Кілька років в Україні говорять про запровадження накопичувальної пенсії. Минулого року навіть намагалися затвердити відповідний законопроєкт, проте не вистачило голосів народних обранців. Розповідаємо читачам «Полтавської думки», які умови передбачає накопичувальна пенсія та чи потрібна така реформа суспільству.
25 квітня 2024 року нардепи зробили законодавчу спробу запровадити в Україні накопичувальну пенсію. Верховна Рада розглянула законопроєкт № 9212 «Про накопичувальне пенсійне забезпечення». Для ухвалення документа за основу не вистачило 12 голосів. Відповідно до результатів голосування «за» натиснули 214 народних депутатів.
Яка на Полтавщині пенсійна система?
У Полтавській області діє два з трьох рівнів пенсійної системи. Перший рівень – солідарна система. Суть солідарної системи така – ті, хто працюють, утримують пенсіонерів. Щомісяця роботодавець сплачує за працівника єдиний соціальний внесок, яким поповнюється Пенсійний фонд.
Третій рівень пенсійної системи – добровільно-накопичувальний. Ті, хто бажає отримувати додаткові виплати до пенсії, обирають недержавні пенсійні фонди та добровільно переказують туди внески.
За інформацією Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області, з загального числа пенсіонерів 72 % осіб отримують виплати за віком. Мова йде про 290 527 пенсіонерів станом на 1 липня цього року. Середній розмір пенсії – 5899 гривень.
Загалом на Полтавщині нараховують 405,1 тисячі людей, що отримують пенсію. Пенсію у розмірі:
Що таке накопичувальна пенсія
Законопроєктом № 9212 планували запровадити другий рівень пенсійної системи – загальнообов’язкове накопичування. Після того як депутатська більшість не підтримала документ, його відправили на доопрацювання.
У січні цього року тодішня Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович під час пресбрифінгу розповіла більше про пенсійний законопроєкт. Тоді Жолнович заявила, що доопрацьовують документ, узгоджують цифри з Міністерством фінансів. Міністерка висловила припущення, що у найближчі місяці документ розглянуть у Верховній Раді. Коли це зроблять – розпочнеться технічна підготовка для здійснення накопичень. За таких умов перші накопичення можливі з 2026 року.
Також у Мінсоцполітики пояснили, як працюватиме українська пенсійна система після ухвалення обов’язкової накопичувальної стратегії. Накопичувальна пенсія буде доповнювати солідарну.
Солідарна система має гарантувати пенсію на рівні 40 % від середнього заробітку працівника протягом життя. Накопичувальна – забезпечити додатково близько 20 %.
«…Звісно, якщо людина буде більший відсоток сплачувати, бо там обов’язковим платежем буде приблизно 9 % від зарплати. Сплачуєте добровільно більше відсотків – очевидно і покриття буде більшим», – проінформувала Оксана Жолнович.
Станом на кінець серпня 2025 року нардепи не ухвалили загальнообов’язкову накопичувальну пенсію, а в липні змінився склад уряду. Зараз шукають фінансовий інструмент, який убезпечить пенсійні накопичення від впливу інфляції. Про це в серпні сказав Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін.
«Будь-яка людина, яка вкладається в накопичувальну систему, має бути впевнена – ці накопичення будуть збережені та гарантуватимуть пенсію. Попередні варіанти, які обговорювались, не розв’язували це питання. Коли ми з публічних фінансів забираємо у людини ресурс і через накопичувальний фонд відкладаємо у внутрішні державні облігації – ми створюємо відкладену проблему», – акцентував Улютін, інформує уряд.
Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України Руслан Магомедов у березні цього року заявляв, якщо пенсійні кошти будуть спрямовані в облігації внутрішньої державної позики, це лише посилить боргове навантаження на бюджет через необхідність сплати відсотків.
Що таке облігації внутрішньої державної позики? Це державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку. Держава зобов’язана відшкодувати пред’явникам цих облігацій їх номінальну вартість. А також має виплатити дохід відповідно до умов їх розміщення.
Іншими словами людина надає державі гроші в користування на певний період, а потім отримує їх назад разом із відсотками. Держоблігації чимось схожі з процедурою депозиту. Проте зазвичай мають вищу дохідність. А також не передбачають сплати податку на дохід і військовий збір, які сплачують користувачі депозитів.
Накопичувальна пенсія: потрібна українцям чи ні
Детальніше про пенсійну реформу «Полтавській думці» розповіла адвокатка Адвокатського бюро «Івана Хомича» Олена Воронкова. Вона вважає, що недоліками солідарної системи можна назвати те, що роботодавці відраховують досить суттєву суму на єдиний соціальний внесок, що становить 22 % від заробітної плати працівника. Водночас такі внески жодним чином не гарантують гідне пенсійне забезпечення особи при досягненні пенсійного віку. У кращому випадку пенсіонери отримують 40 % від середнього заробітку в регіоні проживання.
Адвокатка зазначила, проблемою є і те, що, відповідно до солідарної системи пенсійного забезпечення, пенсію платять із внесків працівників. Враховуючи поточну ситуацію у країні та постійне скорочення населення, що працює, то в розрізі 5-10 років можна припустити, що кількість працівників у співвідношенні з пенсіонерами стане 1 до 1. Це призведе до фактичної неможливості виплачувати пенсії.
За десять років народжуваність в Україні зменшилася у 2,2 раза. Якщо у 2016 в середньому на місяць народжувалося 32 тисячі немовлят, то цьогоріч – лише 14 тисяч. Про це інформує Опендатабот.
Водночас 249 002 людини померло за перше півріччя. За рік ситуація майже не змінилася. Наразі на новонародженого припадає троє померлих. Цей показник незмінний протягом останніх 5 років. Так, населення країни зменшується більш ніж на 300 тисяч щороку.
Олена Воронкова зазначила, що за таких обставин внесення законопроєкту «Про накопичувальне пенсійне забезпечення» № 9212 на розгляд парламенту виглядає більш ніж доцільно. Людина може сподіватися на те, що розмір пенсії буде більше прив’язаний до кількості внесків із зарплати. Тобто люди будуть самі відкладати собі на пенсію в певних фондах.
«Такі кошти держава зможе використовувати для відновлення країни, інвестиції та розвитку перспективних напрямків науки тощо. Очікується, що також держава буде гарантувати безпеку вкладів і діяльності фондів. І ось тут і виникає дуже багато питань. Оскільки наше населення, навчене різними економічними кризами та невиконаними обіцянками, навряд чи довірить своє утримання на пенсії якомусь “фонду”, навіть за умови поступового переходу між пенсійними системами», – пояснила Воронкова.
Насамкінець юристка зазначила, що будь-які зміни вимагають ретельної підготовки. Оскільки непродумані кроки та невраховані коливання економіки можуть призвести до цілком очікуваних, але небажаних результатів. Так було з накопичувальною пенсійною системою в Аргентині. Перехід почався під гаслом покращення життя громадян на пенсії. А внаслідок інфляції та нераціональних дій уряду сталося зменшення рівня пенсій навіть порівняно з солідарними, а подекуди й узагалі майже позбавлення пенсії як такої.
Приватні пенсійні фонди в Аргентині створили у 1994 році. У 2008-му систему накопичувальних фондів скасували. Всі накопичення націоналізували та повернули до державної солідарної системи.
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
