Через повномасштабне вторгнення Україна не змогла провести ні парламентських, ні президентських, ні місцевих виборів, які мали б відбутися у жовтні 2023-го, березні 2024-го та жовтні 2025-го. Утім це не заважає політикам, зокрема й із Полтавської області, використовувати доступні їм адмінресурси, готуючись до виборів, коли б їх не вирішили провести.
У своєму новому дослідженні Рух ЧЕСНО пояснює, вимушене збільшення тривалості міжвиборчого періоду не припинило політичну підготовку до майбутніх виборів, а навпаки – створило умови, за яких політична конкуренція лише дедалі сфокусованіше перемістилася у сферу використання адміністративних ресурсів. Йдеться про:
Оскільки реалізацію реформи, яка полягала у виведенні комунальних телерадіоорганізацій із-під впливу й контролю органів місцевого самоврядування відклали на пів року після завершення воєнного стану, у квітні 2026-го із 87 комунальних мовників реорганізацію в місцеві публічні медіа реорганізували лише 5.
Кременчуцька міська телерадіокомпанія, за даними дослідження, увійшла в десятка найдорожчих комунальних телеканалів у країні. Аналітики зазначають, що його можуть використовувати як інструмент піару міського голови. У 2023 році на фінансування каналу спрямували 23 мільйони гривень, а у 2026 заклали вже 28,3 мільйона гривень. Телерадіокомпанія, говорять аналітики, посіла друге місце за кількістю згадок мера в новинах.
ЧЕСНО пише, що медіа нерідко бере коментарі саме у Віталія Малецького або ж бере його дописи у фейсбуці як інформаційні приводи. Утім телерадіокомпанія не оминає й сесій міської ради чи депутатських засідань. Ще одним, говорять аналітики, «стабільним» гостем випусків медіа став нардеп Юрій Шаповалов – його згадували щонайменше сім разів.
«Переважно матеріали з його участю або цитуванням виходять на початку випуску, що свідчить про їхню пріоритетність. Але доцільність викликає сумніви», – пишуть аналітики.
Також від 3 до 5 мільйонів гривень на фінансування комунальних медіа спрямували:
Міська рада Полтави та ще 14 обласних центрів не мають власних комунальних медіа. Через це рада здебільшого має співпрацювати зі сторонніми редакціями. У 2025 році Полтавська міськрада витратила на це 790,7 тисячі гривень, а у 2026-му – 689,2 тисячі гривень.
Полтавська обласна рада ж, навпаки – одна з трьох облрад в Україні, які мають комунальні медіа (до цього переліку також увійшли Львівська й Івано-Франківська обласні ради). Попри наявність власного комунального медіа, понад 99 % свого медійного бюджету – а це більш ніж 4,4 мільйона гривень – Полтавська облрада торік спрямувала приватній телекомпанії, якою керує депутат районної ради.
Як зазначають аналітики, Полтавська обласна рада – абсолютний лідер за обсягом витрат на висвітлення своєї діяльності торік.
«Тут ситуація унікальна. По-перше, через рекордну суму на ці потреби, порівняно з рештою обласних рад. По-друге, через монопольне становище одного підрядника, якому дістається більшість грошей. По-третє, через фінансування приватного медіа приблизно на тому ж рівні, що й комунального», – пояснюють у ЧЕСНО.
Близько 99,2 % від загальної суми на висвітлення діяльності депутатів облради та кращих практик тергромад області, а також виготовлення і показ відеоматеріалів для популяризації електронної та друкованої версії Книги Пошани спрямували ТОВ «Телерадіокомпанія “Інформаційно-рекламне телебачення “Полтава””» – трохи більш ніж 4 мільйони 403 тисячі гривень. Іншим підрядникам сплатили близько 37 тисяч гривень: понад 20 тисяч гривень «Кременчуцькій газеті», майже 11 тисяч гривень – ТОВ «Диканська газета “Трудова слава”», 4,7 тисячі гривень – ПП «Вісті плюс» та 1,2 тисячі гривень – ПП «Зоря Полтавщини».
Цьогоріч облрада запланувала скоротити витрати до 2 мільйонів 698 тисяч гривень, але більшість коштів, як і торік, передбачили на фінансування ІРТ «Полтава». ЧЕСНО зазначає, що засновник товариства – «Компанія “Гепард”», кінцевий бенефіціар якої – Олександр Гріщенко, а керівник – депутат Полтавської райради від «Батьківщини» Ігор Кужик.
«В грудні на ютуб-каналі ІРТ “Полтава” вийшло 20 випусків новин. У 15 з них так чи інакше фігурували представники облради», – зазначають аналітики.
Наприклад, йдеться про представницю від «Батьківщини» Ларису Босенко, голову облради Олександра Біленького, Сергія Бєлашова від «Батьківщини», заступника голови ради Олександра Лемешка, якого в ефірі показували найчастіше.
«Він став героєм або спікером щонайменше десяти сюжетів. Частина цих матеріалів не мала чіткого зв’язку з депутатською роботою, а радше були пов’язані зі статусом посадовця», – пояснюють у ЧЕСНО. Наприклад, його показували в сюжетах про форум, присвячений протидії гендерно зумовленому насильству, донорство крові тощо.
У дослідженні також відзначили двох полтавських політиків – Дениса Поліщука та Валерія Пархоменка, які активно використовують благодійність як самопіар. Наприклад, перший заступник міського голови Пархоменко роздає продуктові набори з олією, борошном, цукром, крупами й макаронами освітянам у брендованих пакетах із написом «Пархоменко за Полтаву».
Депутат Полтавської міськради від партії «За майбутнє» Денис Поліщук натомість влаштовує святкування завершення навчального року з кульками, на яких написане його прізвище, роздає подарунки освітянам в іменних пакетах, а також влаштовує для місцевих школярів регулярні екскурсії. Обидва політики поширюють дописи про свою «благодійність» у соцмережах.
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
