19 вересня у дворику полтавського краєзнавчого музею відбулася презентація першого шпигунського роману Андрія Любки «Вечір у Стамбулі». Полтава стала другим містом після Чернівців, в яке письменник привіз свій новий роман.
«Вечір у Стамбулі» розповідає про письменника, який вирушає у Стамбул презентувати свою нову книгу й погоджується виконати завдання СБУ.
Андрій Любка пояснив, що не планував писати цю книгу. До повномасштабного вторгнення він збирався писати історичний роман про Михайла Чайковського – авантюриста, який народився за десять років до Тараса Шевченка та все життя змінював свої амплуа, ролі й ідентичність.
«Він мій улюблений історичний персонаж, бо це був такий собі Джеймс Бонд ХІХ століття. Він на завдання князя Чарторийського і на його гроші поїхав в Османську імперію і займався диверсійною роботою. Це така дуже заплутана історія, дуже заплутана людина, це такий сірий кардинал, який міняв маски, мови, релігії й водночас робив блискучу кар’єру і був таким авантюристом. Мені здавалося завжди, що його інтерес полягав не лише в політичних проєктах, в які він вірив, за які боровся і воював, але також у цій адреналіновій залежності. Йому подобався цей дух таємничості. Йому подобалося впливати на хід історії в такий несподіваний спосіб. Йому подобалося працювати з минулим», – розповів Любка.
Фото: Культурна аґенція «Терени»
Проте з початком повномасштабної війни письменник відклав цей проєкт, адже для його написання необхідно виконати величезний обсяг роботи, зануритися в історію, багато працювати з архівами, щоб не помилитися в якихось деталях та нюансах.
Натомість, завдяки прикрій події, з’явився роман «Вечір у Стамбулі».
«Минулого року, коли за збігом обставин мені дуже пощастило і я зламав ногу й виявилося, що я нікуди не можу ні їхати, нічого робити і мушу сидіти вдома. Це такий складний перелом, я три місяці провів у кріслі-колісному. Є сходи і ти фактично нікуди не можеш вийти, не можеш поїхати на Схід, нічим займатися. Тобто сидіти лише в онлайні, наприклад. І для того, щоб якось в себе в цей момент розважити й розуміючи, що це не той час, за який я зможу написати історичний роман, але думаючи про цю тему всі ці роки, я вирішив, що я напишу історію, яка крутиться навколо письменника, який написав роман про Михайла Чайковського», – ділиться Любка.
Він вирішив написати роман про українського письменника, який їде у Стамбул презентувати свою книжку про Михайла Чайковського. Дія відбувається у 2025 році, під час російсько-української війни, і за два тижні до поїздки до цього письменника підходить чоловік, який виявляється підполковником СБУ, та пропонує йому зробити невеличку послугу для Служби безпеки.
«Письменник погоджується й потрапляє в агентурну історію, яку він не до кінця знає і я не до кінця знав, тому що я коли почав писати, я не до кінця розумів, куди буде рухатися цей роман, де має бути розв’язка, чим він має закінчитися. Але для мене в той момент було важливо, сидячи вдома, у цьому кріслі, для мене було важливо проживати якесь інше життя. І я вмикав собі Google Street View і ходив вулицями Стамбула. Тобто просто гуляв, дивився фотки. Є дуже багато в Стамбулі таких туристичних камер, ви можете загуглити і дивитися, що відбувається в різних точках Стамбула онлайн тепер. Я включав ці камери і знав, що мій герой зараз там проходить. Я дивився, що роблять люди й описував їх, дивився, що вони їдять, яким боком вулиці вони йдуть, тому що це дуже спекотно, де вони ховаються, де шукають затінок, що вони п’ють, що в них у руках», – ділиться письменник.
Андрій Любка говорить, що ці «прогулянки» Стамбулом стали для нього такою собі приватною розвагою. Це місто – одне з його улюблених, в якому він часто бував та яке з’являється в різних книгах письменника.
«Я вибрав, що це буде Стамбул. Вечір у Стамбулі. І мені здається, що це непоганий вибір.
Це краще, ніж це був би якийсь, не знаю, вечір у Радехові. Вечір у Радехові менше викликає зацікавлення. Або обід у Решетилівці», – додає Андрій Любка.
Фото: Культурна аґенція «Терени»
Волонтерська діяльність та переосмислення мапи України
Крім письменницької діяльності, з 2022 року Любка активно волонтерить і за цей час передав Збройним силам майже 400 автомобілів. Він говорить, що з початку 2022 року українці наново витворюють для себе мапу країни:
«Полтава була на моїй мапі й раніше. Але там не було сходу, не було фактично Донеччини, було досить мало півдня, переважно лише Одеса. І для мене ці поїздки волонтерські, вони, безумовно, є таким відкриттям, і проговорювання певних своїх стереотипів, як людини із Західної України, яка частіше бувала за кордоном, ніж на сході своєї країни. Цей процес триває. Він продовжується, мені здається, що ми всі переосмислюємо мапу України, ми всі переосмислюємо мапу потенціалу різних регіонів.
Є якесь стереотипне шкільна уявлення з підручника, чим є регіон, з чим асоціюється, чи з галушками, чи з народною мовою, чи ще щось. Але загалом ми також зараз бачимо зовсім інший світ. І, наприклад, для мене є інша мапа України, крім культурної – це мапа підрозділів військових, які десь розквартировані в якомусь регіоні або поході. Тобто, коли я думаю про Коломию, я думаю про 10 гірську штурмову бригаду “Едельвейс”, наприклад. Коли я говорю про якийсь інший регіон, я знаю батальйони ТрО, яким ми допомагаємо і які походять там із якоїсь іншої області».
Культурне життя в маленькому місті
Письменник розповідав і про особливості розвитку культури в маленьких містах, адже сам проживає в Ужгороді, де, за його словами, до повномасштабного вторгнення відбувалося мало подій.
«Я жив у Києві, потім три роки у Варшаві і у 2014 році повернувся в Ужгород. Тоді я дуже чітко зрозумів, що якщо я хочу, щоб в місті відбувалися якісь культурні події нормального рівня, щоб було цікаво, я їх маю сам організувати. Іншого шансу немає. І частково я цим займався, частково потім ми з друзями це трансформували і створили Інститут центральноєвропейської стратегії, який базується в Ужгороді та працює в різних регіонах. Але для мене було очевидним, що оця постсовєтська структура України, вона не рівномірна, вона неправильна. Цей крайній бік столиці, яка висмоктує всі сили, висмоктує всіх креативних людей, людей, які мають амбіції, хочуть творити кар’єри. І залишаючи таке сонне болото десь на околицях. Це історія, яка мені точно не подобається», – ділиться Любка. Водночас він додає, що як для людини, яка хоче реалізувати себе творчо, це ідеальне місце. На його думку, атмосфера таких міст дає багато часу на себе, на роздуми, на творчість.
Творчі плани
Наприкінці презентації, відповідаючи на питання глядачів, Андрій Любка поділився творчими планами:
«Я планую відпочити, в сенсі нічого не писати. Зараз виходить «Карбід» (роман Любки, опублікований 2015 року – ред.) німецькою мовою, в мене великий тур в Німеччині. Виходить «Війна з тильного боку» в штатах, потім «Карбід» виходить іспанською – це купа якихось активностей. Тому зараз я планую трохи поїздити повиступати».
Він також розповів, що на написання історичного роману про Михайла Чайковського потрібно 3-4 роки.
Що ж стосується можливого продовження «Вечора у Стамбулі», то це, за словами письменника, залежить від багатьох факторів:
«Подивимося, які будуть відгуки. Це не мій жанр, це для мене випадкова, можна сказати, книжка, пишучи яку я отримав купу задоволення. Хотілося б щоб люди теж отримали задоволення читаючи її, щоб це була така ненапряжна, легка пригодницька історія з якимись екскурсами в історію. Я легко її писав. Напевно я б хотів написати продовження, напевно хотів би, щоб це був фільм».
Та найголовнішими своїми планами він називає волонтерство:
«Станом на сьогодні ми купили 390-у машину для ЗСУ, завтра ми будемо на Донеччині передавати військовим автівку. Я хочу, щоб їхня кількість якомога швидше дійшла до 400. Це найголовніше. Тому відповідно до цих практичних потреб буде будуватися й моє професійне життя», – зазначив він.
Фото: Культурна аґенція «Терени»
Захід організувала культурна аґенція «Терени» – громадська організація, яка розвиває, зберігає і популяризує культурні надбання українських регіонів через створення культурних просторів, дослідження, навчання дієвців культури, культурні маршрути, публікації і премії. Зустріч модерувала журналістка Анастасія Мацько.
Фото: Культурна аґенція «Терени»
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
