Щоб розібратися у ситуації, ми взяли коментарі в обох сторін.
У Кременчуці виник конфлікт через Свято-Успенський собор та Свято-Троїцький храм між прихильниками Української православної церкви та Православної церкви України.
20 вересня на фейсбук-сторінці, яку ведуть представники Української православної церкви, стверджувалося, що відбулася незаконна юридична перереєстрація релігійних громад Свято-Успенського кафедрального собору та Свято-Троїцького храму. І найближчим часом планується силовий захват цих храмів. У дописі йшлося, що 1 вересня в обох храмах проходили парафіяльні загальні збори, на яких священнослужителі та парафіяни висловили свою підтримку предстоятелю Української православної церкви митрополиту Онуфрію, також вказали про своє незмінне перебування у лоні Української православної церкви. На фейсбук-сторінці Свято-Троїцького храму, яку ведуть представники Української православної церкви, йдеться, що, попри це, Полтавська ОВА все ж таки провела незаконну перереєстрацію.
Парафіяни біля Свято-Троїцького собору у Кременчуці 20 вересня. Фото: УПЦ
Варто звернути увагу, що Конституційний суд України визнав правомірним перейменування Української православної церкви на Російську православну церкву в Україні. Бо стаття 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» зобов’язує релігійні об’єднання відображати свою належність до релігійної організації за межами України, до якої вона входить, у своїй назві. Але УПЦ заперечує свій зв’язок із Російською православною церквою, а, отже, і назву «Російська православна церква в Україні».
Щоб розібратися у ситуації, яка виникла у Кременчуці, ми взяли коментарі в обох сторін.
Виконувач обов’язків секретаря Кременчуцької єпархії, отець Павло прокоментував «Полтавській думці»:
– Усе почалося не 17 жовтня, а набагато раніше, влітку. Група людей провела збори не на території церкви, а невідомо де, на цих зборах не було представників нашої релігійної громади Української православної церкви – ні священника, ні настоятеля храму, ні парафіян. Ніхто не дав можливості представляти інтереси нашої громади. Сторона ПЦУ, яка захотіла перевести собор у структуру ПЦУ, провели збори без нас. Ми ще навіть не тримали у руках протоколів цих зборів.
За його словами, всупереч закону представники ПЦУ провели перереєстрацію релігійної громади. Якби на збори запросили представників та парафіян Української православної церкви, тоді б рішення перейти до ПЦУ можна було б вважати волевиявленням громади.
– Вони мали б у законному порядку зробити нову реєстрацію своєї громади. А вони отримали наш код ЄДРПОУ, номери, адресу і зробили паралельну перереєстрацію. Нашу громаду ліквідували та зробили свою. А оскільки вони думали, що релігійній громаді належить майно, то почали претендувати на собори, – продовжує він.
Отець Павло каже, що перша спроба силового захоплення у Кременчуці відбулася 19 вересня у Свято-Троїцькому храмі, а пізніше – у Свято-Успенському соборі. Але тоді громада УПЦ не допустила цього.
А 17 жовтня близько 10 людей у військовій формі, а також молоді хлопці 17-18 років у балаклавах близько 17.00 прийшли у Свято-Успенський собор у той час, як там проходило богослужіння. Ці люди оточили вхідні двері і почали змінювати на них замки. А ще кілька молодиків у балаклавах у серцевини замків бокових дверей та вівтаря повбивали цвяхи і заламали їх. А натомість повісили на двері власні замки на ланцюгах. Вони назвалися представниками релігійної громади ПЦУ і показали відповідні документи.
– Вони провокували священників та людей у храмі. Ми викликали поліцію, вона приїхала та не дала ситуації перерости у силовий конфлікт, – розповідає священник.
Містяни і поліція біля Свято-Успенського собору 17 жовтня. Фото: УПЦ
Отець Павло наголошує, що таку перереєстрацію не можна назвати інакше, як рейдерство:
– Ми усі пам’ятаємо, як у 2000-них робили перереєстрацію підприємств, були чорні нотаріуси. Таке ж і зараз, тільки пов’язане з церквою. Прийшло до 20 хлопців у балаклавах та військовій формі та 5 представників громади ПЦУ. Від нас прийшло понад 100 людей, щоб захистити свою святиню.
Він підкреслив, що громада УПЦ не відмовиться від своєї святині, але буде захищати її законними способами, у правовому полі – уже подали до суду та направили відповідні заяви у поліцію.
– Парафіяни та настоятелі роблять ремонти, впорядковують територію, вкладають у собор свою душу, а ті, хто не ходив у цей собор, хоче сказати, що є його парафіянами. Але парафіянин – це той, хто ходить у храм, регулярно молиться, сповідається і причащається.
Отець Павло повідомив, що у Свято-Троїцькому храмі служби Української православної церкви йдуть і зараз, а Свято-Успенський собор стоїть опечатаний поліцією з 17 жовтня. Але отець Павло розповів, що богослужіння УПЦ здійснюється в одноповерховій будівлі колишньої музичної школи, яке знаходиться поряд зі Свято-Успенським собором.
Замок на дверях собору
Він також наголосив, що храми Української православної церкви моляться за перемогу українського війська, допомагають військовим та переселенцям:
– У кожному храмі нашого міста є особливі прохання за наших військових, за нашу державу Україну. Дехто каже, що ми не говоримо слово «Україна» або не молимось за Україну, це неправда і маніпуляція. Ми такі ж люди, як і всі інші в Україні, не потрібно на нас вішати ярлики та звинувачувати.
Він підкреслив, що у травні 2022 року Українська православна церква відділилася від Російської православної церкви, зв’язків з нею не має ні матеріальних, ні духовних. Тож попри чутки УПЦ не підтримує російських військових.
– Ми слідуємо томосу, виданим патріархом Олексієм у 90-х роках. Там є такі слова, що Українська православна церква ні адміністративно, ні матеріально не підпорядковується Російській православній церкві. Ми з 90-х років ніяких зв’язків (з Росією – ред.) не маємо, ми ніколи туди грошей не возили, як говорять деякі люди, такого ніколи не було.
Архімандрит Феодосій пояснив «Полтавській думці», що більша частина приходу Свято-Успенського собору бажала перейти до Православної церкви України:
– Їхній єпископ і духовенство стало забороняти людям висловлювати свою думку. Вони видали циркуляр для внутрішнього користування, у якому йшлося, що парафіяни не мають права щось вирішувати без відома керівництва – очільника храму і митрополита Миколи. Це порушує Конституцію, у них забрали слово. Їхній владика не благословляє людей переходити в інші громади, їм заборонили це. Вони ведуть диктаторські умови в громадах, людей залякують. І ті люди, які налякалися, залишилися. А ті люди, яким це набридло, стали просити перейти до ПЦУ.
Але коли «Полтавська думка» запитала про цей циркуляр в отця Павла з УПЦ, той заперечив, що такий документ існує. І відповів, що рішення про перехід може прийматися на парафіяльних зборах, якщо люди віддали за нього ⅔ голосів.
Архімандрит Феодосій каже, що частина парафіян, які хотіли перейти до ПЦУ, звернулася до нього. Адже раніше він 26 років служив в УПЦ, а на початку 2023 року перейшов до Православної церкви України. Збори громади пройшли у Крюкові, неподалік від храму.
– Громада проголосувала, її перереєстрували. Ми отримали усі законні документи. І тому на законних основах пішли до храму.
На наше запитання про людей у військовій формі та балаклавах, про яких розповідав представник УПЦ, відповів наступне:
– Це було всього-на-всього троє людей. Вони просто стояли там, щоб нас не побили, виконували функцію охорони.
Як пояснює Феодосій, із боку УПЦ приїхали чоловіки, які почали погрожувати громаді ПЦУ, тож довелося попросити у знайомих військових захисту:
– Ми їх попросили, щоб вони підійшли і допомогли у випадку, якщо на нас будуть нападати. Щоб не допустити бійки.
Архімандрит наголосив, що представники Православної церкви України протягом місяця надсилали офіційні листи представникам Української православної церкви з проханням передати ключі від храму:
– Вони не реагували, тоді ми підійшли і сказали, що будемо змінювати замки, ми мали на це право. Ми ліквідували їхні замки, щоб вони не працювали, а працювали наші. Але перед тим, як прийти туди, ми показали документи усім органам – звернулися до поліції, Служби безпеки України, прокуратури. Вони встановили чинну правову силу наших документів.
Архімандрит Феодосій прокоментував «Полтавській думці», що Православна церква України найближчим часом має отримати доступ до Свято-Успенського собору і буде там проводити богослужіння. Людей вже навіть почали запрошувати на службу ПЦУ у Свято-Успенському соборі.
Запрошення на службу ПЦУ у Свято-Успенському соборі 27 жовтня. Фото: ПЦУ
Також він підкреслив: якщо представники УПЦ у суді доведуть, що саме вони мають право служити у храмі, то громада ПЦУ віддасть ключі від собору без будь-яких питань.
– Вони знову людей вводять в оману. Ніяких розбоїв не було, – підсумував архімандрит. – Ми до них зверталися місяць, я їм писав офіційні листи. Ми не прийшли забирати храм, а прийшли, щоб законно у нього зайти. Якщо вони подадуть у суд і виграють, я їм ключі віддам, не буду з ними воювати і чинити опір.
У розпорядження «Полтавської думки» потрапив правовий установчий документ – статут Свято-Успенської релігійної громади УПЦ у Кременчуці, у якому йдеться, що парафія дотримується статуту Руської православної церкви.
Старий статут Свято-Успенської громади УПЦ
На це отець Павло з УПЦ відповів, що його церква намагається з 2018 року змінити статути своїх храмів, але їй це не вдається – Полтавська ОВА відмовляє у цьому. Вочевидь так відбувається через рішення Конституційного суду України від 27 грудня 2022 року, згідно з яким Українська православна церква має називатися Російською православною церквою в Україні. Але УПЦ не визнає цю назву, а також заперечує свій зв’язок з Росією (про що ми писали вище).
Новий статут, який не вдається затвердити
Пресофіцерка Кременчуцького райуправління поліції Анна Васенко прокоментувала «Полтавській думці», що 17 жовтня поліція дійсно приїжджала у Свято-Успенський собор, щоб запобігти порушенням публічного порядку і чинного законодавства. Зараз дві сторони у цивільному порядку з’ясовують питання, яке виникло.
– Юристи обох сторін спілкувалися у присутності поліції, ми спілкувалися з обома сторонами. Обидві сторони надали документи, які наразі вивчаються у рамках перевірки, – каже Анна Васенко.
Також вона додала: щоб запобігти викраденню майна, поки йде перевірка, управління культури і туризму Кременчуцької міської ради 18 жовтня зробило опис усього майна Свято-Успенського собору.
Подібний випадок конфлікту між ПЦУ та УПЦ не єдиний в Україні. Наприклад, вранці 17 жовтня у Черкасах також сталися сутички на релігійному ґрунті у Свято-Михайлівському кафедральному соборі у центрі міста. На відео, які з’явилися у соцмережах, видно, як люди кричать, б’ються, а також застосовують сльозогінний газ і вогнегасники. У результаті собор все ж перейшов від УПЦ до ПЦУ.
Як повідомив у коментарі місцевому виданню «1800» керівник Черкаського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ігор Фесун, постраждали близько 26 людей – у них опіки слизових оболонок та переломи.
Нагадаємо, що 23 вересня в Україні набув чинності закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» № 3894-IX. Він передбачає припинення в Україні діяльності релігійних організацій, пов’язаних з Російською православною церквою.
Як зазначає видання «Суспільне», релігійні організації, які підозрюють у співпраці з Російською православною церквою, буде перевіряти відповідна експертна комісія. Її має створити Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Якщо комісія зафіксує порушення – ДЕСС видасть припис церкві на виправлення ситуації.
Спікер парламенту Руслан Стефанчук в ефірі телемарафону розповів, що релігійним організаціям після рішення комісії дадуть 9 місяців, щоб порвати зв’язки з Росією.
Якщо зв’язки з країною-агресором не будуть припинені, ДЕСС подасть на цю конкретну юридичну особу позов до суду, який і матиме право ухвалити рішення про заборону.
Видання ВВС пише, що події в Черкасах є продовженням процесу, який почався після великого вторгнення Росії й оголошення президентом Володимиром Зеленським курсу на «духовну незалежність» від Москви. Тоді ж влада почала процес витіснення УПЦ з Києво-Печерської лаври. Такі події з силовими елементами відбуваються по всій країні. І, як показують соцопитування, більшість українців опосередковано це підтримує. Прихильники ПЦУ твердять, що переходи відбуваються за рішенням церковних громад, а УПЦ каже, що це силові захоплення.
На головному фото – Свято-Успенський собор Джерело: УПЦ
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі.
