У Полтавській області зафіксували випадок ятрогенного ботулізму, який виник не через їжу, а після косметологічної процедури. Пацієнтка потрапила до лікарні після введення ботулотоксину у приватному кабінеті. Медики наголошують: ін’єкції «ботоксу» загалом є безпечними, але використання несертифікованих препаратів або порушення правил введення можуть призвести до тяжких наслідків. Детальніше про це далі.
На Полтавщині зафіксували випадок ятрогенного ботулізму. Вперше в нашій області зареєстрували випадок ботулізму, спричинений не їжею, а косметологічною процедурою. Пацієнтка захворіла після введення ботулотоксину (препарату на основі ботулінічного токсину) у приватному кабінеті. Про це 15 травня повідомив Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб.
Жінка потрапила в лікарню. Її стан оцінювали як середньої тяжкості. Фахівці вчасно ввели протиботулінічний антитоксин.
Це вже другий випадок ботулізму в області у 2026 році. Перший був через в’ялену рибу.
Препарати з ботулотоксином – для чого?
Головний принцип препаратів на основі ботулотоксину – розслабити м’яз. Ботулотоксин блокує передачу нервових імпульсів. Якщо говорити про використання препаратів у косметології, то це сприяє розслабленню мімічних м’язів обличчя та перешкоджає утворенню зморшок. Як пояснив пластичний хірург Андрій Якобчук на власному ютуб-каналі, ін’єкції роблять у мімічні м’язи обличчя, тим самим зменшуючи амплітуду скорочення й розгладжуючи зморшки.
Ботулотоксин використовують також в інших сферах медицини. Наприклад, у неврології. Зокрема ботулотоксин застосовують для зменшення болю при мігрені.
«Мігрень – це складна проблема хронічних головних болів, яка лікується, профілактується за допомогою ботоксу (назва препарату на основі ботулотоксину – ред.). Є певні точки на лобі, на шиї та на потиличній частині голови, куди вводять ботокс у вищих дозах. Це вимикає нервово-м’язову передачу між головою та шиєю, значно полегшуючи больовий синдром і стан пацієнтів із хронічними головними болями», – зазначив хірург.
Також Якобчук додав, що ботулотоксин використовують у педіатричній практиці та в дитячій неврології. Зокрема ці препарати застосовують при дитячому церебральному паралічі. Подібний стан у деяких випадках передбачає спазмовані м’язи. Щоб провести реабілітацію з використанням масажів і певних рухових технік, препарат вводять у м’яз, м’язовий спазм послаблюється. Натомість фізіологу-реабілітологу легше працювати з дітьми з таким діагнозом, і ефект від лікування кращий.
Окрім того, ботокс використовують у дерматології. Йдеться про корекцію гіпергідрозу – надмірного патологічного потовиділення. Також препарат застосовують для подолання бруксизму – періодичного, мимовільного стискання зубів або скреготу ними, що найчастіше відбувається під час сну, але може проявлятися і вдень. Ботоксом коригують й деякі порушення моторики стравоходу.
Варто зазначити, що ефект від ботулотоксину є тимчасовим. Ботулотоксин лише тимчасово «вимикає» білок, який передає сигнал від нерва до м’яза. За кілька місяців, залежно від метаболізму й інших факторів, рухливість м’яза відновлюється.
Що таке ботулотоксин
Ботулотоксин виділяє бактерія Clostridium botulinum. Саме ця бактерія вражає нервову систему та стає винуватицею потенційно смертельної хвороби – ботулізму. Токсин блокує передачу нервових імпульсів до м’язів, викликаючи м’язовий параліч. Головні небезпеки – розлади зору, порушення ковтання, слабкість та зупинка дихання.
Часом ботулотоксин «живе» в консервації чи в’яленій рибі, а споживання заражених продуктів може закінчитися смертю. Проте ботулізм можливо отримати й у результаті уколів «краси».
«Приборкав» ботулотоксин і спрямував його дію в корисне річище американський офтальмолог Алан Скотт. Лікар отримав зразки очищеного ботулотоксину від Едварда Шанца, який вивчав його застосування як біологічної зброї. Скотта зацікавила паралітична дія цього токсину.
Вчений припустив, що в низьких дозах він здатний полегшувати офтальмологічні захворювання, пов’язані з мʼязами, як-от косоокість і блефароспазм (мимовільне закриття повік). У 1960-1970-х роках він провів низку успішних експериментів, що підтвердили теорію на практиці. Свій препарат із ботулотоксином, який у 1989-му схвалило Управління з продовольства й медикаментів США (FDA), Скотт назвав Oculinum. Двома роками пізніше права на нього купила фармацевтична компанія Allergan і перейменувала на всім відомий Botox.
Ботулотоксин для медичних і косметологічних цілей вирощують у лабораторії та ретельно очищають, щоб результат ін’єкцій був прогнозованим.
«Молекула токсину “обгорнута” нетоксичними білками для захисту: деякі виробники їх прибирають, деякі – майже повністю залишають. Це нюанси виробництва. Але найважливіше – препарат не містить залишків бактерій та їхніх спор, які продукують токсин, реагуючи на несприятливі умови середовища. Вони зберігаються десятиліттями. Спори можуть продовжувати неконтрольовано виробляти токсин. Тому варто колоти лише сертифіковані препарати», – розповідає косметологиня Ксенія Ткачишина, пише видання «Українська правда. Життя».
Тобто ботулотоксин, який використовують для інʼєкцій, є ретельно очищеним продуктом життєдіяльності Clostridium botulinum. Тим часом у банці з домашньою консервацією «живе» токсин разом із бактерією.
Ботулотоксин є підтвердженням того, що все є ліками й отрутою одночасно, питання лише в дозах. Смертельна його кількість – 3000 одиниць на 70 кілограмів (0,3 мікрограма). Натомість у косметології за одну процедуру використовують до 100 одиниць. Це залежить від зони ін’єкції, особливостей анатомії та препарату.
Теоретично, заразитися ботулізмом можливо навіть у результаті використання офіційних препаратів. Невеличка частинка препарату все одно потрапляє у системний кровотік, тому токсин може поширитися і спровокувати симптоми хвороби. Якщо людина здорова і не має протипоказань, їй навряд чи варто хвилюватися. На практиці ботулізм після ін’єкцій – це надзвичайно рідкісні випадки. Але попереджати пацієнтів про ризики необхідно.
Боятися варто несертифікованих препаратів, оскільки їхня загроза більш ніж реальна. Підпільні препарати несуть великі ризики, оскільки невідомо, які в них домішки та наскільки вони очищені. Боятися варто залишків бактерій, які можуть продовжувати виробляти токсин неконтрольовано. І це дійсно несе загрозу.
Профілактика ботулізму внаслідок ботулінотерапії
Як мінімізувати ризик системного отруєння та розвитку ятрогенного ботулізму? Центри з контролю та профілактики захворювань США надають рекомендації людям, які планують ін’єкції ботулотоксину (з косметичною чи терапевтичною метою). Варто дотримуватися чотирьох основних правил:
1. Обирайте правильного спеціаліста. Завжди запитуйте, чи має спеціаліст чинну медичну ліцензію та спеціальну підготовку для введення ботулотоксину. Медичний юрист Олександр Гришаков у коментарі виданню «Українська правда. Життя» пояснив, хто має право робити ін’єкції ботулотоксину: дерматовенеролог, хірург-дерматолог, пластичний хірург або медична сестра з косметологічних процедур під наглядом лікаря.
Косметолог – це фахівець, який працює з естетичними проблемами та доглядом за шкірою клієнтів. Однак в українському законодавстві такої професії насправді не існує.
«Всіх, кого ми зазвичай називаємо косметологами, насправді ними не є. Законодавчо ці фахівці можуть займати лише суміжні посади», – пояснює юрист Олександр Гришаков.
2. Перевіряйте джерело походження препарату. Пацієнт має право і повинен запитати, чи є препарат сертифікованим. Використання контрафакту – головна причина спалахів ятрогенного ботулізму.
3. Стежте, щоб препарат у шприц набирали безпосередньо з оригінального флакона з фірмовим маркуванням прямо при вас. Це дозволяє переконатися, що вам не введуть невідому речовину чи розведений підробний концентрат.
4. Маєте сумнів – відмовляйтеся. Якщо у вас виникають будь-які сумніви щодо стерильності, ліцензії клініки або автентичності флакона, негайно скасуйте процедуру та зверніться до іншого медичного закладу.
Зображення для публікації створені за допомогою штучного інтелекту й мають ознайомчий характер
