На тлі корупційного скандалу в енергетиці звільнили не лише міністрів енергетики та юстиції, а й керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Що передувало цьому звільненню та хто може бути кандидатами на його місце – далі у матеріалі.
28 листопада у верхівці української влади відбулася гучна кадрова подія – Володимир Зеленський власним указом звільнив Андрія Єрмака з посади керівника Офісу президента України. Зеленський у власному відеозверненні повідомив, що Єрмак написав заяву про відставку:
«І коли вся увага зосереджена на дипломатії, на захисті у війні, потрібна внутрішня сила…Я хочу, щоб ні в кого не було жодних питань до України… Відбудеться перезавантаження Офісу президента, керівник Офісу Андрій Єрмак написав заяву про відставку. Я вдячний Андрію за те, що українська позиція в переговорному треку завжди була представлена саме так, як потрібно. Завжди це була патріотична позиція, але я хочу, щоб не було чуток і спекуляцій».
Цій події передували обшуки в тоді ще керівника Офісу президента України. Вранці 28 листопада Національне антикорупційне бюро України повідомило, що спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою проводять слідчі дії. Щодо якої справи – не роз’яснили.
Журналістам видання «Українська правда» вдалося зафільмувати, як на територію урядового кварталу зайшли близько 10 співробітників НАБУ і САП. Андрій Єрмак у власному телеграм-каналі повідомив щодо обшуків таке: «Сьогодні НАБУ і САП дійсно проводять процесуальні дії у мене вдома. Жодних перешкод у слідчих немає. Їм було надано повний доступ до квартири, на місці – мої адвокати, які взаємодіють із правоохоронцями. З мого боку – повне сприяння».
29 листопада стало відомо, що Андрій Єрмак вирушає на фронт. Як передає Укрінформ, про це він заявив у текстовому повідомленні виданню New York Post.
«Я вирушаю на фронт і готовий до будь-яких репресій. Я чесна і порядна людина», – наголосив Єрмак.
Зазначається, що після цього колишній глава Офісу президента перепросив, якщо він більше не буде відповідати на дзвінки. Єрмак не повідомив, коли і як має намір вирушити на передову та чи приєднається він до ЗСУ.
«Мене зганьбили, і моя гідність не була захищена, попри те, що я перебував у Києві з 24 лютого 2022 року. Тому я не хочу створювати проблеми Зеленському; я їду на фронт. Мене обурює бруд, спрямований на мене, а ще більше – відсутність підтримки з боку тих, хто знає правду», – додав він.
Чому пішов Єрмак?
28 листопада видання «Інтерфакс-Україна» і «РБК-Україна» з посиланням на власні джерела писали, що Єрмак не перебував у статусі підозрюваного. Але є припущення, до якої кримінальної справи може бути причетний Єрмак. Як пише видання «Радіо. Свобода», раніше народний депутат Ярослав Железняк із «Голосу» заявив, що у справі «Мідас» Андрій Єрмак значиться як «Алі-Баба». Наявність фігуранта з таким кодовим ім’ям підтверджував керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко. За його словами, «Алі-Баба» на записах роздає завдання, щоб переслідувати детективів НАБУ. Він може також стояти за спробою ліквідувати незалежність НБУ і САП у липні 2025 року, чому завадили «картонкові протести».
Справа «Мідас» – кодова назва розслідування Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Розслідування стартувало у 2024 році, 10 листопада 2025 вперше стали відомі подробиці й фігуранти. Антикорупційні органи розслідують масштабне хабарництво і розкрадання коштів в енергетичній сфері.
Основним обвинуваченим є бізнесмен Тімур Міндіч. Він утік за кордон за кілька годин до початку слідчих дій. Разом із Міндічем під підозрою – експосадовці, керівники енергетичних підприємств, бек-офіси, компанії, через які нібито відмивали кошти. Бек-офіси – це структурні підрозділи чи групи співробітників, які не працюють безпосередньо з клієнтами, але забезпечують внутрішню, технічну чи адміністративну роботу компанії чи установи.
Варто пригадати, що на тлі корупційного скандалу 19 листопада Верховна Рада проголосувала за звільнення міністра юстиції Германа Галущенка – колишнього міністра енергетики. А з посади міністерки енергетики звільнили Світлану Гринчук, колишня заступниця Геращенка.
Чому звільнення Єрмака – гучна справа?
Андрій Єрмак – близький соратник Володимира Зеленського, якого часто називали «правою рукою» президента. Вони познайомилися ще до політики, коли Єрмак як юрист і кінопродюсер фігурував у медіасередовищі, де Зеленський працював у сфері розважального бізнесу.
Після обрання Зеленського президентом у 2019 році Єрмак увійшов у його команду як помічник, а невдовзі як керівник Офісу президента. За ці роки вплив Єрмака був дуже великим: він курував переговори, дипломатичні питання, часто відігравав важливу роль при ухваленні рішень. Єрмак був доволі суперечливою фігурою – його називали «сірим кардиналом» президента. Зростала критика, що він концентрує занадто велику владу та вплив на кадрові, політичні та економічні рішення. Андрій Єрмак пробув на посаді керівника Офісу президента майже 6 років.
Які можуть бути наслідки звільнення Єрмака? У коментарі «Суспільному» народний депутат від «Слуги народу», голова комітету з питань міжнародної політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко заявив, що подібні кадрові зміни, ймовірно, матимуть великі наслідки:
«…Єрмак був одним з очільників вертикалі влади – не так формальної, як неформальної, політичної. Єрмак тримав на собі багато процесів, пов’язаних із керуванням державою. Зараз важливо якомога скоріше знайти когось, хто взяв би ці процеси на себе, щоб не було прогалини в управлінні. Зараз складно передбачити всі позитивні й негативні наслідки – але, думаю, позитивних усе ж буде більше. Можливо, посилиться роль парламенту».
Щодо міжнародних переговорів України, то Єрмак, за словами Мережка, у команді перемовників далеко не один. Ті, хто безпосередньо ведуть перемовини, – це насправді верхівка айсберга. На це працює ціла бюрократична машина, багато людей із Міністерства закордонних справ тощо. Тож Олександр Мережко вважає, що серйозних зривів у цій сфері не буде.
Хто може сісти у крісло керівника ОП?
Джерела «Української правди» інформують, що станом на початок тижня (1 грудня – ред.) фігурує одразу кілька прізвищ на посаду глави Офісу. Мова йде про міністра цифрової трансформації Михайло Федорова, міністра оборони Дениса Шмигаля, голову Головного управління розвідки Кирила Буданова і заступника глави Офісу президента з воєнних питань Павла Палісу. Також кажуть, що посаду керівника ОП можуть запропонувати й першому заступнику міністра закордонних справ Сергієві Кислиці, який зараз залучений у переговорному треку зі США.
«Таке призначення могло б змістити акцент посади керівника Офісу від скандалів і “внутряків” на велику міжнародну роботу, що могло б дещо заспокоїти політичну ситуацію», – йдеться у статті УП.
Фото: Радіо. Свобода
