Ірина Гогунець приїхала разом з шестирічною донькою до Полтави з міста Щастя Луганської області. Вона одна з понад п’ятисот осіб, які від початку повномасштабного вторгнення проживали в шелтерах (притулках) для внутрішньо переміщених осіб, які створила Благодійна організація “Світло Надії”.
Протягом пів року Ірина проживала в притулку, але окрім домівки вона мусила залишити і чоловіка. Все – через домашнє насильство.
Спочатку подружжя жило нормально, але після того, як чоловік почав випивати, почалися проблеми та конфлікти в сім’ї. До прикладу, дитина ще хотіла погуляти надворі, але вже треба було йти годувати чоловіка, аби не було сварки. За словами Ірини, вони відчували себе ніби на прив’язі.
“Я розуміла, що це неправильно, але поки не розуміла, що мені робити і який вихід з цього. Я не могла комусь розповісти, що мене ображав чоловік. Мені було соромно про це говорити. Я розуміла, що це моя проблема і я маю її вирішувати. І тоді я прийняла рішення”, – згадує жінка.
Тоді Ірина вирішила тікати. Потрапила в Полтаву завдяки своїй подрузі з Луганської області, з якою була знайома ще в юності. За словами жінки, перший час вона була психологічно нестабільна — за десять хвилин могла і плакати, і сміятися. Повернутись до життя їй допомагали психологи та консультанти благодійної організації “Світло Надії”. За словами жінки, вона змогла зрозуміти хто вона така, ким вона хоче бути і чого хоче від цього життя.
“Всі люди тут переживають один за одного так само як і за себе”, – зазначає Ірина.
Жінка дуже вдячна БО за надану допомогу. До цього часу вона має невеликі проблеми з вірою в себе, але старанно працює над цим з психологом.
У перші дні після початку повномасштабного вторгнення “Світло Надії” переоблаштували свої приміщення, зокрема молодіжний центр та прихисток для жінок, під шелтери та склади гуманітарної допомоги. Завдяки міжнародним зв’язкам разом з партнерами за лічені дні знайшли все необхідне на перший час; організували матеріальну, психологічну, юридичну допомогу. Також організація почала евакуйовувати людей за кордон. До серпня цього року вони провели 127 рейсів і допомогли виїхати 1900 жінкам та дітям. Команда благодійної організації намагається забезпечити внутрішньо переміщених осіб робочими місцями.
Ірина розповідає, що хоче якомога скоріше стати на ноги і ні від кого не залежати, особливо від чоловіків. Зараз жінка працює майстром манікюру, але паралельно навчається і хоче ще й займатися педикюром.
“Раніше я в себе не вірила. Мені дуже допомогли психологи, вони молодці. Вони надають впевненість в себе. І ти розумієш, що ти нормальна людина, ти все зможеш”, – розмірковує Ірина Гогунець.
Домашнє насильство та війна залишають глибокий слід на психологічному стані жінок. Психологічна підтримка та терапія допомагають їм подолати травми, відновити самооцінку та знайти способи позитивного впливу на своє життя. Висвітлення допомоги та поширення цієї інформації в суспільстві має вагому значущість. Це створює підвищену обізнаність щодо проблем домашнього насильства, розширює розуміння масштабів цих проблем і забезпечує більшу підтримку для жертв. Важливо, щоб жінки, які потрапляють у таку ситуацію, знали, що їм є до кого звернутися та знайти підтримку в такі складні часи. Необхідно повертати таких людей до звичного життя, адже вони — майбутнє України.
Тому благодійна організація «Світло надії» – промінь надії для жінок, що стали жертвами домашнього насилля та переселенців, які шукають притулок від війни. Місія БО полягає в тому, щоб створити безпечне та підтримуюче середовище для цих жінок, допомогти їм перетворити свої травми на сили і знайти натхнення розвиватись. БО надає жінкам, що потерпіли від домашнього насилля, можливість знайти тимчасовий притулок, де вони можуть відновити свою фізичну та психологічну безпеку. Також там надають психологічну підтримку та терапію, щоб допомогти жінкам подолати травми.
Контакти БО «Світло Надії»:
+38(0532) 60-60-81,
+38(094) 869 42 40
м. Полтава, вул. С. Петлюри, 28А
office@lightofhope.com.ua
