Із кожним роком у Полтавській області все менше дітей ідуть до дитячих садків або до шкіл. Лише за три роки в регіоні закрили 34 школи, а на один початковий клас наразі припадає 12,6 учнів.
Як йдеться в гендерному профілі регіону, розробленому Полтавською ОВА, з 2022 до 2024 року в регіоні кількість дошкільних закладів освіти зменшилася із 601 до 560 садочків. Крім цього, все менше дітей залучають до дошкільної освіти – після початку повномасштабного вторгнення їх кількість зменшилася із 74 % у 2022 році до 68 % у 2025-му.
Із 2021 року в Полтавській області закрили 34 школи – станом на навчальний рік 2024-2025 їх налічували 500:
У дослідженні гендерного профілю зазначають, що на зменшення закладів загальної середньої освіти впливає саме демографічна криза – стан, коли людей народжується менше, ніж помирає чи виїжджає.
За даними «Опендатаботу», за перші пів року 2026-го в Україні народилися 73 292 дитини – з них на Полтавщині лише 2474. Водночас 259 853 людини померли – в Полтавській області зареєстрували 12 263 смертей.
Як заявила проректорка з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені Василя Каразіна й ексміністерка освіти й науки України Лілія Гриневич, держава має змінити підходи до розвитку освіти, зважаючи на нову демографічну реальність.
«У нас справді критично низька народжуваність, посилена війною та міграцією. Ми мусимо прийняти це як реальність. Але є два варіанти реагування. Перший – сказати: дітей стало менше, тому скорочуємо фінансування освіти й спрямовуємо кошти в інші сфери. Я вважаю, це стратегічною помилкою. Інший шлях – не зменшувати реальний ресурс системи, а більше вкладати в кожну українську дитину», – розповіла Гриневич в інтерв’ю «Укрінформу».
«Суспільне. Полтава», посилаючись на відповідь від Департаменту освіти й науки Полтавської ОВА, пише, що за останні п’ять років кількість першокласників у регіоні зменшилася на майже 3,3 тисячі:
Із дашборду від Міністерства освіти й науки України відомо, що найбільше учнів (14,7) на один початковий клас припадало на навчальний рік перед початком повномасштабної війни – 2021/2022. Наступні роки цей показник знижувався й наразі становить у середньому 12,6 учнів на один клас, тоді як, згідно з Законом України «Про повну загальну середню освіту», середня наповнюваність початкових класів може становити до 24 учнів.
Найвищі показники наповнюваності початкових класів фіксують у таких громадах:
Найнижчі у Драбинівській, Комишнянській, Білоцерківській, Краснолуцькій, Великобудищанській, Михайлівській, Сергіївській, Оболонській, Чутівській та Оржицькій громадах.
Водночас учні початкових класів становлять 32,4 % від кількості усіх школярів Полтавщини. У цих громадах здебільшого навчають першачків:
Як пояснює голова громадської організації «Батьки SOS» Олена Парфьонова, демографічна криза виникла не на початку повномасштабної війни, а ще до її початку – у 2020-2021 роках, коли й впала народжуваність.
Цю тенденцію до зменшення кількості першокласників спостерігатимуть і надалі – щонайменше наступні три роки, розповідала раніше в коментарі «Укрінформу» ексзаступниця міністра освіти України Надія Кузьмичова.
«Кількість тих дітей, які зараз навчаються в першому класі (станом на 2025 рік – ред.) по відношенню до тих, які вчаться у сьомому, менша на понад 30 %. І якщо взяти статистику народжуваності останніх років, то до 2029-го року в перший клас підуть ще на 30 % менше діток, ніж зараз вчаться у першому класі», – розповідала Кузьмичова.
За її словами, вже на початку минулого року понад половина українських шкіл мала наповнюваність лише 200, а то й менше учнів.
Ще одним «ударом» по системі освіти в області стало закриття малокомплектних шкіл – до початку цього навчального року в регіоні мають закрити всі сільські школи, в яких навчаються менш ніж 60 дітей.
Як зазначає Парфьонова, процес закриття цих шкіл – як замкнене коло:
«Закриття школи в маленькому селі запускає коло причинно-наслідкових зв’язків: демографічний спад зменшує наповнюваність школи – школа не отримує державної субвенції, бо не виконуються норми наповнюваності класів – у громади немає коштів утримувати школу самостійно, тож вона закривається – закриття забирає частину робочих місць і соціальної інфраструктури громади – це прискорює відтік працездатного населення – молодих сімей – наступне покоління дітей у цій громаді стає ще меншим», – зазначає керівниця організації.
Медіа «Освіторія», посилаючись на заступника міністра освіти Миколи Трофименка, розповідає, що в Україні поступово зменшуватиметься й кількість студентів, що вже впливає на вищу освіту. За словами Трофименка, тривала демографічна криза спричиняє зменшення кількості вступників, адже вона прямо залежить від рівня народжуваності ще 17 років тому.
Через це університети чекають такі зміни:
Це робитимуть для трансформування самої системи освіти, яка, як прогнозують у Міносвіти, вже в недалекому майбутньому зіткнеться з проблемами набору й формування груп і конкуруватиме за кожного студента.
За словами Олени Парфьонової, відповіддю на ці проблеми освіти та демографічного спаду може стати реформа старшої профільної школи, адже реформа Нової української школи передбачає рішення: замість утримання повної школи з 1 до 12 класу в кожному населеному пункті, для старшокласників відкриватимуть академічні ліцеї. Утім будуть такі не в кожній громаді.
Саме тому, на думку голови організації «Батьки SOS», для одних громад скорочення кількості шкіл може стати доступом до якіснішої освіти, водночас як для інших – поставити під загрозу саму доступність освіти, тож і рішення про реорганізацію шкіл варто ухвалювати не за кількістю учнів, а оцінюючи кожен навчальний заклад окремо.
Фото ілюстративне. Джерело: Getty Images
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
