Диканська лікарня планового лікування, Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня та Лубенська лікарня інтенсивного лікування мають надати пояснення НСЗУ, чому аналіз за 2024 рік показав низький рівень витрат на ліки в цих закладах.
Національна служба здоров’я України 13 травня повідомила про те, що повністю призупинила фінансування 36 медичних закладів України. Серед них три – з Полтавської області:
За інформацією НСЗУ, ці заклади, ймовірно, недостатньо забезпечували пацієнтів ліками за Програмою медичних гарантій (ПМГ). Офіційною причиною зупинки фінансування стало те, що лікарні не надали відповіді на офіційні запити НСЗУ щодо виконання умов договору.
Раніше Національна служба здоров’я України проаналізувала інформацію, яку медзаклади вносили в Електронну систему охорони здоров’я. Мова йде про медичні записи, кількість наданих послуг та кількість пацієнтів, а також звіти про доходи та витрати за 2024 рік. У деяких лікарень показник середніх витрат на закупівлю ліків та медичних виробів на одного пацієнта виявився надзвичайно низьким. Це може свідчити про те, що заклади порушують умови договору з НСЗУ та не забезпечують пацієнтів необхідним лікуванням державним коштом.
Національна служба здоров’я України надіслала листи до 206 медичних закладів України з вимогою надати пояснення та документи щодо виявлених обставин у термін до 27 березня 2025 року. Але станом на 13 травня 2025 року 36 лікарень із цього переліку не надали обґрунтованих пояснень та/або заперечень.
«Відповідно до умов договору, НСЗУ має право зупинити оплату послуг за відповідним пакетом у випадку, якщо надавач не надає запитувані документи та/або інформацію у встановлені строки або в повному обсязі», – поінформували на фейсбук-сторінці НСЗУ.
14 травня «Полтавська думка» звернулася по коментар щодо ситуації до одного з керівників медзакладів області, які тимчасово не отримуватимуть фінансування, – директора Кременчуцького перинатального центру Радомира Сербіна.
– Ми зараз готуємо пояснення, і протягом кількох днів фінансування буде відновлене. Тут питання в обміні статистичними даними з НСЗУ, – говорить Радомир Сербін.
За його словами, у Кременчуцькому перинатальному центрі отримують медичну допомогу багато пацієнток амбулаторного прийому. Витрати медикаментів на пологи вищі, ніж на лікування амбулаторного пацієнта. Амбулаторні пацієнтки враховуються в загальній кількості під час підбиття статистичних даних, коли вираховують середні витрати на одну людину.
Радомир Сербін запевнив, що призупинення фінансування не вплине на надання послуг пацієнткам та виплату заробітних плат медперсоналу, затримок зарплат не буде.
15 травня під час брифінгу для регіональних ЗМІ голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак пояснила, що НСЗУ вже не вперше використала інструмент призупинення оплат, який є у договорах між службою та надавачами медпослуг:
– Ми часто користуємося цим інструментом, однак публічно про це не зазначали. І тепер шкодую, що це публічно не озвучували, тому що ми побачили, який резонанс викликають такі рішення. Роботу керівництва лікарні могли оцінити колектив і засновник закладу (який має турбуватися про те, чи отримають допомогу пацієнти й зарплати – працівники).
Наталія Гусак наголосила, що пауза в оплатах за всіма пакетами медичних послуг для цих лікарень діятиме доти, доки вони не нададуть обґрунтовані пояснення НСЗУ, чому аналіз за 2024 рік показав такий низький рівень витрат на лікарські засоби.
Також вона пояснила, що дані щодо витрат аналізували в розрізі типів лікарень – надкластерних, кластерних, загальних і поза мережею. Ці типи закладів обслуговують різну кількість пацієнтів, мають різну складність надання меддопомоги, кількість і структуру сервісів. Тому порівнювали середні витрати на ліки у групі лікарень із показниками конкретного закладу.
– Ми детально аналізували, групували заклади, виявляли аномалії, порівнюючи у цих групах витрати. І просили надати нам пояснення, щоб ми могли з’ясувати, чи насправді ризик підтверджується, що заклад повноцінно не забезпечив пацієнтів лікарськими засобами.
Після опрацювання відповідей лікарень, якщо ризик підтвердиться, НСЗУ проведе в цих закладах фактичний документальний моніторинг.
– У нас є плани йти ще далі та перевірити всі їхні пояснення, передивитися, чи пацієнти отримали лікарські засоби. Ми прийдемо й передивимось усі бухгалтерські, складські документи, історії хвороб пацієнтів, листки призначення та списання лікарських засобів, – каже голова НСЗУ.
Станом на другу половину дня 15 травня, коли відбувся брифінг із регіональними ЗМІ, Кременчуцький перинатальний центр ІІ рівня ще не надав пояснень. А от Диканська лікарня планового лікування та Лубенська лікарня інтенсивного лікування 14 травня надіслали свої відповіді НСЗУ. Але на той момент Національна служба здоров’я України ще не встигла їх вивчити, повідомила Наталія Гусак.
Згідно з аналітичним звітом, який «Полтавська думка» отримала від Національної служби України, в Лубенській лікарні інтенсивного лікування, яка є кластерною, медичну допомогу протягом 2024 року отримали 41 919 пацієнтів, із них 14 554 – лікувались у стаціонарі. Медикаментів лікарня закупила на 24,3 мільйона гривень, із цієї суми за Програмою медичних гарантій – на 11,9 мільйона гривень. Витрати медикаментів на одного пацієнта за ПМГ становили 284 гривні, а на стаціонарних пацієнтів – 817 гривень.
Диканська лікарня планового лікування та Кременчуцький перинатальний центр є закладами, які не входять у спроможну мережу.
У Диканській лікарні планового лікування медичну допомогу протягом 2024 року отримали 9969 пацієнтів, із них 3737 – лікувались у стаціонарі. Медикаментів лікарня закупила на 2,2 мільйона гривень, із цієї суми за Програмою медичних гарантій – на 625 тисяч гривень. Витрати медикаментів на одного пацієнта за ПМГ становили 63 гривні, а на стаціонарних пацієнтів – 167 гривень.
У Кременчуцькому перинатальному центрі медичну допомогу протягом 2024 року отримали 22 396 пацієнтів, із них 12 411 – лікувались у стаціонарі. Медикаментів центр закупив на 6,5 мільйонів гривень, із цієї суми за Програмою медичних гарантій – на 4 мільйони гривень. Витрати медикаментів на одного пацієнта за ПМГ становили 178 гривень, а на стаціонарних пацієнтів – 320 гривень.
– Кременчуцький перинатальний центр виділяв 320 гривень на одного пацієнта у стаціонарі. Це один із найнижчих показників по перинатальних центрах загалом, – прокоментувала Наталія Гусак.
На запитання, чи могла на статистику вплинути велика кількість амбулаторних пацієнток, вона відповіла:
– Ми окремо враховували пацієнтів, які отримувати стаціонарне лікування. Такі суми ми чітко корелювали, бо розуміли, що можуть бути такі пояснення: «Дивіться, ми більше амбулаторних пролікували, тому в загальному це неправдива цифра». Ми врахували це і зробили всі перерахунки на стаціонарних пацієнтів, без 9-го пакета (це первинна медична допомога).
Наталія Гусак каже: якщо поглянути на фінансові показники українських лікарень, то капітальні видатки (наприклад, закупівля обладнання) та заробітна плата лікарів впродовж останніх років зростають. І хоч НСЗУ не забороняє використовувати кошти з Програми медичних гарантій на розвиток закладу, першочергово потрібно забезпечити пацієнтів лікарськими засобами.
У Міністерстві охорони здоров’я інформують, що для пацієнтів лікарень безоплатними є ліки з Національного переліку лікарських засобів. Перевірити наявність у медичному закладі препаратів із Нацпереліку можна на сайті eliky.in.ua, на сайтах місцевої влади в розділі охорони здоров’я чи на сайті лікарні.
Якщо ви зіткнулися з ситуацією, коли в медзакладі вимагають власним коштом купувати ліки, що мають бути безоплатними, зверніться з офіційною скаргою до головного лікаря (медичного директора) закладу.
Якщо відмовляють на рівні керівництва лікарні, напишіть скаргу до Департаменту охорони здоров’я у вашому місті чи регіоні або до власника медзакладу – відповідного органу місцевої влади.
Якщо не вдається розв’язати проблему на місцевому рівні, подайте скаргу в НСЗУ. Це можна зробити:
У скарзі треба вказати:
До звернення варто додати чеки з аптек, фото чи відео з підтвердженням вимагання купівлі ліків.
У НСЗУ зазначають, що залишення скарг – один із ефективних способів покращити медичну систему України та боротися з недобросовісними надавачами послуг.
– Пацієнти не мають мовчати в разі порушення їхніх прав та вимагання коштів за медичні послуги та ліки, за які вже сплатила держава, – говорить голова Національної служби здоров’я України.
На головному фото – Лубенська лікарня інтенсивного лікування. Джерело: Фейсбук
