Станом на 19 травня обласне комунальне підприємство «Полтававодоканал» заборгувало 50 мільйонів гривень за електроенергію. Ще КП має 45 мільйонів гривень податкового боргу.
Про це повідомив голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький під час брифінгу.
Очільник обласної ради пояснив, що тариф на воду не змінювався декілька років, але зростала ціна на електроенергію. Нині ж передбачено, що ціна за кіловат електроенергії складає шість гривень, хоча ринкова ціна майже вдвічі більша. У такий спосіб виник розрив у тарифах за електроенергію.
«Деякий час тому, минулого року, позаминулому року, з обласного бюджету виділялися кошти, щоб компенсувати цю різницю, витягувати підприємство з тієї глобальної проблеми, в яку воно втрапило. Але зараз ціна така, що обласний бюджет не в змозі потягнути серйозне фінансове навантаження. Розглядаємо це питання з ОВА. Вони брали на себе певні зобов’язання щодо цієї фінансової складової», – прокоментував Біленький.
За словами голови, оскільки триває війна, обласна рада не розпоряджається коштами. Втім у програмі підтримки ЖКГ передбачили близько 250-260 мільйонів гривень на рік на компенсацію та ремонти мереж, зокрема ще таких підприємств як «Полтаватеплоенерго» і «Лубнитеплоенерго».
«Ми, звісно, комунікуємо з громадами, у першу чергу з Полтавською міською радою. У нас немає проблем із комунікацією. Ми комунікуємо з ОВА щодо поступового погашення цього боргу і ми, звісно, намагаємося донести це питання до органів центральної виконавчої влади».
За підрахунками обласної влади з 4 % ПДФО громади змогли б компенсувати близько 200-220 мільйонів гривень. Більшу частину цих коштів надавала б саме Полтавська громада, а це 170-180 мільйонів. Біленький сказав, що кошти з цього податку держава передбачала для компенсації не лише водоканального господарства, а й загалом всієї критичної інфраструктури:
«Постійно “водоканал“ звертається до органів місцевого самоврядування, приблизно вираховують ту суму, яку могли громади сплачувати до бюджету водоканалу, щоб уникнути цього колапсу. У бюджетному кодексі законодавці і уряд зазначили, що саме ці кошти спрямовують до бюджетів громад, щоб відбулася відповідна компенсація, немає наслідків для тих, хто цього не робитиме. Тобто якщо якась громада не хоче цього виконувати, то наслідків для цієї громади немає. Таким чином у нас склалася ситуація, що кошти державою передбачені, але вони не доходять до кінцевого споживача – обласної ради».
За словами Біленького, ситуація з боргом за світло може зайти до глухого кута, якщо швидко не ухвалити рішення. Адже раніше, 12 травня, «Полтававодоканал» уже оголошував приблизну дату, коли підприємство подаватиме воду за графіком.
«“Полтаватеплоенерго“ поставилося з розумінням, і зробить авансові платежі “водоканалу“. Таким чином ще один місяць буде закритий», – додав голова облради.
На думку експерта з ЖКГ і тарифів Олега Попенка, у разі постійних відключень наслідки можуть бути катастрофічними. Наприклад, можуть поширюватися інфекційні захворювання.
«Минулого 6 травня 60 % Полтави залишилися без водопостачання і водовідведення і місяць послуга надавалася з перервами. Уявіть собі, що три дні відсутності (води – ред.) – і місто зупиняється».
15 травня напередодні засідання міськвиконкому секретарка Полтавської міськради Катерина Ямщикова заявила, що влада готова прийняти «водоканал» у власність міста і надалі «нести відповідальність та відновлювати зруйноване підприємство». На цю пропозицію відреагував Олександр Біленький. За його словами, ця ідея не нова. Ще за часів мерства Олександра Мамая міська рада рішенням сесії зверталася до обласної ради, щоб отримати підприємство. Втім, як каже Біленький, це не мало жодного юридичного наслідку:
«Це такий інформаційно-політичний акт – і робив він їх декілька разів. Це ні до чого не призвело, бо з юридичною ініціативою міська рада до нас не виходила. Зараз це теж відбувається. Є публічне звернення від керівників громади, але немає самого рішення сесії».
Експерт Олег Попенко вважає, що передавати «водоканал» у власність міста – це помилка. Він аргументує тим, що внаслідок цього постраждають всі полтавці, адже зросте собівартість послуг.
«Як показує досвід інших країн, наприклад, Великобританії 60-х років або Нідерландів 70-х років, вони якраз і проводили модернізацію водоканалів за рахунок об’єднання, укрупнення, зменшення витрат на одну одиницю з послідуючою модернізацією. Потім кожна країна обирала свій шлях. Наприклад, можна передати в приватні руки або, як в Австрії, повністю залишити в державі», – прокоментував Попенко.
За словами експерта Попенка, загалом обласні «водоканали» мають проблеми з технічним станом, зокрема, які призводять до великого споживання електроенергії. Тому варто модернізувати такі підприємства, але не шляхом підвищення тарифів.
«Немає такої світової практики. Я вам можу назвати десятки країн, які провели модернізацію, але жодна не модернізували за рахунок тарифу».
Ба більше, у зв’язку з війною споживачі не витримають подорожчання комунальної послуги. Вже зараз борги населення за послуги «водоканалів» складають понад 20 мільярдів гривень. Водночас борги підприємств за електроенергію становлять близько 13 мільярдів гривень.
«У цій ситуації, маючи 4 % ПДФО, не підтримувати “водоканал“, заганяючи проблему у глухий кут і перекидаючи проблему на ОВА, – це абсолютна дорога в нікуди», – додав Попенко.
За підрахунками фахівця, нині «Полтававодоканал» потребує близько мільярда гривень, щоб провести часткову модернізацію. Тобто йдеться про заміну труб і обладнання. Проте на це бракуватиме коштів із місцевого та обласного бюджетів, а тому варто залучати й державні, й кошти іноземних інвесторів або ж, наприклад, таких компаній як Nefco.
«За певний період можна прийти до того, щоб “водоканал“ дійсно став енергоефективним, енергонезалежним. Скільки б не підвищували тарифи, скільки б не давали коштів з обласного бюджету, я вважаю, що і держава повинна брати участь, щоб модернізували “водоканал“. Як на мене, один із елементів участі держави – це якраз 4 % ПДФО, які якраз закладені в місцевий бюджет».
Й експерт запевняє, що проблемний технічний стан «водоканалу» не лише у Полтаві. Наприклад, у 2023 році в Житомирі, де раніше модернізували підприємство, витративши більш ніж 10 мільйонів євро, повністю вийшов з ладу центральний колектор. Такі проблеми, як каже Попенко, виникають, адже протягом 2014 – 2015 років держава не фінансувала «водоканали». Загалом він оцінює, що нині для модернізації всіх «водоканалів» потрібно 15-16 мільярдів євро.
«Окрім технічної складової, є проблема вартості електроенергії. Чому для “водоканалів” – це велика проблема? Тому що порівнюючи з минулим роком, вартість електроенергії зросла на 70 %, а тариф не змінювали з 2022 року. Якщо ж порівняти 2022 і 2025 рік, то вартість електроенергії зросла більше ніж на 100 %. Однак якби не хотіли знайти ці кошти в місцевому, обласному бюджетах, грошей не вистачить».
Як раніше писала «Полтавська думка», згідно з законом Про державний бюджет України на 2024 рік», 4 % ПДФО, які надійшли до фонду місцевих бюджетів мають спрямовувати на сплату за воду, електропостачання чи газ. Цього року відповідно до цієї статті міська влада спрямувала дві субвенції. Одна – це 31,5 мільйона гривень для «Полтаватеплоенерго», а друга на 18,1 мільйон для «Полтававодоканалу».
Гроші, які місто надало «водоканалу», планували витратити на ремонт аварійних ділянок. Зокрема, щоб відремонтувати провалля на вулиці Європейській, яке виникло внаслідок руйнування каналізаційного колектора.
«Проте вирішувати ці проблеми виключно коштом міського бюджету – не вихід. “Полтававодоканалу” потрібно активно залучати додаткові ресурси: державні й обласні програми, міжнародну підтримку, грантові можливості», – коментувала очільниця Полтавської громади Катерина Ямщикова.
Начальниця міського бюджетно-фінансового управління Тетяна Кустолян у вересні минулого року говорила, що міська рада витратила на «Полтававодоканал» 18,2 мільйона гривень, а інші кошти спрямували на оплату енергоносіїв. Також за її словами, міська рада не зобов’язана компенсувати різницю у тарифах обласним КП, адже бюджет громади взаємодіє з обласним через механізм трансфертів.
У травні Управління ЖКГ Полтави зареєструвало проєкт на платформі Dream щодо реконструкції та модернізації систем водопостачання та водовідведення. За підрахунками міського управління, на це потрібно понад 870 мільйонів гривень.
Загалом проєкт охоплює всю систему водопостачання й водовідведення. Йдеться і про мережі, і про насосні станції, і про очисні споруди. Тобто це такі роботи:
В описі УЖКГ зазначило, що це один із ключових проєктів у сфері інфраструктури, адже зношеність мереж перевищує 85 %, а майже 90 каналізаційних колекторів – аварійні. Крім того, нині обласне комунальне підприємство «Полтававодоканал» змушене запроваджувати графіки подачі води через аварійні ситуації.
«Наразі переважна більшість мереж та споруд “Полтававодоканалу” у зв’язку із високим рівнем зношеності потребує перекладання (оновлення) або реконструкції (санації), а через моральну зношеність – докорінної модернізації», – йдеться в обласній програмі підтримки підприємств сфери ЖКГ.
Із цієї програми відомо: щоб підвищити надійність централізованого водовідведення потрібно щороку замінювати не менше 10 кілометрів зношених мереж. Також у незадовільному стані всі самопливні колектори, які збудували ще у 1960 – 1980 роках. Їхній нормативний термін використання закінчився ще у 1985 – 2005 роках, а тому вони потребують негайного ремонту.
Додамо, що днями сталася аварія на одному з водозаборів міста. Тому «Полтававодоканал» повідомив про відключення води з 15 травня до завершення ремонтних робіт у деяких мікрорайонах міста. Без води залишилися Алмазний, Сади-1,2,3, а також село Розсошенці та Щербані. Крім того, знизили тиск води на Леваді. За інформацією пресслужби, нині залишилися без води 32 тисячі споживачів.
Попередні аварії на мережах «водоканалу» сталися 13 і 14 травня. Спершу стало відомо, що до закінчення ремонту без води залишаться кілька будинків на вулицях Героїв України та Великотирнівська. А наступного дня повідомили, що воду відключать для жителів села Нижні Млини.
Головне фото: «Полтававодоканал»
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
