Начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич розповів про підготовку критичної інфраструктури до зими в умовах війни, організацію навчання у шкільних укриттях і відновлення пошкодженого обстрілами житла.
Критична інфраструктура та відключення світла
За словами Віталія Дяківнича, нині в області будують інженерний захист на 43 об’єктах критичної інфраструктури. На 11 із них роботи тривають із кінця 2025 року, а ще на 32 почали працювати з травня 2026 року. Готовність споруд на об’єктах оператора системного розподілу становить від 40 до 99 %, на об’єктах системного життєзабезпечення – 34 %.
«Є певні відставання від будівництва, які пов’язані передусім із бойовими діями та тривалістю повітряних тривог. Адже в середньому тривалість повітряних тривог в області зараз складає 12-13 годин на добу. Додатково на темпи робіт впливають затримка постачання матеріалів, складна логістика та високий попит на металоконструкції, адже зараз такі об’єкти будують у всій Україні», – пояснив Дяківнич.
Він також зазначив, що не все залежить від будівництва саркофагів, адже є влучання також в інші мережі розподіленої генерації, які також важливі для того, щоб в області було електропостачання. На Полтавщині зафіксували атаки на близько 7-8 об’єктів критичної інфраструктури.
«Але поки що електропостачання в області є, і я хочу ще раз сказати, що ми залежні від генерації в інших областях. Ми працюємо над тим, щоб мати власну генерацію. Проєкт перебуває на стадії розробки. Всі майнові, земельні питання компанія вже завершила і я вважаю, що найближчим часом – рік-два – в Полтаві буде власна генерація, близько 650 мегаватів. Але це довгий процес узгодження, отримання запозичень, кредитних коштів», – розповів очільник ОВА.
Дяківнич розповів, що нині в області ввели в експлуатацію дев’ять когенераційних установок загальною потужністю 5 мегаватів – у Полтаві, Кременчуці, Горішніх Плавнях, Пирятині та Лубнах. Ще 13 установок уже змонтовані й підʼєднані до мереж, їх планують ввести в експлуатацію до кінця жовтня.
Крім того, деякі підприємства ввели в експлуатацію для власних потреб п’ять когенераційних установок потужністю близько 9 мегаватів, а також триває підʼєднання й пусконалагоджувальні роботи ще трьох установок потужністю близько 10 мегаватів. Загалом до кінця року очікують ввести в експлуатацію когенераційні установки загальною потужністю 15-20 мегаватів. Це установки, які бізнес встановлює на своїх промислових майданчиках.
За словами керівника ОВА, на випадок блекаутів в області є резерв пального, який дозволить безперебійно працювати закладам охорони здоров’я протягом десяти днів.
Об’єкти теплопостачання та водопостачання забезпечені пальним на три-чотири дні безперервної роботи. Згідно з завданням Кабміну, об’єкти теплопостачання, охорони здоров’я, освіти та соціальні об’єкти повинні мати запас палива на 14 днів безперебійної роботи. Для Полтавщини це близько 2500 тонн пального. Нині в області надають додатковий ресурс, щоб зробити такий запас.
Дяківнич зазначив, що тергромадам рекомендують зберігати більшість паливного резерву наливом у резервуарах, а решту – можна і в талонах. Проте їм варто заздалегідь домовлятися з автозаправними станціями, щоб передусім паливо відпускали для комунальних підприємств. Крім того, Рада оборони області ухвалила рішення, щоб АЗС під час блекаутів передусім відпускали паливно-мастильні матеріали для комунальників, Нацполіції, ДСНС і екстреної медичної допомоги.
Освіта й безпека
За словами Віталія Дяківнича, нині в області працюють 452 заклади загальної середньої освіти, в яких навчається близько 121 тисячі учнів. 437 із цих закладів забезпечені укриттями. Водночас близько 6200 дітей не можуть повноцінно навчатися саме через відсутність укриттів.
Проте очільник ОВА вважає: поки що на Полтавщині немає потреби будувати підземні школи, як, наприклад, у Харківській, Сумській чи Запорізькій областях: «Це коштовне капіталовкладення, і ми розуміємо, що воно зараз необхідне у прифронтових областях. Як на мене, то краще нам все-таки працювати над доведенням до ладу тих укриттів у школах, які зараз є, щоб вони відповідали умовам для навчання і перебування там дітей. І саме туди ми повинні спрямовувати фінансовий ресурс».
Він також повідомив, що за погодження Департаментом освіти Полтавської ОВА в укриттях можна облаштовувати буфетні зони, щоб забезпечити харчування школярів під час тривог. У двох громадах області вже відпрацювали облаштування таких зон. Їх також створили в інших обласних комунальних навчальних закладах. Нині громади працюють над тим, щоб зареєструвати ці потужності в Держпродспоживслужбі й оновлюють акти готовності буфетів. Передусім для харчування під час тривог необхідно підготувати приміщення й забезпечити їх водопостачанням.
Крім того, за словами Дяківнича, якщо через блекаут чи довготривале перебування дітей в укритті не можна протягом чотирьох годин доставити гаряче харчування, то допускається заміна готовими продуктами, охолодженими стравами, напоями й виробами з дозволеного асортименту.
Пошкоджене обстрілами майно та житло для ВПО
У Полтавській області пошкоджено внаслідок російських атак близько 2500 об’єктів нерухомості, зокрема близько 1500 житлових будинків – приватних і багатоквартирних, повідомив Дяківнич. Більшість житла відновили завдяки державній програмі «єВідновлення» – станом на 1 жовтня власникам пошкодженого майна в області виплатили близько 158 мільйонів гривень.
Проте є будинки, які зазнали значних руйнувань і досі залишаються невідновленими через брак коштів. Зокрема гуртожиток у Супрунівці та два багатоквартирні житлові будинки в Полтаві на вулиці Баленка, 7 та Великотирнівській.
За словами Дяківнича, в області діє комплексна програма соціального захисту населення, яка передбачає пряму грошову і матеріальну допомогу громадянам, які постраждали внаслідок російських атак. З початку повномасштабного вторгнення таку допомогу отримали 416 людей на загальну суму 7,6 мільйона гривень. Такі програми також діють у територіальних громадах.
Начальник ОВА також повідомив, що після атаки по Кременчуку 7 жовтня надійшли дві заяви на допомогу від родин, у яких загинули члени сім’ї, та ще 20 від постраждалих. Приймання звернень триває. Крім того, область працює з ЮНІСЕФ щодо додаткової грошової підтримки постраждалих внаслідок війни та їхніх родин.
Тим часом досі не визначили джерела фінансування будівництва житла для внутрішньо переміщених осіб у Полтаві на вулиці Лазурній. Дяківнич розповів, що частину робіт із водопостачання та водовідведення виконали, але через брак коштів не завершили. Загальна вартість цих робіт – близько 58 мільйонів гривень, освоїли 36 мільйонів, потрібно ще 22 мільйони. Самі роботи розпочалися у 2024 році.
Інший напрям робіт – зовнішні електромережі й інженерні споруди для електропостачання. Їхня вартість становить близько 65 мільйонів гривень. Ці роботи ще не розпочали.
Вартість самих багатоквартирних будинків для ВПО – близько 2,2 мільярда гривень. Їх будівництво також не розпочали.
Начальник ОВА розповів, що презентував цей проєкт представникам Європейського інвестиційного банку, але чіткої відповіді поки що не отримав.
Нагадаємо, Дяківнич розповів, що для «Полтаваобленерго» погодили придбання лише 25 перемикачів, необхідних для відключення супутніх споживачів від ліній, які живлять критичну інфраструктуру, тоді як необхідно купити близько 1500.
Фото: Олег Марчук, ЮНОПС
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
