Війна змінила життя мільйонів українців. Разом з людьми від воєнних реалій потерпають і тварини – залишаються без житла, лякаються вибухів і навіть гинуть під обстрілами чи під завалами. Як допомогти своїм улюбленцям, які стресують через війну, читайте у матеріалі «Полтавської думки».
Один з таких прикладів – історія Ірини Ємельянової та її кішки Бусинки (Боби) з села Супрунівка Полтавської громади.
Ірина розповідає «Полтавській думці», що Боба сама знайшла свою родину. Сім’я Ірини жила на першому поверсі будинку, часто залишала кватирку відчиненою та підгодовувала вуличних котів. Родина мала двох кішок та двох котиків, а інші періодично заходили, щоб поїсти.
– У нас був гуртожиток для котів, – жартує наша співрозмовниця, – вони приходили, їли та йшли. Отак і Боба прийшла, я її два рази виставила у вікно, потім виставила за двері, але вона повернулася назад через вікно. Я її більше не проганяла, і вона залишилась.
Навесні 2024 року в гуртожиток, де жила родина Ірини Ємельянової разом зі своїми котами, стався приліт, через що виникла пожежа. Бусинка – єдина кішка, яка залишилась у квартирі після вибуху, інші пухнастики розбіглися.
– Боба була вагітна й у квартирі залишилась під диваном, – говорить Ірина. – Наступного дня, коли ми прийшли на згарище, виповзла до нас. Вона стресувала у перший день через переноску, нових людей навколо.
Інших своїх котів з Супрунівки Ірині Ємельяновій знайти так і не вдалося.
– Я їздила туди, шукала їх, залишала їжу, думала, може, вони прийдуть. Але назад вони не повернулися.
За словами жінки, Бусинка швидко впоралась зі стресом. Зараз Ірина Ємельянова живе у квартирі в Полтаві.
– Стресу в неї практично не було, вона досить легко пройшла цей період, – згадує жінка поведінку домашньої улюблениці після влучання в їхню оселю. – Вона швидко освоїлася, прижилася в новій квартирі. Не втратила ласкавість, агресивності в неї не було.
Через пів місяця після прильоту Боба народила в дорожній сумці у новій квартирі.
– У дорожній сумці залишився запах старої квартири, до якого вона звикла. Вона в ній ховалася, не хотіла інших будиночків чи коробок. Не знала, де прилаштуватись у новому оточенні, у сумці і народила, – розповідає власниця чотирилапої.
Тільки згодом Ірина «переселила» Бусинку та її кошенят у нову коробку-будиночок. Жінка вважає, що кішка так швидко оговталась, бо була зайнята майбутнім материнством, а згодом мала годувати та вирощувати кошенят.
Бусинка народила чотирьох малят. Її дочку Ірина Ємельянова залишила в себе, назвавши Муською, а трьох котосинів віддала знайомим у село.
– Там три таких пацани, що мишей у знайомих у хаті вже немає, люди дуже задоволені, – з посмішкою зазначає жінка.
Вона додає, що і Муся та Боба разом не нудьгують, активно граються у квартирі.
– Єдине що, ми зараз живемо на 5-му поверсі, Боба хоче гуляти, а я її не пускаю. Тепер вона стала квартирною кішкою.
За словами Ірини, вона намагалася гуляти з Бусинкою на повідці, але кішка до такого не звикла, тож з цього задуму нічого не вийшло. Тепер чотирилапа улюблениця гуляє на балконі нової оселі.
Керівниця відділу стратегічних ініціатив UAnimals Ольга Чевганюк прокоментувала «Полтавській думці», що на тварин війна впливає так само, як на людей, для них це великий стресовий фактор.
– Тварини, які чують звуки вибухів, повітряної тривоги, можуть мати порушення сну, апетиту, зміну поведінки, бути розгубленими. Стосовно тварин та птахів у дикій природі, то відбувається руйнування їхнього природного середовища, неможливість гніздуватись чи здійснювати інші типові для виду дії у звичному середовищі, – говорить вона.
Через це дикі тварини змушені пристосовуватися – перелітати або переселятися на інші території.
– Тварини покидають звичні місця і шукають території, які будуть придатні до розмноження. І подекуди це досить непросто, тому що в них є певні потреби, наприклад, для цього потрібні болота, які є тільки в певних локаціях.
Через війну Україна втрачає біорізноманіття, велика кількість тварин страждає.
– Ми можемо втратити певну кількість видів. Ті тварини та птахи, які вже були занесені в Червону книгу, наразі є під найбільшою загрозою, – каже Ольга Чевганюк.
Ознаками посттравматичного синдрому після стресових подій, пов’язаних з війною, у домашніх тварин може бути тремтіння, вони можуть ховатись, відмовлятись від їжі, тікати від господаря, уникати людей. Такі тварини потребують більшої уваги, а в окремих випадках – ветеринарної допомоги.
– Якщо ви бачите, що у вашої тварини нетипова поведінка, то краще звернутися до ветеринара, щоб її обстежили. Можливо, він порадить щось більш фахове у конкретній ситуації, – зауважує представниця UAnimals.
Будь-яка тварина стресує через повітряну тривогу та вибухи, власник має підготуватися до таких ситуацій і зробити середовище, де вона живе, передбачуваним і спокійним, наскільки це можливо. Ольга Чевганюк говорить, що важливо зберігати звичний для тварини режим дня, наприклад, гуляти з нею в один і той самий час.
За її словами, під час повітряних тривог на вулиці бажано брати тварину на повідець, адже у випадку вибухів вона може злякатися гучних звуків та втекти.
– Тварини реагують на емоційний стан господаря. Тому, якщо людина спокійна навіть у стресовій ситуації, тварина також почувається спокійніше, – зазначає наша співрозмовниця.
В UAnimals наголошують, що приходити в укриття з тваринами дозволяє закон.
– Потрібно мати все готове для спуску у сховище: комфортну клітку чи переноску, також ми радимо брати з собою плед для тварини, пелюшки, улюблену іграшку, воду та їжу.
Якщо домашній улюбленець опинився під завалами, то після його звільнення варто оцінити його стан, подивитися, чи є екстрені питання, на які треба реагувати, – кровотечі чи опіки, та звернутися до ветеринара.
– Ясно, що це екстремальна ситуація, яка завдає фізичного, психологічного стресу, – коментує Ольга Чевганюк. – Бажано не годувати тварину в цей момент, тому що організм знаходиться в шоковому стані й може не витримати їжі.
Далі представниця UAnimals радить спостерігати за твариною, адже є ймовірність, що виникне потреба лікувати травматичний шок. У такому випадку може знадобитися медикаментозне лікування та подальша реабілітація, які призначить ветеринар.
Ольга Чевганюк додає, що тварини, як і люди, з часом можуть адаптуватися до стресових ситуацій, зокрема, до воєнних реалій:
– Ми вже не перший рік живемо у стані війни, і ці речі мають стати для тварини не стресовими, а черговою нормою. Власник має бути підготовлений і запланувати для себе певні дії, які виконає за необхідності (щоб допомогти своєму улюбленцю – ред.).
Працівники київської ветеринарної клініки Dr. Shedi пояснюють, що коти та собаки сприймають вибухи інакше, ніж люди, і це науково обґрунтований факт. Річ у тім, що слух тварин у 4-5 разів чутливіший, вони мають зовсім інші сенсорні сприйняття, ніж люди, а їхні реакції – більш емоційно загострені. Тому вибухи, феєрверки, постріли та гучні звуки тварини сприймають часто значно болючіше й травматичніше, ніж люди.
Це означає, що те, що людина чує як просто «гучно», для тварини може бути фізично болючим звуковим вибухом. Вони чують вищі частоти, ширший діапазон та вловлюють вібрації з набагато більшою точністю.
Вибухи супроводжуються сильною звуковою хвилею, вібрацією та змінами тиску, які тварини сприймають вкрай гостро. Їхня лімбічна система (емоційний мозок) реагує миттєво: виникають тривога, страх, паніка. Крім того, у тварин немає раціонального пояснення джерела звуку, як у людини, тому вони не можуть «заспокоїти себе логікою».
Реагуючи на вибухи, собаки можуть ховатися, тремтіти, скиглити, намагатися втекти (у таких випадках зростає ризик загубитись або потрапити під машину), проявляти агресію через стрес. Коти ж зазвичай ховаються в закритому просторі, втрачають апетит, можуть перестати ходити в лоток.
Ветеринари клініки Dr. Shedi пояснюють, що тривалий або повторюваний вплив вибухів сприяє розвитку фобій, тривожних розладів у домашніх улюбленців, впливає на травлення, апетит і сон, може ускладнити соціалізацію тварини. У літніх або хворих тварин гучні вибухи можуть навіть спровокувати серцеву недостатність або епілептичний напад.
Фахівці радять господарям наступне під час вибухів:
На головному фото – Ірина та Боба. Джерело: «Суспільне Полтава»
