Вища рада правосуддя відсторонила суддю Шевченківського районного суду Полтави Ларису Гольник від роботи. Перша Дисциплінарна палата ухвалила рішення щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності – подання про звільнення з посади.
Про рішення, ухвалене палатою, повідомили у ВРП 2 листопада. Наразі Ларису Гольник відсторонили від здійснення правосуддя до ухвалення рішення про її звільнення з посади.
У чому звинувачують суддю
Як пише видання «Полтавщина», дисциплінарну справу щодо Лариси Гольник могли відкрити через імовірне несанкціоноване використання електронних систем – Єдиного державного реєстру судових рішень та бази даних Держприкордонслужби «Аркан».
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що суддя проходила співбесіду з Етичною радою, яка перевіряє кандидатів на посади членів ВРП, де її також запитували про використання Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме про перегляд судових рішень у справах, пов’язаних із Геннадієм Сікаловим – полтавським бізнесменом та головним редактором видання «Останній бастіон», яке заблоковане у 2024 році Державною службою спеціального зв’язку.
«Члени Ради запитали, чому Гольник шукала рішення за прізвищем людини, з якою перебувала в конфліктних відносинах, і як це було пов’язано з її службовими обов’язками. Кандидатка відповіла, що вивчала судову практику», – пише «Судово-юридична газета».
Сама ж Лариса Гольник у своєму дописі від 3 листопада, тобто наступного дня після оприлюднення ВРП повідомлення про відсторонення судді, називає це рішення «очищенням судової влади від суддів-викривачів», а також пише, що рішення стосується її викриття схеми ухилення від мобілізації, участь у якій зокрема брала суддя Наталія Тімошенко.
За словами Гольник, вона звернулася до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою, оскільки виявила, що вся інформація про сторони й предмет спору за позовом Геннадія Сікалова до Світлани Манжос – як писала раніше «Полтавщина», його дружини, була «протиправно засекречена», а «всі проміжні ухвали заховані від громадського контролю».
«У результаті “вирішення” фіктивного спору Сікалов отримав де-факто липовий документ, однак винесений “Іменем України”, що набув “законної сили”, який стверджував: чинний військовослужбовець, чиє місце базування знаходилося далеко від дому, не перериваючи виконання обов’язків військової служби, роками (!) самостійно виховував малолітню доньку.
Звільнившись із лав ЗСУ, батько-одинак продовжив спільно зі своєю не/дружиною дбати про сімейні бізнеси та розбудовувати партію під назвою “ДІЯ”», – пише у своєму дописі Лариса Гольник.
У своєму блозі в Liga.net суддя зазначала, що жодних прав чи інтересів безпосередньо Сікалова скарга, подана нею стосовно Тімошенко, не зачіпала. Тут же Гольник зазначає, що при поданні такої скарги вона «фактично виступила викривачем», а, згідно з законом, «викривачі та їх близькі особи перебувають під захистом держави».
Про цю ж ймовірну причину подання на звільнення судді Вищою радою правосуддя пише й Фундація DEJURE, зазначаючи, буцімто Гольник викрила схему ухилення від мобілізації чоловіків призовного віку, яка полягала в тому, що чоловіки через суд отримували рішення про самостійне виховання дітей, використовуючи їх для звільнення з військової служби чи уникнення мобілізації.
«Тімошенко (суддя Шевченківського районного суду міста Полтава – ред.) ухвалювала такі рішення за 2-3 дні, без належної перевірки обставин, без залучення органів опіки, а засідання тривали навіть 3-7 хвилин. Гольник звернула увагу ВРП на ці рішення Тімошенко, але остання відбулася лише доганою», – пишуть у DEJURE.
У фундації говорять, що у вересні 2023 року Наталія Тімошенко розглянула справу про самостійне виховання полтавським бізнесменом Геннадієм Сікаловим його доньки за 13 хвилин, що «дозволило йому звільнитися з військової служби», а потім «безпідставно засекретила матеріали справи».
«Сікалов продовжував називати себе одруженим та вказував спільну з дружиною адресу. Бізнесмен також є фігурантом корупційних справ і редактором заблокованого пропагандистського проросійського сайту», – пишуть у DEJURE.
Суть скарги
З акту ВРП від 25 травня 2026 року відомо, що Сікалов подав дисциплінарну скаргу на Гольник 7 травня цього року, зазначивши у ній, буцімто суддя «протиправно отримала конфіденційну інформацію про перетин ним та колишньою дружиною державного кордону, оскільки така інформація відсутня у матеріалах судових справ».
На це Лариса Гольник у своєму дописі зауважила, буцімто ВРП порушила одразу кілька норм під час розгляду скарги.
«Ще тільки почавши дисциплінарне провадження за скаргою Сікалова стосовно мене, так би мовити зі старту, “суд над суддями” порушив норми Конституції України, практику Верховного Суду, чіткі вимоги профільного Закону – “Про Вищу раду правосуддя”, єдиний статус суддів, закріплений у Законі України “Про судоустрій і статус суддів”», – пише суддя.
За словами Гольник, йдеться про те, що законодавство забороняє будь-які дії на перевірку скарг, які містять принижувальні висловлювання, а Сікалов у своїй скарзі кілька разів образливо висловився щодо чоловіка судді Ігоря Гавриленка, що, як говорить суддя, дисциплінарний інспектор, який перевіряв скаргу, «проігнорував».
Гавриленко, який представляє інтереси Гольник, подавав заяву про відвід інспектора Олексія Гури, стверджуючи, що скарга Сікалова «містить очевидні ознаки навмисного приниження честі, гідності та ділової репутації» його та Лариси Гольник, утім з ухвали ВРП від 19 жовтня відомо, що в задоволенні заяви йому відмовили.
Лариса Гольник проходила співбесіду, щоб працювати у ВРП
14 жовтня суддя Гольник проходила співбесіду з Етичною радою у межах добору кандидатів до Вищої ради правосуддя за квотою Верховної Ради. Як пише «Судово-юридична газета», у 2022 році Етична рада визнавала Гольник «такою, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності» – сама суддя називає висновок «несправедливим».
На запитання членів ради щодо конфлікту з колишнім головою суду, в якому працює Лариса Гольник, вона відповіла, що вважає початком «протистояння» її участь у викритті ймовірних корупційних дій у суді, а також співпрацю з правоохоронними органами. За словами судді, вона зіткнулася з негативними службовими характеристиками, перешкодами в організації роботи, обмеженнями суддівської винагороди.
Від 2017 року сама Гольник пригадала близько 50 дисциплінарних скарг і кримінальних проваджень, у яких фігурувала. За словами судді, більшість із цих звернень – безпідставні або ж спроби тиснути на неї.
На запитання членів ради щодо пошукових запитів судді у Єдиному державному реєстрі судових рішень, здійснених у жовтні 2024 року, які стосувалися Сікалова, а саме як пошук інформації про цю особу пов’язаний із її службовими обов’язками, Лариса Гольник пояснила, що вивчала судову практику.
Порушували на співбесіді й питання щодо оприлюдненого Ларисою Гольник допису в фейсбуці про дисциплінарного інспектора, у якому суддя критикувала його рішення й ставила під сумнів його неупередженість. До публікації вона прикріпила фото Гури. Гольник пояснила, що вважає публічну критику дій і рішень посадовців допустимою.
20 жовтня Етична рада оголосила результати оцінювання кандидатів. Як написала Лариса Гольник дописі на своїй офіційній сторінці, у її випадку сталася «позаштатна ситуація».
«7 претендентів визнані відповідними критеріям професійної етики та доброчесності. Ще 9 осіб отримали висновок про невідповідність. Стосовно мене Етична рада визначитися не змогла», – пояснила суддя.
Крім цього, пише Фундація DEJURE, рішення ВРП про подання Гольник на звільнення блокує її участь у конкурсі до апеляційного суду.
Лариса Гольник. Фото: соцмережі
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
