За оцінками Мінагрополітики, в Україні може відбутися зростання цін на продукти. Але зараз немає підстав говорити про дефіцит харчів в області, прокоментували редакції в Полтавській ОВА.
Днями наша читачка Євгенія Шабельник розповіла «Полтавській думці», що не змогла купити гречки у магазині однієї з торговельних мереж на Полтавщині.
– Хотіла купити гречки, щоб каші зварити, а її немає! Тільки пшенична, рисова, перлова крупи, кускус. Розгребли усю гречку! – каже Євгенія.
Як пише видання The Guardian, російські удари призвели до перебоїв із постачанням продуктів у країні. Після того як росіяни почали активно бити по складській і логістичній інфраструктурі, українці купують більше харчів про запас.
Від початку повномасштабної війни в Україні були знищені або виведені з ладу від 950 тисяч до близько 1 мільйона квадратних метрів складських площ, і близько половини з цієї кількості – протягом липня-серпня 2026 року. Про це інформує видання «Фокус». На Київську область і столицю припадає близько 28 % усіх знищених по країні складських площ.
«Полтавська думка» раніше писала, 22 серпня російські війська атакували розподільчий центр «Аврори» в Полтавському районі. На момент атаки всі працівники перебували в укритті. Після першого влучання військові РФ завдали повторних ударів – уже тоді, коли на місці працювали екстрені служби. Рятувальники встигли відійти на безпечну відстань, пошкоджень зазнали автомобілі ДСНС.
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький ще 28 серпня повідомив, що російські атаки знищили близько 90 % сучасних місць зберігання товарів в Україні.
– Але разом із цим це не означає, що українці залишаться без продуктів харчування. Загрози голоду немає, – наголосив міністр.
Проте він зазначив, що атаки на логістичну інфраструктуру можуть вплинути на асортимент товарів у магазинах. Зокрема магазини можуть одночасно мати менший асортимент окремих видів продукції.
Якщо до логістичних проблем додається різке збільшення закупів, полиці можуть спорожніти швидше, ніж магазин встигне отримати наступну партію. Така ситуація може виглядати як дефіцит, хоча сам продукт у країні є.
Через постійне знищення складської інфраструктури змінюється логістика роздрібної торгівлі – доводиться переходити на прямі постачання від виробника до магазинів (хоча це складніше та дорожче) або використовують дрібніші розосереджені склади.
– Один з ключових елементів нової моделі постачання продовольства – розміщення невеликими партіями. Друге – пряма доставка безпосередньо від виробника до місця реалізації, – наголосив Тарас Висоцький.
І хоча частина підприємств наразі релокується в інші місця, російські атаки вже фіксуються і на релокованих об’єктах.
Міністр також запевнив, що наразі Україна має достатні запаси продовольства для забезпечення внутрішнього ринку, а також необхідні потужності для зберігання овочів. Основні овочі, передусім борщового набору, виростили в країні в достатній кількості, і вони будуть доступні українцям для споживання.
Перебудова логістики та децентралізація складів вимагатимуть додаткових транспортних витрат, однак, за оцінками Мінагрополітики, це спричинить лише незначне зростання цін на продукти – максимум до 2,5 %.
Але, як повідомляє The Guardian, представники бізнесу допускають значно більший вплив – до 15 %.
За прогнозом директорки UTG Євгенії Локтіонової, через удари по складах витрати на логістику сухих продуктів можуть зрости на 15-25 %, а охолоджених – на 35-50 %. У роздрібній ціні це може дати приблизно 3-5 % подорожчання сухих продуктів і 7-12 % – охолоджених. Про це пише Retailers.
Найвразливішими в такому разі будуть продукти, для яких потрібні холодильні склади та безперервне дотримання температурного режиму. З крупами, макаронами чи консервами організувати альтернативне зберігання простіше, ніж, наприклад, із молочною, м’ясною або іншою охолодженою продукцією.
Є й стриманіші галузеві оцінки. Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур зазначав, що близько 75 % виробників не мають ресурсів для повноцінного переходу на прямі постачання в магазини. За його оцінкою, перехід до такої моделі може збільшити кінцеву вартість продукції приблизно на 1-5 %.
Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич прокоментував редакції, що обласна військова адміністрація відстежує загальну ситуацію із забезпеченням населення товарами першої потреби, й наразі немає підстав говорити про дефіцит продуктів в області.
За його інформацією, торговельні мережі працюють у штатному режимі, постачання здійснюється стабільно, а наявність певних товарів залежить безпосередньо від конкретного магазину.
– Відсутність окремих товарних позицій у конкретному магазині може бути пов’язана з особливостями логістики та формування запасів самої мережі, – повідомив Віталій Дяківнич у коментарі «Полтавській думці».
У Мінагрополітики не прогнозують довгострокового зникнення продуктів із полиць магазинів.
– Можуть бути короткострокові перебої, пов’язані зі складністю логістики, але з точки зору доступних обсягів виробництва не передбачається довгострокових дефіцитів за жодним видом продукції, – сказав міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Посадовець наголосив, що робити запаси базових харчів більш ніж на місяць наразі немає жодної потреби – тижневого чи місячного резерву цілком достатньо.
Експерт ринку пального Дмитро Льоушкін також переконаний: навіть якщо великі логістичні склади будуть знищені, це не означатиме дефіциту продуктів у країні.
– Дефіциту та голоду не буде. Просто продукти купуватимемо на ринку та в маленьких магазинчиках, а мережеві супермаркети не зможуть забезпечувати звичного асортименту, – говорить він.
Проте, на його думку, супермаркети не зникнуть:
– Просто буде перетікання клієнтської маси, можливо, якісь супермаркети закриються, але навіть за найгіршого сценарію зі складами це не буде масово.
Наразі одна з найбільших українських мереж супермаркетів АТБ запровадила тимчасовий ліміт на продаж визначених категорій товарів – не більше 6 одиниць або кілограмів в одному чеку. Про це компанія повідомила 28 серпня.
Обмеження діють на консерви, олію, пластівці, оцет, продукти швидкого приготування, яйця, крупи, цукор, сіль, борошно, макаронні вироби, соду, крохмаль, повідомляє «Суспільне».
У мережі пояснили, що таке рішення пов’язане не лише з наслідками російських ударів, а й зі збільшенням випадків спекуляції. За даними АТБ, дефіциту товарів немає, але перекупники здійснюють закупівлі в магазинах великими партіями, щоб потім перепродати.
– Це критично збільшує навантаження на нашу логістику, яка покликана передусім безперебійно забезпечувати свіжими продуктами широкі верстви населення, навіть у найбільш небезпечних прифронтових регіонах, – кажуть у компанії.
У АТБ додають, що обмеження є тимчасовими, і запевняють, що роблять усе можливе для безперебійного постачання продуктів у магазини.
Видання Dilo.ua з посиланням на дані маркетплейсу Prom повідомляє, що за останній місяць українці вдвічі збільшили замовлення в інтернеті на продукти тривалого зберігання та суттєво збільшили витрати на них.
Найбільше зріс попит на крупи – їх купують у 2,2 раза частіше, ніж торік. Середній чек у цій категорії зріс на 35 % і становить 529 гривень. Найчастіше замовляють вівсянку, гречку, пшеничну крупу та рис.
Помітно побільшало замовлень і на консерви – у 1,7 раза. Середній чек тут становить 870 гривень. Серед популярних товарів – тунець, томатна паста, кілька, тушковане м’ясо та готові м’ясні продукти.
Також українці частіше купують борошно (+50 %), рослинну олію (+41 %) та їжу швидкого приготування (+27 %). Покупці часто замовляють олію не тільки у великих тарах, але і ящиками.
Радник президента України та фахівець із військових радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов заявив, що зима 2026-2027 буде для українців важкою через удари армії РФ по енергетиці, однак браку продуктів чи пального не передбачається.
Він також зазначив, що зараз люди масово піддаються панічним настроям та починають скуповувати товари з полиць магазинів через посилення дронових атак на Україну. Але радник президента впевнений, що в цьому немає потреби, оскільки ринок України тісно повʼязаний із Європою.
– Якщо забракне якогось товару, Європа нас ним завалить. Так, можуть виникнути локальні проблеми з окремими товарними групами, якщо Росія зруйнує якесь конкретне виробництво. Але тотального дефіциту не буде. А ось удари по енергетиці – будуть, – попередив радник президента.
Він порадив «поки є час і ціни не піднялися», купувати генератори, павербанки та зарядні станції:
– Усе це можна замовити з Китаю й почекати кілька тижнів на доставку, а не робити це потім у поспіху. У кого є кошти – гібридні інвертори з акумуляторами. І варто мати запас пального (хоча б каністра на 10 літрів), щоб не стояти в чергах на заправках у перший день, коли щось трапиться.
Також фахівець не виключає того, що цієї осені необхідно буде додатково бурити артезіанські свердловини, щоб забезпечити воду.
Головне фото: Getty Images
