13 жовтня у Кобеляцькому районному суді продовжиться слухання справи Павла Гунжеля, депутата Білицької селищної ради, громадського активіста, редактора газети «Хроніки громад», фермера, колишнього педагога. Можливо, йому вже й винесуть вирок. Справа слухається в закритому режимі.
Чимало людей з усієї Полтавщини питають мене, за що його заарештували і яке покарання він може отримати? Відповідаю. В одній зі своїх статей у Facebook П.Гунжель писав, зокрема про те, що командування 116-ї бригади кидає добровольців на такі ділянки фронту, де вони гинуть без усякої користі й оприлюднив карту тієї місцевості, яку йому надіслали вояки. Карта виявилася секретною. Таким чином Павло Олександрович потрапив під дію ч.2 ст.114-2 Кримінального кодексу України: «поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років».
Важко сказати, яким буде вирок. Цього не знає ніхто, допоки суддя не вийде з нарадчої кімнати й не оголосить. І залежить це від багатьох чинників. По-перше, що вимагатиме прокуратура. По-друге, суддя – незалежна особа, котра при ухваленні рішення керується як законами України, так і власними переконаннями. І їй, мабуть, нелегко визначитися, коли у справі є настільки різні матеріали щодо підсудного.
Я розмовляла з одним з депутатів, котрий розповів мені про характеристику Павла Гунжеля, надану Білицькою селищною радою. Ну, якщо образно, то вона така, з якою і в тюрму не приймуть. Тут уже голова громади Микола Скрильник міг помститися П.Гунжелю по повній. І Павло Олександрович це добре знає, і я як журналістка-правозахисниця: коли захищаєш простих людей, то наживаєш безжальних ворогів серед владців різного штибу. А П.Гунжель неодноразово писав статті, по яких правоохоронні органи порушували кримінальні провадження. Неважко припустити, які почуття має селищний голова до депутата за спричинені незручності. А цього року Павло Олександрович виступив ще й проти намірів М.Скрильника відновити роботу смердючого, без очисних споруд свинарника в Біликах, який жителі селища «з боями» закривали чотири роки, і представляв у адмінсуді інтереси громади.
У той же час суддя задовольнила клопотання адвоката про долучення до матеріалів справи листа виборців Білицької громади, від якої він і був обраний депутатом. Під листом – понад 30 підписів. Цитую: «Ми знаємо Павла Гунжеля як чесну й порядну людину та відданого патріота своєї країни. Він завжди боровся за правду і права людини. Викривав корупцію і порушення закону. Великий внесок його як депутата у справу закриття свинокомплексу. Він займався питанням виділення АТОвцям земельних ділянок. У 2014 році він був активним учасником Євромайдану у Києві. Як журналіст висвітлював проблеми громади й переймався проблемами кожної окремої людини. Ми, жителі Білицької громади, не віримо в те, що з такою патріотичною позицією можна зрадити Батьківщину».
Вісім (!) громадських організацій надали Павлу Гунжелю подяки за різну його діяльність. І зрозуміло, що у керівників цих ГО силою цих документів ніхто не вимагав і пістолет до скроні не приставляв. Коли вони дізналися, що Павло знаходить під судом, вони вирішили доречним надати ці подяки.
Зокрема, Полтавська обласна Асоціація фермерів та приватних землевласників ім. Героя України, Героя Небесної сотні В.Чиміленка пише: «З часу створення фермерського господарства «Сакура-С» у 2012 році ви берете активну участь у розвитку фермерського руху на Полтавщині, подаєте приклад у безкомпромісному захисті інтересів фермерів, надаєте благодійну допомогу, здійснюєте велику депутатську роботу, займаєте незламну патріотичну позицію та відданість Україні. Висловлюємо вам щиру подяку за вашу сумлінну хліборобську працю, високу свідомість і громадянську подвижницьку діяльність. Голова Асоціації Василь Бурлака».
Громадська правозахисна журналістська організація «Полтавський медіаклуб», яку я очолюю, теж подякувала Павлу Гунжелю за багаторічну правозахисну й журналістську роботу. «Хоча ви не маєте базової журналістської освіти, ваші журналістські розслідування та статті відзначаються об‘єктивністю, глибоким знанням матеріалу, використанням кількох джерел інформації і – головне – чіткою громадянською позицією (чого нерідко не вистачає професійним журналістам), що є прикладом по-справжньому громадянської журналістики. В основі вашої правозахисної діяльності – вищий ступінь небайдужості до чужої біди, важливих соціальних проблем, загострене почуття справедливості й відданість принципу «хто, якщо не я». Президент правозахисної ГО «Полтавський медіаклуб» Людмила Стельмах, магістр державного управління, лауреат премії за журналістську мужність ім.Вадима Бойка, всеукраїнських правозахисних премій ім.Валерія Марченка та Василя Симоненка».
Полтавське обласне товариство «Просвіта» теж висловила Павлу Гунжелю подяку за активну просвітницьку діяльність. «Своєю активною участю у Революції Гідності, – йдеться в документі, – ви заслужили повагу не тільки нашого членства, а й усієї активної патріотичної України. Ваша просвітницька діяльність у соцмережах та газеті «Хроніки громад» спрямована на утвердження української самосвідомості, українських цінностей, патріотизму, поваги до держави та наших захисників і захисниць, а також публікація матеріалів із засудженням корупції у місцевих органах влади, осуду депутатів-регіоналів та діяльності УПЦ Московського патріархату викликають повагу і схвалення читачів. Викликає захоплення і ваша безкомпромісна позиція як депутата Білицької селищної ради щодо захисту насущних інтересів громади. Голова Полтавського обласного Товариства «Просвіта», депутат Полтавської обласної ради, народний депутат ІІІ, IV, V та VI скликань Микола Кульчинський».
Додам, що коли Павло Гунжель боровся проти незаконних кар‘єрів, а обласна влада цього ніби не дуже й помічала, йому у дворі спалили легковик і погрожували фізичною розправою. Та навіть після цього він не піддався залякуванню й продовжив свою роботу – до переможного кінця.
Білицька громадська організація «Своя земля» висловила подяку Павлу Гунжелю як «патріоту, волонтеру, депутату Білицької селищної ради – за громадянську мужність, самовідданість та активну позицію в захисті прав і свобод жителів громади, за забезпечення кращої якості життя біличан, за збереження природного середовища і проти спроби селищної ради відновити цього року незаконну діяльність свинокомплекса ТОВ «Сільські традиції»; за допомогу у виділенні земельних ділянок для воїнів АТО; за збереження місцевої лікарні; за волонтерську допомогу ЗСУ; за соціальне служіння та вагомий особистий внесок у розбудову Білицької громади. Голова ГО Лідія Плужник».
Щирі подяки висловили також керівники полтавського осередку Спілки громадських організацій України «Народна рада» Тетяна Донченко, Благодійного фонду «Дублін» Олександр Довгопол, команда підрозділу забезпечення ГО «Едісон Кемп».
Одно слово, авторитетні й заслужені, поза сумнівом, громадські й державні діячі показали багатогранність особистості Павла Гунжеля! І в їхніх подяках, і в характеристиці голови Білицької селищної ради йдеться наче про двох абсолютно різних людей: один – світла, пасіонарна, смілива й прекрасна людина; другий, змальований мстивим селищним головою, – якийсь темний асоціальний тип.
Утім, сподіваюся, що суддя розбереться, де правда, а де брехня.
У Єдиному державному реєстрі судових справ я подивилася судову практику за ст.114 Кримінального кодексу України. Переглянула чимало вироків. Мене вразило те, що в багатьох випадках, коли громадяни України навіть мали злий умисел передати ворогу інформацію про розташування підрозділів ЗСУ, переміщення української військової техніки в умовах воєнного стану або здуру викладали в соцмережах фото-відео роботи нашої ППО тощо прокурор і підслідний/підсудний укладали угоду про визнання винуватості, суд затверджував таку угоду і вирок пом‘якшували: звільняли від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком 1-3 роки. Тобто те, що в народі кажуть: «Дали умовно».
Однак на етапі досудового слідства прокурор чомусь відхилив пропозицію П.Гунжеля про таку угоду. Хоча підсудний може в суді знову запропонувати її укласти. Є й пом‘якшуючі обставини: малолітня дитина, перша судимість, визнання вини, співпраця зі слідством.
Сподіватимемося на краще, адже яка користь від того, що Павло Гунжель сидітиме у тюрмі за кошти платників податків…
Людмила Стельмах (Кучеренко),
президент правозахисної ГО «Полтавський медіаклуб»
