Коли увечері 8 листопада росіяни атакували Кременчук малогабаритними крилатими ракетами «Бандероль», одна з них влучила у реабілітаційний центр для дітей з інвалідністю «Колібрі» й спричинила у ньому пожежу. Про те, як за один вечір втратила заклад, над яким працювала 9 років, розповіла «Полтавській думці» засновниця центру Ганна Андрієнко.
Ганна Андрієнко розповідає, що ідея створити центр для дітей з інвалідністю в неї виникла близько 10 років тому після трагедії, яка спіткала родину її подруги.
– Це дуже сумна історія. У мене була подруга, яка мала дочку з аутизмом і важкою формою інвалідності. І на той момент вона не могла знайти пристойну реабілітацію, дитину нікуди не брали.
За словами нашої співрозмовниці, тоді у Кременчуці не було жодних закладів, які б могли допомогти родині в такій ситуації та надати супровід.
– Частина дітей з таким розладом не відчувають страху – можуть тікати або вилізти в вікно. І от мама цієї дівчинки задрімала, а дитина відкрила вікно, випала з четвертого поверху і розбилася. Після того, як вона загинула, мене так накрило! – згадує вона.
У той період життя Ганна Андрієнко займалася рекламою та мала сайт із продажу косметики.
– Я в цей момент випадково познайомилася з людиною, в якої в Києві був свій невеликий реабілітаційний центр (для дітей – ред.). Він також називався «Колібрі».
Наша співрозмовниця каже, що в неї виникло бажання відкрити такий же й у Кременчуці, щоб діти з важкими формами інвалідності, яких нікуди не беруть, мали свій простір, спілкування й соціалізацію. Але коли вона відвідала центр нової знайомої Марини в Києві, то зрозуміла, що не готова до роботи у такому форматі.
– Я поїхала в Київ, подивилася, наскільки там «важкі» діти, і кажу: «Та ні, я таким займатися не буду. Давай поки візьму таймаут».
А за рік Марина знову зателефонувала Ганні Андрієнко і спитала, чи вона не змінила свою думку.
– Майже 10 років я була волонтеркою у київському проєкті «Наставництво для дітей-сиріт». Коли проєкт закрився, я не знала, куди далі рухатися. І Марина мені знову запропонувала спробувати (відкрити дитячий центр – ред.).
Кременчуківка ще раз приїхала у Київ і разом із собою покликала дівчат, які були зацікавлені у роботі в такому закладі.
– Я запам’ятала дітей (з київського центру – ред.). І коли через рік я їх побачила, то мене настільки вразило, які у них результати, що я сказала: «Я хочу цим займатися!» І я в 39 років радикально змінила своє життя, – ділиться спогадами жінка.
Так, 9 років тому Ганна Андрієнко відкрила у Кременчуці реабілітаційний центр «Колібрі» для дітей від народження до 12 років, а рік тому разом із партнеркою Аллою Жмеринецькою – ще один заклад для дітей з важкими формами інвалідності, старших за 12 років. Половина команди з 20 людей, яка працює разом з Ганною, – переселенці з Бахмута, Попасної, Покровська, Харкова.
– У Алли Жмеринецької дитина з важкою інвалідністю. Ми об’єдналися і створили центр адаптації підлітків з інвалідністю 12+. Ми одні в Полтавській області, хто у громадському секторі відкрив подібний заклад.
Центр «Колібрі» спеціалізується на реабілітації, абілітації та соціалізації дітей з усіма видами інвалідності.
– Ми практикуємо систему раннього втручання, – пояснює кременчуківка. – Це коли у дитини тільки виявляється ризик розвитку аутизму, проводиться певна група заходів – заняття, спілкування з батьками щодо того, що їм вдома робити з дитиною, як її розвивати.
Загалом центр «Колібрі», який зруйнувала російська ракета, мав 50 вихованців, заняття проходили щодня з понеділка до п’ятниці.
– Ми проводили індивідуальні заняття, також працював дитячий садок і ресурсний клас. Ресурсний клас – це підготовка дітей до інклюзивного навчання в школі, щоб дитина звикла до формату проведення шкільних занять.
Заняття для дітей віком від 0 до 12 років у «Колібрі» частково оплачують батьки, а частково – спонсори, яких знаходить центр.
– У бюджеті міста таке фінансування не закладене. Тому ми знаходимо спонсорів, і вони частково проплачують навчання дітей. Тільки цього року ухвалили закон, що будуть фінансувати ці послуги з державного бюджету. А в центрі, де діти 12+, заняття безоплатні повністю завдяки коштам гранту.
Громадська організація «Інклюзія без обмежень», яку Ганна Андрієнко заснувала у 2019 році, 5 листопада отримала нагороду «Лідер соціальних змін-2026» від Міністерства соціальної політики. Жінка написала у фейсбуці:
«Це сигнал, що якісні зміни, розвиток денного догляду, підтримка сімей та сучасна інклюзія стають пріоритетом державного рівня.
Проєкт “Малі гранти” від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та за підтримки уряду Великобританії дозволив нам працювати цілий рік і не ламати голову – чим платити людям і як утримувати приміщення. Я рахувала, що ми не тільки зекономили місту 2,5 мільйона гривень на наданні послуги денного догляду, а ще і принесли більше 150 тисяч надходжень до бюджету громади у вигляді сплати ПДФО».
Міністр соціальної політики Денис Улютін вручає нагороду Аллі Жмеринецькій
Центр для дітей з інвалідністю «Колібрі» розташовувався у таунхаусі разом із трьома житловими квартирами та готелем «Пантагрюель». Ганна Андрієнко говорить, що російська «бандероль» прилетіла між центром «Колібрі» та п’ятою квартирою таунхаусу, і уламки розлетілися на всі боки.
– Дуже сильно постраждала п’ята квартира, туди пішло загоряння. На той момент у квартирі були двоє дорослих і троє дітей. Вони встигли вибігти, але квартира вигоріла вщент, – коментує вона.
Після прильоту «бандеролі» у танхаусі, де розташовувався центр «Колібрі», спалахнула пожежа
Про те, що росіяни поцілили у її дитячий реабілітаційний центр, Ганна Андрієнко дізналася від свекрів.
– У мене свекри живуть у 9-поверхівці поряд, і у той бік у них виходять вікна. Мій чоловік моніторив канали, куди що летіло, і подзвонив матері, щоб вона глянула у вікно. А вона дивиться і каже: «Це по вам прилетіло». Буквально через 5 хвилин мені друзі скинули відео, що центр горить.
Наша співрозмовниця згадує, що одразу хотіла поїхати на місце влучання, але чоловік не дозволяв, поки не закінчиться тривога. Після прильоту через вітер пожежа поширилася по всьому даху будівлі і він повністю згорів.
– Ми приїхали і просто дивилися, як центр горить. Рятувальники гасили його до третьої ночі. Я була в такому стані (після прильоту – ред.)… Майже добу не спала, а треба було речі звідти вивезти. І цей сморід (від згарища – ред.)… Мені здавалося, що я не відмиюся від нього.
Центр «Колібрі» орендував приміщення на три поверхи і також мав укриття на цокольному поверсі. Ганна Андрієнко розповідає, що другий та третій поверхи повністю згоріли, крім того, вони залиті водою після гасіння пожежі.
– Перший поверх вцілів, але там стоїть сморід від згарища. Поки усе, що вдалося врятувати, перевезли в наш другий центр для дітей від 12 років. Зараз комісія буде вирішувати, чи взагалі ця будівля підлягає ремонту, чи вона піде під знесення.
Після прильоту реабілітаційний центр «Колібрі» зазнав значних руйнувань
На першому поверсі і в підвалі залишилося трохи дитячих меблів та речей, посібників. Але основне реабілітаційне обладнання – тренажери, сенсорний басейн, батути, а також дидактичні й логопедичні матеріали – були знищені.
Жінка додає, що в той день, коли росіяни вдарили по «Колібрі», спонсор подарував центру каремати-пазли вартістю 31 тисяча гривень.
– Ми їх постелили зранку, і все згоріло. Якби ми їх не постелили, вони б лежали на першому поверсі, і, можливо, вцілили б. Але ж старалися для дітей…
Кременчуківка зізнається, що довго не могла оговтатися після того, що сталося з центром.
– Я всю душу вклала у нього. Я і мої дівчата купу посібників зробили своїми руками, ці матеріали збирали роками. Так прикро.
За деякий час до прильоту Ганна Андрієнко домовилася з міською владою щодо оренди приміщення колишнього дитячого садка у Кременчуці. Вона планувала зробити у будівлі ремонт, щоб її реабілітаційний центр поступово переїхав туди. Тепер же доведеться значно прискорити цей процес.
– Там ми плануємо проводити реабілітацію дітей за 309-ю постановою Кабінету Міністрів України. За цією постановою, діти з інвалідністю раз на рік отримують певну суму, яку батьки можуть витратити на реабілітацію в закладах, які є в списку Міністерства охорони здоров’я.
Так, для дітей з I та II ступенями обмеження життєдіяльності ця сума становить до 16 тисяч гривень, з III ступенем обмеження життєдіяльності – до 25 тисяч гривень, а для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, гранична вартість збільшується на 50 %.
– Спочатку треба ліцензію оформити і привести приміщення до ладу, щоб воно було безбар’єрним – встановити пандуси тощо. Ми так планували, що будемо робити ремонт і поступово, через пів року – рік туди заїдемо, – зазначає кременчуківка.
Міський голова Кременчука Віталій Малецький повідомив, що для центру «Колібрі» з міського бюджету виділять допомогу у розмірі 300 тисяч гривень.
Ганна Андрієнко каже, що вирішила відкрити також збір, адже приліт завдав великих збитків закладу. Небайдужі вже зібрали 250 тисяч гривень для відновлення центру.
Номер картки «банки» для тих, хто хоче долучитися: 4874 1000 3537 6543
