5 червня парламент вирішив перейменувати населені пункти в Україні.
Так, змінили назви одного міста, 18 селищ і 146 сіл. Загалом – 165 населених пунктів у різних регіонах, зокрема в Полтавській області. Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.
На Полтавщині перейменували:
За інформацією Українського інституту національної пам’яті, селу Радченкове, що підпорядковане Комишнянській селищній громаді Миргородського району, повернули історичну назву. На сесії Комишнянської сільської ради підтримали ґрунтовні історичні дослідження краєзнавиці з Миргорода Людмили Розсохи. Перед цим відбулася сходка села, на якій під час громадського обговорення більшість тамтешніх жителів висловилаося за відновлення історичної назви. Свою ухвалу депутати Комишнянської громади скерували до Верховної Ради.
За даними Розсохи, раніше це був хутір з історичною назвою Двірець, який у 18 – 19 століттях належав родині гетьмана Данила Апостола та його нащадкам.
У часи СРСР комуністична влада намагалася нищити пам’ять про українських гетьманів і маркувати простір іменами «своїх». Тож назву Двірець комуністи вирішили знищити, перейменувавши на Радченкове, звеличивши проросійського колаборанта Григорія Радченка – лідера миргородських більшовиків у 1917 – 1920 роках, учасника встановлення совєтської влади на боці ленінської червоної Росії.
Низці «червонозоряних» населених пунктів повернули історичні назви. Село Червоне Пирятинської міської громади Лубенського району перейменували на Пасічне. Село Зірка в Лохвицькій міській громаді Миргородського району – на Зоряне, в цій же громаді двом селам парламент повернув історичні назви, прибравши більшовицьку «червону» приставку. Село Червона Балка перейменували на село Балка, а Червону Слобідку – на Слобідське. Так, Верховна Рада підтримала рішення Лохвицької міської ради від 22 грудня 2023 року «Про перейменування населених пунктів Лохвицької територіальної громади».
Село Ряське Михайлівської сільської громади Полтавського району перейменували на село Ряська.
«Йдеться не просто про зміну назви одної букви, а усунення імперського російського нашарування у назві. Назва Ряська відтепер прив’язана до місцевих особливостей природи», – вважає уродженець цього села, полковник ЗСУ, активіст Спілки офіцерів України Микола Зеленський.
Село Ряське отримало назву від назви фортеці, збудованої в 1731 – 1732 роках під час спорудження Російською імперією оборонної лінії. Після поселення у фортеці Ряжського ландміліцкого полку Російської імператорської армії, місцеву фортецю в 1738 році перейменували в Ряжську кріпость. Пізніше вона отримала назву Ряжська й невдовзі її почали писати – Ряське.
У Диканській селищній громаді Полтавського району перейменували село Надєжда. Цю зросійщену назву комунорусифікатори, вигадали як алюзію до пісні «Надєжда – мой компас зємной», задля знищення історичної споконвічної назви Парасковіївка. На сходці жителі села не захотіли повернути історичну назву, а пішли шляхом технічного перекладу українською – село Надія. Тож саме цю назву й погодив парламент.
Село Юр’ївка Лютенської сільської громади Миргородського району перейменували на Юріївку.
Відновили історичну правду й щодо назви села в Кобеляцькій міській громаді Полтавського району: Леваневське змінили на Татарщину. У часи СРСР комуністична партія нав’язала цю назву селу задля звеличення Леваневського Сигізмунда – совєтського льотчика, військового діяча Радянського Союзу, життя й діяльність якого жодним чином не пов’язані з цим селом.
За даними істориків-картографів та згідно з офіційними документами Державного архіву Полтавської області, на цьому місці ще в козацькі часи розташовувався хутір Татарки, а пізніше село мало назву Татарщина.
Село Сухинівка, що підпорядковане Кобеляцькій громаді, теж перейменували. Його заснував російський поміщик Ніколай Сухіна, який обіймав керівні посади в державних органах Російської імперії.
Під час громадського обговорення найбільше голосів отримала назва Полісся. Тож саме її й «узаконила» Верховна Рада.
Аналогічно вчинили й щодо села Кунівка, яке заснував російський поміщик німецького походження й державний службовець Російської імперії на прізвище Кун. На пропозицію місцевих жителів парламентарі перейменували Кунівку на село Рідне.
Фото ілюстративне
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
