Times, до кінця жовтня цього року планують виготовити близько 400 одиниць однієї з моделей.
Загалом же, як розповів президент під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Києві 4 жовтня, Україна вже збиває близько 85-92 % звичайних «шахедів», залежно від комбінованості ударів. З реактивними дронами ситуація складніша – Зеленський зазначає, що виробництво перехоплювачів для таких безпілотників залежить від компонентів, які не виробляють в Україні, зокрема, двигунів.
Утім уже зараз ефективність збиття реактивних російських дронів сягає 50-55, інколи 60 % – у цьому, говорить президент, допомагають винищувачі F-16, зокрема з боєприпасами 20-міліметрового калібру.
До того ж, як розповів речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат у ефірі телемарафону, Україна для збиття реактивних безпілотників, зокрема «Герань-5», використовує роботизовані турелі – їх, пише «Суспільне», вже ставлять і на мостах. Для наведення системи використовують штучний інтелект і машинний зір – це дає змогу автоматизувати виявлення цілі та її «супровід», а також зменшити вплив людського фактора.
На головному фото пошкоджена внаслідок удару будівля школи в Солом’янському районі Києва. Джерело: ДСНС
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
