Водночас понад 850 тисяч українців уже пройшли обстеження за програмою «Скринінг здоров’я 40+», й у 70 % учасників виявили підвищений рівень холестерину, який може накопичуватися у судинах у вигляді бляшок, закупорювати їх і призводити до інсульту.
За перші 8 місяців 2026 року в Україні вже діагностували 90 863 випадки гострого інсульту, про що розповів міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в ефірі «1+1». Інсульт посідає друге місце серед причин смертності та перше – серед причин інвалідизації дорослих.
І хоча традиційно інсульт вважають хворобою людей старшого віку, фактори впливу – повномасштабна війна, постійний стрес, порушення сну тощо – призводять до його «молодшання».
– «Молодшання» інсультів та інфарктів фіксується в усьому світі, але в Україні проявляється більш виражено. Раніше це був вік 60+, сьогодні це 45-50 років, – говорить Віктор Ляшко.
Коли у 2014 році розпочалася АТО, серед тих, хто проживав у зоні операції й тих, хто захищав Україну, інсульти й інфаркти траплялися частіше.
– У чоловіків інсульти трапляються частіше у працездатному віці, це загальносвітовий тренд. Але в Україні він також виражений через особливості воєнного стану і більшого емоційного навантаження в тих, хто захищає країну, – коментує міністр.
Загалом до початку повномасштабного вторгнення в Україні фіксували близько 120 тисяч випадків інсультів на рік. Однак, за словами Віктора Ляшка, безпосередньо порівнювати ці показники з сучасною статистикою некоректно через зміни чисельності населення та покращення діагностики.
– Якщо подивимося на діагностику, яка в нас була у 2020-2021 роках і яка у 2026 році, то вона кардинально відрізняється у кращий бік, – говорить він.
Віктор Ляшко зазначає, що у 80 % випадків виникнення інсультів залежить саме від людини і її турботи про своє здоров’я. Так, чотири фактори призводять до 80 % випадків виникнення серцево-судинних захворювань, зокрема інсультів:
Ключова задача при лікуванні інсульту – це вчасна діагностика. За його словами, нерідко люди, які переживають інсульт, думають, що в них тимчасове погіршення стану, яке скоро мине.
– Кожен із нас може врятувати життя комусь. Типові симптоми, які одразу повинні насторожити усіх з оточення, спонукати відразу набрати «103» і говорити, що є підозра на інсульт – це нехарактерні болі, асиметрія обличчя, запаморочення, порушення координації, погіршення зору чи подвоєння в очах, втрата мовлення чи непослідовна мова, оніміння однієї з рук.
Також важливо відрізняти симптоми інсульту й інфаркту, часто люди їх плутають. Якщо виникає раптовий біль за грудиною, важке дихання і біль, який «віддає» у ліву руку за ключицю, це вже говорить про інфаркт.
Віктор Ляшко каже, що люди з підозрою на інсульт часто не звертаються по допомогу вчасно:
– Люди думають, що переночують і після ночі все мине, і ми втрачаємо «золотий час» 4-6 годин, коли можна найкраще діагностувати і розпочати лікування. Краще зайвий раз подзвонити на «103», хай диспетчер скаже, що в цьому випадку немає підозри на інсульт, ніж пропустити «золотий час» і не почати своєчасне лікування.
Якщо людину з інсультом вчасно госпіталізують, у неї буде більше шансів повернутися до нормального життя й уникнути інвалідності.
За інформацією Віктора Ляшка, в Україні створили мережу медичних закладів, які забезпечують діагностику та лікування інсультів, у яку входять загальні, кластерні та надкластерні лікарні. Кластерні лікарні мають можливість діагностувати інсульти.
Крім того, 170 медичних закладів, які підписали відповідні договори з Національною службою здоров’я України, можуть проводити тромболітичну терапію, тобто мають спеціальні препарати (тромболітики), що розчиняють тромб у судинах.
Окрему увагу МОЗ приділяє маршрутизації пацієнтів. Під час створення спроможної мережі медичних закладів враховували, скільки треба часу, щоб транспортувати людину від місця виклику до лікарні, яка має можливість зробити правильну діагностику й розпочати лікування.
– Або якщо пацієнт потребує тромбоекстракції, коли забирається тромб (із закупореної судини – ред.), скільки потрібно на міжгоспітальне перевезення, – додає Віктор Ляшко.
Також МОЗ зважає на те, де розташовані пункти базування екстреної медичної допомоги та скільки часу потрібно «швидким», щоб доїхати до кожного виклику. За стандартами, цей час має становити 10 хвилин у місті та 20 хвилин – у сільській місцевості.
Міністр охорони здоров’я розповів, що у 2021 році лише кожного другого пацієнта з інсультом чи інфарктом (тобто 50 %) привозили до тієї лікарні, яка була здатна надати необхідне лікування. За його словами, сьогодні цей показник зріс до 86 %. Ще 14 % інсультів трапляються в лікарнях, де люди перебувають з іншими захворюваннями.
– Якщо це кластерна лікарня, у такому випадку пацієнтові надають допомогу на місці, а якщо лікарня не спеціалізується на інсультах, людину перевозять до іншого медзакладу.
Так, завдяки організації цільової маршрутизації показник правильного доставлення пацієнтів з інсультами до відповідних медичних закладів досяг 96 %.
– Це спонукає нас робити наступний етап. Європейський план дій щодо боротьби з інсультами передбачає, що у країні 15 % пацієнтів з інсультами дають тромболітик, який розчиняє тромб. В Україні маємо показник 18,5 %. Тобто ми вже перевиконуємо Європейський план, – зазначає Віктор Ляшко.
Окремо міністр зупинився на результатах державної програми «Скринінг здоров’я 40+», яка стартувала у 2026 році та спрямована на раннє виявлення факторів ризику серцево-судинних захворювань і цукрового діабету.
За словами Віктора Ляшка, програмою вже скористалися понад 850 тисяч українців. При цьому в 70 % обстежених виявили підвищений рівень холестерину, який може накопичуватися в судинах у вигляді бляшок і закупорювати їх.
– Це означає, що декому порекомендували змінити умови харчування, а декому вже призначили медикаментозну терапію, зокрема статини, які дозволяють тримати рівень холестерину в нормі. Ці препарати є у програмі «Доступні ліки», – говорить він.
Так, після обстеження й отримання відповідного рецепта від лікаря пацієнт може отримати необхідні препарати за програмою.
– Препарати для контролю тиску й рівня холестерину у крові зазвичай потрібно приймати пожиттєво, і їх оплачує держава, – зазначає Віктор Ляшко.
За словами міністра охорони здоров’я, проєкт державного бюджету на 2027 рік, який пройшов перше читання у Верховній Раді, передбачає продовження програми «Скринінг здоров’я 40+»:
– «Скринінг здоров’я 40+» – це не однорічна програма. Це програма, яку ми запустили для того, щоб вона масштабувалася і була щорічною. І до неї будуть додаватися все нові дослідження надалі, які мають доказову базу.
Наразі участь у програмі передбачає державну підтримку в розмірі 2 тисяч гривень на проходження обстеження для кожного українця, старшого за 40 років. Для тих, хто не користується застосунком «Дія» і не може оформити віртуальну картку для надходження коштів, є можливість зробити це через ЦНАП. Така картка діятиме і протягом наступних років.
Раніше ми писали про те, у яких медичних закладах Полтавщини можна пройти «Скринінг здоров’я 40+».
Головне зображення: lifecenter.com.ua
