2025 рік добігає кінця. «Полтавська думка» зібрала для своїх читачів підсумки про основні події цього року на Полтавщині та в Україні.
1 лютого 2025 року росіяни здійснили ракетний удар по багатоповерхівці в Полтаві, що в мікрорайоні Браїлки.
Російська ракета вбила 15 людей та зруйнувала всі пʼять поверхів підʼїзду. Відомо, що військові РФ вбили 9-річну Софію Яворську, її матір Олену, батька Дмитра; 7-річного Даниїла Запішнього, 12-річну Діану та їхніх батьків Сергія та Катерину; Ірину Ратушняк; 30-річну Анастасію Кольвах; Андрія й Наталію Притул; 36-річну Анжелу Дарбінян; Олену Скляр; 55-річну Тетяну Матовалову. Поранений внаслідок обстрілу полтавець Михайло Деревянов помер через тиждень у лікарні.
Ще 20 людей постраждали, з них четверо дітей віком 3 місяці, 2, 8 та 12 років.
6 лютого міська влада Полтави погодила перші заявки на оренду житла для тих, хто його втратив внаслідок ракетного удару. Матеріальну допомогу отримали четверо постраждалих: двоє людей – по 300 тисяч гривень, третя – 350 тисяч гривень і ще одна – 50 тисяч гривень. Також постраждалі мешканці зруйнованого будинку реєструвалися для отримання допомоги від міжнародних донорів у розмірі 10 800 гривень.
14 березня з міського бюджету спрямували 2,2 мільйона гривень на виплату одноразової допомоги за особистими зверненнями десятьох потерпілих від ракетного удару по п’ятиповерхівці 1 лютого. Суми виплат були різні – від 50 000 до 300 000 гривень. Виконувачка обов’язків міського голови Катерина Ямщикова поінформувала, що загальна сума, якою місцева влада підтримали потерпілих, станом на 14 березня складала 8,2 мільйона гривень.
Також полтавці, житло яких пошкодив ракетний удар, отримали кошти за державною програмою «єВідновлення». Загальна сума виплат за 22 заявками становить 849 016 гривень. Розмір найменшої виплати – 7131 гривня, найбільшої – 81 994 гривні.
20 травня на честь трьох дітей, яких убили росіяни, в парку на Браїлках, поблизу гімназії № 13, де навчалися загиблі школярі, створили Алею пам’яті. Про це у своєму телеграм-каналі повідомила тимчасова очільниця Полтавської громади Катерина Ямщикова. Біля раніше висадженої сакури встановили пам’ятну табличку з іменами дітей та стенд із фотографіями та їхніми малюнками.
Україну сколихнули протести після того, як 22 липня Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкт № 12414, який вносить зміни у функціонування Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – по суті забирає в них незалежність.
До ухвалення нового закону керівництво НАБУ й САП самостійно ухвалювало всі рішення, у їхні розслідування ніхто не міг втручатися. Законопроєкт же мав надати генпрокурору доступ до всіх справ НАБУ, а він натомість – зміг би надавати такий доступ будь-яким іншим прокурорам. Також генпрокурора наділяли повноваженнями давати вказівки детективам НАБУ, а якщо їх не виконуватимуть – тоді він може змінювати підслідність справ, передаючи їх інших органам. Генпрокурор також мав отримати повноваження самостійно підписувати підозри вищим посадовцям.
У вечірньому зверненні 22 липня президент Володимир Зеленський пояснив, що антикорупційна інфраструктура в державі працюватиме й надалі, проте її треба очистити від російських впливів.
Напередодні, 21 липня, Служба безпеки України провела 70 обшуків у низки співробітників Національного антикорупційного бюро в межах операції з «нейтралізації російського впливу на НАБУ». Після обшуків СБУ оголосила підозри в різних злочинах п’ятьом працівникам НАБУ.
У НАБУ поскаржилися, що до працівників Бюро застосували силу, а слідчі дії відбувалися без ухвали суду.
За законопроєкт № 12414 проголосували 263 народні депутати, серед яких 10 – із Полтавської області. Таке рішення парламенту призвело до масових акцій протесту в містах України, зокрема в Києві, Львові, Одесі, Дніпрі, Полтаві, Кременчуці.
За інформацією Центру демократії та верховенства права, Україна фактично «вистрілила собі в ногу» на шляху до євроінтеграції, коли в липні президент Володимир Зеленський підписав закон № 12414. За оцінками європейських партнерів України, цей закон обмежував незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, підпорядковуючи їх рішенням генпрокурора.
Європейські партнери висловили своє занепокоєння, а єврокомісарка Марта Кос передала Україні чітку позицію Брюсселя: закон суперечить зобов’язанням, узгодженим у Дорожніх картах до переговорів про вступ до ЄС, та вважається відкочуванням у виконанні семи рекомендацій Єврокомісії. Серед цих рекомендацій зокрема були реформа Конституційного суду, продовження судової реформи, боротьба з корупцією та відмиванням коштів.
Зрештою, 24 липня президент України зареєстрував новий законопроєкт № 13533, який відновлює незалежність НАБУ та САП. 31 липня Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт, а президент негайно його підписав. Завдяки тиску громадськості внутрішня загроза євроінтеграційному курсу України була усунена. Але залишилася загроза міжнародного рівня, адже проросійський прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан блокує євроінтеграцію України з початку 2025 року.
10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» в розмірі від 10 до 15 % від вартості контрактів».
10 листопада в Національному антикорупційному бюро повідомили, що викрили злочинну організацію, яка діяла у сфері енергетики та систематично отримувала неправомірну вигоду від контрагентів «Енергоатому» – в розмірі від 10 до 15 % вартості укладених контрактів.
«НАБУ та САП проводять масштабну операцію з викриття корупції у сфері енергетики. 15 місяців роботи та 1000 годин аудіозаписів. Задокументовано діяльність високорівневої злочинної організації», – заявили в НАБУ.
Цього ж дня «Українська правда» поінформувала, що детективи НАБУ вранці 10 листопада прийшли з обшуками до бізнесмена, співвласника студії «Квартал 95» та соратника президента Володимира Зеленського – Тимура Міндіча. Сам бізнесмен незадовго до цього покинув територію України. Пізніше обшуки відбулись у міністра юстиції Германа Галущенка.
Детективи НАБУ встановили: злочинна група легалізувала близько 100 мільйонів доларів незаконно отриманих коштів. Це відбувалося в приміщенні у центрі Києва, яке належало екснардепу й нині російському сенатору Андрію Деркачу.
Водночас керівник САП Олександр Клименко створив комісію, щоб провести службове розслідування щодо можливого витоку даних у справі про корупцію в енергетиці.
11 листопада НАБУ повідомило про підозру сімом фігурантам справи щодо корупції в енергетиці (операція отримала кодову назву «Мідас»).
«Радіо Свобода» опублікувала імена семи підозрюваних. За даними від джерел у правоохоронних органах, це бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор із безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор») і ще четверо «працівників» так званого «бек-офісу з легалізації коштів»: серед них Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна. П’ятьох підозрюваних правоохоронці затримали, тоді як Міндіч і Цукерман виїхали з України (обидва з 13 листопада перебувають під санкціями в Україні). Олександр Цукерман («Шугармен») назвав «брехнею» звинувачення НАБУ й САП і пообіцяв повернутись в Україну.
Пізніше про підозру в незаконному збагаченні повідомили також ексвіцепрем’єр-міністру національної єдності Олексію Чернишову. За даними слідства, експосадовець був серед тих, хто відвідував так звану «пральню» – місце, де здійснювалася легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом у сфері енергетики.
19 листопада на фоні корупційного скандалу в «Енергоатомі» Верховна Рада відправила у відставку міністра юстиції Германа Галущенка та міністерку енергетики Світлану Гринчук.
А 28 листопада у верхівці української влади відбулася гучна кадрова подія – Володимир Зеленський власним указом звільнив Андрія Єрмака з посади керівника Офісу президента України. Зеленський у власному відеозверненні повідомив, що Єрмак написав заяву про відставку.
Цій події передували обшуки в Андрія Єрмака. Вранці 28 листопада Національне антикорупційне бюро України повідомило, що спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою проводять слідчі дії.
Як писало видання «Радіо Свобода», раніше народний депутат Ярослав Железняк із «Голосу» заявив, що у справі «Мідас» Андрій Єрмак значиться як «Алі-Баба». Наявність фігуранта з таким кодовим ім’ям підтверджував керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко. За його словами, «Алі-Баба» на записах роздає завдання, щоб переслідувати детективів НАБУ. Він може також стояти за спробою ліквідувати незалежність НАБУ і САП у липні 2025 року, чому завадили «картонкові протести» українців.
29 листопада Андрій Єрмак у текстовому повідомленні виданню New York Post заявив, що вирушає на фронт.
«Я вирушаю на фронт і готовий до будь-яких репресій. Я чесна і порядна людина», – зазначив колишній керівник Офісу президента України.
17 грудня в Сухопутних військах ЗСУ виданню «Слідство.Інфо» повідомили, що колишній очільник Офісу президента Андрій Єрмак у їхньому складі службу не проходить.
Молодший брат Андрія Єрмака Денис, який служить снайпером в Іноземному Легіоні Головного управління розвідки, на запитання «Слідство.Інфо» відповів, що щодо служби у ГУР старший брат до нього не звертався.
У корупційний скандал потрапив і колишній очільник Полтавської ОВА Філіп Пронін. Справа стосується фортифікацій, які Полтавська ОВА будувала в Донецькій області.
Так, народний депутат Ярослав Железняк заявив, що у 2024 році Полтавська ОВА уклала контракти на 375 мільйонів гривень для будівництва фортифікацій на Донеччині. Однак, за словами нардепа, замість укріплень були зведені «декорації», а щонайменше 200 мільйонів гривень розікрали через фіктивні схеми. Про це писала «Українська правда».
У лютому 2024 року Полтавська ОВА підписала 16 контрактів із компанією «ЕНКІ Констракшн», яка закуповувала матеріали через посередника – фірму-прокладку «Пріум Актив». Зокрема для фронту замовили понад 13 600 протитанкових пірамід по 2161 гривня за штуку, тоді як сам посередник купував їх у чотири рази дешевше – по 541 гривні. Лише на цій позиції переплата могла скласти понад 22 мільйони гривень. Подібні завищення були і з іншими матеріалами: деревину, яку «Пріум Актив» купив за 1,3 мільйона гривень, державі перепродали вже за 8 мільйонів. Схема повторювалася із бетоном, арматурою, піском та іншими позиціями.
За інформацією Железняка, найбільші зловживання стосувалися фіктивних послуг на понад 200 мільйонів гривень. Він оприлюднив записи розмов, де керівник «Пріум Актив» Павло Литовченко та заступник директора департаменту будівництва Полтавської ОВА Віталій Кулинич обговорюють схеми ухилення від сплати ПДВ. У змові також брали участь виконувач обов’язків начальника управління капбудівництва Сергій Сизько та інші посадовці.
Ярослав Железняк підкреслив, що ключову роль у схемі відігравав тодішній голова Полтавської ОВА Філіп Пронін – однокласник віцепрем’єра Олексія Кулеби. Після скандалу з фортифікаціями Філіп Пронін отримав посаду в Держфінмоніторингу, а його заступник Богдан Корольчук також обійняв нову роботу у столиці. Компанії, які брали участь у схемах, уникнули відповідальності й отримали нові контракти від Мінвідновлення та на будівництво доріг у Полтавській області на суму понад 1 мільярд гривень.
Колишній очільник Полтавської ОВА Філіп Пронін прокоментував у Верховній Раді, що оприлюднена народним депутатом Ярославом Железняком інформація не є правдивою.
– Першою тезою було те, що нібито через імітацію будівництва фортифікацій ми втратили позиції, і зараз ці позиції займає ворог. Це недостовірна інформація, ці позиції втримують ЗСУ, – сказав він.
За словами Філіпа Проніна, закид, що будівництво фортифікацій відбувалося з завищенням цін також не відповідає дійсності. Він наголосив, що всі ціни відповідають проєктно-кошторисній документації, що мала позитивний експертний звіт ДП «Укрдержбудекспертиза».
– Припущення про вкрадені 200 млн грн не відповідає дійсності. Загальна вартість робіт складала 375 млн грн. Зекономлено 5,5 млн грн. Вартість матеріалів склала 240 млн грн. Вартість будівельних робіт – 65 млн грн. ПДВ – 70 млн. Факт поставки всіх товарів зафіксовано. Не лише представниками адміністрації, а й комісією, яка складається з військового командування. Припущення псевдоекспертів, що нібито позиції створено для камікадзе, є маніпулятивними, – заявив Пронін та додав, що проєкт укріплень розробило Міністерство оборони.
21 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що чекає доповіді щодо керівників деяких адміністрацій, яких, за його словами, треба замінити.
Народний депутат Ярослав Железняк поінформував, що мова йде принаймні про Полтавську та Вінницьку області. Зараз Полтавську ОВА тимчасово очолює Володимир Когут.
Восени та взимку 2025 року росіяни почали активно бити по енергетичній інфраструктурі та локаціях видобутку газу в Україні.
Російський масований удар по об’єктах у Харківській і Полтавській областях 3 жовтня позбавив Україну приблизно 60 % власного видобутку газу. Про це інформувало Bloomberg із посиланням на «обізнані джерела». Удари по газовидобувній галузі Полтавщини продовжились і в листопаді.
У ніч на 10 жовтня військові РФ масовано обстріляли українську енергосистему. Міністерство енергетики повідомило, що під атакою перебували чотири ГЕС, дві ТЕС, дві ТЕЦ, а також трансформатори на Чернігівщині, Харківщині, Дніпропетровщині, Полтавщині, Сумщині. Це призвело до аварійних відключень світла в усій країні, зокрема й на Полтавщині, які тривали до 21 жовтня. А з 22 жовтня в Полтавській області ввели графіки погодинного відключення світла, які діють і донині.
7 грудня російські військові били по підприємствах енергетичного сектору у Кременчуцькому районі. Унаслідок цього у Кременчуцькій та Горішньоплавнівській громадах були перебої з водо- та теплопостачанням, також вони майже на добу занурились у блекаут. У зв’язку з ворожим обстрілом енергоінфраструктури в Горішньоплавнівській громаді запровадили надзвичайну ситуацію.
Видання Bild писало, що російські військові роблять усе, щоб цієї зими заморозити Україну: системно бомблять вугільні електростанції, газосховища та підстанції. Кожне нове руйнування ускладнює українцям проходження зими з достатньою кількістю електрики й тепла.
У листопаді 2025 року США представили новий мирний план щодо завершення війни в Україні, який містив 28 пунктів. Початкова версія документа відверто була вигідна Росії. Так, він зокрема включав: скорочення української армії до 600 тисяч військових, Україна повинна відмовитися від вступу до НАТО, США де-факто мали визнати Крим, Луганську та Донецьку області російськими територіями, а в Херсонській та Запорізькій областях Україна та РФ заморозять бойові дії вздовж лінії зіткнення. Крім того, Росія мала отримати амністію.
У зв’язку з цим делегації України та США близько двох тижнів проводили консультації, щоб доопрацювати документ і зробити його більш вигідним для Києва, у цьому процесі допомагала і Європа. Згодом мирний план США скоротили з 28 до 20 пунктів, відверто непроукраїнські пункти прибрали, про це у грудні повідомив президент Володимир Зеленський.
Виданню NYT вдалося дізнатися, що один із «пакетів» оновленого плану стосується обмеження української армії та дальності ракет, а інші три – територіальних поступок, економічного співробітництва США та РФ після війни, ширших питань безпеки Європи.
За даними видання ZN.UA, оновлений мирний план із 20 пунктів формально не містить заборони на вступ України до НАТО й не зобов’язує Київ відмовлятися від членства в Альянсі. Також із нього вилучили один із ключових «непроукраїнських» пунктів – загальну амністію за дії під час війни.
За інформацією видання Bloomberg, європейські лідери намагаються переконати українського президента Володимира Зеленського не йти на можливу угоду про виведення ЗСУ з Донбасу без надійних гарантій безпеки з боку Сполучених Штатів. Переговори щодо мирного плану між Україною та Росією тривають і досі.
// Переключение языка
