Тетяна Титар живе у Полтаві у районі «Дублянщина» разом з трьома дітьми – Владою, Романом та Аліною, яким 20, 17 і 15 років. Її чоловік зараз служить. 17 жовтня біля двору родини влучила російська ракета «Бандероль» і майже повністю зруйнувала їхній будинок. Зараз сім’я просить про допомогу.
Коли 17 жовтня близько 21:30 стався приліт, Тетяна гостювала у сусідки Лідії, а її доньки залишилися вдома. Син у цей час був у друга.
– Не було жодного звуку, і тут в одну секунду вибух, усе сиплеться! – згадує полтавка. – Я сиділа на стільці на кухні, то мене аж зігнуло вибуховою хвилею. Сусідка побігла всередину будівлі витягувати своїх трьох дітей, які були в кімнаті.
Тетяна Титар намагалася відкрити двері на вулицю, але через те, що козирок над вхідними дверима завалився, вони були заблоковані. Та все ж жінці вдалося виштовхати їх та відкрити.
– Я їх пхала з усієї сили! – розповідає вона. – Я була на такому адреналіні, що склалося відчуття, що я, мабуть, і стіну виштовхала б з переляку. На землі валявся козирок та метал (з будинку – ред.).
Сусідка Тетяни передала їй своїх дітей через вікно на першому поверсі.
– Поки ми витягували її дітей через вікно, я увесь час набирала своїх. Коли діти взяли слухавку, то сказали, що у них все нормально і вони біжать в укриття.
Моніторингові канали сповіщали, що у їхньому напрямку летить ще одна «бандероль», тож Тетяна та Лідія занепокоїлись, що може статися другий приліт. Недалеко від будинку Тетяни Титар розташоване залізничне депо, яке росіяни вже неодноразово обстрілювали.
– Ми біжимо по двору сусідки, переплигуємо з дітьми через розкиданий метал і розуміємо, що може прилетіти сюди знову. І тут я повертаюся і бачу, що будинок інших наших сусідів горить. А у них тримісячна дитина в хаті. У цих сусідів також троє дітей.
Лідія сказала Тетяні, що вона допоможе сусідам гасити будинок, поки рятувальники не приїхали, а її попросила відвести дітей в укриття.
– У нас у кожної своя відповідальність була. Моя – врятувати дітей, а вона рятувала сусідів, адже там теж діти. Позбігалися й інші сусіди і допомагали, – згадує Тетяна Титар.
За словами нашої співрозмовниці, від прильоту найбільше постраждали три будинки на вулиці, один з яких – її.
Понівечений будинок Тетяни Титар
– «Бандероль» влучила буквально за чотири метри від наших будинків, де був шматочок землі з городами. Нам пощастило, що вона прилетіла між будинками. Два з них відновленню не підлягають зовсім – це мій і той, що горів. А в Ліди пів будинка зруйновано.
Будинок Тетяна Титар був розділений між двома господарями. В іншій частині жив доцент Полтавського педагогічного університету імені Короленка Костянтин Чуб, який загинув тієї ночі – його уразило уламком скла.
– Його частина будинку – найближче до того місця, куди прилетіла «бандероль». Наш будинок – барачного типу. Костянтин був власником двох крайніх частин, а моя частина – у середині. І це врятувало моїх дітей, – пояснює полтавка.
Під час повітряних тривог родина Тетяни Титар ховалася у центральній кімнаті будинку, бо там не було вікон.
Коли «бандероль» влучила біля будинку нашої співрозмовниці, вибухова хвиля вибила усі вікна, міжкімнатні двері та зруйнувала половину даху, частково постраждали меблі. Крім того, у будинку Тетяни уламки пробили газову трубу і вона загорілася. Також вибух зруйнував вольєр, де жили три собаки родини.
– Я тільки поставила нові вхідні двері, можливо, це допомогло. Бо якби стояли старі, то, може, вони були б в кімнаті у дітей. Їх, звісно, погнуло добре, але вони витримали. Стіни «поїхали», зі сторони сусіда стіна зруйнувалася зовсім, – розповідає жінка.
Сусіди, чий будинок загорівся, вціліли. Їхня старша дочка отримала забої.
– Ми з сусідами ніколи не ігнорували повітряні тривоги, часто бігали в укриття. У нас тут прильотів стільки було в залізничне депо, це щось страшне! Хата ходором ходила. У мене тричі у флігелі вилітали вікна, коли прилітало в депо. Коли розуміли, що збивають над нами і в укриття не встигаємо, то ховалися в погріб.
Після вибуху по двору Тетяни Титар розкидало уламки від «бандеролі», один із них пробив металеву каструлю, яка стояла на подвір’ї.
– Якби, не дай бог, хтось був на вулиці, то уламками вбило б точно, – коментує вона.
Згодом рятувальники зібрали ці уламки, а в будинку жінки перекрили газ, адже був витік, а також відключили світло, щоб не було короткого замикання і нікого не вразило струмом.
– Коли стало більш-менш тихо, я повернулася до свого будинку, щоб хоч документи забрати. А в цей час один «товариш» уже зібрався залізти в мій будинок, за ним біг поліціянт. Мені довелось його нагнати нехорошими, злими словами. Кому горе, а кому – нажива. Адже люди повибігали, потікали (з будинків – ред.), а гроші, золото, щось інше можна взяти.
Тетяна Титар попросила поліціянта не підпускати чоловіка до її будинку.
– А потім подзвонила колишня дружина сусіда і спитала: «Тань, сподіваюсь, це не у вас (приліт – ред.)?» Я їй відповіла: «Ні, це у нас, і Костя загинув». Вона заплакала і сказала, що вони з сином зараз приїдуть, – згадує наша співрозмовниця.
Тетяна Титар розповідає, що відчула наслідки вибуху у своєму дворі не одразу.
– Мене «придавило» вибуховою хвилею. На наступний ранок мені викликали «швидку», бо дуже сильно зріс тиск – 160 на 90. Мій звичний – 90 на 60. Я просто почала втрачати свідомість, так мені погано стало.
Медики повідомили Тетяні Титар, що їй необхідна госпіталізація. Але жінка відмовилась, бо їй треба було займатися справами, які стосуються будинку. Хоч після того, що трапилося, її чоловіка на 10 днів відпустили зі служби додому, на той момент він ще не приїхав у Полтаву.
– Приїхали Червоний Хрест і гуманітарна місія «Проліска». Вони надали плівку, дошки, шифер, вікна мені позабивали, закрили дах. «Проліска» також пропонувала психологічну допомогу, – розповідає жінка.
За її словами, медики не оглядали ні її, ні її сусідів, тож їм самим довелося звернутися до лікарів на наступний день.
– Спочатку був великий шок. Протягом першої доби нічого не боліло, тільки тиск підскочив. А потім все почало потихеньку «вилазити». Зараз у мене дуже болить спина, бо я сиділа на кухні на стільці, і за мною було вікно, яке відкрилося вибуховою хвилею. І мене «поклало», я зігнулася на стільці так, що сидячи поцілувала п’ятки.
Тепер Тетяна Титар проходить медичне обстеження.
– Мені зробили рентген, він показав, що кістки цілі. Травматолог сказав, що у мене забої. Також звернулася до невропатолога, вона мені приписала лікування, і ще мені зробили МРТ голови, чекаю на результат. Бо у мене крутиться голова, як йду, мене може різко хитнути в сторону.
У день, коли «Полтавська думка» розмовляла з Тетяною Титар, вона сильно перелякалася під час повітряної тривоги.
– Сьогодні як знову летіли «бандеролі», ми бігли в укриття так, що я, мабуть, так ніколи не бігала. Прибігла туди, серце вилітає…
Щоб оговтатися після обстрілу, Тетяна Титар спілкується з психологинею гуманітарної місії «Проліска». Фахівчиня навчає її, як впоратися з панікою.
– Я спілкуюся з психологинею, і вона мені розповідає, як боротися зі страхом, пояснює, що мій стан – це нормальне явище за таких обставин, – говорить жінка.
Полтавка розповідає, що зараз вони з дітьми живуть у друзів.
– Багато людей відгукнулися: колеги на роботі, діти в інституті й школі відкривали банки, збирали допомогу. Друзі та однокласники сина приходили і допомагали вивезти все зруйноване.
Міська влада пообіцяла надати родині кошти на оренду житла, але його ще треба знайти. Наша співрозмовниця додає, що її родині пропонували виділити для проживання кімнату у дитячому садку у Полтаві, але оскільки у неї троє дітей, жінка відмовилася.
За висновком комісії, яка обстежувала будинок Тетяни Титар, він не підлягає відновленню, бо конструкції – у критичному стані, і вважається зруйнованим. Така ж ситуація і з будинком її сусідів, що горів.
– Жити в напівзруйнованому будинку, де нема світла, газу і половини даху, неможливо. Навіть якщо б ми зробили ремонт, стіни у будинку порушені, він у будь-який момент може впасти і нас привалити. А не дай Бог приліт, то точно так і буде. Ми не хочемо звідси їхати, але тут дуже небезпечно, – зазначає вона.
За словами Тетяни Титар, оскільки її будинок розділений між кількома власниками, наразі зараз вона не може оформити допомогу за програмою «єВідновлення», тож доведеться орендувати житло.
– У моєму випадку взагалі все погано, тому що мій співвласник Костянтин загинув. І мені треба чекати як мінімум 7-8 місяців, поки вступлять у спадщину його діти. До того я нічого зробити не можу (з будинком – ред.), не можу подати на «єВідновлення». Я б не хотіла витрачати зібрані кошти на те, щоб знімати житло, краще було б купити будинок.
Оскільки старий будинок родини не підлягає ремонту, є варіант знести його і звести новий. Але, за словами полтавки, це може бути навіть дорожче, ніж купити готовий.
– Я вважаю, це несправедливо, як даватимуть сертифікати за програмою «єВідновлення», то окремо на кожну частину будинку. А як замовити це «єВідновлення», ми вважаємося єдиним цілим, – обурюється жінка. – Логіки я тут не бачу. Коли ж ви вже вручаєте сертифікати кожному із власників, то й оформлюйте документи окремо по кожному із власників!
Наразі сім’я Тетяни Титар відкрила збір. Якщо ви хочете допомогти родині, можете долучитися до збору коштів.
«Мені дуже важко писати ці слова й просити про допомогу. Але я мама, і зараз найважливіше для мене – допомогти своїм дітям пережити цей страшний період, забезпечити їх усім необхідним і знайти безпечне місце для життя.
Тому я звертаюся до всіх небайдужих людей із проханням підтримати нашу родину. Кожна гривня має значення. Навіть невеликий донат може допомогти нам придбати необхідні речі та зробити перші кроки до нового життя», – написала полтавка в інстаграмі.
Банка «Монобанк»: https://send.monobank.ua/jar/hcH8W9g1F
Банка «ПриватБанк»: https://www.privat24.ua/send/klgd5
Номер картки: 5168752164139092
На головному фото – Тетяна Титар та її діти Влада, Аліна та Роман
