Деменція давно уже перестала бути виключно захворюванням людей старшого віку, й останнім часом все частіше стає відомо про випадки, коли вона виникає у людей віком 40+. Про це «Полтавській думці» розповіла Оксана Тондій, кандидатка медичних наук, неврологиня неврологічного відділення 2-ї міської клінічної лікарні Полтави.
У людей із таким синдромом знижуються когнітивні функції – пам’ять, мислення, мовлення, здатність орієнтуватися та виконувати повсякденні дії – через ураження головного мозку. Найпоширеніша форма деменції – це хвороба Альцгеймера, на яку припадає близько 70 % випадків, повідомляє МОЗ.
Як пояснила Оксана Тондій, фактори ризику розвитку деменції можна розділити на дві великі групи – модифіковані (ті, на які можна вплинути) та немодифіковані (ті, на які неможливо вплинути).
Серед модифікованих на першому місці – генетична схильність.
– В Україні, на жаль, неможливо робити генетичне картування на потрібні гени щодо захворювань, де деменція є одним із складових синдромів, як в інших країнах, – каже наша співрозмовниця.
Також до цієї групи належать порушення обміну речовин, які можуть провокувати ранню деменцію, наприклад, порушення засвоєння мікроелементів (заліза, міді), накопичення тау-білку в мозку, амілоїдоз.
– Накопичення білку амілоїду у структурах головного мозку провокує хворобу Альцгеймера. Тому амілоїдоз – це не тільки ураження нирок та судин, це відкладення в мозку і великий фактор ризику деменції, – коментує лікарка.
До модифікованих чинників належать проблеми з артеріальним тиском, цукровий діабет, куріння та вживання алкоголю, депресія, травми, низька фізична активність тощо.
1. Гіпертонія, меншою мірою – гіпотонія.
– Кожна свідома людина повинна слідкувати за своїм артеріальним тиском, систолічний (верхній) тиск має бути не нижчим за 115 і не вищим за 140. Це не означає, що нижче за 115 і вище за 140 – то катастрофа. Але це ті цифри, які уже спонукають звернутися до лікаря, щоб їх регулювати, – пояснює неврологиня.
2. Цукровий діабет як першого, так і другого типу.
– Обов’язково слід контролювати рівень цукру! При цукровому діабеті вражаються не тільки дрібні судини, нервові закінчення, підшлункова залоза та очі, а й головний мозок. Ураження мозку може приєднати до себе такий синдром, як зниження когнітивних функцій, зокрема і деменцію.
3. Підвищення рівня холестерину і ліпопротеїнів низької щільності, що призводить до атеросклерозу.
– Атеросклероз є практично в кожної людини віком 50+, але не в кожного він викликає деменцію. Ми звертаємо увагу пацієнтів на те, чи немає у судинах відкладень великих бляшок, які порушують кровоток.
Якщо у судинах є великі бляшки, такого пацієнта скеровують до судинного хірурга, щоб він з’ясував, чи не потребує людина стентування, і до терапевта, щоб він підібрав препарат для корекції цього стану.
4. Куріння цигарок, кальянів та вейпів.
Ця звичка не лише негативно впливає на бронхо-легеневу систему, а й рефлекторно звужує судини на долонях і стопах, а також дрібні судини, які живлять головний мозок. Тому куріння є фактором ризику ураження мозку, а в майбутньому – й деменції.
5. Низька фізична активність та ожиріння.
Низька фізична активність призводить до кисневого голодування головного мозку, а також збільшує ризики виникнення гіпертонії, цукрового діабету та підвищення холестерину.
6. Вживання алкоголю.
Лікарка розповідає: існує версія, що в невеликих дозах червоне сухе вино може бути корисним для серцево-судинної системи і сприяти виведенню радикалів.
– Деякі продукти із винограду є природними, сильними антиоксидантами. Але все-таки це насамперед алкоголь, що призводить до виведення вітамінів групи В (особливо В1, В12) та спазму судин. Тому ми не розглядаємо алкоголь як лікування, навіть якщо це якісне червоне вино. Навпаки – алкоголь, особливо при надмірному вживанні, є фактором ризику ураження головного мозку, зокрема розвитку деменції.
7. Депресія.
Вона може тягнути за собою у когось – низьку фізичну активність, хтось може знаходити розраду у шкідливих звичках, тому при депресії ризик розвитку деменції зростає.
Неврологиня зазначає, що люди з пострадянського простору зазвичай стидаються звертатися до психіатрів через упередження і думку, що тоді тебе визнають ненормальним і приклеять тавро на все життя. Натомість люди читають про лікування в інтернеті, розпитують знайомих і самі собі призначають ліки.
– Робити цього не можна категорично! Тому що практично всі антидепресанти мають свої побічні дії, а при неконтрольованому використанні ліків будь-якої групи можна отримати інтоксикацію та ураження головного мозку, – зазначає неврологиня.
8. Порушення слуху та зору в людей старшого віку, які не коригуються.
– Якщо людина чекатиме, що саме пройде і поступово втрачатиме слух і зір, то їй перестане надходити інформація з зовнішнього світу. А для нормального функціонування головного мозку треба насамперед отримувати інформацію ззовні, аналізувати її й видавати на неї відповідь.
Тож якщо мозок недоотримує слухові та зорові дані, це може призвести до когнітивних розладів й деменції.
9. Мимовільна або добровільна соціальна ізоляція.
– Людина – це істота соціальна, і якщо вона залишається сама, не має обміну інформацією, без цього мозок перестає потрібним чином функціонувати, – пояснює Оксана Тондій.
10. Надзвичайно важливий фактор ризику, що може викликати деменцію, – це перенесені черепно-мозкові травми, особливо середнього та важкого ступеня.
– На місці травми формується зона, яка фактично виключена з роботи. По аналогії, як рубець на шкірі. Чим важча травма, тим глибша або обширніша ця ділянка.
Лікарка зазначає, що під час війни в людей, які отримали поранення, контузії прирівнюються до струсу головного мозку, тобто до найлегшого ступеня черепно-мозкової травми. Але насправді механізми травми у випадку контузії зовсім інші й можуть мати набагато серйозніші наслідки.
– По-іншому реагують нервові клітини, між ними порушуються нейробіологічні зв’язки. Там, де зв’язок порушений, порушується і функціонування (мозку – ред.), а це значний фактор ризику зниження когнітивних функцій.
11. Недостатній рівень освіти та когнітивної стимуляції протягом життя.
– Якщо людина живе у своєму вузькому світі, нічим не цікавиться, не прагне розвиватися, отримувати нову інформацію та нові знання, то рано чи пізно з’явиться когнітивна недостатність, – підкреслює лікарка.
Вона наголошує, що важливо стимулювати свій мозок – розв’язувати кросворди, складали пазли, читати книжки, виконувати вправи, які потребують координації рухів, а не просто переглядати ролики в інтернеті.
– Добре робити такі дії, які потребують мобілізації різних відділів мозку – в’язати на спицях, викладати мозаїки, робити вироби з бісеру, клеїти моделі, створювати колажі з картинок і листівок, малювати.
Літні люди з деменцією пам’ятають те, що було давно, але забувають поточні події. Вони стають менш рухливими, «завмирають», відмовляються від виконання тих функцій, які робили раніше: перестають готувати собі їжу, обирати одяг, забувають, що треба зробити гігієнічні процедури (не вмиваються, не перевдягаються), не пам’ятають, навіщо прийшли до туалету. Вони втрачають інтерес до того, що їх цікавило раніше, можуть дивитися в телевізор або комп’ютер, але не розуміти, що діється на екрані.
У людей молодшого віку початок синдрому відрізняється, він супроводжується змінами особистості і поведінки. У них може зберігатися гарна пам’ять на поточні й давні події, але втрачається здатність планувати своє життя, розв’язувати задачі та вибудовувати зв’язки між подіями, які абсолютно взаємопов’язані.
– Наприклад, людині треба кудись піти, але вона довго думатиме: «А куди треба йти? А чого я взагалі туди піду? А, може, не йти й воно якось зробиться саме?» Тобто немає логічних поєднань для виконання задач, – говорить неврологиня.
Також пацієнт може знизити контроль над своєю поведінкою, не добирати слова, неадекватно поводитися, бути розгальмованим, відпускати некоректні жарти.
– У молодих набагато частіше з’являються апатія, втрата задоволення від тих процесів, які раніше його приносили: смачної їжі, сексу, колекціонування, подорожей, нових вражень. Усе втрачає сенс, тому що не приносить задоволення.
Крім того, знижується або втрачається емпатія до інших людей, порушуються зорові та просторові співвідношення.
– Людина каже: «Я їду на машині й перестав сприймати габарити автівок, не можу оцінити відстань» або «Не можу зорієнтуватися, переходжу в іншу кімнату і я не розумію, де я». Це теж один із проявів ранньої деменції, – пояснює Оксана Тондій.
У молодих людей на початку захворювання часто виникають мовні порушення – пацієнт втрачає можливість добирати слова.
– От він слова знає, а вони ніяк не поєднуються у фразу. Або людина щось чує, але має великі складнощі, щоб повторити почуте.
Психіатри і на ранніх стадіях неврологи проводять спеціальні тести, які дозволяють зробити висновок про когнітивні функції, запам’ятовування поточного і віддаленого, про те, чи зберігається у людини аналіз та синтез, та призначити адекватне лікування.
– Справа в тім, що не існує практично чистої деменції або чистого когнітивного порушення. Завжди є ціла купа супутніх станів – це і судинні ураження, й ураження хребта, і порушення обмінних процесів. Лікування потрібно призначати таке, щоб воно поєднувалося з препаратами, які людина вже приймає.
Оксана Тондій закликає пацієнтів не займатися самолікуванням, а звертатись до лікаря і обов’язково називати, чим хворіють і які ліки вже приймають.
При підозрі на деменцію лікарі користуються короткою шкалою оцінки психічного статусу (Mini Mental State Examination), Монреальським когнітивним тестом (МОСА), шкалою депресії Бека (BDI) і шкалою тривожності – це найпростіші анкети в паперовому варіанті.
Також під час обстеження лікар може призначити пацієнтові пройти МРТ або КТ.
– Багато станів при КТ або МРТ бувають виявленими вперше і вказують на причини деменції. Можна знайти пухлину або уражену ділянку як прояв перенесеного на ногах, непомічного інсульту. І навіть якщо пухлина доброякісна за своєю природою, вона буде злоякісною за перебігом. Бо всередині черепа замкнений простір, і різні структури мозку будуть здавлюватись пухлиною, – коментує наша співрозмовниця.
Неврологиня підкреслює: найбільша помилка, якої можуть припуститися родичі, що доглядають за хворим з деменцією, – це «забити» на людину.
– Сидить – хай собі сидить, не може митися – хай ходить брудний, не хоче їсти – хай буде голодний. Це найстрашніше! Тримати людину вдома як якусь істоту другого сорту.
У такому випадку усе залежить від інтелектуального рівня родини, де опинилась людина з деменцією.
– Ми завжди просимо родичів пацієнта, у якого є підозра на деменцію, тренувати його мозок. Потрібно показувати людині фотографії, щоб вона згадувала, хто там зображений, що це була за подія і де саме, давати читати або роздивлятися журнали, складати лото або прості пазли.
Одна з корисних вправ – показувати людині предмет, щоб вона згадала і назвала, що це таке.
– Щоб сказала, що це чашка, а не те, з чого п’ють, це ножиці, а не те, чим відрізають тощо. Підміна понять описами – це теж фактор, який характеризує когнітивні порушення, – говорить лікарка.
Вона наголосила, що пацієнта з деменцією у жодному разі не можна ізолювати. З ним треба розмовляти, разом щось робити, давати нескладні завдання, які не містять небезпеки для людини.
– Не треба казати: «Помішай суп» чи «Наріж бутерброд», але просити накрити на стіл скатертину, розставити тарілки, посунути стільці, допомогти підібрати одяг для виходу на вулицю. Людину з деменцією обов’язково треба залучати до хатніх справ і ставити їй посильні задачі.
Наша співрозмовниця підкреслює: якщо хворий не може впізнати своїх близьких або стає агресивним, у жодному разі не можна кричати на нього, бити його.
– Інколи кажуть: «Пара ляпасів – і людина прийде до тями». Цього робити не можна! Треба негайно звертатись до лікаря, щоб він оцінив ступінь когнітивних порушень і призначив лікування.
Якщо пацієнту поставили діагноз «деменція», він має пожиттєво приймати певні ліки. Від поведінки людини з деменцією залежить те, препарати якої групи їй призначить фахівець – активуючі, заспокійливі, нейтральні, ті, що посилюють чи навпаки – пригнічують обмін речовин.
Лікар враховує і супутні стани, оскільки препарати для лікування деменції мають свої побічні дії і комбінуються не з усіма ліками.
Фахівчиня додає, що наразі не існує методів, які б дозволили повністю вилікувати деменцію, адже при цьому синдромі відбуваються незворотні зміни у головному мозку. Тому задача медицини – поліпшити стан пацієнта або хоча б загальмувати прогресування.
– Людина з деменцією може «вийти» у вікно, забути закрити кран або вимкнути плиту, може випити таблетки кілька разів, забувши, що вже приймала їх. Тоді залишати її без нагляду небезпечно, – говорить Оксана Тондій.
У такому випадку існують кілька варіантів. Або хтось із родичів повинен цілодобово бути з хворим, або родина наймає людину, яка наглядатиме за пацієнтом, або домовляється про перебування хворого у профільному закладі для людей із деменцією. В Україні вони поділяються на державні та приватні.
Тож щоб зберегти здоров’я мозку і профілактувати розвиток деменції, потрібно намагатись вести здоровий спосіб життя, їсти якісну їжу, дихати свіжим повітрям, обмежувати час коло комп’ютера або в телефоні, більше рухатись, стежити за рівнем цукру, тиском, ліпідограмою (тобто показником холестерину), відвідувати лікаря, якщо виникають проблеми зі здоров’ям.
Якщо людина стає забудькуватою, у неї порушується концентрація уваги, це може бути банальна втома. Але у випадку, коли це довго не минає або швидко прогресує, слід звернутися до профільного лікаря – психіатра або невролога.
На головному фото – лікарка-неврологиня Оксана Тондій
