У Полтавській області продовжують очищувати публічний простір від радянського й імперського минулого. Так, наприклад, рішенням нардепів у Полтаві перейменували низку судів, які мали радянські назви. Також у місті демонтували дошку з пропагандистським написом, але, наприклад, на фасаді педагогічного університету досі залишається згадка про співробітника НКВС Антона Макаренка.
Законопроєкт № 12351, який передбачає перейменування 103 місцевих загальних судів, Верховна Рада ухвалила в першому читанні 14 січня. Його підтримали 277 народних депутатів.
Документ зокрема передбачає зміну назв трьох судів у Полтавській області:
За словами регіонального представника Українського інституту національної пам’яті Олега Пустовгара, декомунізаційний закон запрацював ще у 2016 році. Він передбачав очищення не лише від пам’ятників, але й усього публічного простору, передусім назв вулиць, назв районів, мікрорайонів, населених пунктів, інших географічних об’єктів, шкіл, суб’єктів економіки/підприємництва, закладів культури від символіки комуністів і СРСР.
«Що ж до назв судів, то це окрема гілка влади поруч із законодавчою та виконавчою. Тож наче саме собою було зрозуміло, що після, скажімо, зміни назв міста Комсомольськ або Ленінського чи Октябрського районів у Полтаві судова гілка влади як самодостатня могла внутрішніми правовими актами врегулювати ці питання. Тобто питання сприймалося, як само собою зрозуміле, по суті, як технічне. Та, на жаль, для деяких суддів воно, можливо, виявилося чомусь принциповим?»
Він розповів, що указ президента від 2017 року передбачав ліквідацію Ленінського, Октябрського, Комсомольського та інших судів і утворення окружних відповідно до адміністративного поділу. Зокрема, згідно з цим указом, передбачалося утворення на Полтавщині Кременчуцького окружного суду у Кременчуці та Окружного суду Полтави.
«Простий приклад: після перейменування географічних об’єктів на честь російського фельдмаршала Суворова виникло питання й до назв судів “Суворовський“ (на щастя, це не стосується Полтавщини). Тож у парламенті вирішили підійти комплексно, ухваливши окремий закон про перейменування судів. Утім, як на мене, рано чи пізно суди очікує реорганізація, тобто в Полтаві буде єдиний міський суд і так далі», – додав Пустовгар.
На камені біля памʼятника соратнику гетьмана Богдана Хмельницького Мартину Пушкарю демонтували пропагандистський напис. Табличку встановили ще за часів СРСР. На камені біля памʼятника був напис: «Славному поборнику непорушної дружби українського й російського народів, першому полтавському полковнику Мартину Пушкарю».
Демонтував табличку полтавський ветеран Олександр Сороковий. Як він пояснив на власній фейсбук-сторінці, демонтовану табличку передали на зберігання комунальному підприємству «Декоративні культури». Надалі на її місці встановлять нову табличку, яку виготовлять безплатно.
«Як учасник російсько-української війни, я не можу змиритися з тим, що на наших вулицях досі є символи імперського минулого. Вони нагадують про часи, коли нашу країну зневажали й намагалися знищити. Відповідно до закону про заборону пропаганди російської імперської політики та деколонізації, такі пам’ятні знаки мають бути демонтовані. У Полтаві немає місця для російського», – пояснив Сороковий.
За словами Пустовгара, сам памʼятник Пушкарю не підпадає під обмеження деколонізаційного закону. Натомість табличка підпадає під дію закону.
«Першим полтавським козацьким полковником був Іван Іскра, а Пушкар – другим. Та й російської імперії тоді не було, це державне утворення мало назву Московське царство. Постать Мартина Пушкаря дискусійною, вона віддзеркалює низку непростих історичних подій в часи Української національної революції під проводом гетьмана Хмельницького та доби Руїни – послаблення Гетьманщини в другій половині XVII століття від смерті Богдана Хмельницького й до початку гетьманства Івана Мазепи. Наприклад, воїн армії УНР і класик української літератури Євген Маланюк називав Пушкаря “батьком малоросійства“», – пише Пустовгар.
Проєкт «Деколонізація Україна» подали листа до Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, щоб демонтували дошку радянському педагогу Антону Макаренку. Також листа направили до Українського інституту нацпамʼяті. Про це стало відомо з телеграм-каналу проєкту.
Як зазначили активісти, в листі просять закрити кімнату-музей Макаренка. Представник Полтавського офісу УІНП Олег Пустовгар прокоментував, що раніше інститут видав експертний висновок щодо Макаренка. У ньому йдеться, що згідно з деколонізаційним законом, згадки про нього вважаються пропагандою російської імперської політики.
«Висновок обовʼязковий до виконання. Він оприлюднений на сайті інституту. Про нього відомо в департаменті освіти ОВА, а співробітники педуніверситету були запрошені на круглі столи, на яких проінформували про експертний висновок», – прокоментував Олег Пустовгар.
Натомість в університеті заявили, що листа не отримували. Однак запевнили, що питання розміщення дошки «вирішуватимуть відповідно до закону»:
«Усе будемо робити згідно з чинним законодавством, як державний орган будемо реагувати, брати пояснення, консультації та робити мудро, виважено», – сказав перший проректор Олексій Гура.
Представник інституту нацпамʼяті додав, що в області перейменували всі вулиці та провулки, які називалися на честь Макаренка. Нині ж триває процес перейменування навчальних закладів. Уже перейменували коледж у Кременчуці, але залишається змінити назву у ще чотирьох навчальних закладах області.
«Є кого вшановувати з видатних українців, життя яких повʼязане з педагогічним університетом. Видатний філософ, шістдесятник, письменник Євген Сверстюк. Він понад два роки працював у педагогічному університеті. Або Павло Клепацький, жертва сталінського режиму, який працював у полтавському вчительському інституті. Він теж ніяк не пошанований меморіальною дошкою на фасаді педуніверситету».
17 січня Кабмін ухвалив постанову про перейменування географічних об’єктів. Їх перейменували згідно з деколонізаційним законом.
Зокрема Уряд перейменував Петровський парк на Шевченківський. Також в області змінили назви:
Фото: «Полтавська хвиля»
Головні новини Полтавщини читайте в нашому телеграм-каналі та вайбер-каналі.
