За тиждень у Полтавській області зафіксували кілька ворожих атак. Росіяни били по регіону ударними безпілотниками та ракетами, поранивши п’ятьох людей та пошкодивши місцеве підприємство й кілька будинків. Водночас міністр оборони заявляє, що Україні «критично бракує ракет проти російської балістики». Про ці та інші головні події війни за тиждень – у новому тексті «Полтавської думки».
3 березня зранку окупанти двічі атакували Полтавський район – близько 8:00 та 11:00. За інформацією очільника Полтавської ОВА Віталія Дяківнича, під час першої атаки уламки ворожих дронів пошкодили кілька будівель та поранили чотирьох людей. Виконувачка обов’язків міського голови Полтави Катерина Ямщикова уточнила, що всіх чотирьох госпіталізували до лікарень: одну людину відразу перевели до реанімації, ще двох – направили до травматологічного відділення.
У Полтавській обласній прокуратурі повідомили, що загалом внаслідок обох атак безпілотниками постраждали п’ятеро жителів району. Також відомо, що росіяни пошкодили шість будівель, зокрема професійно-технічне училище (навчальний заклад вже втретє зазнає пошкоджень від початку повномасштабної війни). За словами Ямщикової, всі викладачі та учні під час ударів перебували в укритті. Також через ворожі удари в УЗ повідомляли про затримку двох приміських поїздів.
Також окупанти завдали удару по регіону 25 лютого ввечері. Близько 23:45 полтавці та жителі області почули вибухи. У цей час Повітряні сили ЗСУ повідомили про рух безпілотників на межі Полтавщини та Сумщини. Ворожа атака дронами та пізніше ракетами по Полтавській області тривала майже всю ніч. У регіоні фіксували рух кількох груп дронів та ближче до 4:00 – ракет.
Як повідомили 26 лютого зранку в ПОВА, окупанти вдарили по двох районах області. У Лубенському районі уламки пошкодили приватний будинок і лінію електропередач, унаслідок чого без електроенергії лишилися понад 18 тисяч побутових споживачів і майже дві тисячі – юридичних.
Від падіння уламків та прямих влучань також були пошкоджені об’єкти виробництва та технологічне обладнання промислового підприємства в Полтавському районі. Пожежі, які виникли внаслідок атаки, ліквідували вогнеборці. Постраждалих від ворожих ударів по регіону, як уточнили в ОВА, немає.
Атака 26 лютого
У ніч проти 26 лютого ще сім областей зазнали пошкоджень унаслідок російських ударів. За словами президента, ворог атакував столицю, Київщину, Дніпровщину, Чернігівщину, Запоріжжя, Вінниччину, Харківщину, Кіровоградщину 420 дронами та 39 ракетами різного типу.
У Кривому Розі «шахед» влучив у п’ятиповерхівку. Загалом окупанти пошкодили близько десяти будинків у місті. За інформацією голови Ради оборони міста Олександра Вілкула, внаслідок російських ударів постраждали 83-річна жінка та 89-річний чоловік.
Очільниця Вінницької ОВА Наталя Заболотна написала, що в регіоні внаслідок атаки пошкоджено 40 будинків. У них вибиті вікна, з’явилися тріщини в стінах, побиті дахи.
Як повідомив мер Харкова Ігор Терехов, у Слобідському та Салтівському районах міста окупанти повністю знищили два приватні будинки. Також зафіксували влучання по багатоповерхівці в Шевченківському районі. За інформацією голови Кіровоградської ОВА Андрія Райковича, в Новоархангельській громаді ворожою атакою також пошкодило десяток приватних будинків.
Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що внаслідок російських ударів у Печерському районі столиці загорівся приватний будинок, у Дарницькому – вибухова хвиля пошкодила вікна й двері на першому поверсі багатоповерхівки, а в Голосіївському – зайнялися гаражі.
Удари 1 та 2 березня
1 березня ввечері та в ніч проти 2 березня росіяни знову вдарили одразу по кількох українських регіонах. За інформацією ДСНС, унаслідок нічної атаки на Синельниківський район Дніпровської області загинув 55-річний чоловік. У Нікопольському районі окупанти пошкодили п’ятиповерховий будинок.
У Запорізькій області росіяни вдарили керованими авіабомбами по Комишувасі. Внаслідок атаки зруйнований будинок, вибухова хвиля та уламки пошкодили сусідні будівлі. За інформацією голови ОВА Івана Федорова, через удари поранені двоє дітей – 9-річна та 15-річна дівчата. Їм надали медичну допомогу.
Голова Сумської ОВА Олег Григоров повідомив, що впродовж 1 березня в регіоні зафіксували понад 90 обстрілів по 11 громадах області. Окупанти пошкодили об’єкти інфраструктури в Білопільській та Зноб-Новгородській громадах і житлові будинки в Сумській громаді.
Днями американське інформагентство Associated Press опублікувало інтерв’ю колишнього головкома та нинішнього посла України у Великій Британії Валерія Залужного, про яке повідомили чи не всі українські (і не лише) медіа. У ньому він уперше розповів про, на його думку, «справжні» причини провалу контрнаступу у 2023 році, рейд стрипбару, обшуки СБУ та розбіжності з президентом. Отже, головне:
– Напруженість між Залужним та Зеленським, як каже сам ексголовком, виникла майже відразу після початку повномасштабного вторгнення.
– За словами Залужного, контрнаступ у 2023 році, який викликав чимало критики від військових експертів і який він розробляв спільно з партнерами НАТО, провалився через те, що Зеленський та інші посадовці не виділили для його успішності достатньо ресурсів.
– У вересні 2022 року (знову – за словами Залужного), після наради в Зеленського, до його офісу увірвалися десятки працівників СБУ, які не сказали йому, що саме вони шукають. Після цього, як говорить ексголовком, він зателефонував до Єрмака та пригрозив «відбити цей напад», а також Василю Малюку (колишньому очільнику Служби безпеки України), який сказав, що не знає, що відбувається, після чого обшук припинили.
– Як розповів Залужний, пізніше він дізнався, що за два дні до обшуку Служба безпеки звернулася до столичного райсуду, щоб отримати ордер на обшук за тією адресою. AP, посилаючись на отриманий їхніми журналістами судовий документ, пише, що працівники СБУ мали обшукати стриптиз-клуб, який раніше розташовувався за цією адресою (і який, як виявилося згодом, закрили за цим місцем до початку великої війни).
– У СБУ на це пояснили, що перевіряли кілька адрес у межах розслідування діяльності злочинної організації (Залужний тут ні до чого), заявивши, що одна з адрес у кримінальній справі – «нещодавно створений таємний резервний командний пункт» тоді ще головкома.
Офіційної реакції від Офісу президента не було, втім Володимир Зеленський відповів на деякі слова Залужного в інтерв’ю, сказавши журналістам французького AFP:
«У нас усіх, мабуть, була однакова емоція: чи не зарано?» – ймовірно, апелюючи до висновків політичних оглядачів, які вважають, що це інтерв’ю може бути початком передвиборчої кампанії Залужного, хоча сам він у тому ж інтерв’ю AP заявив, що не обговорюватиме своїх політичних намірів до завершення війни.
«Я просто вважаю, що сьогодні також дуже непристойно обговорювати деталі, про які говорив Валерій Федорович, бо від цього нікому не буде користі. Зрештою, ми говоримо про нашу армію, вона сьогодні воює. І я не думаю, що він буде добре виглядати, якщо буде про це говорити й продовжувати це робити», – додав Зеленський.
Пізніше в іншому інтерв’ю німецькому ARD президент додав, що чув критику, однак вважає, що «зараз не час для політики», бо Україна в стані війни.
На запитання журналістів, чи залишиться Залужний на своїй посаді, Володимир Зеленський відповів: «Звичайно. Чи склалося враження, що я хотів його звільнити?», а на питання, чи вважає він слова ексголовком частиною передвиборчої кампанії, сказав: «Не знаю. Запитайте в нього».
Міністр оборони Михайло Федоров під час зустрічі з журналістами заявив, що наразі Україні критично бракує ракет типу ПАК-3 для захисту від російської балістики. Як пише «Суспільне», водночас Федоров говорить, що в нашої країни є великий потенціал для того, щоб самотужки виробляти протибалістичні ракети й комплекси, однак на створення такого проєкту необхідно більше часу.
Також міністр пояснив, що після призначення на нову посаду (що сталося 14 січня) разом із командою сфокусувався на проблемах протиповітряної оборони. Для цього в міністерстві впровадили систему, яка, за словами Федорова, дає змогу проаналізувати всі ворожі атаки.
На четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію «Про підтримку тривалого миру в Україні», яку ініціювала наша держава та Латвія.
Як пише міністр закордонних справ Андрій Сибіга в X, для України – це «Це не просто чергове голосування. Це підтвердження того, що Україна не самотня і що принципи Статуту ООН все ще мають значення».
Резолюцію підтримала більшість держав, однак цього разу від голосування утрималися не лише звичні Угорщина та Сербія, а й США.
26 лютого секретар Ради національної безпеки й оборони України Рустем Умєров повідомив, що в Женеві (у Швейцарії) завершився черговий раунд перемовин. За його словами, він відбувався у двох форматах: окремо з американською стороною та тристороння зустріч за участі Швейцарії та Сполучених Штатів.
Як повідомив Умєров, увагу зосередили на питаннях безпеки, економіки та довгострокових механізмах підтримки України. Також обговорили майбутню відбудову країни, домовившись, що команди продовжать роботу над документом, у якому йдеться, зокрема, про інвестиційний план.
Водночас голова Офісу президента Кирило Буданов під час спілкування з журналістами розповів, що під час минулих перемовин російська сторона погодилася з умовами гарантій безпеки для України від США. Як писало «Суспільне» 28 лютого, Буданов також додав, що саме в територіальних питаннях усі сторони на стадії «пошуку компромісу».
«Ми ще його до кінця не знайшли. Сподіваюсь, що знайдемо. Часу в нас не так багато на це. Зрештою, доведеться констатувати, що або ми знайшли рішення, й ми всі завершуємо всю абсолютно цю війну, або так само ми всі беремо на себе відповідальність, що ми рішення не знайшли та продовжуємо вбивати один одного, що ми робимо досить-таки якісно та професійно», – сказав голова ОП.
1 березня в Генштабі Збройних сил України повідомили, що військові уразили радіолокаційну станцію зенітного ракетного комплексу С-300 у районі Мангуша та радіолокаційну станцію С-300В4 у районі Новокраснівки (на тимчасово окупованій території Донецької області).
Також українські бійці вдарили по складу боєприпасів росіян у районі Ялти та зосередженню живої сили в Новому Шахтарі (теж на тимчасово окупованій території Донеччини). Окрім цього, військові уразили склад пально-мастильних матеріалів на ТОТ у Запорізькій області, ремонтний підрозділ ворога, а також вдарили по зосередженню окупантів у районах Дунаївки та Полтавки.
На головному фото вогнеборці ліквідують пожежу, що виникла внаслідок російських ударів по Полтавській області у ніч проти 26 лютого. Фото: ДСНС
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
