Під загрозою втратити фінансування від Національної служби здоров’я України за напрямом «Хірургічні операції у стаціонарних умовах» опинилися кілька медзакладів Полтавської області.
Диканська громада бореться за те, щоб зберегти хірургічне відділення з гінекологічними ліжками у Диканській лікарні планового лікування. Про це «Полтавській думці» розповіла заступниця Диканського селищного голови Інеса Реклінг.
З 2026 року Національна служба здоров’я України не укладатиме договори за відповідними пакетами із закладами, які за пів року проводять менше ніж 300 хірургічних втручань, приймають менше ніж 100 пологів та проліковують менше ніж 70 пацієнтів з інсультами та 30 – з інфарктами.
«Згідно з проєктом вимог НСЗУ на 2026 рік, для лікарень планується встановити поріг у мінімум 300 операцій за півріччя. Для закладів, що обслуговують сільську місцевість (де проживає близько 19 тисяч мешканців та понад 2 тисячі ВПО), такий показник є надмірним», – йдеться у дописі Диканської селищної ради.
Так, згідно з дашбордами (аналітичними панелями) НСЗУ, Диканська лікарня планового лікування за напрямом «Хірургічні операції у стаціонарних умовах» у 2022 році провела 229 оперативних втручань, у 2023-му – 292, у 2024-му – 468, у 2025-му – 378 (станом на 12 грудня 2025 року). Інеса Реклінг повідомила, що за кількістю спеціалістів, наявністю обладнання та необхідних умов Диканська лікарня планового лікування відповідає вимогам НСЗУ та може надавати хірургічні послуги жителям Диканської та сусідніх громад. У хірургічному відділенні медзакладу працюють два хірурги, акушер-гінеколог, травматолог та анестезіолог, а також молодший медичний персонал.
Якщо хірургічне відділення не вдасться зберегти, жителі Диканської громади змушені будуть їздити у Полтаву, якщо потребуватимуть операцій. Інеса Реклінг зазначила, що дорога між Диканькою та Полтавою у гарному стані – її відремонтували влітку 2025 року. Та все ж відстань між цими населеними пунктами – 25 кілометрів, тож для жителів громади було б зручно звертатись для проведення простих хірургічних операцій саме у Диканську лікарню.
Заступниця Диканського селищного голови пояснила, що у Диканській лікарні планового лікування доступні не усі види операцій, складні оперативні втручання тут не проводять. Але жителі можуть, наприклад, пройти операцію з видалення апендициту, прості гінекологічні операції, операції після переломів тощо.
– Диканська лікарня планового лікування не входить у спроможну мережу закладів охорони здоров’я. Вона ні кластерна, ні надкластерна, ні загальна. Тому у нас найпростіші види оперативних втручань, – прокоментувала вона.
Наразі термін дії пакета медичних послуг за напрямом «Хірургічні операції у стаціонарних умовах» для Диканської лікарні планового лікування НСЗУ продовжила на наступні 6 місяців. Інеса Реклінг розповіла «Полтавській думці», що у січні керівництво Диканської лікарні планового лікування представило Диканській селищній раді, як засновнику медичного закладу, розгорнутий Стратегічний план розвитку хірургічних послуг. Цей документ описує шлях модернізації відділення та має на меті довести його спроможність працювати в довгостроковій перспективі.
– Керівництво мало визначити потреби щодо хірургічного напряму, чого не вистачає для того, щоб зберегти відділення та подолати поріг у 300 операцій, який поставила НСЗУ, – каже Інеса Реклінг.
Щоб хірургічне відділення з гінекологічними ліжками могло і далі працювати, Диканська селищна рада на наступному засіданні сесії планує виділити кошти на обладнання для гістероскопічної стійки для малоінвазивних гінекологічних операцій (які не потребують розрізу).
– Гістероскопічна стійка потребує додаткового обладнання. На це обладнання на наступній сесії виділимо кошти, там невелика сума – близько 500 тисяч гривень – для того, щоб її удосконалити та проводити більше оперативних втручань.
Також у Диканській лікарні планують поетапне впровадження лапароскопічної хірургії (оперативне втручання, яке проводять через три проколи), що зменшить середній ліжко-день для пацієнтів.
Інеса Реклінг наголосила, що Диканська селищна рада допомагає з фінансуванням на потреби медичних закладів селища – Диканської лікарні планового лікування та Центру ПМСД, а також з місцевого бюджету виділяє додаткові заохочувальні виплати для медиків.
Диканська селищна рада офіційно звернулася з листами до НСЗУ, Міністерства охорони здоров’я України, Асоціації міст України та народного депутата Олега Кулініча з пропозицією знизити поріг до 200 операцій за півріччя або застосувати коригувальні коефіцієнти.
– Також було ще звернення від Асоціації міст України (до НСЗУ – ред.), щоб знизити поріг оперативних втручань, щоб він був менше за 300 для тих лікарень, що не ввійшли до спроможної мережі. Для таких лікарень, які не в мережі, дуже важко виконати даний поріг, – говорить заступниця Диканського селищного голови.
Голова Опішнянської громади Полтавської області Микола Різник вважає, що нова вимога НСЗУ щодо 300 операцій за півріччя у лікарні ставить під загрозу роботу хірургічних відділень у низці громад, про це пише державний вебпортал «Децентралізація». За словами Миколи Різника, у зону ризику в Полтавській області потрапляють Котельва, Чутове, Решетилівка, Козельщина, Велика Багачка.
– Ці лікарні не отримують контрактів і, якщо підхід не буде змінено, у наступному році просто припинять роботу, – коментував голова Опішнянської громади у грудні 2025 року.
Микола Різник зауважив, що значна частина пацієнтів – люди старшого віку, планові операції вони часто відкладаються на другу половину року через сезонні роботи. За його даними, у багатьох лікарнях до показника не вистачає 10-20 операцій, не сотень.
– При цьому громади залучали хірургів, купували для них житло, інвестували в обладнання, утримували відділення в умовах війни. І тепер усе це може бути обнулене одним рядком у вимогах, – пояснює Микола Різник.
Він підкреслює, що закрите хірургічне відділення – це години дороги до найближчої лікарні для пацієнтів, втрачений час у критичних станах, перевантаження опорних закладів.
– Мова не йде про скасування вимог як таких. Пропозиція проста і логічна: рахувати обсяг операцій за рік, а не за пів року або адаптувати критерії до реалій малих громад. Всеукраїнська асоціація громад вже звернулися до профільного парламентського комітету та НСЗУ, – говорить Микола Різник.
Всеукраїнська асоціація громад повідомила, що звернулася до Національної служби здоров’я України з проханням переглянути вимоги до фінансування за пакетом «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах» у рамках Програми медичних гарантій на 2026 рік.
Асоціація закликає врахувати при затвердженні фінансування пропозицію встановити кількість хірургічних втручань на рівні 200 операцій. Врахування цієї пропозиції збереже на належному рівні доступ жителів невеликих громад до хірургічної допомоги та забезпечить закладам охорони здоров’я місцевого рівня право залишатися у Програмі медичних гарантій, наголошують у ВАГ.
У проєкті вимог до Програми медичних гарантій одним з індикаторів, за відповідності яких відбуватиметься укладення договорів із лікарнями, є проведення не менше 300 хірургічних втручань за період з 1 січня до 30 червня 2025 року та наявність укладеного договору за пакетом.
Але аналіз роботи комунальних лікарень, особливо у сільських громадах, свідчить про невеликий обсяг проведених хірургічних операцій у першому півріччі. Передумовою цьому є особливості пацієнтопотоку сільського населення. Сільські жителі через те, що виконують значний обсяг весняних сільськогосподарських робіт, необхідні планові хірургічні втручання призначають, як правило, на друге півріччя.
«У зв’язку з чим викликає занепокоєння питання щодо дотримання встановлених вимог більше ніж 60 % комунальних медичних закладів по областях, що знаходяться переважно в сільській місцевості, та можливості укладання відповідного договору на 2026 рік за пакетом послуг “Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах”», – йдеться у зверненні Асоціації до голови Національної служби здоров’я України Наталії Гусак.
Всеукраїнська асоціація громад сповістила, що до неї неодноразово зверталися громади, які є засновниками комунальних закладів охорони здоров’я, щодо можливості отримувати фінансування у 2026 році.
Як пояснюють у благодійному фонді «Пацієнти України», більший обсяг наданих послуг і практичний досвід медиків безпосередньо впливають на якість, ефективність і безпечність лікування. Особливо це стосується випадків невідкладних і критичних станів – під час пологів, оперативних втручань або гострих серцево-судинних подій.
Крім того, запровадження мінімальних вимог допоможе оптимізувати мережу медичних закладів, повідомляє фонд «Пацієнти України». А утримувати відділення із низьким навантаженням вважають недоцільним з огляду на зміну демографічної ситуації в країні та необхідність раціонального використання ресурсів. Пріоритет надаватиметься лікарням, які мають достатню спроможність і налагоджені процеси роботи.
У благодійному фонді вважають, що для пацієнта це означатиме зрозумілу і безпечну систему. Базову медичну допомогу українці отримуватимуть ближче до дому, а пологи, хірургічні операції та лікування інсультів – у медзакладах із великим досвідом і відпрацьованими процесами.
Раніше «Полтавська думка» писала про те, що протягом останнього півріччя в області припинили свою роботу кілька хірургічних відділень – в Карлівці, Глобиному, Шишаках.
Нагадаємо, Національна служба здоров’я України призупинила фінансування Диканської лікарні планового лікування, а пізніше розірвала з нею кілька договорів.
Головне фото: Диканська лікарня планового лікування. Джерело: Фейсбук
