У Полтавській області протягом минулого тижня зафіксували 15 випадків захворювань на скарлатину. Про це повідомили у щотижневому звіті Полтавського обласного центру контролю та профілактики хвороб.
Випадки інфікування на скарлатину, пише «Суспільне», зареєстрували в таких громадах:
Це більше, ніж середній багаторічний показник (9 випадків), зазначають епідеміологи. Відомо, що протягом 23-29 вересня на Полтавщині реєстрували 16 випадків скарлатини.
Загалом в області рівень захворюваності на деякі інфекції перевищує багаторічні показники. Так, протягом 21-27 жовтня в Полтавській області зафіксували 4 випадки хвороби Лайма. Також за тиждень зареєстрували випадок сальмонельозу, 67 випадків гострих кишкових інфекцій, 6 випадків гострого вірусного гепатиту. Крім того, на Полтавщині зафіксували 59 випадків вітряної віспи, що менше середнього багаторічного показника.
Скарлатина – що це за хвороба?
У Головному управлінні Держпродспоживслужби в області повідомили, що скарлатина – це гостре інфекційне захворювання, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротогорла та характерним висипом.
На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1-9 років. Збудник – бета-гемолітичний стрептокок групи А (Streptococcus pyogenes). Джерелом інфекції є хвора людина чи бактеріоносій.
Передається скарлатина повітряно-краплинним шляхом. Краплі формуються під час кашлю, чхання, навіть розмови хворого. Вони можуть розлітатися на 0,5–1,5 метра від інфікованої людини.
Найбільше захворюваність на скарлатину найбільше реєструють у країнах із помірно холодним і вологим кліматом. Кількість хворих збільшується саме восени та взимку.
Інкубаційний період недуги триває від 1 до 12 днів, частіше 2–7 днів.
У більшості випадків скарлатина починається раптово. Розвивається ангіна, на мигдалинах можливий біло-жовтий наліт. Язик спочатку має біле нашарування, але після 2-3 днів починає очищатися з кінчика і до 4-го дня стає яскраво-червоним, з виокремленими «сосочками» – так званий малиновий язик.
Зазвичай через добу після початку захворювання на шкірі хворого виникає характерний висип. На рожевому тлі видно дрібні цятки, яскраво-рожеві або червоні, вони можуть свербіти.
Висип здебільшого в нижній частині живота, паховій зоні, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок. Він триває від 2 до 6 днів, потім блідне і покривається дрібними лусочками, а на кінцівках, особливо кистях і стопах, великими пластами. Що яскравішим і ряснішим був висип, то більше виражене лущення. У середньому лущення триває 2-3 тижні.
Попри загальне почервоніння обличчя, підборіддя і шкіра над верхньою губою залишаються блідими.
Під час легкої форми симптоми інтоксикації організму слабо виражені, блювота відсутня, ангіна незначна (має катаральний характер). Висип типовий, інколи блідий.
Під час середньотяжкої форми всі описані симптоми скарлатини виражені сильніше. Температура підвищується до 39°С. Ускладнення зустрічаються частіше, ніж за легкої форми.
У разі тяжкої токсичної форми початок хвороби супроводжують висока температура, блювота, інколи діарея, виражені симптоми ураження центральної нервової системи. Можливі запаморочення, набряк мозку і навіть розвиток коми.
Скарлатина може мати небезпечні ускладнення, пов’язані з невчасним початком лікування та недотриманням рекомендацій лікаря: гнійний лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, гломерулонефрит, ревматизм. Після одужання у людини виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний.
Для лікування скарлатини лікар призначає курс антибіотиків.
Профілактика скарлатини
Профілактика поширення хвороби полягає у ранньому виявленні та ізоляції джерела інфекції. Пацієнтам, хворим на скарлатину, слід перебувати в ізоляції до 24 годин після отримання першої дози антибіотика. Якщо антибіотик не призначався, ізоляція має тривати протягом 21 дня.
До загальних профілактичних заходів належать:
Фото ілюстративне: pexels.com
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі.
