Перейменування окремих вулиць у Полтаві часто стикається зі значним спротивом: протести, петиції, громадські слухання, звернення до влади тощо. Одним із таких резонансних випадків стало увічнення пам’яті першого міського голови Полтави за часів незалежності України Анатолія Кукоби. При цьому труднощі виникали як під час перейменування вулиці Кукоби, так і зараз, коли на виконання закону про декомунізацію планують змінити цю назву. Чому це питання викликає скільки дискусій, а міська влада самоусувається від його вирішення – розбираємося в матеріалі.
У Полтаві збираються перейменувати вулицю Анатолія Кукоби. Це погодила робоча група з перейменування топонімів Полтавської обласної військової адміністрації, й тепер відповідне рішення має підписати начальник ОВА Філіп Пронін.
Вулиця Кукоби пролягає на Подолі від вулиці Небесної Сотні до Панянки. Ім’я колишнього міського голови Полтави вона носить із 23 травня 2016 року. У спільноті «Стара Полтава» розповіли, що вулицю, яка до того називалася Пролетарська, мали перейменувати на виконання закону про декомунізацію. Полтавська міська рада проігнорувала це, тож питання перейменування мала тоді вирішити облдержадміністрація, яку тоді очолював Валерій Головко. На його розгляд винесли два варіанти: Різдвяна, адже раніше на цій вулиці була церква Різдва Богородиці, та Анатолія Кукоби – колишнього багаторічного очільника міста.
Щоб визначитися з варіантом, влаштували опитування громади, за результатами якого жителі Подолу взагалі виступили проти перейменування. Тодішній міський голова Олександр Мамай підтримав варіант на честь Кукоби й заявив, що обрати нову назву мають жителі цієї вулиці, проте він намагатиметься переконати їх обрати саме такий варіант. Місцеві жителі приходили на сесії міськради, протестуючи проти перейменування.
Зрештою 23 травня Валерій Головко підписав рішення про перейменування 115 топонімів, зокрема й вулиці Пролетарської, обравши для неї назву на честь ексмера Полтави Кукоби.
Пролетарською вулицю назвали в часи радянської окупації, доти вона називалася Миколаївською. Ця вулиця – одна з найстаріших у Полтаві.
Названа на честь Кукоби вулиця також підлягає перейменуванню за законом про декомунізацію – Анатолій Кукоба обіймав посаду другого секретаря Полтавського міського осередку комуністичної партії України.
У березні 2023 року відбулося онлайн-голосування за нові назви вулиць другої черги перейменування. Полтавці обрали назви для вулиць, які раніше були названі на честь радянських і російських військових, політиків та історичних подій. Тоді ж вулицю Кукоби обрали перейменувати на Подільську. Та до міської влади звернулися рідні колишнього мера, за їхнім проханням вулицю виключили з переліку на перейменування.
Тепер долю назви вирішить ОВА.
Ким був Кукоба?
Анатолія Тихоновича Кукобу досі часто згадують як міцного господарника, який працював на благо міста. Мовляв, за його каденції місто розбудовувалося, дороги чистилися, вулиці прибиралися, а трава була зеленішою. На створення позитивного образу, можливо, вплинула й діяльність його наступників – Андрія Матковського та Олександра Мамая. До речі, Матковський під час передвиборчої кампанії на пост міського голови у 2015 році наголошував, що планує працювати у кращих традиціях Тихоновича та повернути місто до розквіту часів Кукоби (на тих виборах переміг Мамай).

Чи дійсно Кукоба був таким ідеальним очільником міста? Пригадаємо діяльність посадовця.
Анатолій Кукоба – уроджений полтавець. Він – останній голова виконавчого комітету Полтавської міської ради за часів СРСР та перший міський голова Полтави за часів незалежності України: у 1990 та 1994 роках його обирали головою Полтавської міської ради, у 1998 та 2002 роках – міським головою Полтави.
У травні 2002 року Кукоба пройшов до Верховної Ради за 145 виборчим округом Полтавської області та продовжував керувати Полтавою.
У березні 2006 його вп’яте обрали очільником міста, водночас він пройшов до Верховної Ради за списками «Партії регіонів». Згідно з законом, він не міг суміщати ці посади, тож залишив пост полтавського мера. У Полтаві відбулися позачергові вибори, де й переміг Андрій Матковський.
Помер Кукоба 17 січня 2011 року у віці 62 років.
Анатолія Кукобу згадують як вимогливого керівника, який особисто все контролював. В інтерв’ю виданню «0532» його донька Юлія Іщейкіна розповідала про його ранкові об’їзди міста, щоб оцінити його стан, як, наприклад, за ніч проклали дорогу до Хрестовоздвиженського монастиря.
Кукоба за освітою був інженером-будівельником і працював у будівельній сфері, можливо, саме тому за його каденції в Полтаві активізувалося будівництво. Зокрема реконструювали будівлю Художнього музею, звели Свято-Успенський собор, храм Віри, Надії, Любові, Троїцьку церкву, Пантелеймонівську церкву, перебудували кінотеатр «Полтава» на палац дозвілля «Листопад», оновили стадіон «Ворскла».
До мінусів ексмера записують модернізацію центру Полтави, а саме ансамблю Круглої площі. Заслужений будівельник України Борис Петтер розповідав журналістам «Полтавщини», що будівництво підземного торгового комплексу «Злато місто» в центрі міста стало причиною того, що Круглу площу не внесли до списку історичної спадщини ЮНЕСКО. За словами Петтера, представники організації приїжджали в місто й побачивши купол торгового центру, який псував автентичний вигляд ансамблю, відмовилися включати площу до переліку історичної спадщини. Це позбавило Полтаву майже 800 000 євро на рік на підтримку будівель у належному стані.

За каденції Кукоби почався й занепад історичної будівлі, що входить до ансамблю Круглої площі – Кадетського корпусу. 2004 року місто продало його інвестору з Ізраїля за 2,5 мільйона доларів США. Новий власник не переймався збереженням будівлі й вона почала руйнуватися. Згодом у 2012 Полтавська міськрада через суди повернула історичну пам’ятку місту.
У статті полтавського прозаїка, перекладача та журналіста Павла Стороженка, який за каденції Кукоби працював редактором газети міськради «Полтавський вісник», йдеться про непрозору приватизацію комунального майна, зокрема про вилучення з комунальної власності колишнього приміщення Художнього музею під час його реконструкції.
Він також згадує журналістське розслідування закупівлі полтавським міськвиконкомом матеріалів у маловідомої київської компанії зі значними переплатами. Пише про змушування підлеглих голосувати за Януковича на президентських виборах.
Регіональний представник Інститут національної пам’яті Олег Пустовгар у своєму блозі згадує про «кишенькову» міську виборчу комісію за часів колишнього міського голови, яка по місяцю могла не реєструвати неугодних кандидатів до міської чи обласної ради.
Скандальні тендери, приватизація комунального майна, роздача подарунків тощо – ці методи керування містом достойно перейняв Олександр Мамай, який зараз намагається через суд поновитися на посаді міського голови, адже його звільнили через корупцію.
Що ж до увічнення пам’яті Анатолія Кукоби в назві вулиці – міська влада уникала такої відповідальності десяток років тому, уникає й зараз, тож остаточне рішення – за обласною адміністрацією.
На головній світлині зображений пам’ятник Анатолію Кукобі на однойменній вулиці. Фото: «Суспільне Полтава»
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі.