Внаслідок повномасштабної війни, зокрема за останні понад 3,5 роки, у Полтавській області нагромадилися 7089 тонн відходів війни – простіше кажучи, руйнування, які лишаються після російських атак. Наприклад: залишки зруйнованих будівель (скло, бетон, цегла), згорілі автівки, уламки снарядів тощо. Для їх перероблення у регіоні потрібні окремі земельні ділянки, крім того, такі відходи можна не лише утилізувати, а й використовувати повторно, зокрема у будівництві. Ба більше, це необхідно робити, адже деяке сміття – токсичне й небезпечне для ґрунтів, води, повітря та здоров’я людей. У матеріалі розповідаємо, яка ситуація з управління відходами, зокрема від війни, на Полтавщині та як їх використовують в інших областях.
Загалом ситуація в регіоні з управління будь-якими відходами наразі здебільшого на стадії планування. За словами тимчасової виконувачки обов’язків директорки Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОВА Ольги Петренко, план управління відходами в області є, і затвердили його до 2033 року. Згідно з ним, місцеві плани розробляють для кожної громади регіону. Для зручності території Полтавщини поділили на шість кластерів:
Договори на розроблення місцевих планів вже підписали 15 громад області, проходять процедуру стратегічної екологічної оцінки – вісім. Ще вісьмом громадам Полтавська ОВА погодила проєкти планів, двом – Пришибській та Новогалещинській – вже їх затвердили.
Водночас 28 громад перебувають лише на початковій стадії створення плану, Заводська – ще не розпочала навіть процедуру розроблення проєкту через нестачу грошей, а Кам’янопотоківська, хоча й почала, – позивається до облвійськадміністрації з вимогою визнати положення регіонального плану незаконним і нечинним, розповідає Ольга Петренко.
Цей же план передбачає створення до 2033 року в Полтавській області:
Нещодавно в ПОВА повідомляли, що один із заводів для сортування та утилізації відходів, а також виробництва органічних добрив планують збудувати у Терешківській громаді, оскільки Макухівський полігон, розташований на її території, експлуатують понад 70 років і мають обов’язково закрити до 2030 року, позаяк той – екологічна загроза.
Відходи війни – окремий виклик не лише для Полтавщини, а й для всієї країни загалом. Ще в лютому цьогоріч у Міністерстві економіки та довкілля зауважували, що проблема таких відходів – одна з найскладніших у процесі повоєнного відновлення держави, адже мільйони тонн уламків залишаються перемішаними без чіткого статусу, і нерідко їх хоронять, замість переробляти, через складнощі з логістикою та вищу різницю у вартості процесів.
За словами керівника портфоліо проєктів з енергетики й охорони довкілля ПРООН в Україні Романа Шахматенка, обсягів відходів руйнувань, які утворилися у нашій державі, не бачили з часів Другої світової війни. Станом на 1 серпня, за інформацією тимчасової керівниці екологічного департаменту Полтавської ОВА, упродовж 2023 – 2026 року лише в нашій області внаслідок російської агресії пошкоджені:
Наразі відомо, що в регіоні накопичилися понад 7089 тонн – тобто 7 089 125 кілограмів – відходів руйнувань. Поки що їх збирають і вивозять на спеціально створені місця видалення, які займають площу близько 40,601 гектара, розміщуючи окремо від інших відходів, утім у Департаменті закликають актуалізувати питання щодо:
Згідно з постановою Кабміну, тимчасові майданчики для зберігання відходів руйнацій внаслідок війни можуть функціонувати упродовж воєнного стану та ще рік після його завершення. До цих відходів належать:
Як говорять у Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД), деякі з відходів можуть бути особливо токсичними не лише для довкілля, але й для людей. Ще у 2023 році дослідники попереджали про те, що:
«Чим довше такі відходи перебуватимуть на території України, тим більше шкоди вони завдадуть довкіллю, забруднюючи ґрунти, воду, повітря, а також спричинюючи додаткові викиди парникових газів, що негативно впливатиме на глобальні кліматичні процеси».
Зокрема йдеться про уламки снарядів, медичні відходи чи будівельне сміття зі вмістом азбесту – сильного канцерогену, пил якого може спричинити рак легенів, гортані чи яєчників. І хоча у вересні 2022 року уряд заборонив використання азбесту в новому будівництві, його може лишатися вдосталь у приватному секторі (шиферних дахах будинків), старих багатоквартирних будинках чи господарських спорудах.
Також, як пише Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб, азбест є у трубах, димоходах, гальмівних колодках, покрівельній плитці тощо. Тривале зберігання відходів з вмістом цього матеріалу, навіть на окремому майданчику, може бути небезпечним.
Крім цього, голова Ukraine Support Team та співзасновниця ГО ReThink Олена Колтик вважає, що чим довше відходи руйнувань зберігають у неналежних умовах, тим більше вони стають схожими на звичайне сміттєзвалище і тим менше в них лишається цінної сировини.
Окремі відходи руйнувань можна не утилізувати, навпаки – використовувати у відбудові України, зокрема Полтавщини. Як розповідають у НІСД, після Другої світової відновлення Варшави прискорило саме використання матеріалів, які лишилися після бойових дій – цілу цеглу використовували повторно, а будівельне сміття подрібнювали на бетон.
Ба більше, за словами керівника портфоліо проєктів з енергетики та охорони довкілля ПРООН в Україні Романа Шахматенка, Європа планує досягти 70 % повторного ресайклінгу подібних відходів, тобто вторинного перероблення та використання їх як сировини для створення нового. Наприклад, у Чехії повторне використання будівельних відходів – частина державної політики, а Нідерланди, Німеччина, Японія та Данія вимагають від забудовників використовувати у будівництві певну частину перероблених відходів.
Ось як пропонують повторно використовувати перероблені відходи війни в Кабміні України:
Відходи, які містять небезпечні речовини, або утилізують, або очищують, розділяють і лише після цього можуть використати повторно.
Дослідження з використання рециклінгових (тобто повторно перероблених) матеріалів у виробництві бетону в Україні, яке провела ГО Ukraine Support Team спільно з компанією Cemark наприкінці минулого року, і в якому протестували повторне використання бетонних відходів у бетонних сумішах, показало, що до 50 % природного заповнювача без втрати міцності й технологічних характеристик можна замінити переробленими матеріалами.
Крім цього, в організації зазначають, що використання таких відходів не лише зменшує навантаження на спеціальні полігони, сприяє зниженню викидів вуглекислого газу, який у високих концентраціях «витісняє» кисень і може спричини кисневе голодування, отруюючи організм людини, та скорочує потребу у видобутку нових природних ресурсів, а й створює нові робочі місця у громадах.
Ще у 2024 році в Київській області за підтримки Японського агентства міжнародного співробітництва JICA запустили лінію з екологічного перероблення будівельного сміття, щоб демонтувати зруйновані росіянами об’єкти та використати відходи для подальшої відбудови. Отриману сировину вирішили використовувати для будівництва основ доріг, укріплення річкових узбереж і виробництва будівельних розчинів і конструкцій.
У червні цьогоріч у Дмитрівській сільській раді (що у Київській області) розповіли, що використали будівельні відходи руйнувань для створення малих архітектурних форм у межах екологічного проєкту Safe, Sustainable and Swift Reconstruction of Ukraine. У громаді утилізували та перетворили на безпечні матеріали понад 8000 тонн будівельних відходів, які утворилися внаслідок ворожих атак, і отримали з переробленого бетону нові лави й урни для сміття.
Утім, як розповів «Рубриці» директор громадської організації кругової економіки (моделі розвитку, заснованій на повторному використанні, відновленні й переробленні ресурсів) ReThink Роман Пучко, нині українські громади не мають більше технологічних чи економічних важелів, аби переробляти такі відходи з вищою цінністю, ніж на підсипку доріг чи створення невеликих архітектурних форм. Утім, на думку експерта, з такими відходами варто продовжувати працювати, витискаючи «максимум» цінності, підходячи до процесів перероблення системно.
«Цей процес складний тим, що він дуже системний. Він зачіпає всі етапи – від планування до використання. І якщо ти щось зробив не так на початку, то дуже важко щось змінити потім. Якщо ти на самому початку вирішив не демонтувати стіну розумно, а просто її розтрощити, то тоді складно щось зібрати назад», – пояснював Пучко.
Для цього голова Ukraine Support Team Олена Колтик радить громадам користуватися методологією оцінки обсягів відходів від руйнувань, в основі якої – технічна документація радянських серій будинків, які становлять близько 70 % житлового фонду всіх міст України, використовуючи спеціальний калькулятор, перейшовши за посиланням.
На початку серпня в Мінрозвитку громад і територій повідомили, що в Україні стартував третій етап пілотного проєкту з управління будівельними відходами, зокрема від руйнувань, який підтримує Японія. У його межах у державі запроваджують безпечні й екологічні підходи до поводження з такими відходами, щоб уже зараз збільшити повторне використання будівельних матеріалів у відбудові.
На фото комунальники ліквідують наслідки ворожої атаки на Полтавську громаду 24 березня 2026 року. Джерело: телеграм-канал УЖКГ
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
