Війна без пауз і «перемир’я»: попри заяви про припинення вогню, Росія продовжувала штурмувати українські позиції та наносити артилерійські удари. На фронті на запорізькому напрямку побував Борис Джонсон. Перед Великоднем в Україну повернулися наші люди з російського полону, а в Угорщині обрали нового прем’єр-міністра. Як угорські політичні зміни можуть вплинути на Україну – про це та інше далі в матеріалі.
Уранці 14 квітня Генеральний штаб ЗСУ повідомив про бойові втрати противника. З початку повномасштабного вторгнення до 14 квітня 2026 року втрати ворога становлять близько 1 мільйона 312 тисяч 960 осіб.
12 квітня Уповноважений із прав людини Дмитро Лубінець повідомив про чергові військові злочини росіян. Лубінець послався на дані аналітиків проєкту DeepState, за інформацією яких 11 квітня росіяни вбили українську евакуаційну групу в Запорізькій області. Попри так зване «припинення вогню».
«Також учора росіяни розстріляли українських військовополонених на Харківщині. За наявною інформацією з відкритих джерел, росіяни штурмували українські позиції, в результаті чого четверо наших військових потрапили в полон. Але окупанти замість дотримання норм міжнародного гуманітарного права – розстріляли беззбройних українців на місці!» – повідомив Лубінець.
Уранці 13 квітня Генштаб повідомив, що загалом за час оголошеного режиму припинення вогню, ракетних, авіаційних ударів, ударів дронами-камікадзе («Шахедами», «Герберами») не відзначалося. Але поряд із тим противник здійснив 1567 артилерійських обстрілів позицій наших військ, провів 119 штурмових дій, завдав 9035 ударів дронами-камікадзе (з них: типу «Італмас», «Ланцет», «Молнія» – 2205; fpv-дронами – 6830).
Великоднє «перемир’я» тривало з 16:00 11 квітня до кінця 12 квітня.
Обстріл Полтавщини: загинула людина
У ніч на 13 квітня ворог атакував Полтавський район. Зафіксовано падіння ворожого БпЛА на відкритій території. Пошкоджено скління господарчої споруди та житлового будинку. Звернення до екстрених служби не надходили. Таку інформацію надав начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
Зранку 13 квітня надійшла інформація про падіння уламків ще на одній локації у Полтавському районі. Попередньо пошкоджено скління у двох домогосподарствах. Постраждала жінка, в неї гостра реакція на стрес.
У ніч на 11 квітня Росія знову атакувала Полтавщину. Полтавська обласна прокуратура повідомила, що під ударом опинилася Лубенщина. У Лубенському районі унаслідок падіння ворожого БпЛА «Герань-2» загинув 55-річний чоловік. Травми отримала 40-річна жінка. Потерпілу ушпиталили.
Також пошкоджено приміщення кафе та магазину.
Відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України (вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людини). Слідчі дії проводить Управління СБУ в Полтавській області.
8 квітня було гучно в Полтавському районі. Начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич попередньо повідомив, що вибух, який було чути у Полтавській громаді, – наслідок роботи ППО. Викликів на екстрені служби не надходило.
Передвеликодній обмін: удома 182 українці
11 квітня відбувся обмін, у результаті якого 182 українці звільнили з російського полону.
За інформацією Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, відбувся 72-й обмін полоненими. Додому повернули 175 військовослужбовців та 7 цивільних громадян України.
«Особливість обміну в тому, що практично усі звільнені бранці – як військові, так і цивільні – утримувалися в полоні з 2022 року. Ще одна приємна новина – вдалося визволити 25 офіцерів, яких раніше російська сторона категорично відмовлялася обмінювати. Більш ніж половина визволених сьогодні захисників потрапила в полон під час оборони Маріуполя. Додому також повертаються декілька військовослужбовців Національної Гвардії, поневолених під час окупації ЧАЕС у перші дні повномасштабного вторгнення. Вік наймолодшого звільненого – 22 роки, найстаршому виповнилося – 63 роки», – повідомив Координаційний штаб.
Загалом серед звільнених сьогодні військових – представники Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, Територіальної оборони, Десантно-штурмових військ, Військової служби правопорядку, Повітряних Сил, Сил безпілотних систем, а також Національної гвардії України та Державної прикордонної служби.
Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич заявив, що попередньо під час обміну 11 квітня з полону повертаються п’ятеро наших земляків. Зокрема Оржицька селищна рада повідомила, що повернувся житель села Онішки – Дмитро Дворовий. У квітні 2022 року, у свої 23 роки, він захищав Маріуполь, потрапив у полон.
Також на рідну землю сьогодні повернулися 7 цивільних громадян України, які були поневолені російськими окупаційними військами ще у 2022 році.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що семеро цивільних перебувають у важкому психологічному стані та мають травми і хвороби.
За словами Дмитра Лубінця, цих людей незаконно утримували з 2022 року. Один зі звільнених перебуває у критичному стані після катувань – у нього черепно-мозкова травма, забої внутрішніх органів та спалена шкіра через тортури. Посадовець вказав на пряме порушення Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни.
Рекорд щодо збиття ворожих дронів
Рекордні понад 33 тисячі ворожих БпЛА різного типу знищили дрони-перехоплювачі в березні. Це удвічі більше, ніж попереднього місяця. Таку інформацію надав міністр оборони України Михайло Федоров.
«Зустрівся з виробниками дронів-перехоплювачів, щоб отримати фідбек (зворотній зв’язок – ред.) від ринку та визначити наступні кроки для захисту неба», – повідомив Федоров 8 квітня.
Міністр поділився, що дрони-перехоплювачі – українська інновація, яка вже стала ключовою частиною нашої ППО. Лише в березні перехоплювачі збили понад 33 тисячі ворожих БпЛА різного типу, зокрема «шахеди», «гербери», «молнії», Zala, «орлани» та інші. Це вдвічі більше, ніж минулого місяця.
«Ключовий виклик – реактивні “шахеди“. Ворог масштабує їх застосування, швидкість зростає, перехоплення ускладнюється. Наше завдання – знайти технологічне рішення. Разом із виробниками проаналізували продукти та їх готовність, визначили вузькі місця й синхронізували дії для швидкого масштабування», – поділився Михайло Федоров.
Ще більше антидронових сіток
«Держспецтрансслужба за завданням Міноборони продовжує розгортати антидроновий захист у прифронтових регіонах. Ворог активно застосовує FPV-дрони для атак на транспорт і цивільні авто. Саме тому посилюємо безпеку та розгортаємо антидронові конструкції на ключових маршрутах», – повідомив міністр оборони Михайло Федоров.
За інформацією Федорова, зараз створюють понад 25 кілометрів антидронового захисту на двох стратегічно важливих напрямках Донеччини. Працюють у темпі близько 1 кілометра на добу. До кінця місяця планують повністю закрити ці ділянки.
Захист логістичних маршрутів у прифронтових регіонах – це системна робота. Від початку року вже облаштували 371 кілометр антидронових конструкцій у семи областях: Київській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській.
Антидронові сітки підвищують безпеку пересування військових і забезпечують стабільну роботу прифронтових громад.
Борис Джонсон побував на українських позиціях
Колишній прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон побував на українських позиціях на запорізькому напрямку. Про свій досвід він написав у колонці для британського видання Daily Mail.
Ось кілька цитат цз колонки Бориса Джонсона:
«Але після 48 годин на фронті я переконаний як ніколи, що українці переможуть, що одного дня вони позбудуться орківських військ Путіна і що ця прекрасна й щедра країна стане вільною. Причина, з якої я приїхав до Запоріжжя, полягає в тому, що Путін так відчайдушно намагається – і не може – захопити це місто. Він хоче її, бо це важливий обласний пункт, велике й елегантне місто на Дніпрі, з величезною гідроелектростанцією, яка зараз не працює.
Коли їдеш широкими бульварами Запоріжжя в стилі ар-деко, вражає потенціал міста, багатство, яке чекає на своє повернення. У 1930-х роках тут був завод “Шевроле“, а гребля – це творіння тих самих американських інженерів, які збудували велику греблю Гувера в Колорадо».
«Путін може спробувати просунутися до Запоріжжя, але кожен український генерал, із яким я розмовляю – а це досить реалістична група людей – каже, що він зазнає поразки. Втрати в живій силі будуть просто занадто великими», – написав Джонсон.
В Угорщині новий прем’єр-міністр
12 квітня в Угорщині відбулися парламентські вибори, у результаті яких прем’єр-міністр Віктор Орбан програв. 16-річне панування Орбана завершилося. Докорінно змінити політичну ситуацію в країні зміг 45-річний Петер Мадяр – колишній прибічник влади Орбана. Він зумів переконати угорців, що треба змінювати політичну систему. Варто уточнити, що Мадяр за часів правління Орбана займав низку важливих державних посад. Зокрема працював у Міністерстві закордонних справ, був дипломатом у постійному представництві Угорщини при ЄС у Брюсселі.
Мадяр не просто здобув перемогу, а отримав конституційну більшість – тобто повну свободу дій на будь-які кадрові чи законодавчі зміни. Якщо порівнювати з війною, то це не просто виграш битви, а повний розгром супротивника.
Видання «Європейська правда» проаналізувала, як нова угорська влада може вплинути на Україну. У публікації зокрема йдеться, що після перемоги Петера Мадяра та його партії в Угорщині не варто очікувати різкого проукраїнського розвороту. Він не є ні союзником України, ні її противником – передусім він діє в інтересах Угорщини. Раніше Мадяр робив скептичні заяви щодо швидкого вступу України до ЄС і, ймовірно, не змінить позицію миттєво через тиск угорської громадської думки, сформованої політикою Віктор Орбан.
Водночас є підстави для обережного оптимізму:
Водночас після після поразки Орбана у Європейському Союзі сподіваються на якнайшвидше розблокування кредиту ЄС на суму 90 мільярдів євро для України та 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії. Про це інформує «Європейська правда» з посиланням на Кіпрське головування в ЄС.
«Нашою метою як головування залишається якнайшвидше ухвалення як кредитного пакета для України на 90 мільярдів (євро), так і 20-го пакета санкцій (проти Росії)», – повідомили у Кіпрському головуванні.
Варто уточнити, що Кіпр головує в ЄС у першій половині 2026 року.
Нагадаємо, 19 березня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Будапешт не розблокує жодне сприятливе для України рішення, зокрема схвалення 20-го пакета санкцій проти РФ та кредиту на 90 мільярдів, поки Київ не відновить постачання російської нафти трубопроводом «Дружба».
Головне зображення створене зі світлин, що у є відкритому доступі.
