Заклад у 2026 році переміг у конкурсній програмі «Культурна спадщина» від Українського культурного фонду.
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського отримав майже 2 мільйони гривень на розроблення інклюзивного вебсайту, а також створення віртуального туру залами закладу, панорамних відеоекскурсій, аудіогідів та аудіодескрипцій для експонатів. Про це «Полтавській думці» розповіла заступниця директора музею, докторка філософії Марина Бутенко.
Переважна більшість музеїв України нині активно проводить оцифрування своїх колекцій. Це не просто модний тренд, а стратегічна необхідність, адже створення цифрових копій експонатів страхує від фізичного руйнування, крадіжки чи втрати внаслідок катастроф, що особливо актуально під час війни.
Крім того, оцифрування дозволяє подолати традиційні межі музею, та його колекцію люди можуть побачити 24/7 у будь-якій точці України й далеко за її межами.
У 2022 році за підтримки Департаменту культури й туризму Полтавської обласної військової адміністрації Краєзнавчий музей імені Василя Кричевського закупив обладнання для оцифрування своїх фондів, а у 2023 році музейники почали створювати цифрові копії експонатів.
– У нас гарна цифрова лабораторія, й ми потихеньку цифрували (музейні предмети – ред.) власними силами. Ідея цього проєкту виникла, коли ми вже оцифрували значну кількість і зрозуміли, що нам немає де це викласти. Наш старий сайт не «тягнув» таку інформацію, – згадує заступниця директора музею.
Марина Бутенко написала грантовий проєкт для участі у 2026 році у конкурсній програмі «Культурна спадщина» від Українського культурного фонду (лот «Кроссекторальні проєкти зі збереження культурної спадщини»). Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського здобув перемогу й отримав грант у сумі 1 927 000 гривень.
– Основним продуктом цього проєкту став сайт. Крім того, у його рамках ми ще оцифрували 60 експонатів, записали 5 відеоекскурсій та створили аудіотури, зробили віртуальний тур, а також аудіодескрипції для 60 експонатів, – каже Марина Бутенко.
На новому сайті виклали також 5 тисяч цифрових копій музейних предметів, які працівники встигли створити з 2023 року.
– За три роки п’ять тисяч експонатів – це доволі багато, інші музеї набагато менше цифрують. Це досить тривалий процес, над ним працюють не тільки спеціалісти з оцифрування, а й науковці. Це спільна робота.
Марина Бутенко пояснює, що після оцифрування зображення експоната необхідно обробити в дизайнерській програмі, і також до нього треба підготувати науковий опис.
Тепер проєкт «Полтавський краєзнавчий. Digital Museum» надає вченим, історикам, студентам можливість детально вивчати артефакти без необхідності фізичного доступу до оригіналів.
– Сайт може стати у пригоді вчителям історії. Зараз більшість уроків проходять онлайн. Учителі можуть з нашого сайту взяти матеріали й на них побудувати урок, – коментує наша співрозмовниця.
Новий сайт музею – інклюзивний і відповідає стандартам доступності WCAG 2.1. Там люди з порушенням слуху можуть переглянути відеоекскурсії українською жестовою мовою, а люди з порушенням зору – послухати аудіодескрипцію до 60 експонатів.
– В Україні аналогу таких продуктів ми не знайшли, щоб до обертового відео в форматі 360° був здійснений переклад українською жестовою мовою.
За її словами, зазвичай створюють просте відео чи трансляцію, де вгорі розміщений маленький квадратик із зображенням перекладача жестової мови.
– Ми зробили відео, де перекладач досить великий, майже на пів екрана, й обертається разом із глядачем. Для людей із порушенням слуху це важливо, бо коли перекладач вгорі маленький, їм незручно – треба вглядатися в жести для того, щоб зрозуміти, про що йде мова.
Марина Бутенко розповідає, що в рамках реалізації проєкту представники музею проводили зустрічі з людьми з порушенням слуху та зору й разом із ними тестували новий сайт під час його розроблення, щоб почути думку користувачів і зробити сайт максимально зручним для них.
Крім української, новий вебсайт закладу підтримує також англійську мову.
Марина Бутенко розповідає, що оцифровані експонати розмістили на відомих міжнародних платформах Digital Museum та Sketchfab:
– На платформі Digital Museum представлені наші експонати у 2D, а на Sketchfab – в 3D. Sketchfab – це найвідоміша платформа для 3D-об’єктів у світі, і там є сторінки багатьох музеїв світу.
На сайті музею імені Василя Кричевського можна переглянути 5 відеоекскурсій у форматі обертового відео 360°.
1. Виставка «Полтавському краєзнавчому – 135» покаже експонати, що розкриють діяльність музею упродовж 135 років. Зокрема в експозиції представлені раритети, що не демонструвались в основному музейному просторі.
2. Виставка «Музейні постаті» розкаже про непересічних музейників, вчених та меценатів – Василя Докучаєва, Катерину Скаржинську, Павла Бобровського і Костя Мощенка. Саме вони заклали фундамент сучасної музейної колекції, що нараховує близько 300 тисяч одиниць.
3. Виставка «Ласкаво просимо до степу» покликана розповісти відвідувачам про історію вивчення цієї природної зони Полтавщини. Родзинка виставки – інсталяція «Нора бабака», що дозволить зазирнути в життя цього гризуна.
4. Виставка «Симон Петлюра: століття пам’яті» присвячена 100-річчю від дня загибелі «людини з породи вождів».
5. «Екскурсія двориком музею» покаже декоративні елементи архітектури, зелені насадження та простір внутрішнього подвір’я.
Загалом музейний фонд налічує понад 300 тисяч експонатів, які включають унікальні предмети – давньоєгипетські та античні старожитності, антикварну зброю, археологічні знахідки національного значення, визначні мистецькі твори, етнологічні, природничі артефакти та багато іншого.
Марина Бутенко зазначає, що працівники закладу планують продовжити процес оцифрування:
– Ми й надалі будемо цифрувати експонати, наповнювати наш сайт та міжнародні платформи. Хотілося б й далі брати участь у подібних грантових проєктах.
