Полтавці нарікають на шум мотоциклів і мопедів, особливо вночі та під час повітряної тривоги. Звук моторів без глушників схожий на звук російських ударних безпілотників і може лякати та викликати тривогу, говорять психологи, а також відволікати мобільні групи протиповітряної оборони.
Як повідомила виконувачка обов’язків міського голови Полтави Катерина Ямщикова, в центральній частині Полтави вже встановили дорожні знаки «Рух мотоциклів заборонено» у вечірній час. У разі порушення їх вимог водіїв притягують до адміністративної відповідальності. Також правоохоронці здійснюють додаткові патрулювання та профілактичні бесіди з мотоциклістами. Полтавців просять повідомляти про випадки порушень на лінію «102».
Заборону на рух мотоциклів у центрі Полтави запровадили у червні 2024 року. На центральних вулицях встановили відповідні знаки. Тоді патрульна поліція повідомляла, що порушників штрафуватимуть на 340 гривень. Проте на цю заборону почали скаржитися мотоциклісти, а знаки – замальовували. На депутатській комісії в листопаді 2024 року керівник Управління житлово-комунального господарства Тарас Панасенко повідомив, що мотоциклісти ігнорують заборону на рух мотоциклів. Зрештою депутати погодили рішення послабити заборону, щоб вона діяла лише з 22:00 до 8:00. Тож нині в Полтаві рух мотоциклів заборонений лише в нічний час у центральній частині міста, де встановлені відповідні знаки.
Варто зазначити, що їзда на мотоциклі без глушника в Україні заборонена і в мирний час, адже це порушує правила дорожнього руху та правила тиші. За це передбачені штрафи з можливістю вилучення транспортного засобу.
Деякі громади заборонили рух мотоциклів, мопедів і скутерів під час повітряної тривоги. Зокрема така заборона діє на території Сенчанської тергромади. Таке рішення ухвалили 25 липня 2025 року. Згідно з ним також заборонили рух всіх транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння (об’єм до 250 кубічних сантиметрів включно), крім:
– транспортних засобів, які належать Збройним силам України, Національній поліції, ДСНС, медичним службам або використовуються для евакуації;
– спеціально дозволених транспортних засобів (за погодженням з військовою адміністрацією або поліцією).
Окрім того, рішення сільської ради обмежує використання у громаді бензопил та мотокос під час повітряної тривоги.
Про те, що звук мототранспорту схожий на «шахед» згадував і військовослужбовець Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Віктор Бойко. Він чергував на тимчасовому пункті пропуску ТЦК, коли будівлю атакували російські ударні безпілотники 3 липня 2025 року.
«Почув звук, як їде мопед. Звичайний звук – там по дорозі мопеди постійно мотаються. А потім почав прислуховуватися – і зрозумів, що це “шахед” іде на прискорення. Я тільки встиг впасти на підлогу. Згрупувався, закрив голову руками – і був вибух», – розповів він.
Психіка людини, яка перебуває у стані постійного напруження, сприймає подібність до звуку «шахедів» як сигнал небезпеки, розповідає психологиня Олена Борисова – фахівчиня психологічної платформи «План Б» та членкиня Асоціації психологів України.
«У цей момент виникає режим тривоги. У кров викидаються адреналін і норадреналін. Серце б’ється швидше, дихання стає поверхневим, м’язи напружуються. Якщо звук триває чи повторюється, до процесу підключається кортизол, гормон стресу, який тримає організм у стані готовності. Коли ці гормони виділяються надто часто, тіло виснажується, імунітет слабшає, сон стає уривчастим, з’являється хронічна втома. Для людини це означає, що навіть у відносно безпечному просторі вона живе з відчуттям постійної загрози. У місті це створює додатковий тиск», – пояснює вона.
Олена Борисова. Фото: «План Б»
За словами психологині, навіть якщо розум розрізняє різницю між звуками, тіло реагує за відпрацьованим механізмом – страхом, що вже закарбувався в досвіді виживання. Проте з цим можна працювати, говорить Олена Борисова.
«Допомагають прості способи заземлення: кілька глибоких повільних вдихів і видихів, дотик до предмета поруч, фокус на кольорах або звуках довкола, які точно належать мирному життю. Такі маленькі кроки повертають відчуття контролю, дають тілу сигнал: ти зараз у безпеці.
Ця чутливість є природною реакцією на травматичний досвід. Вона показує, наскільки глибоко війна входить у повсякденність. І вона весь час нагадує: ми здатні відновлювати себе навіть у найважчих обставинах», – зазначає психологиня.
Фото: «Полтавщина»
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі
