Полтавська Думка
Реклама Реклама
Реклама
Рекламне оголошення

Скільки підприємств Полтавщини призупинили свою роботу у листопаді

Скільки підприємств Полтавщини призупинили свою роботу у листопаді

Скільки підприємств Полтавщини призупинили свою роботу у листопаді

Через відключення електроенергії, російські обстріли та блокування портів у листопаді в Україні зупинилася низка підприємств, зокрема і в Полтавській області.

10 листопада джерело в Головному управлінні розвідки Міноборони повідомило агентству «Інтерфакс-Україна», що Росія готується завдавати ударів по об’єктах харчової промисловості в Україні – як українських, так і іноземних.

За словами співрозмовника агентства, під прицілом можуть опинитися елеватори та склади для зберігання й перероблення зерна, заводи з виробництва соняшникової й інших олій, молокозаводи й маслозаводи, м’ясокомбінати, птахофабрики й інші підприємства галузі.

Ударивши по продовольчій безпеці, РФ у такий спосіб прагне дестабілізувати ситуацію в Україні, завдати суттєвих збитків економіці держави, зменшити валютні надходження до українського бюджету, а згодом розгорнути інформаційну кампанію з деморалізації суспільства.

У розвідці також вважають, що, послаблюючи українську харчову промисловість, Росія хоче збільшити частку власного агроекспорту, зокрема до країн Африки, Близького Сходу та Азії.

Які підприємства стали на паузу на Полтавщині

Завод з перероблення сої у Глобиному Кременчуцького району, що належить агропромисловому холдингу Astarta, зазнав пошкоджень внаслідок російського авіаудару 8 листопада та призупинив свою роботу. Про це повідомило агентство «Інтерфакс-Україна» з посиланням на біржове повідомлення компанії.

«Після нападу робота заводу була призупинена. Станом на дату оприлюднення цього повідомлення жертв серед співробітників не зафіксовано», – поінформувала Astarta.

У травні 2026 року Astarta повідомляла, що на Глобинському переробному заводі в Полтавській області планують запустити лінію з виробництва соєвого протеїнового концентрату (SPC) у другій половині року. На той момент основне обладнання вже було встановлене.

Глобинський переробний завод. Фото: Astarta-Kyiv

Загалом Astarta працює у восьми областях України. До її активів входять шість цукрових заводів, земельний банк площею 220 000 гектарів, молочні ферми з 22 000 голів великої рогатої худоби, олійноекстракційний завод у Глобиному, сім елеваторів і біогазовий комплекс.

Також «Укрінформ» 10 листопада писав, що компанія Ferrexpo тимчасово зупинила виробництво в Україні через атаки на енергетичну інфраструктуру. Про це йшлося в повідомленні компанії на Лондонській біржі:

«Залізорудна компанія Ferrexpo plc, яка має активи в Україні, ухвалила рішення тимчасово зупинити виробництво через те, що подальші атаки на українську енергетичну інфраструктуру зробили електропостачання її підприємств нестабільним і недостатнім для підтримання виробництва».

Один з кар’єрів компанії Ferrexpo. Фото: gmk.center

У Ferrexpo зазначили, що атаки зачепили, зокрема, лінії електропередачі та підстанції. Водночас активи самої компанії пошкоджень не зазнали.

Європейські клієнти компанії наразі отримують продукцією з наявних запасів. Ferrexpo має намір відновити виробництво, щойно умови дозволять робити це.

Через російські обстріли агрохолдинг Kernel, що є найбільшим виробником та експортером олії в Україні, зупинив роботу всіх своїх олійноекстракційних заводів, зокрема й того, котрий працював у Полтаві.

Як повідомили на офіційній сторінці компанії 13 листопада, російські дронові атаки пошкодили активи Kernel – виробничі будівлі, обладнання та резервуари.

Наслідки атаки Росії на активи «Кернел» в липні 2026 року. Фото: latifundist.com

«Олійноекстракційне виробництво є безперервним технологічним циклом із підвищеною пожежною небезпекою. Влучання в працююче обладнання створює пряму загрозу масштабної пожежі та небезпеку для життя працівників – саме тому ухвалено рішення про повну технологічну зупинку всіх заводів», – зазначили в компанії.

Нині на всіх підприємствах компанії виконали всі регламентні протоколи безпеки щодо зупинки, а всі працівники перебувають у безпечних умовах. Також зупинили всі закупівлі насіння соняшнику.

Водночас, попри зупинку перероблення, Kernel заявив про повну операційну та фінансову стійкість. Агропрохолдинг продовжує відвантажувати залишки продукції зі складів і в повному обсязі виконує вже взяті зобов’язання перед українськими аграріями та всіма партнерами. Дату відновлення роботи заводів компанія не назвала.

Kernel є ключовим гравцем на ринку, володіючи сімома олійноекстракційними заводами в Україні із сукупною потужністю 4 мільйона тонн насіння соняшнику на рік, що становить 18 % від загальних переробних потужностей країни. У 2026 фінансовому році на заводи Kernel припало майже 30 % перероблення в Україні. Компанія забезпечувала третину експорту соняшникової олії та приблизно десяту частину світового споживання.

Полтавський олійноекстракційний завод. Фото: latifundist.com

Вона виробляє продукцію під торговими марками «Щедрий дар», «Стожар» та «Чумак».

Як пише «Економічна правда», у липні-вересні його заводи Kernel переробили майже стільки ж олійних культур, скільки роком раніше, проте продажі рослинної олії скоротилися на 48 %. Більшу частину кварталу компанія не могла відвантажувати продукцію через зупинку портів. Дорожчі маршрути через Дунай і західний кордон залізницею та автотранспортом замінити їх не змогли. У відповідь на це уряд запровадив пріоритет при експорті олії за кордон.

13 листопада компанія «Королівський смак», що під Кременчуком, повідомила про вимушену зупинку виробництва, повне припинення закупівлі всіх видів олійних культур та скорочення персоналу. Про це написав у фейсбуці директор з комунікацій і зв’язків із громадськістю компанії Геннадій Тертичний. Причинами такого рішення стали критична ситуація з електропостачанням і постійна загроза ракетних та дронових ударів.

Підприємство виготовляло олію, майонез, кетчупи, соуси, гірчицю, макарони та консервацію. Наразі компанія завершує відвантаження готової продукції, зупиняє виробничі процеси і не закуповуватиме нову сільськогосподарську сировину.

«Найважче в цій ситуації те, що ми змушені залишати людей без роботи. Багато хто працює з нами роками, і ми розуміємо, що за кожним працівником стоїть його родина. Постійні перебої з електроенергією не дозволяють забезпечити стабільну роботу підприємства, а загроза обстрілів створює додаткові ризики для наших працівників», – йшлося у дописі Геннадія Тертичного.

16 листопада він написав про те, що російські військові атакували підприємство «Королівський смак» і воно зазнало значних пошкоджень:

«Нищівний удар спричинив масштабну пожежу, внаслідок якої було знищено та пошкоджено виробничі приміщення та обладнання, а також втрачено великі обсяги готової продукції. Попри серйозні збитки, команда “Королівського смаку” працює над ліквідацією наслідків удару».

Також він сповістив про те, що одна людина загинула внаслідок удару по підприємству.

Горить підприємство «Королівський смак» після російської атаки 16 листопада. Фото: Геннадій Тертичний

Директор з комунікацій і зв’язків із громадськістю компанії Геннадій Тертичний додав, що на сьогодні можливість відновлення роботи відсутня.

Підприємства ТОВ «Кременчук Хліб Плюс» та ТОВ «Сковорода Плюс» припиняють роботу через проблеми з електропостачанням. Як писав 17 листопада AgroPortal з посиланням на пресслужбу мережі роздрібних супермаркетів «МаркетОпт», ці підприємства виготовляли хлібобулочні, кондитерські та макаронні вироби.

За словами керівників «Кременчук Хліб Плюс» та «Сковорода Плюс» Тетяни Клунко та Сергія Ващенка, на яких посилається «МаркетОпт», причиною такого рішення стали постійні перебої з електропостачанням і загроза ракетних та дронових ударів. Через це підприємства не можуть забезпечити стабільну роботу.

Продукція підприємств «Кременчук Хліб Плюс» та «Сковорода Плюс». Зображення: «Маркетопт»

Згідно з даними з відкритих джерел, ПП «Кременчук Хліб Плюс» і ТОВ «Сковорода Плюс» пов’язані спільною торговою маркою та власниками, якими є Станіслав Піскун, Костянтин Кривич та Віктор Маренич. Перші двоє – співвласники мережі «МаркетОпт», що заснована у 2008 році у Кременчуці. Компанія є одним із найбільших регіональних ритейлерів центральної України, що об’єднує сотні торгових точок у форматах «магазин біля дому», супермаркет і cash & carry.

Чи загрожує Україні дефіцит соняшникової олії після російських ударів

Також у листопаді на паузу стали й інші компанії з виробництва олії: Optimus Agro Trade зупинив олійноекстракційний завод у Запоріжжі, Delta Wilmar – на Одещині, американська корпорація Bunge – Дніпровський олійноекстракційний завод, який виробляв «Олейну». Завод «Потоки» у Дніпрі, який входить до корпорації «Алеф», зупинив закупівлю та перероблення насіння соняшнику. Також виробничу діяльність зупинив один з найстаріших олійноекстракційних заводів України – Ніжинський жиркомбінат на Чернігівщині, що працював з 1896 року.

За оцінкою аналітиків центру Experts Club, соняшникова олія залишається одним із найважливіших експортних товарів України. У 2025 році її експорт приніс країні 5,21 мільярда доларів, що становило приблизно 12,9 % усього товарного експорту та 23 % аграрних експортних надходжень.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький в ефірі телемарафону 13 листопада запевнив, що Україні не загрожує дефіцит соняшникової олії, попри зупинку частини олійного виробництва на тлі російських ударів.

– Залишків продукції, виробленої вже на сьогодні, й тієї, що продовжує вироблятися, достатньо для того, щоб забезпечити внутрішній ринок, – прокоментував він.

За його словами, внутрішній ринок споживає 5-7 % від того, що виробляється у країні. За оцінками галузевої асоціації «Укроліяпром», річне внутрішнє споживання олії в Україні становить приблизно 400-500 тисяч тонн, тоді як виробництво у 2025-2026 маркетинговому році досягло 4,5 мільйонів тонн.

Міністерство аграрної політики та продовольства України 17 листопада повідомило, що тримає на постійному контролі ситуацію в олійно-жировій галузі на тлі російських атак по підприємствах харчової промисловості.

– Йдеться про тимчасове призупинення роботи частини підприємств із міркувань безпеки на період відновлення після ворожих атак. Після стабілізації ситуації та завершення необхідних відновлювальних робіт вони повертатимуться до роботи. Внутрішній ринок України повністю забезпечений олією, а наявних потужностей достатньо для переробки всього врожаю, – сказав міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Він наголосив, що підстав для занепокоєння щодо забезпечення внутрішнього ринку немає.

Тарас Висоцький додав, що наразі експорт української олії продовжується у прогнозованих обсягах. Із 1 до 15 листопада Україна експортувала 230 тисяч тонн олії. Це свідчить про те, що попри безпекові виклики та тимчасове призупинення роботи окремих підприємств експортні постачання тривають.

Водночас «Економічна правда» інформувала, що жовтневі поставки олії з України становили 258 тисяч тонн проти звичних 400 тисяч тонн на місяць. Відвантаження стримували затори на кордонах і скорочення заходів суден до глибоководних портів Одеси.

Тепер експорт обмежуватиме й скорочення виробництва. Менші постачання означатимуть менше валютної виручки та податкових надходжень. За тривалого простою українські переробники також ризикують втратити замовлення, які іноземні покупці можуть передати постачальникам з інших країн.

Оскільки Україна виробляє значно більше олії, ніж споживає, нинішня хвиля зупинок передусім загрожує експортним поставкам. Основні втрати припадуть на валютну виручку й аграріїв.

Призупинення закупівлі насіння великими переробниками може спричинити зниження закупівельних цін для аграріїв, збільшення витрат на зберігання врожаю та погіршення їхньої забезпеченості обіговими коштами перед наступною посівною кампанією. Про це пише інформаційний портал Open4Business.

Керуючий директор «Королівського смаку» Максим Король прокоментував аграрному медіапроєкту Latifundist, що зараз заводи стикаються із затоварюванням складів і проблемами з відвантаженням продукції. Готову продукцію ніде зберігати, а експорт, попри надання пріоритету олійним вантажам, залишається проблемним. Українські морські порти заблоковані, а вагони з олією тижнями чекають у чергах на наземних кордонах із ЄС.

Генеральний директор групи «Агротрейд» Сергій Нечипорук за силою негативного впливу на галузь порівнює зупинку олійноекстракційних заводів із закриттям портів Чорного моря:

– Склади повні, а коштів на рахунках не буде. Це особливо відчутно в період виплати орендної плати на землю, закриття кредиторської заборгованості в кінці року та планування ресурсів на посівну кампанію.

Генеральний директор «Гадз Агро» Андрій Санагурський підкреслює, що до зупинки великих заводів соняшник і справді був рятівною культурою для аграрія.

– На швидку ліквідність аграрії могли розраховувати передусім завдяки соняшнику. Він був такою собі паличкою-виручалочкою, давав швидкі гроші. Зараз і ця можливість відпала, – сказав він Latifundist.

Окремо Андрій Санагурський звертає увагу на логістику: пріоритетне вивезення олії передбачили лише для залізничних цистерн, сформованих у маршрути. Натомість багато заводів на заході України працюють з автоцистернами й такого послаблення не отримали.

– Якби пріоритет поширили й на автоцистерни, це прискорило б вивезення олії та могло б здешевити логістику і хоч якось втримати ціни. Зупинка заводів не розвʼязує проблеми, бо вони залишаються заповненими олією, – пояснив він.

На головному фото – Полтавський олійноекстракційний завод. Джерело: poltava.to

Реклама

Ми у соцiальних мережах

Полтавська Думка Полтавська Думка Полтавська Думка
Ми використовуємо файли Cookies

Наш веб-сайт використовує файли Cookies, щоб надати Вам найкращий сервіс. Будь ласка, дозвольте використовувати ці файли для подальшого використання веб-сайту.

Детальнiше про файли Cookies